Пинзеник: Податковий кодекс дозволить керувати ставками в ручному режимі
Пинзеник: Податковий кодекс дозволить керувати ставками в ручному режимі

Пинзеник: Податковий кодекс дозволить керувати ставками в ручному режимі

14:51, 08.10.2010
10 хв.

"Податковий кодекс привнесе у наше життя таке явище як індивідуальне оподаткування, за якого ставки не мають значення. А функції контролю наскільки посилюються, що практично цивільного податкового інспектора прирівнюють до співробітника правоохоронних органів"... Інтерв`ю екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника

Податковий кодекс - тема номер один вже не перший місяць. Дискусії навколо нього загострюються на тлі прискорення просування документу для прийняття Верховною Радою. Висновки експертів і аналітиків багато в чому співпадають - фіскальний тиск зросте, малому і середньому бізнесу приготували повний крах. Влада заперечує - підприємців чекають пільги і послаблення. Щоб розібратися достовірно, не вистачає чітких і системних коментарів. Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник пояснив це тим, що "важко дати системну оцінку несистемному документу". В інтерв`ю УНІАН він проаналізував окремі норми "дітища" нинішньої влади, а також розповів, чому, будучи на посаді міністра фінансів, не став ініціатором створення фоліанта під назвою Податковий кодекс України.

- Вікторе Михайловичу, як Ви оцінюєте в цілому проект Податкового кодексу?

Важко дати системну оцінку несистемному документу. Не зрозуміло, яку мету переслідували автори Податкового кодексу. Є якісь зміни, але вони не впорядковані.

Відео дня

З одного боку, декларують, що податки повинні платити усі, з іншого - передбачений перелік звільнень від їх сплати. Це досить великий список у перехідних положеннях. Зникла, правда, одіозна норма, яка наділяла уряд правом встановлювати практично в ручному режимі, кого слід звільнити від оподаткування, виходячи з особистих симпатій.

- Влада постійно заявляє про те, що з введенням Податкового кодексу фіскальний тиск знизиться. Чи це так?

Дуже складно оцінити документ з точки зору зниження податків і пом`якшення контролю. Про це заявляють, але у кодексі нічого подібного немає. Наприклад, як сприймати практику неповернення ПДВ - як сплату податку, причому податку, якого не існує.

Податковий кодекс привнесе до нашого життя таке явище, як індивідуальне оподаткування, при якому ставки не мають значення. Особливо цікавий розділ адміністрування. Функції контролю настільки посилюються, що фактично цивільні податкові інспектори прирівнюються до співробітників правоохоронних органів. Їх наділяють повноваженнями здійснювати слідчі дії, що не притаманне до роду їх діяльності.

Якщо адміністративні функції будуть посилені без введення інструментів захисту платника податків, то це приведе до ручного управління ставками, що стосуватиметься не лише податку на прибуток, але і ПДВ.

Розділ про адміністрування в цілому розроблений погано. Не виписані очевидні речі - владні інститути повинні мати механізми впливу, але не повинні наділятися інструментами зловживання. До прикладу, Ви приносите податкову декларацію із заявленою сумою прибутку у 50 тис. грн., з якого повинні заплатити 12,5 тис. грн. податку. А я у Вас її просто не приймаю до тих пір, поки не задекларуєте 100 тис. грн.. Залишається питання, скільки Ви у такому разі заплатите податку з реально отриманого прибутку у 50 тис. грн.? Такий механізм став практикою в Україні, а кодекс її закріплює.

- Як, на вашу думку, повинен здійснюватися контроль, і що ще привертає увагу в розробленому урядом принципі адміністрування податків?

Необхідно чітко розмежувати добросовісних і нечесних платників податків, щоб об`єктами контролю були тільки ті, хто не платить податки. Немає чого тероризувати усіх підряд.

Що стосується адміністрування, то в Податковому кодексі немає навіть натяків на цивілізовану систему адміністрування податків.

Важливий факт, що індивідуалізацію ставок податку на прибуток дозволяє здійснювати така річ, як наближення бази оподаткування прибутку до стандартів бухгалтерського обліку. Якщо врахувати, що стандарти затверджує Мінфін, то це дозволяє впливати на базу оподаткування, а, по суті, і на ставку. Усе залежить від якої суми рахувати 20%…

Ще один момент - податок на зерно і не тільки. При другому перепродажі зерна передбачено звільнення від ПДВ. Виходить таким чином: Ви виростили зерно. Я купив його у Вас і заплатив податок на додану вартість, а далі, куди я повинен подіти ПДВ? Тобто, зобов`язання виникли, а кредиту немає. Це, по суті, експортне мито, удар по українському селу.

- Як Ви оцінюєте норми кодексу про оподаткування фізичних осіб?

Не бачу особливої трагедії в диференціації ставок оподаткування фізичних осіб. Не думаю, що невелике зростання ставок стане приводом для переходу цієї сфери у "тінь".

Суть в іншому. Ставка податку на прибутки фізичних осіб перевищуватиме ставку податку на прибуток - 17% і 16%, відповідно. При цьому у підприємств при формуванні бази оподаткування враховуються витрати, а у фізичних осіб вони не беруться до уваги, тобто, базою оподаткування фактично є валовий оборот. Це може стати одним зі стимулів перетікання коштів. Наприклад, квартира, яку фізична особа здає в найм, оформляється як внесок до статутного фонду якого-небудь кооперативу, а прибутки - у вигляді розподілу прибутку, а там зовсім інші ставки.

Є і ряд нелогічних норм, які запозичені з чинного законодавства. До прикладу, оподаткування продажів автомобілів. Яка різниця, перепродати воду, шкарпетки або автомобіль, що в цьому випадку може бути базою оподаткування?. Це ж стосується і нерухомості. Колись була правильна норма, її свого часу вилучили. Йдеться про оподаткування лише різниці між вартістю купівлі і ціною продажу квартири. Така норма є хорошою базою для оподаткування реальних прибутків, оскільки багато людей вже не ризикують придбавати майно за фіктивними цінами, обпікшись на цьому у минулому. У проекті Податкового кодексу, на жаль, цієї норми немає, зберігається принцип оподаткування, по суті, валового обороту.

- Що може стати наслідком оподаткування прибутків з депозитів?

Я не чекаю яких-небудь серйозних прибутків від оподаткування депозитів, вони будуть символічні і не дадуть істотного ефекту. Незрозуміло, чому частина депозитів оподатковується, а частина ні. Податкова система не визнає подібних речей. Податки не є елементом соціальної політики.

Те ж можна сказати і про податок на нерухомість. Чому певна площа не враховується при оподаткуванні, чому ставка однакова в місті і селі? Крім того, унікальне українське розуміння, що таке нерухомість - "будинок в космосі", без землі. Базою оподаткування мають бути і будинок, і земля, на якій він стоїть. Я також вважаю, що податок на нерухомість має бути відданий повністю в розпорядження територіальних громад.

Завдяки кодексу створюється можливість так званого ручного управління оподаткуванням, коли встановлюють для кожного окремо, скільки він повинен платити.

- Вам на посаді міністра фінансів такий Податковий кодекс надав би можливість збільшити надходження до бюджету?

Ні. Ці можливості не йдуть на користь країні. Якщо податківець має право карати і милувати, то залишається питання, на кого він працюватиме?

- У такому разі, можливо, треба посилити контроль податкових органів?

А скільки нам мільярдів людей для цього треба? А над цими людьми не потрібний контроль? Що дає контроль без прозорості?

Контроль забезпечується певними інструментами, один з яких успішно поховав після моєї відставки попередній уряд. Йдеться про електронні декларації (декларації з ПДВ в електронному вигляді - ред.). Кожен місяць були очевидні "дірки". Такий метод давав відповідь на питання, де ці 5 або 10% неплатників, з якими треба вести роботу. Це - унікальний інструмент зовсім іншої системи контролю. Було виявлено 30 "ям" - ось вам поле для роботи, і не треба лізти туди, куди не варто.

Найбільшою проблемою у нас є не відшкодування ПДВ. Небагато хто знає, що найбільше зловживань в Україні відбуваються не на етапі відшкодування, що можливо парадокс, а на етапі недонадходження, у цей момент створюються фіктивні схеми. Це ми побачили, коли в Мінфіні почали обробку електронних декларацій. Але у відомства немає повноважень притягати до відповідальності тих, хто ці інструменти запускає.

- У державній машині є інші структури, які це можуть зробити, наприклад, податкова міліція. Хіба вони не уповноважені притягати до відповідальності?

Кого - податкову?.

- Ні, творців "сірих" схем.

Можливо, їх там і створюють? У нас ні податкова, ні митниця нікому в державі не підкоряються.

- Ви хочете сказати, що Мінфін не може впливати на податкову?

Я навіть сказав би, що не лише Мінфін, ніхто не має такого впливу. Прем`єр має у підпорядкуванні міністрів, а податкова кому підкоряється? Голови митниці і податкової не є членами уряду..

Якщо ми говоримо про систему контролю, те вона має бути виведена з-під підпорядкування ДПАУ і митниці та передана інституту фінансової поліції при Міністерстві фінансів. Цей інститут має бути наділений правом не лише проводити податкові розслідування, але і контролювати податкові органи, тому що внутрішній контроль, який є на митниці і в податковій міліції, нічого не дає.

- Будучи міністром фінансів, Ви могли виступити ініціатором створення Податкового кодексу. Чому цього не зробили?

Ні, не міг, тому що не було розуміння у владі того, що має вийти у результаті.

Робота велася, але, на жаль, усе могло закінчитися документом, схожим на нинішній, але з деякими додатковими "сюрпризами". Справа не в Мінфіні. Порішено великий пласт проблем, і на них має бути замовник, політичний запит.

Ви пам`ятаєте 2005 рік, коли було скасовано право комусь не платити податки, йдеться не лише про ліквідацію вільних економічних зон. Я завжди вів з цим війну, податки повинні платити усі. У 2005 році були політичні обставини, які дозволили мені це зробити. На жаль, під час останньої каденції такої можливості вже не було.

Три ключових мети повинна переслідувати, на мою думку, податкова система: податки платять усі (ніяких виключень або пільг), ставки податків мають бути низькими, що є результатом певних дій (тобто, це питання не вирішується тільки Податковим кодексом), відмова від системи тотального і перехід до нової системи контролю невідповідності (до прикладу, прибутків і витрат).

- Багато представників влади мають відношення до бізнесу. Чим вони мотивують прийняття такого Податкового кодексу?

Складно сказати. Дуже часто я бачив, коли керуються принципом - "нам би ніч простояти, та день протриматися"…

- Дякую за розмову.

Розмовляв Дмитро Бобесюк (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся