Податковий кодекс: яким буде податок на прибуток...
Податковий кодекс: яким буде податок на прибуток...

Податковий кодекс: яким буде податок на прибуток...

13:59, 15.10.2010
7 хв.

Зниження номінальної ставки податку на прибуток – чудова ідея, але очікуваного результату може не дати. У цьому криється одна з головних проблем Податкового кодексу – хороші задумки без економічних механізмів реалізації залишаться тільки політичними деклараціями... (Частина четверта) 

Скорочуючи в Податковому кодексі ставку податку на прибуток, уряд розширює його базу застосування. У результаті, зниження фіскального тиску на бізнес може виявитися не таким вже і відчутним. Більш того, додаткові норми, що регламентують порядок розрахунку податкових зобов`язань, ускладнять звітність. Складається враження, що Кабмін, правильно розставивши завдання і пріоритети податкової реформи, не здатен технологічно грамотно їх вирішити. Це є наслідком того, що серйозними питаннями займаються політики, а не профільні фахівці.

Після ухвалення парламентом в першому читанні Податкового кодексу, поданого урядом, більшість економістів і політиків, вхопившись всього лише за одну норму, яка скорочує номінальну ставку податку на прибуток, заявили про головне досягнення документа – зниження фіскального тягаря для бізнесу. Дійсно, проектом кодексу встановлюється, що ставка податку на прибуток буде поетапно знижена (з 01.01.2011 по 31.12.2012 - 19%, з 01.01.2013 по 31.12.2014 - 18%, з 01.01.2015 по 31.12.2015 - 17%, з 2016 - 16%).

Таким чином, базова ставка податку на прибуток у результаті буде знижена до 16%. До речі, новим Бюджетним кодексом, підписаним Президентом і на підставі якого повинен формуватися бюджет-2011, передбачається введення додаткової ставки податку на прибуток до 5%. Дійсно, дана норма була в першому варіанті Податкового кодексу, але потім її вилучили, а ось в Бюджетному кодексі анулювати забули. Депутати, схоже, таких дрібниць не помічають, а ось місцеві ради теоретично можуть починати встановлювати додаткові ставки ще до того, як базова буде знижена.

Відео дня

Варто відзначити, що проект Податкового кодексу передбачає також ставку 0%. До 1 січня 2020 року податок на прибуток не платитимуть виробники біопалива і техніки, яка на ньому працює, компанії, які видобувають і використовують газ (метан) з вугільних родовищ. Дані пільги є умовними, оскільки виручені гроші мають спрямовуватися на конкретні цілі, в даному випадку на зниження собівартості біопалива, збільшення обсягів виробництва і оновлення технічної бази, відповідно.

Крім того, на 10 років відміняється податок на прибуток для наступних підприємств: готелі вищі за 2 зірки (якщо вони були введені в експлуатацію до 1 вересня 2012 року), підприємства легкої промисловості (які не працюють з давальницькою сировиною), розробники літаків. Виробники комплектуючих для літаків і вертольотів не платитимуть податок 5 років. До 1 січня 2015 року звільняються від податку на прибуток видавництва і поліграфічні підприємства, які виробляють книжкову продукцію в Україні (окрім еротичної).

Уряд стверджує, що, знизивши на 9 п.п. номінальну ставку на прибуток, він створює один найбільш конкурентноздатних податкових режимів в Європі. Насправді це не зовсім відповідає дійсності. У Європі діють і менші ставки податку на прибуток: у Болгарії і Чехії – 10%, в Ірландії – 12,5%, в Литві і Латвії - 15%. По-друге, в європейському законодавстві існує широкий перелік податкових знижок, активно застосовується прискорений метод амортизації, тому реальна ставка податку дуже часто істотно нижча за номінальну. І головне, в ЄС набагато простіший порядок визначення бази оподаткування і власне податкова звітність, ніж в Україні.

Податковий кодекс не містить ніяких позитивних зрушень в рішенні зазначеного питання. Навіть навпаки: уряд вводить усе нові і нові норми, які уточнюють і доповнюють порядок розрахунку.

Кодекс містить просту формулу - об`єктом оподаткування є прибуток, зменшений на собівартість реалізованих товарів, наданих робіт, послуг (валові витрати) і суму інших витрат (амортизаційні відрахування). Зараз у формулі фігурує поняття «Валові витрати». Імовірно, новими змінами автори кодексу, щонайменше, термінологічно намагалися зближувати бухгалтерську і податкову звітність і облік.

Проектом Податкового кодексу уряд постарався перекрити ті статті витрат, за якими відбувається «витік» прибутку. Серед найбільш серйозних нововведень – заборона на включення роялті, сплаченого нерезидентам, у собівартість продукції. Через дану схему з України йдуть мільярди гривень. Другим серйозним обмеженням є заборона на віднесення до валових витрат оплати послуг і товарів, які надаються платниками єдиного податку. Очевидно, цей захід вводиться для того, щоби перекрити ще одну схему мінімізації податку на прибуток. Проте, дана норма фактично ставить хрест на спрощеній системі оподаткування, поза залежністю чи був платник податків ефективним виробником, чи дійсно був учасником «сірої» схеми.

Зі сприятливих нововведень для бізнесу можна назвати рішення віднести маркетинг до валових витрат. Крім того, значним досягненням стало впровадження прискореного методу амортизації, що дозволить розширити інвестиційний ресурс українських підприємств.

У цілому, не зважаючи на безліч нових технічних змін і доповнень, податок на прибуток залишається украй неефективним. Уряд намагається перекрити схеми його мінімізації шляхом детальних законодавчих обмежень того, що не можна «виводити» з бази оподаткування. Але, очевидно, розробники документа не розуміють головного: якщо сьогодні вони перекриють одні схеми, завтра з`являться інші. У відповідь податківці вводитимуть нові заборони. Цей процес може тривати дуже довго і приведе до ще більшої зарегульованості даного податку. Уряду необхідно проаналізувати причини, чому компанії намагаються мінімізувати прибуток. Якби в Україні, як в розвинених економічних країнах, дивіденди були б єдиним каналом отримання прибутку від інвестицій, то контроль повноти і достовірності декларування прибутку здійснювала б не податкова, а самі акціонери. Менеджери західних компаній докладають немало зусиль, щоб показати максимальний прибуток, і тим самим збільшують сплату податку, тоді як їх українські колеги від  акціонерів одержують прибуток за мінімізацію оподаткування.

Ці проблеми є глибшими, і вирішити їх можна тільки після серйозного економічного аналізу шляхом ухвалення комплексу заходів. Українські ж політики, які останнім часом активно зайнялися податковою реформою, ухвалюють тільки поверхові рішення, які є дуже популярними, але не приведуть до якісної зміни податкової системи. Зниження номінальної ставки – це, безумовно, добре для економіки, але може не дати очікуваного результату. Підприємствам однаково, не платити 25% податку чи не платити 16%. У цьому, власне, і криється одна з головних проблем Податкового кодексу – хороші ідеї без економічних механізмів реалізації залишаться тільки політичними деклараціями.

Тетяна Соколовська (для УНІАН)

Продовження буде...

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся