Податковий кодекс: фіскальні органи вийдуть з-під контролю?..
Податковий кодекс: фіскальні органи вийдуть з-під контролю?..

Податковий кодекс: фіскальні органи вийдуть з-під контролю?..

12:50, 22.10.2010
6 хв.

У першому варіанті Податкового кодексу перелік функцій податківців викликав суспільний шок. Але коли до розробки документа добрався крупний бізнес, Україна одержала інший варіант крайності – ДПАУ позбавили важливих інструментів для боротьби з мінімізацією оподаткування...

Найбільшу хвилю критики в ході обговорення проекту Податкового кодексу викликало розширення повноважень контролюючих органів. Перелік функцій податківців у першому проекті викликав суспільний шок. Тим часом, коли до розробки документа добрався крупний бізнес, Україна одержала другий варіант крайності – податківцям звузили компетенцію і позбавили важливих інструментів, за допомогою яких вони могли б активніше боротися з мінімізацією оподаткування.

Колосальні масштаби ухилення від сплати податків і оптимізації оподаткування («легальне» ухилення від сплати податків) є однією з ключових проблем сучасної економіки України. За експертними оцінками, на сьогодні через дію різних схем держскарбниця недоотримує близько 21 млрд. грн. ПДВ, 7 млрд. грн. податку на прибуток. Про те, скільки проходить повз бюджет грошей через ухиляння від сплати податку на доходи фізичних осіб, можна судити, порівнюючи декларації про доходи українських бізнесменів з їх позиціями в рейтингу «Forbes». До найбільших таких мінімізаторів також належить переважна більшість вітчизняних політиків і вищих чиновників. У результаті, сума втрат державної скарбниці є досить вагомою.

Якби податковій службі вдалося ефективніше боротися з вказаним явищем, то Україна могла би вирішити проблему критичного розміру дефіциту бюджету. Власне, саме активне протистояння тотальній несплаті податків стало одним з ключових питань податкової реформи. Проте, механізми реалізації даного завдання вибрані далеко не найоптимальніші.

Відео дня

Унаслідок того, що розробку проекту Податкового кодексу спочатку очолював фіскальний блок уряду, у перший варіант документа були включені «якнайкращі  побажання» податківців. Серед переліку прав державної податкової служби були: можливість безакцептного списання коштів платників податків без рішення суду, одержувати інформацію, яка представляє банківську таємницю (і додатково застосовувати санкції у разі відмови фінансової установи надати таку інформацію), ініціювати визнання в судовому порядку недійсними засновницьких документів суб`єктів господарювання(!), проводити огляд житла платника податків, розширювати терміни, підстави і види перевірок і т.д.

Крім того, був ліквідований принцип презумпції правомірності рішень платника податків, який реалізується шляхом ухвалення рішень на користь платників податків у разі, коли закон допускає неоднозначне трактування прав і обов`язків платників податків або контролюючих органів.

На перший погляд, подібні норми здавалися результатом поспішної підготовки документа, їх просто забули «почистити». Однак коли з`явився другий варіант Податкового кодексу, стало зрозуміло, що перелік одіозних прав свідомо був вмонтований податківцями з тим, щоби частину з них як поступку в процесі торгів з противниками документа зняти. Не викликає сумніву, що податкова використовувала ці драконівські нововведення як громовідвід. Насправді ДПАУ протягала інші «правила гри», які на тлі вищеназваних залишилися непоміченими.

Справжніми намірами податківців, які вони дійсно хочуть утілити в життя, є:

1. Непрямі методи визначення бази оподаткування, перш за все, інституту звичайної ціни і економічно обґрунтованої вигоди;

2. Посилення контролю відшкодування ПДВ, тобто, розширення повноважень щодо порядку нарахування податкового кредиту;

3. Впровадження контрольних перевірок, за допомогою яких податкова має намір контролювати обіг готівки;

4. Створення акцизних складів і податкових постів на них.

Названі ідеї давно зріють в ДПАУ, їх часто можна було зустріти в різних законопроектах, які подавалися на розгляд парламентом або безпосередньо урядом, чи депутатами, пов`язаними з податківцями. Ці норми не можна віднести до «драконівських», вони прописані в податковому законодавстві багатьох економічно розвинених країн. Проте, в Україні вони викликали різкий опір з боку бізнесу.

Підприємці дуже рідко можуть виразно пояснити, яким чином ці норми можуть збільшити фіскальний тиск на добросовісного платника податків. Указуючи на небезпеку нововведень, вони, як правило, посилаються на практику роботи податківців, які використовують різні інструменти не для боротьби з мінімізацією оподаткування, а для виконання плану з доходів до бюджету. Очевидно, в цьому і є ключова проблема: податківці останніми роками настільки себе дискредитували, що громадськість вже не вірить в їх здатність розпоряджатися такими серйозними інструментами в цілях країни, а не відомства.

Одержавши додаткові повноваження, податкова служба відразу ж посилить тиск на середній і малий бізнес. При цьому за останні роки вона виглядає абсолютно нездатною подолати мінімізацію оподаткування підприємств, які входять в найбільші українські ФПГ. Крім того, не було жодної справи проти вищих чиновників і політиків, які подають «смішні» декларації.

Чи варто дивуватися, що бізнес, який таки дістався до процесу написання Податкового кодексу, лобіює видалення цих норм з кінцевого варіанту документа. Як пообіцяли в Кабміні, до другого читання ПК у Верховній Раді названих нововведень не буде. Тим часом, якщо бажання забрати у податківців право вилучення первинних документів справді виправдане, то позбавити податкову непрямих методів визначення бази оподаткування виглядає перекосом з боку бізнесу. Останній сьогодні активно займається мінімізацією оподаткування, а тому чекати від нього пропозицій, орієнтованих на національні інтереси, не варто.

У даному контексті українському уряду варто було би утриматися від ухвалення будь-чиєї позиції, і підійти збалансовано до питання повноважень контролюючих органів. Податківці мають мати їх достатньо для протистояння складним схемам мінімізації оподаткування. Проте, вони повинні застосовувати їх однаково до всіх, а не тиснути середній і малий бізнес тільки тому, що у нього не таке лобі, як в українських ФПГ.

Тетяна Соколовська (для УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся