Президент Білорусі Олександр ЛУКАШЕНКО виключає можливість проведення в країні повторної девальвації національної валюти - білоруського рубля.
Як повідомили УНІАН у прес-службі Президента Білорусі, про це О.ЛУКАШЕНКО заявив 12 листопада під час своєї робочої поїздки до міста Борисів Мінської області.
"Хто підняв це питання? Його підняли шарлатани, для яких, чим гірше країні, тим краще для них. Тому ні про яку девальвацію мови не може бути. Ми коридор цей вам оголосимо", - сказав О.ЛУКАШЕНКО.
За його словами, найближчим часом Національний банк Білорусі оголосить параметри стійкості національної валюти.
"Але хочу вас попередити. Ви бачите, що відбувається сьогодні з доларом. Сьогодні закінчилося засідання "Великої двадцятки", де основні спори викликало питання про валютні війни. Американці вирішили підтримати свою економіку й вкидають у неї 600 мільярдів доларів як мінімум за рахунок друкарського верстата. У таких випадках зазвичай відбувається девальвація не нашої, а іноземної валюти. Тому будьте обережні з цим доларом. Я вас попередив, а ви - дійте як хочете", - заявив Президент Білорусі.
О.ЛУКАШЕНКО також підкреслив, що стабільність національної валюти підтверджується обсягом золотовалютних резервів, що зростає. "Найближчим часом ми відкриємо ці погреби й покажемо те золото, яке накопичили за останні роки", - додав він.
Як повідомляв УНІАН, Національний банк Білорусі проводив масштабну девальвацію білоруського рубля на рубежі 2008-2009 років. Тоді через глобальну фінансову кризу курс національної грошової одиниці було знижено відразу на 20%.
У ті роки експерти зазначали, що зростання зовнішньоторговельного дефіциту, що спостерігається з 2006 року, досягло рівня, що створює значні ризики для фінансування незбалансованості зовнішньої торгівлі і, як наслідок, для забезпечення стабільності обмінного курсу білоруського рубля. При цьому, незважаючи на велику кількість зовнішніх і внутрішніх кредитів, незбалансованість зовнішньоторговельних операцій збереглася, що багато в чому стало результатом випереджаючого зростання внутрішніх витрат, що продовжувалося, порівняно зі зростанням виробництва та недостатньої ефективності економіки.
