Голова правління СГ "ТАС": Ринок страхування продовжує падіння
Голова правління СГ "ТАС": Ринок страхування продовжує падіння

Голова правління СГ "ТАС": Ринок страхування продовжує падіння

10:55, 22.11.2010
13 хв.

Ринок страхування ще не відновився. Статистика говорить про те, що падіння продовжилося на 2-5%. Інтерес перестрахувальників до України вкрай низький. Про це та інші аспектах ринку, зокрема з урахуванням ухвалення Податкового кодексу, в інтерв`ю УНІАН голови правління страхової групи ТАС Дмитра Грицути

Ринок страхування ще не відновився. Статистика щодо основних гравців говорить про те, що падіння продовжилося на 2-5%. Особливо погіршилася ситуація у сфері агрострахування – скорочення в рази. Простежується тенденція відмови ряду СК від продажу обов`язкових видів послуг і переходу в розряд агентів. Інтерес перестрахувальників до України вкрай низький. На майбутнє прогнозується зміцнення позицій вже діючих СК, можливий перерозподіл в ТОП-10, який вже відбувається. Про це та інші аспекти ринку страхування, у т.ч. з урахуванням ухвалення Податкового кодексу, розповів в інтерв`ю УНІАН голова правління страхової групи ТАС Дмитро Олексійович Грицута.

- Дмитро Олексійович, ринок страхування важко пережив удари кризи. Які тенденції спостерігаються зараз?

Результати роботи за 10 місяців поточного року свідчать, що ринок страхування  ще не відновився. Статистика щодо основних гравців говорить про те, що падіння  продовжилося ще на 2%-5%, в порівнянні з 2009 роком. Особливо скоротилося в обсягах страхування по КАСКО і майну. Більшою мірою це пов`язано з різким зниженням кредитування, з низьким рівнем пролонгації договорів страхування саме по банківських заставах з проблемною заборгованістю – позичальникові важливіше гасити тіло кредиту, а вже потім страхувати об`єкт. Це стосується і страхування від нещасного випадку. Компенсується дане падіння зростанням доходів з обов`язкових видів страхування, зокрема з ОСАЦВ – за 8 місяців на 5% проти минулого року. До кінця року показник складе 8-9%. Але динаміка по цьому виду різниться. Є компанії, які цілеспрямовано зменшують кількість транспортних ризиків в портфелі і свідомо відмовляються від ОСАЦВ, деякі навпаки нарощують темпи, розуміючи, що на сьогоднішній момент мають з цього вигляду більш терпиму картинку, ніж з КАСКО.

Відео дня

- Що нового привнесе Податковий кодекс на ринок страхування? (Коли бралося інтерв`ю ПК прийнятий ще не був - ред.)

Головний момент – перехід на загальну систему оподаткування прибутку. У принципі, ринок готовий до того, щоби через рік перейти на цю систему, а поки потрібно запровадити МСФО у всіх компаніях. СК з іноземними акціонерами практично всі ведуть як мінімум управлінський облік по МСФО. У нас він обов`язковий вже протягом 4 років. Питання тільки в тому, хто цей процес контролюватиме, чи вистачить людських ресурсів і кваліфікації це зробити.

З приводу податків можу сказати, то якщо буде прийнята норма про те, що податок залишається з обороту, але виключається зменшення бази оподаткування на вхідну перестраховку, то це непоганий удар по схемному бізнесу, по відмиванню грошей через страхування.

- Як змінилася з урахуванням кризи структура каналів продажів страхових продуктів?

Зараз на ринку значно впав банківський канал продажів. У нас в 2008 році його обсяг складав 35%, зараз - 14%. Пріоритети на сьогодні – агенти, посередники і офісні продажі. Агентські мережі зараз дуже активно розвиваються, але, на жаль, не завжди законними методами. Наприклад, в Києві машини, які продають «з коліс» поліса ОСАЦВ, давно не рідкість.

Дуже активно розвивається корпоративне добровільне медичне страхування (ДМС) - один з небагатьох видів, які не втратили актуальність і мають хороший попит, що пов`язано з подорожчанням медикаментів і послуг багатьох медкомпаній. ДМС  не є прибутковим, більше використовується для залучення клієнтів.

- Чи є нові тенденції на ринку комісійних винагород?

Ринок комісійних значно зріс, і це тривожний момент. Крупні компанії ризикують повністю втратити свої мережі, що здійснюють продаж продуктів через посередника, який може працювати на два фронти. Деякі страхові компанії взагалі відмовляються від продажу обов`язкових видів і виступають в ролі агентів. Це для них вигідніше – одержують фактично половину платежу, не несучи при цьому ніякої відповідальності.

- Страхування майна на сьогодні актуальне?

Підприємства ще більш-менш страхуються, особливо ті, хто має кредити в банках. Складнощі зі страхуванням майна фізосіб, а щодо крупних об`єктів проблем практично немає, єдина – демпінг. За останні два роки тарифи зі страхування майна впали втричі. Ще три роки тому 0,1% вважався партнерським тарифом для підприємств, то на сьогодні на 0,1% кажуть – ломите ціну.

- Як йдуть справи з агрострахуванням, чи є попит?

За оцінками експертів, на сьогодні застраховано близько 5% посівних площ. Даний ринок впав в рази, що пов`язане з відсутністю держпідтримки. Раніше зростанню продукту сприяла наявність бюджетних дотацій (компенсація частини страхового платежу). Тепер страхуються або крупні агрохолдинги, які розуміють, що таке диверсифікація ризиків, пов`язаних з негодою, або підприємства, які мають кредити в банках. Минулого ріку цей сегмент ринку був дуже збитковим – зашкалило за 200%, що пов`язане з масовою загибеллю посівів на більшій частині північної і північно-східної території України. А це для страховиків – величезні збитки. Багато хто з них заявив, що більше не працюватиме в даному напрямку.

- Та все ж, яким Ви бачите майбутнє даного виду страхування, особливо з урахуванням ініціативи створення Державної аграрної страхової компанії?

До ініціативи ставлюся стримано. Існують різні варіанти створення держкомпанії. Один з них – на агроринку буде єдиний страховик, а всі інші виступлять в ролі агентів. Інший принцип – тільки при страхуванні в держкомпанії можна  розраховувати на бюджетну дотацію, третій варіант – держкомпанія тільки перестраховуватиме ризики, тобто, страхувати будуть, як раніше. Враховуючи збитковість даного виду страхування, існує ризик додаткових втрат держбюджету. Якщо у інших страховиків є можливість диверсифікації ризиків шляхом наповнення страхового портфеля чим-небудь додатковим і подальшої перестраховки за кордоном, то, як бути з Державною аграрною страховою компанією, до кінця не зрозуміло.

Що стосується перспектив даного виду страхування, то прогнозувати складно. На сьогоднішній день ми навіть не знаємо, як позиціонувати себе перед перестрахувальниками. Ми повинні заявити очікуваний обсяг премій, зібраних з даного вигляду. Цифру неможливо визначити. Якщо в 2008 році – 10 млн. грн., то за кінець 2009-2010 рік - 1,5 млн. грн. Падіння колосальне.

- Чи змінилося ставлення перестрахувальників до України?

Останні зустрічі з перестрахувальниками свідчать про те, що інтерес до України якщо не зменшився, то точно не збільшився. Більш того, деякі перестрахувальники взагалі відмовляються від роботи з нашим ринком, а також зі схожими – з Молдавією, країнами Кавказу - через дуже малі обсяги, високої вартості адміністрування і значні економічні та політичні ризики. На сьогоднішній день все ще готові нас вислухати корейські, китайські, індійські, турецькі перестрахувальники, це ті ринки, на які крупні українські страховики ніколи не виходили.

- Чи варто, на вашу думку, створювати Державну перестрахувальну компанію?

Я не вважаю, що в ній є потреба. Я можу ще зрозуміти інтерес бюджету, якщо йдеться про Державну страхову компанію. Наприклад, страхування пасажирів на транспорті. Останній приклад – ДТП в Марганці, де задіяний поліс нашої страхової компанії, але поліс ОСАЦВ. А кожен перевізник, одержуючи ліцензію, зобов`язаний страхувати свою відповідальність перед пасажирами у разі нанесення їм шкоди. Цієї страховки поки не знайшли, вона ніде не заявлена, швидше за все, її взагалі не було. Ось для таких видів страхування є сенс створювати Державну страхову компанію. Перестрахувальний бізнес дуже великий і складний, дуже мало прикладів у світі, де державна перестрахувальна компанія працює успішно. Точно можу сказати, ринку не потрібен ще один перестрахувальник, нехай навіть це буде держава.

- На якому етапі зараз врегулювання ситуації в Марганці?

Ми сприяли в зборі документів. Згідно з законом про ОСАЦВ, підставою для виплати страхового відшкодування є рішення суду про визнання винної застрахованої сторони. Але в даній ситуації є свої моменти, оскільки поліс страхування був третього типу – застрахована конкретна машина з конкретним водієм, а водій, який знаходився за кермом автобуса під час аварії, не був вказаний в полісі, більше того, він не мав трудової угоди з роботодавцем.

У цілому, якщо з вини маршрутного таксі відбувається ДТП, то за полісом ОСАЦВ відповідальність наступає щодо майна у зв`язку з нанесенням шкоди, в даному випадку локомотиву, що стосується пасажирів, то відповідальність по ОСАЦВ наступає після виконання зобов`язань по полісу страхування від нещасного випадку пасажирів на транспорті. Якщо цього поліса немає, то вступає в силу відшкодування по ОСАЦВ по кожному пасажирові з лімітом в даній ситуації 51 тис. грн. на одного застрахованого. Тут враховані витрати на поховання, відшкодування морального збитку, що визначається судом по кожному конкретному випадку. Щодо тих потерпілих, які залишилися живий, то їм відшкодовується вартість лікування. Найскладніше – визначити, яка наша відповідальність по даному полісу. І ще один момент, наскільки я знаю, власник мікроавтобуса ще переховується, а він повинен був протягом трьох днів написати заяву на відшкодування збитку. Це означає, що ми маємо право виставити йому регрес.

- Чи з`являться на ринку нові гравці, чи, навпаки, можлива його консолідація?

Я вважаю, що зміцнюватимуться позиції вже діючих окремих гравців. Можливий перерозподіл в ТОП-10, він вже відбувається. Нічого глобального в плані виходу нових гравців не чекаю, принаймні, на сьогоднішній день інтерес західних інвесторів вичерпався до українського ринку. Іноземних інвесторів раніше приваблювало те, що можна було за рік подвоювати, потроювати обсяг зібраних страхових платежів. Зараз цієї можливості немає. Але певне злиття чи поглинання можливі.

- Зараз говорять про масові перевірки страховиків з боку Держфінпослуг? Чи приходили до Вас контролери?

До нас перевірка не приходила. Всі розповідають про «листи щастя» з приводу додаткової аудиторської перевірки, я такого листа не одержував. На одній із зустрічей страховиків з паном Волгою місяці два тому він заявив, що компанії, які проходять міжнародний аудит, таких листів одержувати не будуть. А ми вже п`ять років поспіль прохідний міжнародний аудит.

З приводу перевірок ситуація двояка, я вважаю, що має бути прозорий принцип аудиту. На сьогоднішній день певної системи в діях Держфінпослуг я не бачу. Абсолютно згоден з тим, що не можна вважати не легітимними документи, які були видані при колишньому керівництві відомства, інакше ми опинимося в дивному становищі – якщо всі ліцензії недійсні, то, відповідно, і поліси. Виходить, треба зупинити ринок і перезавантажити його. Я завжди вважав, що найголовніший момент успішності роботи будь-якого державного органу – це те, що має бути зрозуміло прописана стратегія, згідно з якою рухається ринок.

- Яка частка ДМС в портфелі Вашої компанії?

У нас обсяг ДМС завжди був на рівні 1-2%, зараз складає близько 9%, частку продовжуємо нарощувати. Створений власний медичний асистуючий центр, раніше ми користувалися послугами інших організацій. «Обкатали»  найвимогливіших клієнтів.

- Якого підходу дотримується ТАС в роботі з КАСКО і ОСАЦВ?

У нас КАСКО знижується, що пов`язане з банківським каналом продажів. Але ми не відмовляємося від цього виду страхування. З ОСАЦВ добре працює мережа, є непогане зростання. Збитковість по ОСАЦВ у нас нижче за рахунок того, що велика частина продажів доводиться на регіони, де втрати менші, ніж у великих містах.

- Як змінилася динаміка платежів з ОСАЦВ після підвищення тарифів?

Середній платіж у нас збільшився на 56%, а кількість полісів скоротилася на 40%. Тому дві причини. Перша – у кінці серпня, дізнавшись про підвищення вартості полісів, багато громадян почали скуповувати їх про запас, друга – деякі власники ОСАЦВ не поспішають продовжувати договори в надії, що компанії повернуться до старої тарифної сітки. Але це до першої зупинки ДАІ.

- Які плани компанії щодо збору страхових платежів в поточному році, що чекаєте від 2011-го?

Прогнозний показник по нашій компанії – приблизно плюс 15-20% до обсягів 2009 року. Наступного року ми закладаємо ще плюс 10% по ринку і по компанії - плюс 10-15%.

- Чи планується збільшення капіталізації компанії?

Компанія достатньо капіталізована. Можливі певні рухи в даному напрямку, але поки глобальних планів немає.

- Чи цікавляться інвестори Вашою компанією?

Ми точно ніким не цікавимося. Зараз ми реструктуризували свій бізнес, підвищили ефективність діяльності. Кризовий рік нас багато чому навчив.

З приводу інтересів ззовні, то ми цілеспрямовано не продаємося і не шукаємо покупця, але якщо буде цікава пропозиція, то акціонери можуть розглянути можливість продажу частини бізнесу або входження партнера.

- Спасибі за інтерв`ю.

Розмовляв Олексій Савченко (УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся