"Дружба" Києва і Москви: позаблокова Україна ризикує опинитися в економічній блокаді
"Дружба" Києва і Москви: позаблокова Україна ризикує опинитися в економічній блокаді

"Дружба" Києва і Москви: позаблокова Україна ризикує опинитися в економічній блокаді

08:56, 02.12.2010
15 хв.

Остання зустріч Януковича і Медведєва принесла Україні не стільки відчутні результати, скільки дала привід для роздумів – чого ж усе-таки більше у взаєминах двох країн – позитиву чи негативу...

Невисока результативність зустрічей Президентів України і Росії, які відбуваються цього року мало не щомісяця, провокує розлад в думках експертів-економістів і політологів. Ось і остання дала Україні не стільки відчутні результати, скільки привід для роздумів про те, чого ж усе-таки більше у взаєминах двох країн – позитиву чи негативу. Однією з основних тем стала заява Віктора Януковича про можливий вступ України до Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану. З одного боку, можна говорити про явний успіх росіян, для яких втягування України в це об`єднання – давня мрія, а з іншого – про прагматичний вибір України, яка розчарувалася в перспективах інтеграції в економіку Євросоюзу. Несподіваним в контексті українсько-російських взаємин виявився чинник американського впливу. Експерти, наче змовившись, почали коментувати перемогу республіканців на виборах в Конгрес США, явно вписуючись в офіційну російську позицію відносно цієї політичної сили. Нас запевняють, що європейська економіка на грані колапсу, а східні ринки ростуть, і лише зусилля нинішньої української влади дозволили збільшити товарообіг з Росією. Але що відбувається насправді, чи не намагаються Україні втлумачити, що її порятунок тільки в беззастережній інтеграції в економіку РФ і самообмеженні  економічних зв`язків з ЄС? Як кажуть, при всьому багатстві вибору - іншої альтернативи немає...

Зустрічі на вищому рівні: вакуум конструктивної атмосфери

Обговорюючи останню зустріч Віктора Януковича і Дмитра Медведєва, що відбулася в Москві 26 листопада, експерти гадають -  чи відбулася насправді горезвісна зміна парадигми в українсько-російських взаєминах з деструктиву на конструктив, чи ні?  Обговорювали це і на прес-конференції «Результати візиту Президента В.Януковича до Москви». Наприклад, директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень (Україна) Сергій Толстов вирішив звернутися до прикладу телебачення. На його думку, вельми показовим є суто ділове трактування російським ТБ візиту Віктора Януковича до Москви.

Відео дня

Це, безумовно, симптоматично, адже підконтрольні владі російські телеканали дійсно транслюють офіційне ставлення Кремля до тієї чи іншої події. Тобто, якщо місяць тому на Першому каналі вийшов ролик «Віктор Всемогутній», в якому Віктора Януковича показали у вельми комічному образі, це значить, тоді атмосфера у взаєминах двох країн була, м`яко кажучи, не зовсім ділова.

С.Толстов своїми оцінками давно позначив свою позицію послідовного прихильника російського вектору в українській зовнішній політиці, відповідно, його коментар в даному випадку можна розглядати як цілком лояльний до керівництва двох країн. Іншими словами, з погляду С.Толстова, стакан буде наполовину повний, а не навпаки. Так чим же він був наповнений?

С.Толстов відзначає, що на порядку денному парламентерів стояли дуже вагомі теми, щодо більшості з яких так і не було досягнуто остаточної згоди. Як позитив експерт нагадав про переговори щодо Чорноморського флоту. «Хоч і дуже поволі, але просувається процес переговорів по ЧФ РФ. Переговори ведуться відносно приблизно 10 пунктів, але ми бачимо підписання тільки одного протоколу щодо проведення українською стороною інспекцій на базі ЧФ РФ в Україні. Це свідчить про те, що російська база на території України не матиме права екстериторіальності», - відзначив С.Тостов.

Ну що ж, це, безумовно, чудове досягнення - суверенна держава відстояла своє право інспектувати іноземну військову базу на своїй території.

Чи не найбільш значущим результатом зустрічі Януковича і Медведєва стала Угода України і Росії про збільшення постачань російської нафти до України до 18 млн. тонн у рік. С.Толстов резонно відзначає, що в попередніх угодах називалася цифра приблизно 27 млн. тонн нафти в рік. При цьому, на його думку, підписання угоди лише і по 18 млн. тонн фактично робить неможливим використання нафтопроводу «Одеса-Броди» в аверсном режимі. Як відомо, аверс «Одеса-Броди» абсолютно не вигідний Росії, оскільки може створити конкуренцію російської нафти на європейському ринку. Разом з тим, експерт сподівається, що досягнуті угоди дозволять українському відрізку нафтопроводу «Дружба» працювати рентабельно. «Звичайно, повного завантаження «Дружби» домогтися навряд чи вдасться, адже Росія поступово переходить на постачання нафти до Європи через балтійську систему», - уточнив С.Толстов.

Таким чином, з одного боку, попередні домовленості щодо постачань нафти начебто і виконані, але далеко не в тому вигляді, в якому хотілося б Україні.

Можна згадати і про те, що на зустрічі президентів не був підписаний протокол про зміни і доповнення в міжурядові угоди про співпрацю у сфері розробок, виробництва, постачань і експлуатації авіаційної техніки від 1997 року. Не вдаючись в подробиці, відзначимо лише, що підписання цього документа давно лобіювала українська «Мотор Січ» - один з найбільших виробників авіадвигунів для російських літаків і вертольотів. Тобто, знову йдеться про те, що Україні було відмовлено в її проханні.

Як і раніше провисає питання демаркації кордону між Україною і Росією в Керченській протоці, затягування якого явно на совісті російської сторони, яка оскаржу адміністративний кордон між УРСР і РРФСР на цій ділянці.

Коментуючи заяву Віктора Януковича про можливе приєднання України до Митного союзу, С.Толстов відзначив, що схильний розглядати його як формальну декларацію. «Я б не радив сприймати цю заяву дуже серйозно – європейська інтеграція залишається для України єдиним чинником збалансованості свого геополітичного становища між ЄС і Росією. При цьому в заявах Медведєва жодного разу не прозвучали претензії до України відносно її прагнення до європейської інтеграції», - відзначив директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень.

У результаті, з погляду економіки можна говорити тільки про постачання російської нафти до України, та й то в урізаних обсягах, чого явно недостатньо для переговорів такого високого рівня.

Беріть, поки дають, і не озирайтеся на Захід

Але яка ж в українсько-російських відносинах економіка без політики? Природно, вона була, та ще і в найрізноманітніших варіаціях.

Радник директора Національного інституту стратегічних досліджень Анатолій Гуцал заявив, що взаємини з Росією перестали бути конфронтаційними, але залишилися конкурентними, і це позитив. «Є настрій на пошук взаєморозуміння, не тільки в економіці, але і в політиці. Те ж газове питання не стільки економічне, скільки політичне. Багато хто у нас не розуміє – як же так, Україна пропонує об`єктивно вигідні умови, а росіяни продовжують відмовлятися. Проблема в особливостях українських політичних розкладів. Тут варто пригадати про тон, в якому Путін вів переговори під час свого останнього візиту до Німеччини», - додав експерт.

Минулого тижня в Берліні Володимир Путін виступив з різкою критикою нових енергетичних норм Євросоюзу, направлених на лібералізацію енергоринку ЄС. Російський прем`єр заявив, що механічне застосування цих норм приведе до подорожчання російського газу для європейських споживачів. Знову недвозначний натяк на те, що якщо вже Росія дає таку жорстку відповідь своїм стратегічним партнерам в ЄС – німцям, то, що говорити про Україну. Значить, поступок щодо ціни на газ для України не буде до того часу, поки ми не здамо свою газотранспортну систему, погодившись на пропозицію Путіна про створення СП за участю «Нафтогазу» і «Газпрому».

Кажучи про політичний аспект президентських переговорів, С.Толстов відзначив, що сьогодні Україна і Росія утримуються від будь-яких натяків на можливість погіршення ситуації у відносинах між країнами. «Очевидних причин для загострення немає і, враховуючи риторику президента РФ Дмитра Медведєва, можна розраховувати, що до президентських виборів в Росії в 2012 році така ситуація зберігатиметься. Що стосується Володимира Путіна, то він далекий від такої позиції і в більшості випадків, коли йдеться про економічні відносини з країнами колишнього СРСР, він займає дуже жорстку позицію», - підкреслив експерт.

С.Толстов начебто дає нам зрозуміти, що Україні слід користуватися моментом, оскільки у разі повернення Володимира Путіна в президентське крісло нам не бачити і тих мінімальних поступок, на які готовий йти Дмитро Медведєв.

Експерт також нагадав, що президент РФ особливо підкреслив на зустрічі з українським колегою важливість позаблокового статусу України для Росії. При цьому з боку Медведєва були зроблені певні застереження у зв`язку з перемогою на виборах в законодавчі органи США республіканців.

Республіканська партія США є послідовним прихильником обмеження впливу Росії в Східній Європі, а їх перемога на виборах в Конгрес може спровокувати погіршення українсько-російських взаємин. Природно, це можливо тільки в тому випадку, якщо американці знову спробують повернути українську політику у бік Заходу. Хоча при нинішньому керівництві України це дуже малоймовірно, але, мабуть, росіяни все ж таки побоюються такої можливості.

Теорія заговорювання

Цікаво, що перемога республіканської партії на виборах в Конгрес США як важливий чинник в українсько-російських взаєминах була однією з головних тем брифінгу директора Американського інституту в Україні (АІУ) Ентоні Т. Сальвія. Він, як і його українські колеги, визнав необхідним прокоментувати стан взаємин двох країн після останнього візиту Віктора Януковича до Москви. Спочатку колишній співробітник Держдепартаменту США Е.Т.Сальвія зробив досить просторовий екскурс в історію зовнішньої політики США, не залишивши на ній каменя на камені. На його думку, США під керівництвом республіканської партії (читай – Джорджа Буша) вибрали згубний курс на глобальний диктат у світі. З висловів директора АІУ виходить, що тільки економічна криза і прихід до влади демократа Барака Обами змусили Америку переглянути свою стратегію. У той же час він похвалив українське керівництво за його зовнішню політику, яка нібито дозволила "розморозити" відносини між Європою і Росією. Е.Т.Сальвія вважає, що після заяви про свій позаблоковий статус Україні більше не потрібно вибирати між Заходом і Сходом, а слід будувати прагматичні відносини зі своїми сусідами, переставши бути для них яблуком розбрату.

Він також порадив Україні приєднатися до Митного союзу. «Зростання економіки Євросоюзу сьогодні близьке до нуля і виникає питання – чи зможуть українські товари знайти ринок збуту в Європі. У той же час, східні ринки зараз розвиваються, і Україні слід рухатися на схід», - відзначив Е.Т.Сальвія.

Структура під назвою Американський інститут в Україні зайняла настільки ідеологічно вивірену по відношенню до російських ініціатив позицію, що саме час його перейменувати в інститут українсько-російської дружби ім. В.Путіна.

У той же час, найближча до України країна Євросоюзу має свій погляд на можливий вступ нашої країни до Митного союзу. Польський аналітик Гжегож Громадський переконаний, що українська влада чудово усвідомлює, що вступ до Митного союзу перекреслює можливість економічної інтеграції з Європейським союзом.

"Можливо, це посил іншій стороні... що ми маємо вибір, і якщо у нас не виходитиме з ЄС, то будемо змушені інтегруватися економічно з Росією", - трактує Г.Громадський сенс заяви В.Януковича про Митний союз.

Зростання, яке помітне тільки на тлі падіння

Проте, як же бути зі зростанням товарообігу між Україною і Росією в поточному році, адже це справді вагомий аргумент на користь руху на схід?..

На думку професора кафедри політології Києво-Могилянської академії Олексія Гараня, зараз дуже багато говориться про те, що тільки зі зміною влади в Україні економічні взаємини з Росією стали конструктивними. «Мені доводилося працювати зі статистикою, яку сьогодні чомусь не помічають ні в українському, ні в російському керівництві. Так от, статистика свідчить про те, що з 2004 по 2008 рік українсько-російський товарообіг збільшився удвічі, український експорт в РФ виріс в 2,7 разу. Зараз і Путін, і Янукович порівнюють 2010 рік з 2009-м, але абсолютно зрозуміло, що це був кризовий рік, і падіння товарообігу було звичним явищем у світі. Коли ж економіка розвивалася нормально, товарообіг між Україною і Росією постійно зростав. Я думаю, що результатом 2010 року буде приблизний такий же обсяг товарообігу, як і в 2008 році. Тобто, нічого екстраординарного не відбувається, просто економічні відносини між нашими країнами повертаються на докризовий рівень», - переконаний О.Гарань.

Він ще раз підкреслив, що в Україні дуже поширений стереотип про підрив українсько-російських економічних взаємин «помаранчевими», тоді як насправді це далеко не так.

Що стосується Митного союзу, то, за словами О.Гараня, тут, швидше за все, почнеться та ж гра, яку свого часу вів Леонід Кучма. «Ні «так», ні «ні» - суцільна багатовекторність», - сказав експерт.

Він також нагадав реакцію Медведєва на закон, яким закріплена позаблоковість України. «Медведєв сказав, що цього недостатньо, і що Росія ще створить комісію, яка буде моніторити розвиток взаємин України і НАТО. Це свідчить про те, що на які б поступки не йшло керівництво України, в Росії вони вважатимуться недостатніми», - підкреслив політолог.

Ось, власне, і прозвучала відповідь на питання, звідки стільки уваги до далеких американських виборів – росіяни довіряють нинішньому українському керівництву не набагато більше, ніж попередньому. Звідси постійні побоювання, що Україна при першій же нагоді знову вислизне з дружніх обіймів, піддавшись згубному впливу Заходу. Тому ж і так багато слів про те, що економіка Євросоюзу на ладан дише, а ось Росія – оплот стабільності. Хоча всім зрозуміло, що стабільність російської економіки – це кошті за енергоносії, надходження яких залежить від платоспроможності Європи. Закликаючи Україну до згортання економічного співробітництва з ЄС, проросійські експерти забувають уточнити, що це зробить нашу економіку повністю залежною від російської. Росіяни ж продовжать інтегруватися в світові і європейські економічні інститути, як вони це і роблять зараз (буквально минулого тижня РФ заручилася підтримкою ЄС для вступу до СОТ).  Тільки глибоко укорінена в наших політиках схильність до багатовекторності дозволяє сподіватися на те, що Україну не вдасться заблокувати як самостійного гравця на економічному просторі Європи.

Антон Лосєв (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся