Незважаючи на потепління українсько-російських політичних відносин, приватним російським компанія працювати в Україні легше не стало. Таку думку висловили сьогодні експерти під час "круглого столу" на тему "Російський бізнес в Україні: проблеми і перспективи", організованого Інститутом Горшеніна.
Так, керівник Управління корпоративних комунікацій ГІК "Ренесанс Капітал" Костянтин ГОЛОВІНСЬКИЙ зазначає, що за останній рік в Україні абсолютно не змінилося ставлення до російських компаній, бажаючих працювати на українському ринку.
«В результаті політичного клімату, що склався, у взаєминах України і Росії з 2005 року в Росії існував відкладений попит на українські активи. Російські компанії через суб`єктивне сприйняття ситуації на українському ринку не наважувалися на нього приходити. Проте сказати, що в інвестиційному кліматі України щось змінилося після зміни влади в Україні, абсолютно не можна», – зазначив експерт.
За його словами, через те ж суб`єктивне сприйняття України тепер здається російським бізнесменам ближче, їм здається, що в ній простіше працювати. «Але насправді, обсяг приватних російських інвестицій в Україну практично не змінився. Ми говоримо про початок заходження в Україну російського банківського сектору. Але при цьому слід пам`ятати, що на початок 2010 року близько 43% української банківської системи знаходилося під контролем зарубіжних банків, і прихід російських банків в українську банківську сферу навряд чи щось радикально змінить», – вважає К.ГОЛОВІНСЬКИЙ.
У свою чергу, голова наглядової ради компанії «МТ-ІНВЕСТ» Мирослав ТАБАХАРНЮК зазначив, що в загальному обсязі російських інвестицій в Україну переважають державні фінанси. «Це «ВТБ Банк», Сбербанк, «Внешэкономбанк». Ми розуміємо, що це державні гроші, тоді як приватних російських інвестицій в Україну приходить порівняно мало», – констатував експерт.
На його думку, така ситуація пояснюється тим, що мотивація для приходу в Україну приватного і державного російського капіталу різна. «У держінвестицій на першому плані політичний вплив на Україну. Наразі йде мова про спільні з Росією проекти в нафтогазовій галузі, атомній енергетиці, авіації, суднобудуванні. Все це поле для державних російських інвестицій. На жаль, помітного зростання приватних інвестицій з Росії поки що не спостерігається. Навіть незважаючи на те, що російські компанії значно кращі, ніж західні, адаптовані до роботи в українському бізнес-середовищі», – зазначив М.ТАБАХАРНЮК.
При цьому, на його думку, інвестклімат в Україні слід розвивати так, щоб він був однаково комфортним як для західних, так і для російських інвесторів.
Радник, керівник економічної групи посольства РФ в Україні Олексій УРІН нагадав, що Росія займає четверте місце за обсягом інвестицій в економіку України. «Для нас пріоритетом є робота у високотехнологічних галузях української економіки, тісно пов`язаних з російськими партнерами. Безперечно, це атомна енергетика, зокрема, Сбербанк Росії готовий інвестувати близько 1 млрд. дол. в добудову Хмельницької АЕС. Крім того, за участю російської компанії ТВЕЛ планується будівництво в Кіровоградській області заводу з виробництва елементів ядерного палива. У російських інвесторів є інтерес до аерокосмічної сфери, насамперед, до літакобудування. На жаль, на сьогодні статус державного підприємства «Антонов» не дозволяє інвестувати в нього значні російські ресурси, що негативно позначиться на спільному українсько-російському виробництві літаків», – сказав О.УРІН.
У той же час, за його словами, у російських компаній, що працюють на українському ринку, існує ряд проблем. «Цього року не вдалося просунутися в питанні врегулювання конфлікту навколо «Укртатнафти» – претензії татарських акціонерів так і не задоволені. Не вирішене питання повернення «Укртрансконтейнера» в Іллічівський порт. Щодо «Луганськтепловоза» конфлікт зайшов у глухий кут, щоправда, з`явилася надія, що він буде врегульований у 2011 році. Є й нові проблеми у російських інвесторів в Україні. У Дрогобичі російська компанія «ВБМ Груп» не може взяти під контроль Дрогобицький долотний завод, хоча й володіє 97% акцій цього підприємства. У цьому напрямку ми не бачимо серйозних позитивних зрушень і підтримки від державних органів України», – додав О.УРІН.
