Бюджет-2011: уряд Азарова затягнув пасок економіці

Кабмін, намагаючись перестрахуватися від цілком можливого чергового входження економіки в депресію, розписав  витрати і доходи в 2011 році достатньо стримано. Таке рішення можна було б вітати, якби економити бюджетні кошти влада почала з себе... 

Незважаючи на оптимістичні декларації Кабміну щодо перспектив української економіки в найближчому майбутньому, розроблений ним бюджет свідчить, що в реальності  уряд не дуже-то упевнений у цьому. Намагаючись перестрахуватися від цілком можливого чергового входження економіки в депресію, кошторис витрат і доходів досить стриманий. Таке рішення можна було б вітати, якби економити бюджетні кошти влада почала з себе, як це зробило керівництво європейських країн...

Формуючи бюджет наступного року, уряд виходив з достатньо помірних прогнозів розвитку економіки. Зростання ВВП, закладене при розрахунку доходів основної скарбниці, складає 4,5%, головним драйвером буде промисловість, яка підросте на 6%. Оцінки потенційного зростання вельми скромні, особливо щодо промвиробництва. У промисловому комплексі зараз є незадіяні потужності, тому під час відновлення ринків потенціал зростання може скласти понад 10% за мінімуму інвестицій. Наприклад, чорна металургія, на яку припадає 40% промвиробництва, здатна збільшити об`єми випуску продукції на 20% - був би попит.

Свідченням побоювань щодо наповнення бюджету наступного року також є занижений прогноз інфляції - 8,9%. Як наслідок, звужуються доходи держбюджету. Це, по-перше, пом`якшує ризик звинувачень в непрофесіоналізмі у випадку провалу показників, а, по-друге, дозволяє Кабміну виправдовувати утримання соціальних витрат.

Законом про державний бюджет наступного року доходи скарбниці визначені у розмірі 281,46 млрд. грн., що всього лише на 28,71 млрд. грн., або на 11,4% більше, ніж в 2010 році. Витрати складуть 321,94 млрд. грн., збільшаться проти планових на цей рік всього на 16,27 млрд. грн., або на 5,3%. Таким чином, з урахуванням інфляції уряд фактично знижує витрати бюджету. Звільнені фінансові ресурси Кабмін спрямує на:

- зниження податкового тиску на економіку, перш за все, скорочення до 23% ставки податку на прибуток підприємств, надання пільг по ПДВ та ін.;

- збільшення доходів місцевих бюджетів за рахунок передачі їм фінансових джерел (згідно з новим бюджетним кодексом), раніше закріплених за державним бюджетом;

- зниження дефіциту бюджету. Він складе 38,84 млрд. грн, або 3%.

Позитивним моментом можна назвати скорочення залучення боргових ресурсів до 91,3 млрд. грн., дві третини яких піде на погашення боргів попередніх періодів.

Такий бюджет, у принципі, можна було б вітати, оскільки він сприяє оздоровленню системи державних фінансів. Зауваження стосуються того, що уряд вирішив економити засоби на багато чому, тільки не на обслуговуванні органів державної влади. Українські чиновники продовжать купувати дорогі автомобілі, оплачувати за рахунок бюджетних коштів перельоти, мобільний зв`язок, лікування і відпочинок у привілейованих установах, недоступних для решти українців. Натомість скорочуються витрати на медицину і армію. Наприклад, в 2011 році передбачено встановити витрати парламенту більше 900 млн. грн., а в нинішньому році вони складали приблизно 822 млн. грн. Також в бюджеті передбачено різке збільшення фінансування силових структур – СБУ на 20%, МВС – майже на 2 млрд. грн.

Певні побоювання також викликає реальність встановленого дефіциту. Уряд чомусь виключив з витрат бюджету дотації НАК «Нафтогаз України», урізував трансферт Пенсійному фонду, не враховує витрати на капіталізацію НАК, рекапіталізацію банківської системи, на підтримку Аграрного фонду (для цього Кабмін  планує випустити облігації на 5 млрд. грн.). Як результат - дефіцит держфінансів, як мінімум, подвоюється.

Опозиція називає нинішній бюджет антисоціальним. Він дійсно передбачає утримання соціальних витрат. Вперше за останні 8 років зростання соцпоказників очікується нижче, ніж економічних. У бюджеті закладено прогнозоване зростання реальної заробітної плати на рівні 4%. Крім того, серйозно пригальмована динаміка збільшення базових соціальних розмірів. Прожитковий мінімум підніметься з 875 до 953 грн., або всього на 8,9%, мінімальна заробітна плата - з 922 до 1004 грн., або на 8,9%, погодинна заробітна мінімальна плата - з 5,52 до 6,04 грн./година.

До речі, за критеріями ООН, бідністю вважається добовий дохід менше 2 дол. Добовий ж дохід українця з мінімальною заробітною платою - 4 дол.

З урахуванням інфляції (якщо, звичайно, уряд утримає її у встановлених рамках, чого владі не вдавалося останні 8 років) реальні показники базових соціальних стандартів наступного року залишаться на рівні 2010 року. Фактично, зростання в цій сфері заморожене.

В принципі, Кабмін поступив вельми грамотно і політично ефективно. Низький показник інфляції, занижене зростання ВВП, помірне збільшення фонду оплати праці дають можливість максимально скоротити прогнозовані номінальні доходи і витрати бюджету, тим самим вберігши себе від можливого ненаповнення держскарбниці. Цілком ймовірно, що показники виявляться вищими. В даному випадку уряд зможе задекларувати «професійну» перемогу у вигляді перевиконання плану...

Олексій Левицький (для УНІАН)

УНІАН в Google News