Черговий ляпсус ПК: арештувати рахунок можна, а зняти арешт - ні
Черговий ляпсус ПК: арештувати рахунок можна, а зняти арешт - ні

Черговий ляпсус ПК: арештувати рахунок можна, а зняти арешт - ні

09:29, 03.02.2011
3 хв.

У  Податковому кодексі ряд нормативів містить суперечності та відверті ляпсуси. Один із них – підстави для накладення арешту на рахунки платників прописані, а правила зняття арешту - ні...

Скільки разів не обговорюй тему Податкового кодексу, а новини все одно будуть. А винен той факт, що закладені в документі нормативи містять ряд суперечностей і відвертих ляпсусів. Один із них – у ПК прописані підстави для накладення податківцями арешту на рахунки платників, але в ньому відсутні положення, які б давали право податковій арешт зняти.

Навіть за умов подальшого виконання платником вимог податкової служби його рахунки знаходитимуться під арештом, адже у податкової відсутні повноваження як на зняття арешту, так і на звернення до суду із заявою про таке зняття. П. 91.4 ст. 91, який регулює порядок зняття арештів і встановлює обмеження часу арешту рахунків, розповсюджується виключно на випадки, коли платник має податковий борг і йому призначений податковий керівник. Очевидне недопрацювання ПК матиме дуже серйозні наслідки для платників, підданих таким покаранням.

Отже, по порядку.

Відео дня

Оскаржити можна, але виконання не зупинити

Згідно з ПК, платник не обмежується в праві відкривати нові рахунки, проте всі вони ставляться на облік в органах податкової служби (ст.69 ПК). До цього витратні операції з рахунків не здійснюються. При цьому податкова може відмовити платникові в ставленні на облік рахунку, правда, на невідомій  підставі (встановлюються податковою) - п. 69.5 ст. 69 ПК.

Варто відзначити, що платника не повинна розслабляти те обставина, що арешт рахунків здійснюється на підставі рішення суду. Адже Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 183-3) передбачена спеціальна спрощена процедура розгляду звернень податкової служби, яка може відбуватися без платника (хоч і з обов`язковим його повідомленням). Термін на розгляд звернення - три дні. Визначення суду може бути оскаржене, що, проте, не зупиняє його виконання.

У помешкання можна не пускати

Пункт 20.1.15 Податкового кодексу передбачає право податкової служби звертатися до суду для зупинки витратних операцій на рахунках платника у випадку, якщо платник податків не допускає посадовців органів державної податкової служби до огляду територій і приміщень, які використовуються для здійснення господарської діяльності і/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування, і/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

В даному випадку йдеться не про недопуск до перевірки, а саме про недопуск до огляду приміщень, який проводиться тільки в рамках податкової перевірки (документальної виїзної або фактичної). Таким чином, посадові органи податкової служби не мають права вимагати допуску в приміщення і на території платника без належним чином оформленої документації на перевірку (ст. 81 ПК).

Податкові органи не мають також права доступу в житлові приміщення (житло) згідно з п. 20.1.11 і п. 16.1.13 ПК України.

Нагадаємо, згідно зі ст. 379 Цивільного кодексу, житлом є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатні для проживання в них. Поняття житлового будинку, квартири визначені в статтях. 380, 382 ГК України. Очевидний і такий висновок - якщо житло використовується для господарської або підприємницької діяльності, то в цьому випадку податкові органи можуть бути в нього недопущені обґрунтовано.

Данило Гетьманцев, кандидат ю.н. (для УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся