Ініціатива Президента: банк розвитку або "бюджетний пилосос"?
Ініціатива Президента: банк розвитку або "бюджетний пилосос"?

Ініціатива Президента: банк розвитку або "бюджетний пилосос"?

14:43, 18.02.2011
15 хв.

Нова ініціатива Президента – спрямувати весь фонд розвитку держбюджету в спецбанк для кредитування регіонів на поворотній основі. Правда, ні фонду, ні банку поки немає... Та й  фінансування  безпосередньо через держбюджет є  прозорішим і контрольованим, вважають експерти…

Президент України виступив з новою ініціативою, він запропонував спрямувати весь фонд розвитку держбюджету-2011 у спеціальний банк реконструкції та розвитку для кредитування регіонів на поворотній основі. Про це Віктор Янукович заявив під час робочої поїздки у Херсонську область. Варто відразу обмовитися, що використане Президентом визначення «фонд розвитку» не має чіткої дефініції, оскільки не може бути віднесено ні до одного з офіційно затверджених пунктів держбюджету на 2011 рік. Що ж до банку реконструкції та розвитку, то його теж поки не існує, хоча навіть потенційна ймовірність появи нового банку з капіталізацією в декілька десятків мільярдів гривень, змушує експертів і гравців ринку замислюватися.

В результаті, ініціатива є суцільною інновацією - неіснуючий поки фонд пропонують спрямувати у ще не створений банк і все це в процесі виконання вже затвердженого бюджету країни. Незважаючи на брак інформації, все ж таки дозволимо собі розглянути дане питання, адже кожне слово голови держави заслуговує уваги. Особливо коли йдеться про передачу, мабуть, чималих держзасобів хай і в державний, але все-таки банк…

Звідки візьметься фонд і в який банк його спрямують?..

Відео дня

Ідею спрямувати фонд розвитку держбюджету в банк реконструкції і розвитку В.Янукович пояснив таким чином - щоб гроші «не розтягнули по регіонах». «Красти з банку буде вже неможливо», - підкреслив Президент і додав, звертаючись до представників місцевої влади: «Ви повинні розуміти, що будь-який кредит повинен повертатися. Безумовно, кредитні ставки цього фонду розвитку і цього банку будуть найменшими в Україні. Умовно скажу, що ставки за такими кредитами не перевищуватимуть 4-5%».

В.Янукович також виклав найбільш ймовірну схему фінансування регіональних проектів: «Частка засобів банку буде на рівні 30%, можливо, частка місцевих бюджетів складатиме 10%, решта засобів залучатимуться у вигляді приватних інвестицій». Він закликав обладміністрації брати участь у формуванні власності, розвивати інвестпроекти на місцях, стаючи при цьому членами створюваних акціонерних товариств. «Головне, щоб ця власність служила народу, створювала умови для поліпшення життя людей і розвитку економіки», - відзначив Президент.

Він заявив, що контролювати банк реконструкції і розвитку буде Дмитро Колесніков, який раніше очолював Мінпромполітики, а недавно був призначений головою Державного агентства з управління державними корпоративними правами і майном. «Його (Д.Колеснікова – ред.) агентство займатиметься підбором інвестиційних проектів і компаній, які будуть ними управляти. В окремих випадках управляти такою власністю зможе і місцева влада, якщо ми побачимо, що це буде ефективно», - уточнив Президент.

Підсумовуючи, він відзначив, що «йдеться про те, що найближчим часом в країні буде встановлений порядок використання державного майна і управління ним, не так як це було раніше. Держава повинна бути ефективним менеджером і ефективним власником», - сказав В.Янукович.

На жаль, з урахуванням конкретних фактів, до сказаного Президентом поки додати особливо нічого. У прес-службі «адміністративно реформованого» Мінпромполітики УНІАН відповіли, що Дмитро Колесніков, названий В.Януковичем куратором нової схеми кредитування регіонів, поки утримується від коментарів на цю тему. В результаті, такі основні питання, як наповнення фонду розвитку держбюджету-2011 і пріоритети у сфері інвестпроектів банку реконструкції і розвитку поки залишаються без відповіді.

Можна припустити, що, кажучи про фонд розвитку, глава держави мав на увазі розділ Загального фонду держбюджету під назвою «витрати на розвиток», але ймовірніше, йшлося про Державний фонд регіонального розвитку, на створенні якого Президент наполягав раніше. Нагадаємо, 24 січня ц. р. на засіданні Ради регіонів Віктор Янукович поставив завдання перед прем`єр-міністром Миколою Азаровим створити такий фонд. Як приклад В.Янукович запропонував ЄС, де функціонує Європейський фонд регіонального розвитку, що фінансує проекти з поліпшення інфраструктури в периферійних регіонах Європи. «Схожі функції повинні бути покладені і на Державний фонд регіонального розвитку, а його діяльність - врегульована окремим законом», - відзначив В.Янукович. Він уточнив, що фонд відповідатиме за фінансування проектів локального розвитку, які мають стратегічне значення для країни, зокрема фінансування будівництва доріг, енергетичних і житлово-комунальних проектів та інших об`єктів інфраструктури.

Якщо до цього додати запевнення М.Азарова, що в 2011 році в розвиток української економіки буде залучено 100 млрд. грн. державних, приватних і кредитних інвестицій, то ситуація трохи вияснюється. Застосувавши до 100 млрд. грн. схему, запропоновану В.Януковичем для забезпечення інвестпроектів в регіонах, де на держфінансування припадає 30% загального об`єму інвестицій, одержимо 30 млрд. грн. Хай ця сума і виглядає відверто завищеною, але за відсутності іншої можна взяти її як орієнтир для оцінки розмірів фонду розвитку.

Не набагато простіше розібратися і з банком реконструкції та розвитку. З упевненістю можна стверджувати тільки те, що, кажучи про нього, Президент навіть не натякав на існуючий з 2003 року Український банк реконструкції і розвитку, про що УНІАН повідомили в самому УБРР.  Мабуть, все ж таки йдеться про банк, який тільки буде створений, - 13 грудня 2010 року В.Янукович доручив Кабінету міністрів розглянути у встановленому порядку питання створення банку розвитку з метою фінансової підтримки вітчизняних підприємств. Мабуть, саме цей банк і буде наповнений бюджетними коштами.

Як би там не було, а в результаті маємо месидж Президента, що капітальні інвестиції в регіони з держбюджету, пов`язані, очевидно, у тому числі і з відтворенням основних фондів, тобто, ремонтом і будівництвом автодоріг, мостів, об`єктів ЖКГ і т. д., фінансуватимуться на поворотній основі. Загадкою залишається механізм наповнення фонду розвитку, а відповідно, і банку реконструкції "живими" грошима. Крім того, залишається питання щодо можливих "вузьких" місць під час ухвалення рішень про виділення коштів тому або іншому регіону, і чи не зведеться все до дитячої казки про сороку,  що застосовувала вибірковий підхід, годуючи своїх дітей:  "Тому дала, цьому дала, а ти – шостий - біля воріт постій"?

Система перерозподілу - нема проблем...

Прояснити ситуацію допоміг народний депутат від Партії регіонів, перший заступник голови Бюджетного комітету ВР Владислав Лук’янов.  На його думку, концентрація фінансових, кадрових і організаційних ресурсів на одному напрямі буде, безумовно, сприяти вищій ефективності реалізації інвестиційних проектів. «Тому ідея Президента зрозуміла і корисна. Механізм її реалізації зараз напрацьовується. Можливості для наповнення фонду розвитку можна знайти як в рамках вже затвердженого держбюджету, так і за допомогою додаткових законодавчих ініціатив, які можуть бути розглянуті пізніше», - сказав народний депутат.

При цьому він пояснив, що хоча в бюджеті і не існує фонду розвитку як такого, але вже зараз можна говорити про перевиконання прибуткової частини державної скарбниці за підсумками першого місяця. «Крім того, в бюджеті закладена стаття, яка дозволяє за підсумками І кварталу або півріччя, проаналізувавши ефективність використання бюджетних коштів, проводити припинення провальних програм і перенаправляти, виділені на них кошти. Якщо є регіони, готові розвивати свою економіку випереджаючими темпами, створювати нові робочі місця, їм необхідно дати таку можливість. Може бути задіяний механізм державних гарантій для залучення приватних інвестицій. Зокрема, по 2010 року відомо, що з 15 млрд. грн. держгарантій, закладених у держбюджеті, біля третини були не вибрані, на цей рік держгарантії передбачені в такому ж об`ємі. Отже механізм пошуку засобів для найбільш перспективних програм існує в рамках прийнятого бюджету. Крім того, можуть бути задіяні і нові схеми фінансування, у разі потреби прийняти для цього додаткові законодавчі зміни не є проблемою», - відзначив В.Лук’янов.

Кажучи про пріоритети фінансування в рамках запропонованої Президентом схеми, народний депутат припустив, що ними можуть стати наукоємні і високотехнологічні виробництва. Водночас, він не виключив, що фінансування з фонду розвитку надаватиметься і для інфраструктурних проектів, якщо такі будуть рентабельними. Що ж до розміру фонду розвитку, то В.Лук’янов відзначив, що він може стати достатньо серйозним ресурсом.

Українське know-how, або Бюджетні вольності

Не можна не відзначити той факт, що у випадку з банком реконструкції і розвитку проглядається приклад спадкоємності влади, такий рідкісний для України. Адже перед самими президентськими виборами у той час прем`єр-міністр Юлія Тимошенко заявляла, що уряд планує створити Банк реконструкції і розвитку для кредитування інфраструктурних проектів. При цьому вона уточнювала, що банк знаходитиметься в державній власності і через ефективний механізм співпраці з Нацбанком акумулюватиме кредитні засоби для здійснення інфраструктурних проектів. Хоча в заявах Тимошенко і не фігурували бюджетні кошти, але в іншому ідеологія абсолютно та ж, що і у нинішнього керівництва країни. До того ж, хто знає, чи не спробували б нинішні опозиціонери наповнити банк реконструкції тими ж бюджетними грошима у разі своєї перемоги на виборах? Але, як відомо, історія не має умовного способу, а, відповідно, опозиція володіє повним правом критикувати переможців.

Як відзначив перший заступник голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації, народний депутат (НУ-НС) Олександр Бондар, в принципі він не уявляє, яким чином можна оформити передачу бюджетних коштів у який-небудь банк. «Подібні схеми працюють у деяких країнах, особливо в Африці або Латинської Америки, де влада звикла вільно розпоряджатися бюджетними коштами. Я не уявляю, як можна таким чином розпоряджатися бюджетними грошима»,  - сказав народний депутат. Водночас, він визнав, що відсутність конкретики поки не дозволяє детально проаналізувати ініціативу Президента.

Але якщо підійти до питання з суто економічної, а точніше фінансової точки зору, то одним з найбільш значущих аспектів ініціативи Президента є поява в Україні нового банку з капіталізацією, яка, можливо, складе декілька десятків мільярдів гривень.

Проте, на думку голови правління банку «Хрещатик» Дмитра Гриджука, поки рано говорити про те, що на фінансовий ринок України в особі банку реконструкції і розвитку вийде вагомий конкурент. «Для того, аби на ринку з`явився вагомий конкурент, необхідно чітко зафіксувати суму коштів або капіталу, який буде спрямований у цей банк», - сказав Д.Гриджук. Водночас, він не виключив, що через банк реконструкції і розвитку стануть проходити великі операції, але вони будуть локалізовані в державних інвестпроектах і не вплинуть на банківську сферу.

Щодо привабливості інвестпроектів за участю банку реконструкції експерт відзначив, що банкам завжди цікаво працювати за нормальними схемами. «Дана схема цілком зрозуміла і не викликає сумнівів», - додав він.

Д.Гриджук також вважає, що банк реконструкції розвитку є своєрідним українським know-how. «Як у Росії, так і у наших європейських сусідів існують більш вузькоспеціалізовані банки, наприклад, іпотечні або агропромислові, прив`язані до конкретного сектора економіки», - відзначив експерт.

Прозорість і контроль під великим питанням

На думку директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, як би там не було, але фінансування регіональних проектів безпосередньо через держбюджет є достатньо прозорим і піддається публічному контролю. «Тоді як у випадку з банком є неминучим ручне управління розподілом засобів і присутність елементів корупції. Мені здається, що тут щось не в порядку з ідеологією. Якщо використання бюджетних коштів відносно прозоре і піддається контролю міжнародних фінансових інститутів, то банк в цьому контексті менш прозорий. Чи не стане цей банк спадкоємцем сумнозвісного банку «Україна». Як всі ми пам`ятаємо, через нього відбувалося непрозоре фінансування різних проектів і підприємств, в результаті він виявився збитковим і врешті-решт був ліквідований», - сказав В.Юрчишин.

Він так само вважає, що процес становлення банку буде вельми непростим. «Банківська справа - дуже складна сфера, за відсутності досвіду в ній дуже складно розібратися. Мені важко уявити, що новостворена банківська структура відразу користуватиметься довірою», - підкреслив В.Юрчишин.

За його словами, не можна вважати позитивом і той факт, що регіони стають менш самостійними, оскільки будь-який більш-менш цікавий інвестпроект тепер необхідно буде погоджувати в Києві і зрозуміло, що приватний інвестор не зацікавлений в тому, аби окрім регіональної бюрократії мати справу ще й з київською.

В.Юрчишин також переконаний, що навряд чи варто очікувати від місцевих бюджетів навіть 10-процентної участі в інвестпроектах. «Добре, якщо в поточному році у місцевих бюджетів вистачить грошей на соціальні програми. Питання так само і в тому, чому в регіональні інвестпроекти повинен йти приватний бізнес, частка якого очікується у розмірі 60%. Чому він раніше не йшов, а зараз піде?» - сказав експерт.

Кажучи про плани Кабміну інвестувати в розвиток української економіки цього року 100 млрд. грн., В.Юрчишин висловив сумнів щодо можливості залучення таких засобів. «Ці плани виглядають мені якійсь гігантоманією. Звучить приваблива теза, але відсутність реальних ресурсів ставить її втілення під сумнів. Для інвестування в регіональні проекти значно цікавіші пропозиції ЄБРР, який, хоч і надає невеликі кредити, але діє на прозорій і конкурентній підставі через європейські банки. Саме у цьому напрямі я б бачив розвиток інвестпроектів у регіонах України, а не у виведенні грошей з бюджету. Будучи знайомим з нашою практикою, можна очікувати, що новостворена структура з управління бюджетними коштами зажадає додаткових витрат тих же бюджетних грошей», - підсумував експерт.

На закінчення наведемо думку голови Наглядової ради компанії «МТ-Інвест» Мирослава Табахарнюка. Він переконаний, що державне фінансування необхідне не тільки як джерело грошей, воно повинне виконувати і мотивуючу функцію. «Мені подобається російський досвід, який заснований на партнерстві приватного і державного фінансування, де на 1 рубль держінвестицій залучається 2 рублі приватних засобів. Такий принцип побудови інвестування був би виправданий. На жаль, те, що відбувається сьогодні у нас, дуже часто виявляється "пилососом" для викачування державних коштів», - сказав експерт.

Водночас, на його думку, інвестиції, які надаватиме банк реконструкції і розвитку регіонам, в більшості своїй можуть виявитися капітальними вкладеннями. «Коли зараз говорять про сотні інвестиційних проектів в Україні, то вистачить тільки прочитати їх на сайті Держінвестицій і хочеться плакати. Це не інвестиційні проекти - це проекти капіталовкладень, проекти у сфері ЖКГ, інфраструктури. Це - проекти, які держава просто зобов`язана фінансувати, оскільки вони не є такими, що самоокуповуються, і ніякий інший спосіб окрім державного  фінансування тут просто неможливий», - підкреслив М.Табахарнюк.

Антон Лосєв (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся