Обсяг заборгованості із соціальних виплат українцям за всі роки на сьогодні становить понад 100 млрд. грн.
Такі дані навів виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир ЯВОРСЬКИЙ сьогодні під час прес-конференції в УНІАН.
За його словами, на тлі скорочення соціальних виплат для пересічних українців і збільшення бюджетів влади, зокрема, правоохоронних органів, виявляється перекіс розподілу бюджетних коштів. «Це перекіс ситуації, який призводить до збільшення розриву між бідними і багатими, ми перетворюємося на латиноамериканську країну», - говорить експерт.
В. ЯВОРСЬКИЙ також доводить, що влада зацікавлена затягувати розгляд позовів громадян у судах щодо дотримання їх прав на соціальні виплати, а також не виконувати рішення судів: «У мене на руках є документи - доповідна записка Міністерства фінансів України, документи Пенсійного фонду України - якими даються розпорядження в односторонньому порядку не виконувати рішення судів про соціально-економічні права громадян ... У цьому документі, який у мене є, прямо вказано за підписом Миколи АЗАРОВА, представника Міністерства фінансів та Пенсійного фонду, щоб вони не виконували рішення судів».
«Пенсійний фонд має вказівки оскаржити такі рішення судів в апеляційному та касаційному порядку. Тобто, вся судова система кілька років витрачає мільйони гривень для того, щоб обслуговувати ці непотрібні справи, замість того, щоб взяти ці мільйони і заплатити людям», - зазначив В. ЯВОРСЬКИЙ.
За словами директора програми "Верховенство права" Міжнародного фонду "Відродження" Романа РОМАНОВА, в Україні кількість пільг за професійною ознакою значно переважає над пільгами за соціальною ознакою. «Соціальні пільги призначаються тим, хто не може за рахунок своєї зарплати забезпечити собі нормальне існування», - зазначає він. На його думку, це «радянська система, побудована на тому, що принцип соціалістичного рівності не дозволяв платити належну заробітну плату, і це компенсувалося за рахунок того, що встановлювалися різні пільги».
«Всі ці пільги повинні покриватися за рахунок звичайної зарплати, яка повинна бути конкурентною», - заявляє він.
Як повідомив представник Центру громадської адвокатури, адвокат Леонід ТАРАСЕНКО, за даними на 2009 рік в Україні значилося 18 млн. пільговиків. «Це майже третина населення України ... Наприклад взяти цю розбивку по цифрах - ветеранів праці близько 5 млн., ветеранів війни - близько 3 млн., «чорнобильців» - близько 2 млн., інвалідів - 2,6 млн., «дітей війни» - понад 6 млн. чоловік», - говорить він.
За його даними, більше 50 законів визначають різного роду пільги. Пільг налічується більше 600.
Л. ТАРАСЕНКО підкреслює, що в Україні немає соціальної політики на державному та місцевому рівнях, проте відзначає, що на місцевому рівні є ініціативи ввести адресність соціальної допомоги у грошовому вигляді: «Але тут дуже багато залежить як від місцевої влади, так і від центральної. Як не дивно, багато обласних держадміністрації у своїх відповідях зазначили, що вони хочуть впроваджувати принцип адресності, але, враховуючи те, що немає законодавчої підстави, вони нічого не можуть зробити.
Також він відзначив неузгоджені дії влади в Україні. На сьогодні впорядкування соціальних пільг передбачено стратегією упорядкування системи пільг до 2012 року.
Даним документом передбачається обмеження надання нових видів пільг населенню. У той же час, починаючи з 2009 року, в парламенті було зареєстровано близько 50 законопроектів, які передбачали нові пільги. І деякі з них були прийняті.
Відсутні також норми споживання пільг, а встановлені пільги не пов`язані з потребами людей.
