Осінь - пора девальвації?
Осінь - пора девальвації?

Осінь - пора девальвації?

17:42, 11.10.2011
6 хв.

У вересні 2011 року скупка готівкової валюти наближається до рівня передкризової осені-2008. Фізособи - ні до чого, "винен" Податковий кодекс, який штовхнув малий та середній бізнес у валютну "тінь". Проте, попередити девальвацію можна і без "вичищення" резервів...

Результати роботи українського валютного ринку за вересень 2011 року дали ще більше приводів для розмов про  можливу девальвацію гривни. Якщо порівняти результати вересня 2011 року з вереснем 2008 року, то вимальовується не дуже радісна картина.  У вересні 2011 року готівкової валюти купили на 2 млрд. дол. більше, ніж продали.   У передкризовому вересні 2008 року нетто-продаж готівкової валюти склав 1,321 млрд.дол, у вересні 2009 року нетто-продажі готівкової валюти взагалі були на рівні 560 млн. дол. Рік тому купівля готівкової валюти перевищувала продаж, але  об'єм скупки валюти був у два рази нижчим. Такий великий об'єм скупки готівкової валюти, як у нинішньому вересні, був зафіксований тільки один раз, у листопаді 2008 року, коли нетто-купівля готівкової валюти склала 2,3 млрд. дол, але тоді криза була у самому розпалі. Зараз же  ситуація радикально інша і немає тих чинників, які у кінці 2008 року впливали на масову скупку валюти.

Проблема ускладнюється ще тією обставиною, що НБУ доводиться покривати потребу у валюті за рахунок своїх золотовалютних резервів. Фактично за вересень 2011 року НБУ втратив близько 3 млрд. дол. зі своїх золотовалютних резервів, з них 2 млрд. дол. він продав на міжбанківському валютному ринку, щоб задовольнити підвищений попит на валюту.  У вересні 2008 року, НБУ витратив на інтервенції тільки 150 млн. дол, а у вересні 2009 року 1,239 млрд. дол, зате у вересні 2010 року - тільки 670 млн. дол. Ці факти показують, що вересень 2011 року виглядає явно програшно порівняно з кризовими 2008-2009 роками і істотно програє минулому року.

Причини, які призвели до такої ситуації, в цілому відомі і про них говорили ще рік тому,  коли розглядали прийняття Податкового кодексу. Закладена в кодексі  орієнтація тільки на великий бізнес, привела до того, що малий і середній бізнес почав масово йти в "неофіційну  економіку". Масова скупка готівкової валюти менше всього  залежить від фізичних осіб. Готівкову валюту передусім використовує "неофіційна економіка" для своїх розрахунків. Як результат, за  дев'ять місяців 2011 року загальна сума  приросту готівкової валюти позабанківського сектора склала близько 8 млрд. дол (попередня цифра), це  значно більше, ніж за увесь 2010 рік. З одного боку, це показує, що "неофіційна економіка" розвивається успішно і їй все більше і більше потрібно валюти для роботи, з іншого боку, це істотно погіршує валютну рівновагу на ринку. Тому, рішення НБУ здійснювати обмін тільки за паспортами, дуже правильне, рішення, яке реально дозволить  зменшить відтік валюти в "неофіційну економіку". І хоча, як будь-яке обмеження, воно вносить соціальну напруженість і нерозуміння населення, але у цій ситуації в НБУ не було виходу, щоб загальмувати процес "витікання" грошей з його золотовалютних резервів.

Відео дня

На жаль, ті преференції, які отримав великий бізнес завдяки Податковому кодексу, не виправдали надій. Незважаючи на ріст експорту, у цілому зовнішня торгівля  України залишається  дефіцитною. За підсумками восьми місяців дефіцит зовнішньої торгівлі України вже складає близько 5 млрд. дол, а до кінця року буде близько 10 млрд.  дол. Більше того, після прийняття Податкового кодексу істотно виросла сума сплачених відсотків і дивідендів українських компаній нерезидентам. За підсумками восьми місяців нерезиденти від українських компаній отримали вже більше валюти, ніж за увесь 2010 рік.

Висловлювати різні думки про світову економіку і вибирати, з ким їй дружити, а з ким не дружити, може хіба що Росія з її  величезним профіцитом зовнішньої торгівлі. Для України та обставина, що в цьому році не вдалося налагодити хороших відносин з МВФ, зіграла погану роль. Якби МВФ надав обіцяні кредити,  то  НБУ не довелося б розпродавати свої золотовалютні  резерви. До того ж, швидше за все,  зарубіжні інвестори, озираючись на дії МВФ, були б прихильніші до України, більш охоче інвестували б в Україну і купували її  облігації.  Замість цього приплив зарубіжних інвестицій мізерний (за виключення продажу Укртелекому), а останні продажі і простих, і індексних ОВДП показують, що нерезиденти поки що не поспішають скуповувати українські держгоблігації.

Може, справді праві ті, хто пророкує обвальну девальвацію гривні і сіє насіння паніки на валютному ринку, висловлюючи прогнози, що курс долара найближчим часом нестримно зростатииме? Мабуть,  праві вони тільки в одному – дійсно, в Україні склалася переддевальваційна ситуація, оскільки просто бракує валюти. Але це не означає, що в цій ситуації єдино можливим виходом є девальвація гривні. Не варто забувати, що наступного року вибори  у Верховну Раду, а девальвація гривні - це дуже небезпечне  явище з точки зору політичних уподобань населення.

Засоби для стримування девальвації гривні використані ще далеко не усі. Наприклад, НБУ може  прийняти рішення про обов'язковий продаж 50% валютної виручки експортерами, що має збільшити попит валюти на ринку. Окрім того, НБУ може ще посилити нормативи по валютних позиціях банків і тим самим стимулювати банки не скуповувати, а продавати валюту. Можна посилити і правила продажу готівкової валюти, що ще більше зменшить відтік валюти з банківського сектора.  Мінфін  може переглянути свою політику на ринку держпаперів і підвищити прибутковість ОВДП, які розміщують на первинному ринку, щоб зробити ці папери привабливими для нерезидентів. І останній аргумент королів -   нарешті прийняти обіцяні зміни до Податкового кодексу, які стосуються відродження малого і середнього бізнесу у рамках спрощеної системи оподаткування. Усе це може істотно зменшити тиск на валютний ринок і курс долара можна буде утримати до виборів стабільним чи відносно стабільним з мінімальним рівнем девальвації. А якщо цього не зробити,  тоді український ринок може пережити ще одну, цілком імовірно, що не останню,  хвилю  девальвації гривні.

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся