Удар рублем, або Кому вигідна "русифікація" взаєморозрахунків з Росією?
Удар рублем, або Кому вигідна "русифікація" взаєморозрахунків з Росією?

Удар рублем, або Кому вигідна "русифікація" взаєморозрахунків з Росією?

18:03, 20.10.2011
10 хв.

Кабмін розглядає можливість переходу у взаєморозрахунках з Росією на рублі, зокрема за газ. Цей захід буде ефективним тільки в тому випадку, якщо уряд врахує всі ризики...

Інтеграція України в союз країн пострадянського простору прогресує. Точкою відліку часу «повного занурення» стало підписання в Санкт-Петербурзі угоди про зону вільної торгівлі в рамках СНД, а також заява Президента України Віктора Януковичапісля економічного форуму в Донецьку. На його думку, угоду про асоціацію з ЄС можна відтермінувати. Привід - Євросоюз не готовий відобразити в документі перспективу членства України. Іншими словами, влада обирає Митний союз, точніше перейнялася «пропозицією» Кремля. Ще одне тому свідчення - намір підписати аналогічну угоду, причому паралельно з вивченням питання приєднання до технічних регламентів з Євразійським економічним співтовариством (ЄврАзЕС).

Щоб не мати особливих ілюзій щодо підписання угоди про зону вільної торгівлі в рамках СНД, варто згадати історію питання. Воно піднімалось не один рік, активізувалось на початку нинішнього. Стопором була Росія (незважаючи на всі заяви), яка останнім часом переключилася зовсім на інший проект, «заморозивши» СНДівський. Кілька років «колишній-майбутній президент» РФ Володимир Путін займається виключно Митним союзом, який, за його задумом, повинен трансформуватися в Євразійський союз, що має відродити  втрачену велич Росії, за якою він так сумує. І термін визначений - до 2015 року. Саме на території МС і буде апробовано відтворення СРСР. І нинішній прем`єр засяде на царському ложі, як мінімум, ще років на 12. Його «авторитет» відчують на своїй шкурі всі братні народи, які відгукнуться на заклик «добровільно» приєднається до союзу. Загалом, термін правління В.Путіна, який вперше був обраний президентом у 2000 році, може скласти майже чверть століття. Це можна порівняти з часом перебування при владі лише Сталіна. Цікава хронологія...

Нинішня ситуація з пітерською угодою щодо України нагадує заколисування дитини, яка так набридла своїм ниттям. На, мовляв, «цукерку», раз тобі з ЄС не пощастило, але ж попереджали... Правда, в ультимативній формі, що в принципі в ситуації з Євросоюзом зіграло головну скрипку.

Відео дня

По суті, нічого поганого у підписанні угоди про ЗВТ у СНД немає. Всі правила все одно прописуються відповідно до норм СОТ, тому що частина країн-учасників є членами цієї організації. Як в принципі і угода про ЗВТ з Євросоюзом. Вони одна одну не виключають (причому з ЄС угоду про ЗВТ обов`язково буде підписано, «сприяють» складні часи економічної кризи). Головне не в цьому. У СНД немає іншої перспективи, як підключитися до плану поки що прем`єра Росії. Підписаний документ сирий, його ще потрібно не раз коректувати, що забере багато часу. А паралельно буде прогресувати Митний союз зі своїм наднаціональним органом. Тобто, «друзі-слов`яни і не тільки» потрапили в коло, окреслене червоними прапорцями. І в ньому діє тільки одне правило: вхід - рубль, а вихід... Деякі скажуть, що співпраця з ЄС теж не мед, труднощів достатньо. Але тільки там все достатньо зрозуміло, а щодо СНД - «темний ліс». А так не хочеться, щоб Україна заблукала, причому безповоротно...

Ще один механізм «засмоктування» - зміцнення рубля на створюваному «радянському» просторі. Розмови про перехід України під час торгових розрахунків із Росією на рублі почалися після «вдалих» Харківських угод.

В кінці жовтня 2010 року прем`єр Микола Азаров заявив, що готовий обговорювати дану тему. А в лютому 2011-го голова правління «Нафтогазу» Євген Бакулін повідомив, що компанія прораховує можливість часткового переходу на розрахунки в рублях за газ. Пізніше, в березні ц.р., Міністерство фінансів почало вивчати можливість випуску облігацій зовнішньої державної позики, номінованих у російській валюті. Як тоді зазначив глава відомства Федір Ярошенко, «з цього питання ведуться консультації». І ще один момент - у січні п.р. «Сбербанк Росії» почав кредитування фізосіб у російських рублях. Потім, напевно, на фоні різкої «євроспрямованості» наших керманичів, рублева тема притихла. Зараз вона знову активізувалася. На засіданні в Санкт-Петербурзі В.Путін і М.Азаров обговорили можливість взаєморозрахунків двох країн в рублях і домовилися про проведення до кінця жовтня зустрічі міністрів фінансів і глав центробанків двох країн з цього питання.

За словами М.Азарова, для України є вигідним перехід на рублі в розрахунках за газ. "Я б хотів (перейти), чим швидше - тим краще. Тому що кожен місяць пройшов і, завдяки відомій газовій угоді, - мільярд з валютних рахунків України знімається і перераховується до Росії», - аргументував М.Азаров. Але при цьому визнав, що в питанні переходу на розрахунки в рублях є певні технічні проблеми, потрібно здійснити ряд процедур, аби зробити реальним такий перехід.

Отже, які ризики несе в собі можливий перехід України на рублеві розрахунки?

Як відзначає Леонід Долинський, директор з розвитку НРА "Рюрик", не знаючи деталей нової газової угоди, важко аналізувати, наскільки перехід на рублеві розрахунки буде вигідний Україні.

«Запланований перехід на розрахунки в російських рублях, у порівнянні з розрахунками в доларах, поки виглядає вибором за принципом «менше з двох зол». Офіційна статистика свідчить, що останні місяці валютні резерви НБУ стрімко скорочуються, у зв`язку з чим уряд і НБУ проводять політику з утримання курсу гривні та стримування інфляції. У таких умовах перехід на альтернативну валюту розрахунків за газ дозволить частково знизити тиск на валютний курс. Наскільки це технічно і політично реалізується на практиці - час покаже», - зазначає експерт.

На думку Володимира Щелкунова, президента Міжнародної торгової палати в Україні, «рублева» угода в певній мірі дозволить знизити навантаження на Україну, пов`язане з необхідністю погашення доларового боргу перед Росією за енергоносії.

«З іншого боку, цей захід буде ефективним тільки в тому випадку, якщо український уряд врахує всі можливі ризики. Одна з проблем - де брати необхідну кількість рублів. Адже за 9 місяців цього року негативне сальдо в торгівлі з Росією склало 6 млрд. дол. І якщо зараз ми платимо доларами, а будемо платити рублями, то рубль - теж валюта, і нам доведеться її брати в Росії. Треба врахувати той фактор, що наші експортери отримують виручку від торгівлі з РФ в основному в доларах або євро. Тоді нам доведеться або мати гарантії щодо того, що ми зможемо купити необхідну кількість рублів за гривню, що малоймовірно, або доведеться купувати рублі за долари і євро», - підкреслює експерт.

Іншим фактором ризику експерт називає курсову динаміку рубля. «Адже ця валюта схильна до коливань сильніше, ніж долар або євро, тому в газових угодах варто посилити страхувальні механізми, пов`язані з можливим зміцненням курсу рубля під час зростання цін на нафту. З цього боку ми можемо отримати подвійний удар - ціна газу прив`язана до нафтових котирувань. Крім того, треба врахувати ризик можливого використання Росією адмінресурсу для штучного завищення курсу рубля в моменти, коли ця валюта буде особливо затребувана Україною. Аналогічні прецеденти вже є - ситуація з польською компанією CP Energyплатіт під час купівлі газу в рублях. Проблема в даному випадку була продиктована тим, що коливання польського злотого щодо російського рубля менше, ніж щодо євро», - зазначив В.Щелкунов.

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, також вважає, що ідея перейти у взаєморозрахунках з Росією на рублі несе в собі низку ризиків. «Запаморочлива» девальвація білоруського рубля в більш ніж 2,5 рази є більшою мірою результатом використання Мінськом російського рубля для розрахунків з РФ. Незважаючи на всі розмови про російський рубль як про майбутню резервну валютю світу, він залишається слабким, і тільки за назвою відрізняється від гривні. При цьому не варто покладатися на те, що у випадку переходу в розрахунках з Росією на рублі зникне доларова залежність України. «Зелений» у цих операціях залишиться, тільки «сховається» у крос-курсах», - зазначив О.Охріменко.

Як пояснив експерт, «на даний момент на українському міжбанківському валютному ринку здійснюються операції конвертації української гривні в російські рублі, але шляхом крос-курсу долара. У результаті під час девальвації рубля майже на 9% і стабільності гривні щодо долара наша валюта зміцнилася мимовільно і проти рубля. Раніше курс гривня/рубль був на рівні 0,3 грн., а тепер - 0,25 грн. Якби зараз розрахунки з Росією були в рублях, то від цього виграли б російські експортери і втратили українські. Тобто, дешевше купити коробку печива в Росії, ніж виробляти в Україні».

Між тим, за словами О.Охріменка, «прив`язка до крос-курсу долара дозволяє Україні розіграти і свою «карту». Якщо девальвувати гривню щодо долара до рівня 12 грн. і при цьому Росія свій рубль не девальвує, то тоді рубль зміцниться до гривні. В результаті Україна матиме суттєві преференції. Отримуючи долари у вигляді експортної виручки або кредитів від закордонних інвесторів, наша країна зможе конвертувати їх у гривню, а тоді в рублі за дуже вигідним курсом. У цьому випадку, купуючи у Росії природний газ, Україна фактично буде на 50% менше платити, хоча ціни будуть прописані в доларах. Така різниця вийде за рахунок заниженого курсу гривні щодо рубля».

Таким ефектом раніше користувалася Білорусь, яка за рахунок цього нарощувала експорт до Росії своєї продукції. Україні, швидше за все, радикально змінити баланс на торговому поприщі не вийде. РФ проводить достатньо жорстку політику протекціонізму, захищаючи внутрішній ринок від експорту, насамперед, із країн СНД. На даний момент зовнішня торгівля з Росією дефіцитна. А це значить, що «недостачу» доведеться покривати доларовими запозиченнями. Якщо зараз позики йдуть в рахунок погашення покупки природного газу, то під час розрахунків у рублях вони будуть використовуватися для купівлі цього ж рубля.

Як підкреслює О.Охріменко, «якщо девальвувати гривню до рівня 12 грн., виграють експортери, але тоді буде складніше повертати борги закордонним інвестором, які були отримані при курсі 8 грн. Всі перелічені пункти не дають можливості знайти «золоту середину».

Настрій керівництва перевести розрахунки з Росією на рублі неабиякий. Що з цього вийде на практиці, покаже час. Єдине бажання - не прокинутися одного ранку жебраком, як це було з більшістю населення Білорусі. А потім Віктор Янукович, як зараз Олександр Лукашенко, стане заспокоювати - скоро курс долара впаде...

Олена Бистрицька (УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся