Face to face: УКРАЇНА→РОСІЯ→СНД→ЄС

Питання участі України в інтеграційних об’єднаннях хвилює нині чи не кожного. Мусимо остаточно визначитися зі своїм вектором… Якщо ми самі себе не змінимо, то єдиний, хто зможе нас врятувати, – це другий Богдан Хмельницький…

Питання участі України в інтеграційних об’єднаннях хвилює нині чи не кожного. В середині листопада студенти НТУУ «КПІ» зібралися за круглим столом з представниками влади, науки та бізнесу, щоб обговорити проблему: «Інтеграційний вектор України: Захід – Схід»

У вступному слові заступник завідувача кафедри міжнародної економіки НТУУ «КПІ» Оксана Охріменко наголосила на тому, що незалежно від того, який вектор буде обраний, інтеграція повинна розглядатися як засіб забезпечення реалізації національних інтересів.

Модератор зустрічі завідувач кафедри європейської інтеграції КНЕУ ім. Вадима Гетьмана професор Віктор Чужиков окреслив мету круглого столу: Якою має бути геополітика та стратегія України?

Екс-урядовий секретар КМУ Віктор Лисицький підняв питання про природу інтеграційних процесів, зауваживши, що ці процеси в Європі почалися за рахунок створення різноманітних об’єднань, що пояснювалося пошуком загальної корисності для країн-учасниць. При цьому саме Друга Світова війна навчила європейців тягнутися один до одного.

Доповідач зупинився на перевагах та небезпеках західного вектору розвитку – ЄС. Головною перевагою даного вектора, на думку В.Лисицького, є прискорення створення ефективної бізнес-системи в Україні, результатом якої стане багатство нації та покращення демографічних процесів. Даний аспект є суттєвим, оскільки на сьогодні в Україні не існує цілісної системи підтримання малого бізнесу, а також не проводяться дії з залучення світового досвіду. Прикладом може слугувати американська система Small Business Administration, одним з методів допомоги якої є надання коштів представникам малого бізнесу у кризових ситуаціях.

З іншого боку, криза у Європі є результатом грубих помилок керівництва. Було приведено показове порівняння: на кожний дол. США зовнішнього боргу Греція дає приріст валового продукту лише на 51 цент, а Україна на 1,24 дол. США. В цьому наша перевага і значний потенціал.

Головною перевагою східного вектору доповідач назвав радикальне покращення використання сприятливого геоекономічного та геополітичного становищ, а його небезпекою - демонстративне ігнорування спільності геоекономік з російської сторони, що є досить помітним у морській індустрії та АПК.

На завершення доповіді В.Лисицький запропонував «розвернути» Україну до Росії з одночасною активізацією вивчення та запозичення закордонного досвіду.

Кандидат економічних наук, голова правління ПАТ «Банк Кіпру» Владислав Байрака, зазначив, що Україна мусить остаточно визначитися зі своїм вектором та не соромитися користуватися своїм геополітичним становищем, адже правильний шлях – посередині. Також він зауважив, що утримання курсу гривні є «страшним» явищем для української економіки, а інвестиційний клімат в Україні, на даний момент, є складним. Доповідач прокоментував новацію щодо переходу на використання під час розрахунків за ресурси з Росією російських рублів замість доларів США: «Цей перехід – миттєве рішення, але з точки зору довгострокової перспективи – це призведе до проблем, оскільки з плином часу можливий перехід до білоруського сценарію».

Урядовий повноважений, голова комісії з питань реформування міністерства економіки України Валерій Мунтіян зазначив, що векторність України необхідно розглядати з двох позицій: «По-перше, намалювати карту і подивитись де ми з вами знаходимось, який у нас реальний потенціал. І друге: на суто науковому прогнозі, виходячи з практичної доцільності, з урахуванням усіх ризиків, загроз і небезпек, які зараз виникають у всьому світі побудувати стратегію забезпечення своєї живучості та розвитку».

Сучасний період світового розвитку характеризується структурною перебудовою світового господарства, пов`язаною зі зміною балансу між економічними центрами і зростанням ролі регіональних економічних об`єднань. Подальший розвиток світової економіки буде визначатися балансом між сформованими тенденціями поступальної глобалізації світової економіки та тенденціями регіоналізації, як реакцією на зростання протистояння  між світовими центрами сили і накопичення диспропорцій у торгівлі та фінансовими системами. І все це відбуватиметься за гострого дефіциту природних ресурсів і в умовах глобальних природно-кліматичних змін.

На думку В.Мунтіяна, в Україні відбувається процес деградації населення, втрата позицій, але науково-технічний потенціал може допомогти Україні звести цю тенденцію до нуля. За його даними, потенціал України щодо інтеграції з країнами СНГ становить 73%. Також він поділився своїм баченням майбутнього, де центром економічного розвитку стане Євразія, оскільки тут зосереджено приблизно 70% усіх світових запасів ресурсів, а також почнеться боротьба за запаси: повітря, питну воду, простір, яких є багато саме на просторах СНГ.

В.Мунтіян вважає, що Україна має проводити заходи, спрямовані на збереження того надбання, яке ми маємо на даний момент, а влада повинна розробляти відповідну стратегію. Зокрема, він зазначив, що у день проведення круглого столу було підписано новий договір про торгівлю з країнами СНГ, що призведе до зростання ВВП до 3,9 трлн грн. (на 3% більше, ніж без зазначеного вище договору), приросту ВВП – 8,5% (приріст у грошовому еквіваленті завдяки саме цьому договору буде становити 37,5 млрд. грн.) Він додав, що Україна має спочатку створити Зону Вільної Торгівлі з країнами СНД (з врахування існування там фінансової піраміди) і створити Зону Вільної Торгівлі з ЄС.

При цьому В.Лисицький, вступивши у дискусію, зауважив, що якщо ми хочемо підняти нашу економіку, то необхідно робити висновки не виходячи з наших проблем, а дивлячись на наші перспективи, і якщо ми самі себе не змінимо, то єдиний, хто зможе нас врятувати, – це другий Богдан Хмельницький.

Заступник директора Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва  НАН України В`ячеслав Соловйов  наголосив на проблемі покращення зв’язків між країнами Європи та країнами Східної Європи, Азії. Він акцентував увагу на позитивному досвіді діяльності техно-парків та бізнес-інкубаторів. На його думку, пріоритет України має бути розташований у такому порядку: Внутрішній ринок України→ Росія→ СНГ →ЄС.

Партнер компанії Capital Times, професійний трейдер Ерік Найман зауважив, що головна проблема Росії те, що вона хронічно хвора: ні один легальний бізнес не може зрівнятися з видобутком газу та нафти. Україна не має внуків, на яких можна було би перекласти борги. На думку Е.Наймана робити ставку на Китай є стратегічно неправильно, оскільки китайці привезуть до нас своїх інженерів, працівників і технологію, а з часом випустять підробку нашого товару, але вдвічі дешевшу. Україна має підвищувати свій експорт, а не товарообіг. Європа відштовхує нас, бо їй не потрібні наші 46 мільйонів населення. Висновком доповідача стало твердження про те, що якщо Україна не буде розвивати себе, то вона стане сировинним придатком до усіх інших країн.

В коментаріях до виступу Е.Наймана В.Лисицький додав,  що Україні треба працювати у своїх старих нішах, міцно закріпитися за них та покращувати їх. На його думку до таких галузей належать сільське господарство та інформаційні технології. Необхідно навчитися вигравати конкурентну боротьбу на основі того, що переможця не судять.

Даниїл Короїд (для УНІАН)