НБУ "злякався": закордонні активи перевірять на імунітет до "запалення хитрощів"

Нацбанк проводить юридичну експертизу законодавства ряду країн щодо можливого примусового списання своїх активів. Причини - і політична, і економічна. Між тим, на сьогодні перед НБУ стоїть інше завдання - уповільнити темпи "танення" резервів...

Криза змусила багатьох переоцінити не лише матеріальні цінності, але й абстрактні, зокрема, надійність та гарантію. Перелік матеріальних благ, які зараз не вартують і половини докризової ціни, продовжує збільшуватися, бізнес і вкладення, які вважалися непорушним капіталом, впали першими. Кризові явища змусили і Національний банк України впевнитися в тому, що його зарубіжні активи не можуть стати платою за невиконані вчасно чужі зобов`язання. Але це тільки одна сторона медалі дій НБУ. Є й інша...

Почнемо розгляд питання з економічної точки зору. Криза продемонструвала, що в боротьбі за гроші моральні цінності, елементарні правила ділового етикету відходять на задній план. В українських реаліях особливо яскраво це було проілюстровано відносинами кредиторів і позичальників. На що тільки не йшли одні, аби забрати, а інші - щоб не віддати!

Неодноразово траплялося, коли фірми, акціонерами яких є організації зі світовим ім`ям, «класично» виводили активи з-під застави, щоб уберегти майно від зазіхань банку-кредитора. Останні, посилаючись на постанову НБУ, не виконували вимогу закону і не віддавали вкладникам їхні заощадження. Тобто, криза впровадила у життя нову «фінансову» поведінку на противагу загальноприйнятій моралі.

Мабуть, зваживши відмічені ризики, Нацбанк вирішив себе підстрахувати - провести юридичну експертизу законодавства Німеччини, Франції, Голландії, Швейцарії, Австрії, Австралії та Канади на предмет можливого примусового списання своїх активів. У кінця грудня 2011 року був визначений переможець оголошеного регулятором тендеру на надання такої послуги. Перевірка буде проведена за 110 днів, ціна питання - 1,490 млн. грн.

Відповідно до тендерної документації, виконавець робіт повинен дати відповідь на такі питання: «чи існує у вищезгаданих країнах правовий захист (гарантії) розміщених Національним банком України як центральним банком держави України іноземних активів, що входять до складу золотовалютного резерву, а саме: наявність імунітету від заходів щодо арешту, стягнення чи іншого виду примусового списання; блокування або вилучення активів Національного банку України за позовами (претензіями, іншими вимогами) кредиторів України (третіх осіб), кредиторів (третіх осіб) цих банківських установ, інших кредиторів (третіх осіб) в якості забезпечення позову або в процесі виконання судового чи арбітражного рішення».

Відповідь має бути надано з відповідними виписками з текстів міжнародних угод, кодексів, законів та інших нормативно-правових актів, на підставі яких здійснювався аналіз. Повинна бути також вивчена судова практика примусового списання окремо за залишками на кореспондентських рахунках, за строковими депозитами, щодо цінних паперів, що знаходяться на зберіганні в цих банках. НБУ ще хоче дізнатися тонкощі цього процесу залежно від того, де розміщені активи - в центральних (державних) або комерційних банках, в депозитаріях (зберігач), або в інших фінансових установах зазначених країн.

«Мета цього моніторингу, враховуючи кризу, - додатково вивчити законодавство зазначених країн, проаналізувати, де ми можемо в будь-який момент тримати без ризиків гроші», - пояснила заступник голови НБУ Віра Ричаківська. За її словами, є ряд юрисдикцій, в яких державні кошти мають ризик бути списаними навіть за невиконання зобов`язань приватних компаній.

Регулятор раніше вже проводив подібний аудит, але, враховуючи швидкоплинність сучасних процесів, назріла необхідність його оновити.

Член правління Нацбанку, директор юридичного департаменту Віктор Новиков назвав дії регулятора загальноприйнятими. За його словами, українські міністерства, в тому числі і Міністерство фінансів, також вивчають дане питання.

І на це є підстави, нехай навіть непрямі, але фактичні. Наприклад, в рамках господарського спору на підставі прийнятого в 2002 році рішення Арбітражного суду Стокгольма про визнання позову кіпрської компанії TMR до ФДМУ, в 2003 і 2004 роках у Канаді та Бельгії були заарештовані 2 українських транспортних літаки «Руслан» транспортного підрозділу АНТК ім. Антонова - авіакомпанії «Авіалінії Антонова». Заарештований в Канаді «Руслан» після 19-місячного арешту в січні 2005 року повернувся до України, з Брюсселя другий Ан повернувся до Києва через 16 місяців після мирової угоди сторін.

Або, ще один випадок 2004 року. Тоді суд Молдови виніс ухвалу, відповідно до якої було накладено арешт і пред`явлено стягнення на грошові кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках одного з приватних українських комерційних банків, в рахунок погашення заборгованості української державної енергетичної компанії перед офшорною фірмою.

Екс-глава Ради Національного банку Анатолій Гальчинський відзначає, що навіть у складні часи, коли загрожував дефолт за зобов`язаннями уряду України, не було побоювань щодо можливого примусового списання золотовалютних резервів НБУ, розміщених за кордоном.

«Чисто гіпотетично можна про це говорити. Практики такої немає. Це не проблема України, а проблема всієї міжнародної системи. Якщо буде прецедент щодо України, то це може зруйнувати всю систему зберігання валютних резервів інших держав, і навіть країн, які мають найбільші золотовалютні запаси. Хоча, у наш час все можливо», - підкреслив А.Гальчинський.

Як пояснив юрист ЮФ «Астерс» Ярослав Петров, у міжнародній юридичній практиці існує поняття «суверенний імунітет», який захищає від подібних посягань на державні активи, розміщені за кордоном. Але при цьому необхідно довести, що ці активи не використовуються з комерційною метою. На прикладі з арештом літака в Канаді, який там перебував з метою виконання комерційного замовлення, то, якщо б це, припустимо, був літак президента України, то він був би захищений від усяких претензій, оскільки на нього поширювався б суверенний імунітет.

Ймовірно, Нацбанк якраз і намагається з`ясувати, чи підпадають його резерви під суверенний імунітет. З одного боку - державні гроші, тому що НБУ є держустановою, з іншого - резерви розміщуються під хоч і невисокі, за українськими мірками, але відсотки. У цьому випадку в наявності комерційний інтерес.

Як пояснив юрист ще однієї юрфірми, що побажав залишитися неназваним, в Європі діють два міжнародні документи, що регулюють це питання: Європейська конвенція про державний імунітет та Аналогічна Конвенція на рівні Організації Об`єднаних Націй. Жодна з них не є щодо України, оскільки наша країна їх не ратифікувала. Відповідно, загальноприйняті європейські норми в чистому вигляді безпосередньо не можуть бути застосовані до України. В окремих юрисдикціях працюють додатково, крім зазначених конвенцій, місцеві локальні акти. Вони, в принципі, поширюються на Україну. Але в кожній юрисдикції акти прописані по-різному.

«Питання складне і суто індивідуальне. Більше того, перед розміщенням кожного виду активів за кожною юрисдикцією необхідно у місцевих фахівців отримати роз`яснення щодо того, чи буде цей крок оцінено як розміщення суверенних активів держави і чи підпадає він під певний механізм захисту», - резюмував юрист.

На 1 січня 2012 року з 31,795 млрд. дол. золотовалютних резервів Нацбанку 30,391 млрд. дол. - резерви в іноземній валюті (в т.ч. 18,675 - цінні папери, 11,716 млрд. дол. - валюта і депозити). Золото в номінальному вираженні становить 1,385 млрд. дол. Як забезпечити їх збереження і захистити від різних посягань ззовні? Довіряй, але перевіряй - говорить народна мудрість. Благо, що законодавство в західних країнах змінюється не так часто і кардинально, як це буває в Україні. Хоча, під дією кризи можливі всякі відхилення від загальноприйнятих етичних норм. Моніторити ці відхилення, звичайно, потрібно, тим не менше, на сьогодні головне завдання Нацбанку - уповільнити темпи "танення" резервів. Але це вже інша історія...

Дмитро Бобесюк (УНІАН)

Від редакції.Коли матеріал вже підготували, в інформпросторі з`явився ще один непрямий привід занепокоїтися долею українських фінансів, що знаходяться за кордоном. «Реформи» української влади, особливо у правовій, зокрема, конституційній сфері, викликали різку резолюцію ПАРЄ - Парламентська Асамблея Ради Європи заявила, що не виключає застосування санкцій проти України за невиконання своїх вимог. Причини ультиматуму чітко викладені в резолюції, прийнятій 26 січня п. р. на сесії ПАРЄ в Страсбурзі. Що передбачають санкції? Не виключено, що й блокування рахунків. Також можуть обмежити пересування представників українських верхів цивілізованими країнами. ЄС вже не раз застосовував подібні санкції, особливо щодо бенефіціарів диктаторських режимів. Чи доросте (або точніше сказати –  опуститься?) українська влада до отримання звання "диктатура", побачимо. Тенденція поки невтішна, і цілком природно постає запитання - чи не постраждають народні гроші у політичній метушні?

УНІАН в Google News