Офіс "аll inclusive" для VIP-платників податків

В Україні до кінця поточного кварталу запрацює єдиний офіс з обслуговування великого бізнесу -  ДПСУ намагається запровадити найкращий світовий досвід. Податкова прогнозує - число великих платників податків цього року зросте на 20%...

В Україні до кінця поточного кварталу запрацює єдиний офіс з обслуговування великих платників податків. Офіс за зразком "аll inclusive" створено шляхом реорганізації спеціалізованої державної податкової інспекції з роботи з великими платниками податків Києва (ухвала КМУ №42 від 18 січня 2012 року).

Звести всіх великих платників до столиці податкова планує задля їх же блага і спрощення роботи. «Використовуючи успішні світові практики роботи з великим бізнесом, ми робимо черговий крок до перетворення податкової у сервісну службу високої якості, – відзначає голова ДПСУ Олександр Клименко. – Для користувачів загальнонаціонального офісу працюватиме принцип «аll inclusive» – тут буде зібрано найкращих фахівців, запроваджено новітні сервісні послуги» (електронний документообіг, визнання аудиторських висновків, автоматичне відшкодування ПДВ – ред.).

Попри на ентузіазм податкової, експерти оцінюють ідею хоча й позитивно, але з певним острахом (утім, в нас уже звикли з острахом зустрічати будь-яку ініціативу "згори". І навіть якщо потім побоювання не справджуються, здоровий скепсис на початках превалює). Багато що, на їхню думку, залежатиме від здатності податківців організувати систему, яка б ефективно працювала, а також від готовності бізнесу її прийняти.

Завідувач сектору грошово-фінансової стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Молдован вважає, що заявлена система роботи з великими платниками податків необхідна в Україні, оскільки великий бізнес «наділений» можливістю ухилятися від оподаткування. «Абсолютно ясно, чому ця система у нас функціонує. В Україні 300 великих компаній, які платять 80% загального обсягу податку на прибуток. Держава, з огляду на ситуацію, консолідувала роботу з такими платниками податків, визначення податкового зобов`язання у цій співпраці здійснюється більшою мірою на підставі якихось політичних домовленостей», – наголосив експерт.

На думку О.Молдована, теоретично кожен великий платник податків має технічні можливості звести сплату податку на прибуток до 0%. «Враховуючи, що є пріоритет фінансування різних напрямів бюджетних програм, думаю, центральні органи влади, політична еліта і великий бізнес визначаються з консенсусом щодо необхідності, скажімо, переказувати у державну скарбницю певні кошти», – пояснює експерт. Без таких «політичних рішень», на думку О.Молдована, великий бізнес міг би спокійно обнулити податки. Тому його згрупували, ведеться діалог на рівні відповідного департаменту.

За словами президента Союзу податкових консультантів Леоніда Рубаненка, підприємства наразі й далі працюватимуть на місцях з тими ж інспекціями, з якими працювали, а податківці будуть координувати процес шляхом впровадження не заступника, а окремого керівника такого підрозділу. «Для платників податків поки що нічого не змінилося на краще», – зауважив він.

Крім того, в цьому «проекті» залишаються невирішеними проблеми з горизонтальним моніторингом. За словами директора департаменту з питань економічної політики Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Юлії Дроговоз, не відпрацьовано механізм аудиту підприємств, висновок якого буде використовуватися податківцями під час ухвалення рішення про проведення перевірок. «Не відпрацьовано механізм визначення аудиторських фірм, які повинні бути внесені до реєстру ДПС. За логікою, всі аудиторські фірми відповідають заявленим вимогам, а вони повинні бути єдині до аудиторської діяльності», – наголосила експерт.

Про необхідність вирішення цього питання говорить і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «У всьому світі великі компанії, як правило, готують аудиторські звіти не самостійно, а за допомогою відомих аудиторських фірм, які добре себе зарекомендували. Податкова грунтується на їхніх висновках під час ухвалення рішення про перевірку діяльності корпорації. А у нас – піднімають первинні документи. Питається, яка ж  тоді різниця між великим і малим платником податків», – дивується експерт.

У зв`язку з цим варто зауважити, що у вересні 2011 року ДПСУ підписала угоду з Аудиторською палатою України про визнання висновків аудиторських компаній. Як наголошують у податковій, основна мета «горизонтального моніторингу» – звести до мінімуму втручання ДПСУ в роботу бізнесу як з погляду контролю, так і в плані організації перевірок, а також відкриття бізнесом своїх ризикових операцій.

Тим часом експерти відзначають і низку, так би мовити, попутних проблем, які доведеться вирішувати і бізнесу, і податковій у процесі впровадження нововведень. Зокрема, доведеться «реформувати» програмне забезпечення, що, звісно, потребуватиме фінансових витрат. «У великих підприємств є проблеми, зокрема, потрібно повністю перебудувати своє програмне забезпечення і налагодити роботу в режимі онлайн (документообіг, обмін інформацією тощо)», – відзначає Ю.Дроговоз.

Експерт не виключає технічних труднощів, які можуть виникнути і в самої ДПСУ. «Сервери навіть під час здачі звітності (в електронному вигляді – ред.) не витримують. Я вже не кажу про те, щоб одержати повнішу інформацію. Має бути проведене технічне переоснащення податкової», – вважає Ю.Дроговоз.

Серед істотних позитивів нововведень експерт відзначає насамперед електронний документообіг. «...З одного боку, великі підприємства скидають податковій свої звіти, з іншого – одержують результати перевірки: стан розрахунків, наприклад, за податковим кредитом, зобов`язаннями із ПДВ, дані по контрагентах».

На її думку, єдиним «незручним» питанням для великих платників податків на сьогодні є те, що офіси для їх обслуговування розміщені не в кожній області (наразі їх 11). Підприємствам доведеться працювати на віддаленому доступі. «Деякі підприємства працюють з Києвом, зі своїми податковими інспекціями їм важче порозумітися», – наголосила Ю.Дроговоз.

Загалом експерти сходяться в одному – виконання ДПСУ повною мірою податкового законодавства забезпечить нормальну роботу бізнесу. «Було б краще, якби податківці чітко виконували всі норми Податкового кодексу. А з якого кабінету будуть координувати (роботу великого бізнесу – ред.), це вже інша справа», – вважає Л.Рубаненко.

Ю.Дроговоз відзначає також необхідність поліпшення роботи з платниками податків загалом, а не тільки з великими. «Віртуальний кабінет», про який говорять податківці, є зручним механізмом і для роботи з малим бізнесом. Можливо, для цього треба внести зміни до кодексу, також потрібно налагодити організаційну роботу. Але, в принципі, бачу в цьому позитив. Єдине питання, як податкова зможе систему організувати», – резюмує Ю.Дроговоз.

Як би там не було, але розпочато перший етап переведення великого бізнесу на обслуговування до центрального офісу з обслуговування великих платників податків. Дослідження департаменту фінансів Міжнародного валютного фонду свідчить: такі кроки відчутно покращують процедури адміністрування податків і зборів для бюджетоформувальних підприємств.

У будь-якому разі експерти сходяться на думці, що створення єдиного центру податкового супроводу для бюджетоформувальних підприємств дасть змогу запровадити в державі провідні світові стандарти сервісу. «У світі справді практикують окреме ставлення до великих підприємств, – зауважує О.Охріменко. – Якщо ми беремо європейський досвід, то там справді є розподіл платників. І корпоративні акціонерні товариства, як правило, обслуговуються в окремих підрозділах з чітко виписаними стандартами роботи».

До речі, наприкінці минулого року податкова затвердила реєстр великих платників податків України на 2012 рік, згідно з яким їх кількість зросте на 20% – до 1359. А це свідчить про те, що великий бізнес розширюється, Україна нарощує обсяги виробництва, до бюджету йдуть додаткові надходження. І значить "пестити і леліяти" VIP-платників податків доведеться – державі так вигідніше.

Юлія Інденко (УНІАН)