Податковий кодекс: Рада підіграє малому бізнесу, не забувши про преференції для "друзів"?

У ВР зареєстровано черговий законопроект, який містить ще одну порцію податкових новацій. Документ яскраво ілюструє, що практика внесення «необхідних для своїх» норм під прикриттям удосконалення податкового законодавства набирає обертів...

Паралельно з обгрунтованим коректуванням окремих положень Податкового кодексу дедалі частіше у змінах до нього почали проскакувати лобістські норми. Оскільки народні обранці не схильні (або ж просто не здатні) ретельно аналізувати документи, які вносяться на розгляд Верховною Радою, є ризик, що загалом збалансований ПКУ незабаром буде просякнутий податковими пільгами і преференціями для певних «дуже спритних» суб`єктів господарської діяльності.

Півтора місяця минуло відтоді, як парламент останній раз вносив зміни до Податкового кодексу. До речі, за перший рік дії ПКУ «поправляли» вже 12 разів. Проте у Раді зареєстровано черговий законопроект, який містить ще одну порцію податкових нововведень (проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення податкового регулювання №9789).

Цей документ містить чимало коректних і слушних правок до ПКУ, а також декілька позитивних для бізнесу і уряду нововведень.

По-перше, кодекс очищено від непотрібних і застарілих положень. Зокрема, пропонується анулювати норму про заборону органам контролю проводити фактичні перевірки платників єдиного податку до моменту набуття чинності розділу Податкового кодексу, який регламентує діяльність спрощеної системи оподаткування. Ця норма справді є рудиментом, оскільки відповідні поправки вже діють.

По-друге, усунуто суперечності і конфліктні моменти, що їх породжує низка норм ПКУ. Приміром, сьогодні екологічним податком з однією й тією ж базою оподаткування можуть обкладатися відразу два суб`єкти, хоча, за логікою, податок платити повинен тільки той суб`єкт, який займається безпосередньо зберіганням і утилізацією відходів. Подвійне оподаткування також має місце під час отримання у спадок банківських вкладів – пропонується варіант вирішення ситуації.

По-третє, законопроект містить норми, які заохотять малий бізнес обома руками підтримати цей документ. Пропонується запровадити річний мораторій на проведення фактичних перевірок платників єдиного податку, а також підприємців, які недавно перейшли на загальну систему оподаткування. При цьому штрафні санкції стосовно них становитимуть лише 1 грн. Крім того, передбачена можливість переходу між групами платників. Підприємець, який вибрав ставку єдиного податку у розмірі 5% (III і IV групи), що не передбачає сплати ПДВ, може реєструватися платником ПДВ і платити 3% (наразі такої можливості немає).

По-четверте, пронизаний документ і турботою про державу. Законопроект передбачає норму, згідно з якою розмір базової ціни нафти буде встановлюватися урядом і переглядатися щороку (як це було до 2012 року). Варто зауважити, що наприкінці минулого року через парламент протягнули норму, яка встановлює базову вартість нафти у розмірі ціни «чорного золота» сорту Urals (560 грн./барель). МФУ констатувала: зміна коректувального коефіцієнта базової ціни нафти під час розрахунку ставки рентної плати призведе цього року до втрати бюджетом близько 3 млрд. грн. У даному контексті ініціатива повинна сподобатися і МФУ.

Виходить, що документ №9789 містить аж надто багато позитивних новацій, покликаних задовольнити всі інтереси, це й насторожує. Як показує практика, депутати ніколи не розробляють законопроекти «просто так». Якщо його виписано дуже лояльно, то в ньому, безумовно, «заховано» приватний інтерес. Скажімо, доволі неоднозначними у цьому законопроекті є як мінімум три моменти.

Пропонується повернути право сплати єдиного податку виробникам і продавцям ювелірних виробів. Суть спрощеної системи оподаткування, як на цьому не раз наголошував екс-президент Леонід Кучма, який був ініціатором її впровадження в Україні, – підтримка на етапі становлення підприємств, для якого при невеликих обсягах виробництва витрати на звітність і облік є значними. У цьому контексті високодоходні види діяльності автоматично не могли потрапити до сфери застосування єдиного податку – вони повинні платити податок на прибуток. Проте ювелірна промисловість, яка має доволі вагоме лобі, очевидно, хоче мінімізувати оподаткування. Не виключено, що саме цей інтерес є причиною появи законопроекту загалом.

Крім того, існують підприємства, які не хочуть збільшувати фонд оплати праці, але бажають отримувати автоматом відшкодування ПДВ. Законопроектом передбачається, що на це отримають право компанії, які платять працівникам заробітну плату, що перевищує мінімальну в 2,5 раза, не впродовж дев`яти місяців до подачі заявки на «автомат», а протягом трьох. Таким чином, підприємства зможуть легко маніпулювати: проплатити перші три місяці «підвищену» зарплату, одержати «автомат», а потім урізати фонд оплати праці, компенсувавши «витрати».

Також законопроектом пропонується звільнити від сплати збору за використання водних ресурсів тих суб`єктів, які використовують їх для поставок населенню і для санітарно-гігієнічних потреб. Тобто оподаткування уникнуть усі рекреаційні заклади, які в Україні надають послуги, вартість яких часто вища, ніж у західних країнах.

Таким чином, даний законопроект яскраво ілюструє, що практика внесення «необхідних» норм під прикриттям удосконалення податкового законодавства набирає обертів. Як не дивно, але положення про те, що всі зміни до бюджетного і податкового законодавства повинні спочатку діставати схвалення Мінфіну, виявилося вельми корисним для України. На тлі дій нашого парламенту фінансова політика Кабміну, яку критикують експерти і громадяни, виглядає як «менше зло».

Олексій Левицький (для УНІАН)

УНІАН в Google News