Пророкувати дефолт – собі дорожче
Пророкувати дефолт – собі дорожче

Пророкувати дефолт – собі дорожче

22:09, 26.02.2012
10 хв.

На тлі невизначеності у газових переговорах і співпраці з Міжнародним валютним фондом, що має прямий стосунок до фінансового стану України, дуже актуальне питання – чи можливий дефолт?..

На тлі невизначеності у газових переговорах і співпраці з Міжнародним валютним фондом, що має прямий стосунок до фінансового стану України, цілком резонно постає питання погашення зовнішнього боргу нашою країною у поточному році. Тобто чи можливий дефолт?

Прем`єр-міністр Микола Азаров не раз заявляв, що нічого такого трапитися не може. «Давайте ми не будемо лякати наших людей такими гучними словами, як дефолт. Хто там що там куди поставив, на яке місце. В Україні не буде ніяких дефолтів. Спокійно працюйте і не думайте. Це повинна в уряду і Національного банку голова боліти», – так прокоментував  прем`єр інформацію, що з`явилася у ЗМІ, з посиланням на Bloomberg, буцімто «кредитні ризики колишньої радянської республіки вперше за 2 роки перевищили аргентинські» і перебувають десь поблизу грецьких. Причому ця інформація широко розкручувалася російськими виданнями. Вона навіть супроводжувалася ось такими фразами нібито агентства Bloomberg: «Спроби України домогтися зниження ціни на імпортований російський природний газ замість дотримання умов надання чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду стурбували інвесторів». Усе це дає привід зробити висновок, що ведеться масована інформаційна атака на Україну у світлі прагнення Кремля якнайшвидше приборкати непоступливих у «газових домовленостях», які є нічим іншим, як здачею національних інтересів. А серед пропозицій не тільки передання управління газотранспортною системою, але й, як нині заведено говорити, корпоративні інтереси (поглинання компаній і корпорацій, створення «одноголових» СП, Митний союз і ЄЕП – «все і вся»). Надходять і погрози, мовляв, транспортування газу нашою ГТС у зв`язку з введенням у дію обхідних трубопроводів скоро зведеться до нуля. Благо у Єврокомісії притримуються зовсім іншої думки. І все це відбувається напередодні виборів Президента Росії, основним кандидатом на яких виступає Володимир Путін. Для нього немалий козир (оскільки вперше наразився на опір електорату) для здобуття царського ложа – підкорення України.

Безперечно, фінансові проблеми у нас є, їх де-юре не може не бути, але влада змушена їх вирішити, просто у неї немає іншого виходу – або пан, або пропав. Ця економічна проблема неминуче потягне за собою політичний колапс правлячої команди. Справді, криза лягла важким тягарем на фінансові ринки, український зокрема. А як країна, що «розвивається», Україна переживає його наслідки особливо важко. Адже ніхто не ставить під сумнів життєздатність Франції чи Німеччини, попри те, що їхній держборг ще у 2010 році досяг рекордних рівнів понад 1,5 трильйона євро – 80,3% ВВП і понад 1,7 млрд. євро – 80,7% ВВП відповідно. А сьогодні становище навіть погіршилося, оскільки ці «стовпи» ЄС є власниками «дефолтових» акцій, тому їхні рейтинги постійно знижують провідні «аудиторські» агентства. Можна ще додати ситуацію з держборгом США – немає жодних сумнівів, що дефолт багатющої країни світу було розкручено на підкилимних інтригах політичних баталій.

Відео дня

А проводити паралель між Грецією і Україною, м`яко кажучи, некоректно. Борг Афін у 120% ВВП і наш у трохи більше ніж 40% неспівмірні, якщо взяти до уваги промислову специфіку держав. Можна і треба, звичайно, сперечатися про дії влади, проте бентежить лише одне – всі кризові запозичення доведеться виплачувати переважно майбутньому поколінню, і сума буде тільки рости, оскільки торговий баланс уже котрий рік у мінусі, і тенденція, скоріш за все, не скоро переламається. Уже сьогодні на кожного українця припадає більше тисячі доларів держборгу. Як же будемо викручуватися? 

Міністр фінансів Валерій Хорошковський у фінансовий стан справ додав трохи конкретики: пікові виплати за держборгом заплановані на лютий і березень поточного року – по 8 млрд. грн. кожного місяця, наступні передбачені на 4 червня і на жовтень. Причому, за його словами, Мінфін проводить перекредитування цих боргів, оскільки забезпечити їх обслуговування за рахунок бюджетних надходжень неможливо. Хорошковський вважає, що Україна сьогодні перебуває у рамках безпечного рівня держборгу, однак уже на його межі.

Бентежить ще один факт – Міністерство фінансів планує цього року залучити на зовнішньому ринку позик на 37,532 млрд. грн., на внутрішньому – на 60,952 млрд. грн. За даними відомства, виплати за державним боргом у поточному році за рахунок коштів держбюджету становитимуть 95,5 млрд. грн. За зовнішніми зобов`язаннями найбільші обсяги передбачено на погашення позик «ВТБ Банку» – 16,2 млрд. грн., МВФ – 6,891 млрд. грн. В обслуговуванні державного зовнішнього боргу найбільшу питому вагу матимуть витрати за позиками МВФ – 2,422 млрд. грн. і єврооблігаціями 2011 року – 1,599 млрд. грн. За розрахунками Мінфіну, загальний обсяг державного боргу, розрахований у національній валюті, на кінець 2012 року становитиме 415,326 млрд. грн. – 27,6% ВВП. Тобто з позик на 98,5 млрд. грн. – 96,9 млрд. грн. підуть у рахунок погашення знову-таки позик. До речі, Кабмін понизив прогнозне зростання ВВП у поточному році з 5% до 3,9%. Значить, розраховувати на зростання виробництва не доводиться, незважаючи на офіційну статистику.  

Цифрова ілюстрація фінансового стану України вийшла вражаюча. То чи буде здатна наша країна виплатити 11,9 мільярда доларів зовнішніх боргів у поточному році, про які йшлося у згаданих інформповідомленнях?

Начальник відділу аналізу фінансових ринків АБ «ІНГ Банк Україна» Олександр Печерицин вважає, що оцінювати здатність обслуговувати корпоративний борг (яким і є вказані мільярди) досить важко, оскільки певна його частина – кредити, надані материнськими компаніями своїм дочірнім структурам в Україні.

«Загалом ситуація не така складна, тобто обсяг валютних резервів дозволяє перекривати усі ці потоки мінімум протягом року. У будь-якому разі на цей рік нам особливих проблем чекати не варто», – вважає експерт. Що стосується можливості рефінансувати борги за відсутності програми співпраці з МВФ, то, на його думку, цей процес підвищить вартість запозичень. Щодо шансів України провести зовнішні запозичення у першому півріччі 2012 року експерт відзначив: «Важко сказати, ринок змінюється доволі швидко, якщо боргові проблеми у Європі буде вирішено, можливо, ринок піде у зворотний бік. Європа в кризі перебуває досить довго, не виключено, що в якийсь проміжок часу може з`явитися вікно для вдалого розміщення (цінних паперів – ред.)», – сказав Печерицин.

Микола Івченко, керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні, наголошує, що «загрози дефолту для України у даний момент перебільшені. Це видно з котирувань українських єврооблігацій. Навпаки, останнім часом на тлі ухваленого рішення виділити Греції 130 млрд. євро оптимізм на світових фінансових ринках зріс, що збільшило привабливість українських єврооблігацій і знизило вірогідність дефолту нашої країни. Проте певні труднощі з обслуговуванням поточної заборгованості в України є. Це пов`язане з тим, що світова економіка перебуває у стадії сповільнення, а обсяги кредитів, які необхідно погасити, досить значні. Швидше за все, Україна піде шляхом рефінансування позик.

Що стосується розміру держборгу і гарантованого державою боргу, то зараз він становить 36,59% ВВП, що також не є критичною цифрою. Середній розмір державного боргу країн, що розвиваються, нині становить 40%. Проте, справді, Україна поступово підходить до рівня, після якого може початися погіршення управління державним боргом».

Леонід Долинський, директор з розвитку НРА "Рюрик", зауважує, що «згідно з теорією ймовірності, загроза дефолту є завжди, навіть у найнадійніших позичальників із найвищим кредитним рейтингом. Наприклад, у серпні 2011 року фінансисти обговорювали ризик дефолту за казначейськими зобов`язаннями США – країни з дуже високим кредитним рейтингом інвестиційної категорії. При цьому Україна за міжнародною рейтинговою шкалою – позичальник з кредитним рейтингом спекулятивної категорії. Тому теоретично загроза дефолту України є, хоча його ймовірність набагато нижча, ніж дефолту Греції. При цьому уряд України зробить усе можливе, щоб не допустити колапсу, оскільки він матиме не тільки економічні, але й політичні наслідки».

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, наголошує, що «на сьогодні говорити про ризик дефолту України можуть тільки дилетанти і панікери. Немає значних проблем щодо зовнішніх державних боргів. Хоча їх і важко виплачувати, але можливо. Всього до кінця року потрібно заплатити 7 млрд. дол. з урахуванням відсотків, але велика частина цих платежів припаде на кінець року. За 2 і 3 квартали виплати становитимуть менше одного мільярда доларів. У 2009 році справді була патова ситуація, коли виплата за українськими єврооблігаціями могла не відбутися. Тепер усе зовсім по-іншому виглядає. Уряд без особливих проблем розрахується за зовнішніми боргами. Інша річ – зовнішня торгівля. Ось це справді проблема. Скоріш за все, у поточному році дефіцит у цій сфері перевищить 10 млрд. дол., які потрібно ще десь узяти. Не виключено, що нетто-купівля готівкової валюти сягне не менш як 8 млрд. дол. Але це не борги, а грошові потоки. Вони більше впливають на курс гривні, ніж на ризик боргу. Тому цього року велике значення має притік валюти "під вибори" і від українських гастарбайтерів. Якщо він буде еквівалентний відтоку валюти за зовнішньою торгівлею, то дуже полегшить роботу українського валютного ринку».

Значить, уся надія на гастарбайтерів. Вони, між іншим, за даними НБУ, у 2011 році поліпшили платіжний баланс країни на 2,7 млрд. дол. – на 2,7% більше, ніж у 2010 році. Ось і виходить, що доля країни, точніше влади, – в руках електорату, який заробити ВДОМА можливості не має і в найближчій перспективі її не передбачається, за що велике дякую правителям уже два десятки років. Причому щороку виїжджає дедалі більше, а повертається – дедалі менше. Така вже в Україні «політична гармонія».

Нана Чорна (УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся