До «дорогих» кредитів доведеться звикати?
До «дорогих» кредитів доведеться звикати?

До «дорогих» кредитів доведеться звикати?

16:59, 10.03.2012
3 хв.

Якщо юридичні особи можуть розраховувати на «дешевий» кредит, то фізичні – наразі тільки на дорогий. Хоча є надія, що «підготовка» до виборів до Верховної Ради простимулює приплив «свіжої» гривні в економіку, і тоді банки зможуть піти на поступки... 

Нині нерідко можна почути, що одержати кредит у банку – велика проблема, мовляв, не дають. Але при цьому не уточнюється, що слід розуміти під «не дають».

За даними Національного банку України, тільки за січень ц.р. було видано кредитів на суму майже 94 млрд. грн. І це в січні – найбагатшому на свята місяці. У грудні 2011 року надані позики становили 137 млрд. грн. Протягом усього минулого року щомісяця банки видавали кредитів на 110 млрд. грн. Обсяг чималенький, навіть з урахуванням зростання курсу долара після кризи.

Але коли йдеться про кредит, то варто врахувати, що більш ніж половина нових позик – пролонгація старих. Такий стан справ притаманний українській банківській системі як до кризи, так і після неї. Банкові вигідніше пролонгувати старий кредит «перевіреному» клієнтові, ніж надати позику новій особі, тобто ризикнути. Крім того, бізнесу намагаються видавати кредити відразу з правом пролонгації, щоб у міру їх обслуговування змінюти умови договору з урахуванням зміни економічної ситуації в Україні.

Відео дня

Ще одна тенденція – основна маса кредитів надається юридичним особам. Так, у січні ц.р. юрособи одержали позик на 87 млрд. грн., а фізичні особи – тільки на 7 млрд. грн. Загалом за минулий рік частка кредитів юридичним особам становила 90% усієї суми виданих позик.

Можливо, такий перекіс у структурі видачі кредитів і формує думку, що банки не хочуть позичати гроші. Однак проблема не так у фінустановах, як у потенційних позичальниках. Банки під час видачі кредиту фізичним особам розраховують на хорошу заставу, їх може зацікавити тільки платоспроможний клієнт. А з цим великі проблеми. Фізичні особи можуть закласти, як правило, вживаний автомобіль або ділянку в глухій провінції. Зрозуміло, що банк такі пропозиції не влаштовують – ліквідність низька. Навіть нерухомість не рятує ситуацію. З клієнтською платоспроможністю теж проблеми. Дуже мало українців можуть похвалитися високою офіційною заробітною платою. У зв`язку з цим банки зосередили увагу на кредитуванні без застави. Який сенс її вимагати, якщо її немає у більшості населення. Так, за підсумками січня ц.р. із загальної кількості виданих кредитів 83% – споживчі і без застави, за минулий рік – 85%.

На споживчі кредити, як і раніше, ставки залишаються високими. У січні вони в гривні становили 27,8%, на початку 2011 року – 25,2%. Видаючи кредити без застави, банки за рахунок високих ставок намагаються застрахувати свої ризики. Як наслідок – кількість охочих брати дорогі позики обмежена.

Ось у цьому і полягає головна проблема кредитування населення. Саме в таких умовах і працює вітчизняний ринок позик. Якщо юридичні особи можуть розраховувати на «дешевий» кредит, то фізичні – наразі тільки на дорогий. Хоча є надія, що «підготовка» до виборів до Верховної Ради простимулює приплив «свіжої» гривні в економіку. Тоді банки зможуть піти на поступки, оскільки надлишок нацвалюти насамперед здешевить вартість грошей. А якщо припливу гривні не буде або вона більшою мірою піде на скуповування валюти, то українцям доведеться звикати до дорогих кредитів. Хоча у пам`яті кредитний бум 2005-2008 років, але, на жаль, вічного нічого не буває.

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру (для УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся