Кредитування мікробізнесу: покращення настане не сьогодні
Кредитування мікробізнесу: покращення настане не сьогодні

Кредитування мікробізнесу: покращення настане не сьогодні

14:42, 25.07.2012
8 хв.

Створення і ведення малого бізнесу в Україні ускладнюється ще й відсутністю кредитування. Незважаючи на те, що держава законодавчо сама себе зобов'язала кредитувати малий бізнес, на практиці в питанні надання фінансової допомоги малим підприємцям вона наразі дотримується швейцарського нейтралітету.

Створення і ведення малого бізнесу в Україні крім хабарництва, зарегульованості  й інших ризиків ускладнюється ще й відсутністю кредитування. Причому, як з боку банків, так і з боку державних установ. Незважаючи на те, що держава законодавчо сама себе зобов'язала кредитувати малий бізнес (і це проголошено в законі про підтримку малого і середнього бізнесу), на практиці в питанні надання фінансової допомоги малим підприємцям вона наразі дотримується швейцарського нейтралітету.

Як свідчить практика, на державному рівні перейматися проблемами малих підприємців усі починають десь так за 3-4 місяці до початку якихось виборів. Саме тоді починають згадувати про те, що практично всі необхідні механізми - наявні, однак з різних причин "законсервовані". От саме до обіцянок "розконсервувати" їх і починаються ознаки чергових виборів для малого бізнесу. Який вкотре змушений сподіватися і вірити, що ну ось цього разу нарешті "обіцяльник" не обдурить і  нарешті все запрацює.

Ось і майбутні парламентські вибори почалися для малих підприємців з того, що Держпідприємництво "згадало" про наявність у нього фонду, який може кредитувати МБ.  Таким, одним з нині недієвих механізмів надання кредитів малим підприємцям є Український фонд підтримки підприємництва (УФПП) при Держпідприємництві. Однак держава, устами очільника Держкомпідприємництва  Михайла Бродського, пообіцяла, що чи не завтра система запрацює і підприємці можуть вже вишикуватись в чергу за мікрокредитами.

Відео дня

Втім, спроба з’ясувати - коли ж і де займати чергу, виявила певні дрібні нюанси, які фактично свідчать, що з переможною реляцією трохи поспішили.

Варто почати з того, що  впродовж останніх шести років УФПП не отримував допомоги від держави. Власні кошти фонду, акумульовані від його діяльності за попередні роки, на сьогодні становлять 6 млн грн, розповіла УНІАН голова УФПП Любов Стасів. Власне ці кошти фонд готовий спрямувати на мікрокредити, однак залишається нерозв'язаною низка бюрократичних питань. Зокрема вже близько року не відбувається засідань Наглядової ради фонду, яка донедавна навіть не була сформована. Натомість саме наглядова рада УФПП має формувати засади його кредитної політики: визначає рівень кредитної ставки і напрямки фінансування.

Часткову відсутність активності фонду можна пояснити і діяльністю (чи бездіяльністю) голови його наглядової ради — голови Держпідприємництва Михайла Бродського. Нагадаємо, ще в квітні 2010 року в прес-службі тоді ще комітету з питань підприємництва УНІАН розповіли, що М.Бродський відмовився від коштів, передбачених в держбюджеті для УФПП. Тодішній М.Бродський обгрунтував своє рішення тим, що фонд надає кредити для бізнесу і таким чином повинен сам себе забезпечувати і поступово вийти на самоокупність (в проекті держбюджету-2010  на фінансування УФПП було закладено 200 млн грн).

Однак, два роки потому пан Бродський, певно, дещо підкоригував свої погляди на діяльність фонду і вже не планує відмовлятися від бюджетних коштів.  До речі,  за словами нинішнього Бродського, на фінансування фонду в бюджеті на 2013 рік закладена така ж сума, як і планувалась у 2010-му, тобто 200 млн. грн.

Зі слів М.Бродського, сказаних цього тижня, випливає, що він бачить у фонді перспективу в питанні мікрокредитування. За його словами, крім 6 млн грн, які є на сьогодні в бюджеті фонду, до кінця року надійдуть ще 12 млн грн, а наступного року, як вже зазначалось очікується поповнення на 200 млн грн. Ставки за кредитами  для підприємців становлять близько 12% (Нагадаємо, що банківські ставки перевищують 20%).

Крім цього, він розповів про європейські гранти, які також плануєтсья направити на фінансування малого бізнесу. Згадав і про співпрацю УФПП з «Укрексімбанком». Однак, як розповіла Л.Стасів, проект співпраці з банком в наданні кредитів за формулою 50/50 (УФПП/банк) завершився ще в березні 2012 року.

М.Бродський також повідомив, що формування наглядової ради завершено, і наступного дня після першого засідання ради, фонд розпочне видавати кредити. За його словами, ця подія має відбутись з дня на день.

Однак, працівники самого фонду, схоже, схиляються до думки, що  постійні невеличкі фінансові надходження від держави є більщ ефективними, ніж несистемні "вливання"  величезних коштів. Так, Л.Стасів зауважує, що якби фонд щороку отримував по 20 млн грн на фінансування, то за 5 років вийшов би на самоокупність

Л.Стасів також детальніше пояснила механізм можливого відновлення діяльності фонду. «Якщо всі активно попрацюють, то фонд може почати кредитування до кінця серпня [поточного року]», - зазначила вона. За її словами, кредитування не може початись негайно після засідання Наглядової ради, оскільки навіть від часу подачі оголошення в офіційну пресу про конкурс повинно минути два тижні. Тож, як бачимо, практика дещо відрізняється від риторики. Принаймні, на певні процедури потрібен певний час, а значить слово "завтра" від керівництва об’єктивно подовжено в часі на невизначений термін.

Не поділяє оптимізму щодо відновлення діяльності фонду екс-очільник Держпідприємництва Олександра Кужель. На її думку, держава взагалі не повинна займатись кредитуванням бізнесу: ні у формі фондів, які надають фінансову підтримку, ні у формі компенсації відсотків за кредитами. «Після моєї каденції прийняли рішення про компенсацію відсотків по кредиту. Коли я прийшла в 2009-му, я зупинила цю програму, тому що до мене звернулись підприємці, з яких брали по 30-35% «відкату», - розповідає вона.

На її думку, єдині інституції мікрокредитування, які на сьогодні потрібні в Україні, як і в будь-якій іншій країні, - це банки. А вже держава повинна зобов'язати Національний банк стимулювати банки надавати мікрокредити. «Банку надавати що мільйон, що 100 тис. грн — адміністрування коштує однаково, тому йому невигідно займатись цим питанням [наданням мікрокредитів]», - стверджує О.Кужель.

За її словами, до кризи кілька провідних банків на українському ринку розгорнули програми кредитування малого бізнесу, однак через кризу програми не стали пріоритетними. Ідеальний варіант допомогти розвиватись підприємництву з боку держави О.Кужель бачить в австрійській системі. Там, до прикладу, держава пропонує важливим видам бізнесу базу для початку діяльності — виробничі площі за найнижчими ставками. Таку ж допомогу бізнесу, за її словами, може надавати фонд. Наприклад, для створення кластеру ремісництва тощо.

Варто зазначити, що модель підтримки малого бізнесу, запропонована О.Кужель все ж може містити корупційну складову. А її реалізація залежатиме виключно від бажання і вміння державного менеджменту здійснити перетворення в сфері підтримки дрібного підприємництва.

Поки ж так і не зрозуміло - чи перетвориться на реальність "кредитний запал" пана Бродського, чи розвіється як дим, після виборів. Так само, як і ідеї на кшталт озвучених пані Кужель - то скорше питання майбутнього (і певно не дуже близького).

Але ж дрібний підприємець живе і працює не завтра, а зараз...  А наразі  реальність полягає в непослідовній політиці Держпідприємництва в питанні  фінансової підтримки малого бізнесу і зависоких ставках за кредитами для бізнесу на банківському ринку. Ставках, під які "малі" змушені брати кредити на розвиток. Хоча хіба можна говорити про якісь довгострокові перспективи підприємства, якщо воно "обвішане" кредитами і ледве спроможне їх виплачувати? Тим більше, враховуючи українські політико-економічні реалії...

Юлія Інденко (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся