Україна рухається назустріч рецесії

Негативні наслідки боргової кризи у зоні євро наприкінці липня настигли азіатських «драконів» і «тигрів». До осені хвиля рецесії може накрити й Україну, чия економіка, за словами експертів, не має імунітету. Все може спрацювати за принципом доміно...

Головна тема, яка широко обговорюється на даний момент, – заглиблення світової  економіки в рецесію. На зміну цій фазі економічного циклу, як правило, приходить депресія. Рецесія – падіння ділової активності, нульовий ВВП, зростання безробіття, девальвація нацвалюти та інші «неприємності» – не може обійти Україну стороною, оскільки виробничі ринки економічно тісно переплетені у глобальному масштабі, іншими словами, спрацює ефект доміно. Міжнародний валютний фонд, провідні рейтингові агентства зараз активно знижують прогнози розвитку економік світу, в тому числі й України. Особливо різкі висновки щодо нашої країни зробило Standard & Poor’s. Агентство вважає, що Україна зі всіх країн СНД найбільшою мірою схильна до негативного впливу боргової кризи єврозони.

«...Прямий ризик поширення проблем єврозони на банківські системи Російської Федерації і більшості інших країн СНД оцінюється нами як помірний. Винятком є лише Україна, банківський сектор якої найбільшою мірою схильний до впливу скорочення інвестицій з країн єврозони», – відзначають в S&P.

***МВФ у квітні 2012 року понизив прогноз зростання ВВП в Україні з 4,8% до 3%, у червні міжнародне рейтингове агентство Moody's – до 2,5-3,0%, 19 липня Світовий банк (СБ) понизив прогноз зростання ВВП з 2,5% до 2%. Чимало експертів також прогнозують, що зростання ВВП України становитиме за підсумками 2012 року 2%. В Україні дефляція фіксують уже третій місяць поспіль – споживчі ціни невпинно падають. І потенціал такого зниження вичерпується.

І якщо раніше влада, незважаючи на різні «заморські» попередження, заявляла, що Україна йтиме у розвитку тільки по висхідній, то тепер «з великою довірою і пошаною» ставиться до економічних прогнозів міжнародних фінансових організацій. Про це написав у Facebook прем'єр-міністр Микола Азаров.

«Представники МВФ, Світового банку та інших фінансових організацій, які моніторять ситуацію в Україні, мають можливість досить точно і реалістично прораховувати прогнози розвитку економіки України. І уряд до них уважно прислухається. Іноді ці прогнози збігаються з нашими. Іноді відрізняються. Але це зовсім не означає, що вони щось роблять навмисне або з якоюсь метою», - відзначив Азаров.

Тобто до нас не упереджено ставляться, а просто натякають на реальні наслідки поглиблення кризи у єврозоні. МВФ, наприклад, заявляє, що у разі погіршення ситуації на ринку цінних паперів і зниження темпів економічного розвитку в ЄС можливе скорочення валового внутрішнього продукту єврозони на 5% за найближчі два роки. При цьому американська економіка може скоротитися на 2%, японська – на 1%. У разі поглиблення кризи фонд прогнозує різкий стрибок дохідностей держоблігацій і корпоративних бондов у всіх країнах єврозони, а також скорочення споживчого попиту на тлі ослаблення довіри. Проблеми фінансового ринку єврозони насамперед вдарять по країнах Центральної, Східної і Південно-Східної Європи. Виходом з кризової ситуації МВФ називає банківський союз, бюджетну інтеграцію, поетапне скорочення бюджетних витрат, а також кредитне стимулювання.

На думку Марії Сальникової, експерта інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні, «на тлі небажання ФРС США і ЄЦБ запускати третю програму кількісного пом'якшення економіки (QE3 і LTRO) світова промисловість і далі скорочуватиметься».

Експерт відзначає, що «негативна зміна темпів зростання світової промисловості, поголовне зниження попиту з боку імпортерів і зростання рівня безробіття у світі можуть позначитися на економіці України. Так, погіршення становища основних торгових партнерів-імпортерів країни призведе до зниження замовлень експортованої продукції, що своєю чергою вплине на стан торговельного балансу України, а надалі може призвести до помірного збільшення дефіциту платіжного балансу. Ми не вважаємо, що наслідки для України будуть критичними, проте на стан економіки це вплине негативно. Негативне сальдо платіжного балансу України за підсумками першого півріччя 2012 року становило 1120 млн. доларів, а, за прогнозами, на кінець поточного року може сягнути 2,1 млрд. доларів, що чинитиме помірний тиск на гривню».

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, вважає, що коректніше говорити не про заглиблення світової економіки в рецесію, а про її перебування у стадії переходу на новий, вищий технологічний рівень. Саме тому й складається враження, що все стоїть на місці.

«Зараз формується новий технологічний переділ ринків. Часи індустріалізації – далека історія. Промисловість змінює «сировинний» орієнтир на нові матеріали і технології. Це дуже помітно, наприклад, щодо комп'ютерної техніки, зокрема мобільних телефонів. Розвиток цієї галузі – не що інше, як технологічне перекроювання ринку. Подібні зміни відбуватимуться у багатьох промислових сферах.

Перед Україною в цій ситуації стоїть завдання зробити остаточний вибір – йти наношляхом чи продовжувати рятувати від краху промисловість 50-60-х років народження. Проблема навіть не в тому, що ці заводи технологічно застаріли, а в тому, що вже є альтернатива їхній продукції, яка дедалі більше здобуває популярність на світовому ринку. Якщо Україна хоче стати розвиненою цивілізованою країною, їй треба брати приклад не з Росії з її газовою трубою і Китаю з його дешевою робочою силою, а, наприклад, з Польщі, Чехії, Словаччини. Слід радикально змінювати виробництва, переорієнтовуватися з металургії і хімії, які можна назвати «проросійськими», зосереджуватися на машинобудуванні, фармацевтиці, харчовій промисловості, агропромі. Тоді ніякі світові кризи нам не будуть страшні», – вважає експерт.

Але поки ми ще не зробили вибір, який брали за основу ще так років 20 тому, вітчизняна промисловість стагнує, криза у єврозоні процвітає, експорт українських товарів падає, прогнози врожаю знижуються, відповідно, ВВП скорочується, дефіцит бюджету росте. Як наслідок – влада змушена посилити податковий тиск, згорнути «непомітно» соцзобов'язання, активізувати приватизацію власності, що залишилася у держави, і продовжувати нарощувати запозичення на внутрішньому і зовнішньому ринках. А за такої картинки говорити про благополучне і сите життя «пересічних» українців не доводиться.

Нана Чорна (УНІАН)

УНІАН в Google News