Дефляція: офіційна статистика оберігає українців від стресу

Повідомлення Держстату про те, що в серпні четвертий місяць поспіль зафіксовано дефляцію, здивувало. Висновки відомства, які вже не раз викликали масу питань, ніяк не збігаються з українськими реаліями. За роз'ясненнями УНІАН звернувся до експертів

Повідомлення Держстату, оприлюднене увечері 6 вересня, про те, що в серпні четвертий місяць поспіль зафіксовано дефляцію (0,3%), здивувало. Висновки відомства, які вже не раз викликали масу питань, ніяк не збігаються з українськими реаліями. Вартість бензину піднімається, ціни на прилавках теж набирають обертів, а офіційно все виглядає з точністю до навпаки - «споживчі ціни в Україні в серпні знизилися до рівня попереднього місяця на 0,3% порівняно зі зниженням на 0,2% в липні поточного року». Причому на наступний день Держстат заявив, що зростання цін виробників промислової продукції в серпні порівняно з липнем становило 0,5%, з груднем 2011 року - 3,1%. Крім того, українцям чиновниками від влади не раз заявлялося про перегляд макропоказників як на цей рік, так і наступний за негативним сценарієм. Та й НБУ посилює правила гри на валютному ринку. Яким же чином, питається, відбулася дефляція? За роз'ясненнями УНІАН звернувся до експертів. Їхні думки розділилися.

Олександр Жолудь, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень:

Дефляція в серпні не є екстраординарним явищем. Показники Держстату - коректні і відображають реальність. Просто відомство має оприлюднити окрім індексів і самі середні ціни, які використовуються для підрахунків, щоб людина могла побачити - «джерела» адекватні. Але чомусь Держстат в річних публікаціях надає використовувані середні ціни на деякі товари, а в щомісячному режимі - ні. Вважаю за доцільне це робити.

Олександр Вальчишен, керівник аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний Капітал Україна»:

Інфляційна динаміка, в широкому сенсі цього слова, відповідає поточному стану економіки України. На результат у серпні вплинув сезонний фактор зниження цін на такі групи продуктів харчування, як овочі і фрукти. Восени інфляція почне потроху відновлюватися, на грудень індекс споживчих цін очікується на рівні 4% (р/р).

Олена Білан, головний економіст Dragon Capital:

Рівень індексу споживчих цін у серпні збігся з очікуваннями. Як і в попередні місяці, динаміку споживчої інфляції в серпні зумовило зниження цін на продукти харчування, які займають 54% споживчої корзини. Ціни на продовольство знизилися на 0,5% м/м (-2,3% г/г) в основному за рахунок сезонного падіння цін на фрукти та овочі. Інші компоненти індексу споживчих цін змінилися лише незначно.

Найімовірніше, з вересня річна споживча інфляція почне прискорюватися, частково через низьку базу порівняння - ціни на продовольство були вкрай низькими восени 2011 р. в результаті рекордно високого врожаю сільгосппродуктів. При цьому зростання світових цін на зернові, найімовірніше, надасть обмежений вплив на динаміку інфляції в Україні, оскільки в країні очікується досить високий урожай зерна - 44-45 млн т (на 10% вище середнього показника за 10 років), а перехідні залишки зерна на кінець червня становили рекордні 12 млн т (в порівнянні з 4 млн т роком раніше).

Таким чином, інфляція на кінець 2012 р. буде на рівні 4,5% р/р. У 2013 році можливе прискорення темпів зростання індексу споживчих цін до 10% р/р до кінця року, зокрема, через очікуване підвищення тарифів на послуги ЖКГ.

Мар'ян Заблоцький, аналітик "Ерсте Банку":

Статистика Держстату відображає реальний стан речей. Показники розраховуються за стандартами МВФ і проходять відповідний аудит.

Зіграли свою роль минулорічний рекордний урожай зернових, а також овочів. Завдяки цьому, в Україні зберігаються досить низькі ціни на продукти харчування. Плюс, курс гривні залишається стабільним відносно долара, і це при тому, що курс євро до долара впав, тобто, європейський імпорт в Україну значно подешевшав, в результаті маємо фактично незмінні ціни на товари в порівнянні з минулим роком.

До кінця року ціни трохи зростуть. За підсумками року інфляція може скласти 3%. Це пов'язано з тим, що врожай буде дещо гірший - приблизно на 1/5 менше. Про рівень інфляції у вересні поки важко судити.

Богдан Данилишин, екс-міністр економіки України:

Дефляційні процеси, що тривають чотири місяц,і можуть свідчити про зниження купівельної спроможності населення і підвищення рівня адміністративного втручання в економіку.

Настрої громадян залишаються стабільно песимістичними, незважаючи на темпи зростання ВВП, про що повідомляє статистичне відомство. У свою чергу, падіння споживчого попиту свідчить про зростання показника бідності в країні та зміну структури споживання. Населення змушене купувати дешеві товари, а в продовольчому кошику частка споживання картоплі, круп та хлібобулочних виробів перевищує 40%.

Вкрай низькому рівневі індексу споживчих цін сприяє монетарна політика Національного банку, яка продовжує стримувати вплив на інфляційний тиск з боку попиту. Наразісукупний попит залишається нижчим, ніж потенційний, і це тримає в їжакових рукавицях базову інфляцію.

Негативний розрив ВВП у II кварталі 2012 року сстановив -1.7%, що сприяло уповільненню зростання базового індексу споживчих цін (БІСЦ) і його компонентів.

Політика стримування грошової маси або помірна монетарна політика, яку НБУ активно реалізує, сприяє зниженню темпів зростання БІСЦ, однак не дефляційного характеру. Базова інфляція зараз перебуває в прийнятних межах, а основним фактором зниження ІСЦ є динаміка його небазової складової.

Треба мати на увазі, що в останні місяці на ціноутворення впливали падіння цін на основних світових товарних ринках, утримання на рівні січня 2012 цін на природний газ для промислових споживачів (3509 грн./1000 куб.), поки що незмінні тарифи на електроенергію, зростання світових цін на нафту.

Ситуація, яку ми маємо на сьогодні з точки зору інфляційної складової (можна вважати як, так звану, відкладену інфляцію), може мати дуже непрогнозовані наслідки.

При цьому дефляція супроводжується стагнацією виробництва. Через наростання загрози світової фінансової кризи та внутрішніх економічних протиріч існує ризик істотного скорочення обсягів виробництва в базових галузях промисловості.

І все ж, вирішальним фактором, що впливає на економіку в цілому, є політичний. Він стримує інвестиції, інноваційні процеси та модернізацію економіки в цілому. А про перспективу росту інфляції можна говорити, виходячи з того, що і з боку уряду вже не раз звучали негативні прогнози.

Олена Бистрицька (УНІАН)

УНІАН в Google News