Дефляційні процеси, що продовжуються в Україні вже чотири місяці, можуть свідчити про зниження купівельної спроможності населення і підвищення рівня адміністративного втручання в економіку.

Про це в коментарі УНІАН заявив екс-міністр економіки України Богдан Данилишин.

«Настрої громадян залишаються стабільно песимістичними, незважаючи на темпи зростання ВВП, про що повідомляє статистичне відомство. У свою чергу, падіння споживчого попиту свідчить про зростання показника бідності в країні і зміну структури споживання. Населення вимушене купувати дешеві товари, а в продовольчому кошику частка споживання картоплі, круп і хлібобулочних виробів перевищує 40%», - зазначив він.

Відео дня

Б.Данилишин також упевнений, що украй низькому рівню індексу споживчих цін сприяє монетарна політика Національного банку, який продовжує стримувати дію на інфляційний тиск з боку попиту.

«На даний час сукупний попит залишається нижчим, ніж потенційний, і це тримає у їжакових рукавицях базову інфляцію. Негативний розрив ВВП у II кварталі 2012 року становив -1,7%, що сприяло уповільненню зростання базового індексу споживчих цін (БІСЦ) і його компонентів. Політика заборони грошової маси або помірна монетарна політика, яку НБУ активно реалізує, сприяє зниженню темпів зростання БІСЦ, проте не дефляційного характеру. Базова інфляція зараз перебуває у прийнятних межах, а основним чинником зниження ІСЦ є динаміка його небазової складової», - сказав екс-міністр економіки.

Він також зазначив, що необхідно зважати на те, що в останні місяці на ціноутворення впливали падіння цін на основних світових товарних ринках, утримання на рівні січня 2012 цін на природний газ для промислових споживачів (3509 грн/1000 куб. м), поки незмінні тарифи на електроенергію, зростання світових цін на нафту.

«Ситуація, яку ми маємо на сьогодні з погляду інфляційної складової (можна вважати як так звану відкладену інфляцію), може мати вельми непрогнозовані наслідки», - вважає Б.Данилишин.

При цьому він підкреслив, що дефляція супроводжується стагнацією виробництва.

«Через наростання загрози світової фінансової кризи і внутрішніх економічних суперечностей існує ризик істотного скорочення обсягів виробництва в базових галузях промисловості. Та все ж вирішальним чинником, що впливає на економіку в цілому, є політичний. Він стримує інвестиції, інноваційні процеси і модернізацію економіки в цілому. А про перспективу зростання інфляції можна говорити, виходячи з того, що і з боку уряду вже не раз лунали негативні прогнози», - підкреслив Б.Данилишин.

Повністю огляд думки експертів читайте на сайті УНІАН-Економіка https://economics.unian.net/rus/detail/139441