Облігації України зросли на розмовах про допомогу Заходу

Київрада прийняла бюджет міста на 2014 рік

Експерт пояснив, чому міг виникнути борг ТКЕ перед "Нафтогазом"

Відео дня

Мінагропрод назвав агрохолдинги, які отримали дотації в 2013 році

Росія отримала контроль над національним оператором газотранспортної системи Киргизстану

Кабмін має намір збільшити до 2030 року видобуток газу до 45 млрд кубів

Експерт: Україні не загрожує зупинка припливу іноземних інвестицій

Незважаючи на запевнення влади, долар на міжбанку пробив позначку в 8,90 грн

Профіцит платіжного балансу України у 2013 році становив $2 млрд

Бюджет Києва в частині доходів загального фонду виконаний на 80%

***

Облігації України зросли на розмовах про допомогу Заходу

Українські євробонди, номіновані в доларах, злетіли в ціні в понеділок на розмовах про те, що Київ може отримати фінансову підтримку західних держав, пишуть Вісті.Економіка з посиланням на агентство Reuters.

Євросоюз і США працюють над планом істотної короткострокової допомоги Україні, процитувала газета Wall Street Journal міністра закордонних справ ЄС Кетрін Ештон.

"Стаття в WSJ допомогла котируванням", - сказав Гебріел Стерн, економіст з брокерської компанії Exotix, зазначивши волатильність ціни паперів в останні дні. Українські бонди з погашенням в 2023 р. зросли на більш ніж два пункти з закриття п'ятниці до 87 центів на долар. Облігації з погашенням у 2020 р. зросли на 1,6 пункту до 87,80 центів.

Випущені в грудні 2013 р. євробонди, в які Росія слідом за обіцянкою президента Володимира Путіна вклала 3 млрд дол. в якості першого траншу обіцяної допомоги на 15 млрд дол., подорожчали на 0,5 пункту в порівнянні з п'ятницею до 98,50 центів.

У свою чергу, представник Державного департаменту США Джен Псакі заявила, що ухвалення рішення про наданні економічної допомоги Україні можливе лише після формування уряду.

"Спочатку вони повинні сформувати уряд, потім ми зробимо оцінки, проведемо консультації і визначатися з подальшими діями", - сказала Псакі.

За її словами, говорити про обсяги підтримки передчасно.

Wall Street Journal у понеділок повідомила, посилаючись на офіційних осіб у Брюсселі та Вашингтоні, що Євросоюз і США працюють над короткостроковим пакетом фінансової допомоги Україні, умовою надання якої будуть економічні та політичні реформи. За даними WSJ, обсяг засобів та умови їх виділення Києву ще не опрацьовані.

***

Київрада прийняла бюджет міста на 2014 рік

Депутати Київради прийняли бюджет міста та Програму соціально-економічного розвитку на цей рік.

Як передає кореспондент УНІАН, за затвердження програми проголосували 72 депутати Київради, за ухвалення бюджету — 75.

Голосування відбувалося за спрощеною процедурою, шляхом підняття рук.

Як зазначила закриваючи засідання секретар Київради Галина Герега, у прийнятих документах враховано всі пропозиції озвучені представниками всіх політичних сил в Київраді, в тому числі опозиційних.

Як повідомляв УНІАН, проект бюджету був поданий з доходами у сумі 21 млрд грн та загальним обсягом видатків 19,8 млрд грн. Профіцит становить 303,5 млн грн.

***

Експерт пояснив, чому міг виникнути борг ТКЕ перед "Нафтогазом"

Борг підприємств теплокомуненерго перед НАК «Нафтогаз України» у розмірі 27 млрд грн, більша частина якого сформувалася в 2013 році, виник із вини Держказначейства, що не перерахувало гроші обласним радам для погашення різниці в тарифах підприємствам ТКЕ.

Про це в коментарі УНІАН повідомив директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар.

«Борги виникають через те, що несвоєчасно бюджетні субсидії проплатили. У свою чергу, це виникає, коли бюджет вчасно не прийнятий, а якщо прийнятий, то казначейство гальмує платежі, виходячи зі своїх міркувань, як це було минулого року. Коли казначейство не давало грошей, тому що в країні склалася складна фінансова ситуація, всі гроші тримали для підтримки платіжного балансу, нікому нічого не платили», - сказав Гончар.

«Гроші не доходили до тепловиків, отже, вони не могли розрахуватися з постачальниками послуг. Таким чином, по ланцюжку борги доходять до «Нафтогазу». «Нафтогаз» дає газ, його спалюють, тепло виробляють, а гроші НАК не одержує», - пояснив експерт.

На його думку, кошти, призначені для субсидування населення, не направлялися за своїм призначенням тому, що уряду необхідно було тримати макроекономічні показники в нормі.

«Треба подивитися, куди пішли ті гроші, які призначалися на субсидії. Це нагадує бездонну бочку. Бюджет, виходячи з того, що вони (уряд – УНІАН) повинні були тримати макроекономічні показники в нормі, не допускати бюджетного дефіциту, а він усе одно був, через Держказначейство просто тупо не дозволяв компенсацію різниці в тарифах. Відповідно, ці гроші кудись пішли. Куди вони пішли? Кому вони пішли? Хто ухвалив такі рішення?» - зазначив Гончар.

«Водночас, не можна сказати, що це віртуальний борг. Це реальні гроші. Газ пішов, «Нафтогаз» має борги, «Газпром» його бере за глотку. 27 млрд грн — це приблизно 3,5 млрд дол. У принципі, ця сума співставна з боргом «Газпрому», - сказав Гончар.

Як повідомляв УНІАН, загальний борг НАК «Нафтогаз України» перед «Газпромом» за поставлений природний газ у 2013 році й січні 2014 року становить 3,29 млрд дол.

При цьому станом на 3 лютого 2014 року заборгованість підприємств комунальної теплоенергетики за спожитий природний газ становить майже 27 млрд грн.

Депутат від «Партії регіонів» Сергій Кацуба, який раніше обіймав посаду заступника голови правління НАК «Нафтогаз України», 3 лютого зареєстрував у Верховній Раді законопроект, яким пропонується виділити «Нафтогазу» 24,7 млрд грн за рахунок збільшення внутрішніх державних запозичень для погашення різниці між ціною газу, що імпортується, й ціною його реалізації для виробництва теплової енергії для населення.

***

Мінагропрод назвав агрохолдинги, які отримали дотації в 2013 році

У 2013 році бюджетні дотації на будівництво та реконструкцію тваринницьких ферм і підприємств із виробництва комбікормів, а також на придбання обладнання та механізмів вітчизняного виробництва для них становили 245,5 млн грн, частину з яких отримали провідні українські агрохолдинги.

Про це у відповідь на запит УНІАН повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Зокрема, на часткове відшкодування вартості об'єктів у скотарстві з бюджету минулого року було направлено 57,3 млн грн. Ці кошти було розподілено між 6 компаніями, серед яких «Украгроком», що входить до складу групи «УкрАгроКом і Гермес Трейдинг» (Кіровоградська обл., обробляє близько 70 тис. га) і «Агрофірма ім. Довженка», одне з підприємств найбільшого виробника цукру в країні агрохолдингу «Астарта». Також за цією програмою отримали кошти підприємство «Романів» (Волинська обл.), одним із співзасновників якого є колишній перший заступник голови Волинської обласної державної адміністрації Віталій Заремба, рослинницька «Бучачагрохлібпром» (Тернопільська обл.), а також компанії «Городище» і «Прогрес» (обидві – Волинська обл.).

Державні дотації на відшкодування вартості об'єктів у сфері свинарства в 2013 році становили 155 млн грн. Одержувачами бюджетних коштів стали: один із найбільших виробників свинини в Україні холдинг «АПК-Інвест», підконтрольний народному депутату від Партії регіонів Борису Колеснікову (Донецька обл.), Науково-виробниче підприємство «Глобинський свинокомплекс», що входить до складу одного з провідних виробників ковбасних і м'ясних виробів у країні групи «Глобине», а також дніпропетровський холдинг «Агро-Союз», дочірнє підприємство російської агропромгрупи «БЭЗРК-Белгранкорм» - «Белгранкорм-Полтавщина» і підприємство «Ліга» (Кіровоградська обл.).

Крім того, в 2013 році з бюджету було виділено 9,3 млн грн на часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції комбікормових заводів. Ці кошти отримали «Агрофірма ім. Довженка» (холдинг «Астарта»), Науково-виробниче підприємство «Глобинський свинокомплекс» («Глобине»), «Агро-Союз» і свинарська компанія «Золотоніський бекон» (Черкаська обл.).

У Мінагропроді також повідомили, що минулого року на відшкодування будівництва одного об'єкту в птахівницькій галузі було виділено 23,9 млн грн, проте інформації про одержувача коштів відомство не надало.

Як повідомляв УНІАН, всього в 2013 році на розвиток тваринництва з державного бюджету було виділено 650 млн грн. Бюджет на 2014 рік передбачає виділення на ці цілі 900 млн грн.

***

Росія отримала контроль над національним оператором газотранспортної системи Киргизстану

Президент РФ Володимир Путін підписав закон про ратифікацію російсько-киргизького міжурядової угоди про співпрацю у сфері транспортування, розподілу та реалізації природного газу.

Закон був прийнятий Держдумою 17 січня і схвалений Радою Федерації 29 січня

Згідно з документом, національний оператор "Киргизгаз" передається російській компанії "Газпром".

Закон був прийнятий Держдумою 17 січня і схвалений Радою Федерації 29 січня.

Згідно з договором, киргизька сторона забезпечує установа на своїй території 100-відсоткового дочірнього товариства своєї уповноваженої організації з передачею йому всього належного "Киргизгаз" майна, прав та інтересів. Мова йде про газопроводах високого тиску, газорозподільних та компресорних станціях, підземних сховищах, свердловинах, земельних ділянках, будинках, обладнання, сировина, продукції і борги, які оцінюються в розмірі не менше $40 млн.

"Газпром" отримує 100-відсоткову частку в статутному капіталі створеної компанії в Киргизії. Вартість частки визначена в $1. Нова компанія з російською участю і її правонаступники здійснюють постачання газу, підземне зберігання газу, розподіл і реалізацію газу, будівництво, реконструкцію та експлуатацію газотранспортної і газорозподільної систем, об'єктів підземного зберігання газу та інших об'єктів інфраструктури газового комплексу на території Киргизії.

У свою чергу, "Газпром" зобов'язується інвестувати в модернізацію і реконструкцію газової киргизької інфраструктури не менше 20 млрд рублів, а також гарантувати розвиток і модернізацію обладнання та магістральних газопроводів, дотримання тарифної політики у відповідності з киргизьким законодавством, безперебійне постачання природного газу для споживачів Киргизії з урахуванням наявних технічних можливостей та умов для транзиту природного газу в республіку, повідомляє ИТАР-ТАСС.

Киргизія зі свого боку гарантує виключне право створеної компанії на імпорт природного газу, призначеного для киргизьких споживачів, невтручання своїх державних органів у встановлення тарифів на транспортування газу по киргизькій території в треті країни, а також захист інвестицій "Газпрому" і його "дочок" від експропріації та націоналізації.

Угоду укладено на 25 років з можливістю автоматичного продовження на п'ятирічні періоди.

***

Кабмін має намір збільшити до 2030 року видобуток газу до 45 млрд кубів

Уряд підтвердив плани із збільшення видобутку природного газу в Україні до 2030 року до 45 млрд кубометрів і скорочення його імпорту до 5 млрд кубометрів.

Про це йдеться в Енергетичній стратегії України на період до 2030 року, прийнятій Кабінетом міністрів у серпні 2013 року, текст якої опубліковано на сайті Міністерства енергетики і вугільної промисловості 4 лютого 2014 року.

Згідно з документом, енергостратегія передбачає повне забезпечення зростання попиту на електроенергію за рахунок термінової модернізації теплоелектростанцій, продовження терміну експлуатації атомних електростанцій, значні інвестиції в модернізацію і розширення електромережевого господарства країни.

А також збільшення видобутку газу до 40-45 млрд куб м за рік і вихід на забезпечення 90% власного споживання газу за умови доопрацювання порядку видачі ліцензій, УРП, оподаткування та активної роботи для залучення інвесторів.

Окрім того, передбачається до 2030 року досягти повного забезпечення попиту на вугілля шляхом збільшення економічно ефективного видобутку енергетичного вугілля в обсязі до 75 млн. тонн за рік (і коксівного до 40 млн. тонн за рік) за умови максимальної приватизації і підвищення ефективності роботи шахт, а також подальшого закриття неприватизованих збиткових шахт.

Також у документі наголошується, що до 2030 року очікується істотне скорочення державних витрат за умови припинення субсидування галузей з одночасним підвищенням ефективності роботи підприємств ПЕК.

«Залучення необхідних інвестицій (близько 200 млрд дол.) у ПЕК потребує розробки програм реформування галузей, створення конкурентних ринків, підвищення цін на енергоресурси з метою створення привабливих умов для приходу в галузь приватних інвесторів, посилення системи контролю за монополіями, а також доопрацювання довгострокової стабілізації нормативно-правового поля», - йдеться в документі.

Як раніше повідомляв УНІАН, у березні 2013 року Кабінет міністрів України виділив Міністерству енергетики і вугільної промисловості 301,9 млн. грн на виконання заходів Енергетичної стратегії України до 2030 року, запланованих на 2013 рік. Крім того, Кабінет міністрів України направив Міністерству економічного розвитку і торгівлі 324,8 млн. грн для фінансування заходів Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки.

Минула редакція Енергетичної стратегії була презентована Міністерством енергетики і вугільної промисловості 12 червня 2012 року.

***

Експерт: Україні не загрожує зупинка припливу іноземних інвестицій

У світлі останніх подій, що відбуваються в Україні, країні не загрожує раптова зупинка припливу прямих іноземних інвестицій. 

Про це, як передає ForUm в ході прес-конференції на тему «Sudden stop» (раптова зупинка) в економіці?» заявив економіст Віктор Лисицький.

Він пояснив, що термін «Sudden stop» слід розглядати як зупинку економіки в цілому, а як зупинку припливу прямих іноземних інвестицій в країну.

«Чи можлива у нас раптова зупинка прямих іноземних інвестицій? Думаю, якщо виходити з нинішньої політичної ситуації, то ні. Тому що і європейська, і американський, і російський бізнес в різній мірі, але зацікавлений у співпраці з нами. Що б там не було», - сказав Лисицький.

Він зазначив, що хоч елемент недовіри до нас присутня, однак явних причин для відмови співпраці з українським бізнесом немає.

«Я не бачу таких причин. При всьому тому, що відбувається зараз в Україні, не зупинилися заводи, машини зупинялися тільки тому, що був сильний снігопад. Ринки працюють. Економіка функціонує. Одні люди на ринку продають, інші купують. У магазинах черг немає. Абсолютно звичайна ситуація», - резюмував Лисицький.

Говорячи про загальну ситуацію в країні, економіст підкреслив, що підстав для того, щоб раптом приймати якісь радикальні заходи по відношенню до інвестування в економіку нашої країни, немає.

***

Незважаючи на запевнення влади, долар на міжбанку пробив позначку в 8,90 грн

Сьогодні на міжбанківському валютному ринку України торги по долару США відкрилися наступними котируваннями 8,7600/8,8000, до 12:00 ціни зросли 8,8300/8,8450. До закриття торгів цінові рівні досягли максимуму 8,8500/8,9000. 

Рублевий ринок відкрився котируваннями 0,2473/84, до 12:00 ціни піднялися 0,2501/10. До закриття торгів встановилися на наступних значеннях 0,2497/0,2510. У Росії курс долар-рубль підвищилися, а фіксинг СЕЛТ за результатами торгів склав 35,2600 (+0.0975), повідомляє ІнтерБізнесКонсалтінг.

На міжнародному валютному ринку ціни на валютну пару євро-долар змінювалися в діапазоні 1,3495/1,3535. Ринок євро-гривня відкрився наступними індикативними котируваннями - 11,8335/11,8895, до 12:00 ціни, слідом за доларом, пішли вгору 11,9255/11,9500. До закриття торгів цінові показники по EUR/UAH досягли рівня 11,9640/12,0355.

***

Профіцит платіжного балансу України у 2013 році становив $2 млрд

Профіцит платіжного балансу України, за попередніми оцінками Національного банку, в 2013 році становив 2,021 млрд дол., тоді як за 2012 рік платіжний баланс був зведений з дефіцитом 4,175 млрд дол., повідомляється на сайті Нацбанку.

За інформацією НБУ, в грудні 2013 року зведений платіжний баланс, був зведений з профіцитом, який становив 1,6 млрд дол. порівняно з дефіцитом у грудні 2012 року у розмірі 839 млн. грн.

Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу за 2013 рік становив 16,1 млрд дол., що на 1,8 млрд дол. перевищує показник за 2012 рік. У той же час, у грудні минулого року дефіцит поточного рахунку становив 2,070 млрд дол.

Імпорт товарів у 2013 році скоротився на 5,8% - до 84,468 млрд дол., за рахунок скорочення енергетичного імпорту на 17,2% і продукції машинобудування - на 12,6%. Експорт товарів у 2013 році також скоротився - на 7,6% - до 64,9 млрд дол., за рахунок зниження експорту продукції АПК на 4,8%, продукції машинобудування - на 20,1%, хімічної продукції - на 13,8%, металургії — на 7%. 

Профіцит капітального і фінансового рахунку платіжного балансу в 2013 році становив 18,2 млрд дол., що на 8,1 млрд дол. перевищує показник 2012 року за рахунок значних обсягів розміщення цінних паперів уряду, а також єврооблігацій приватного сектору в першій половині року. 

Сальдо за кредитами і облігаціями в 2013 році досягло 7,974 млрд дол. Чисті залучення кредитів і облігацій уряду в 2013 році зросли на 3 млрд дол. до 5,4 млрд дол. Велику частину залучень було здійснено за рахунок розміщення єврооблігацій, у т.ч.у грудні 2013 року на 3 млрд дол. 

Чистий приплив прямих іноземних інвестицій у 2013 році скоротився в 2 рази порівняно з 2012 роком і становив 3,3 млрд дол. Традиційно основним одержувачем інвестиційного капіталу був реальний сектор економіки, в який у 2013 році було направлено 80% чистої виручки. Одночасно зросли вклади іноземних акціонерів у формі портфельних інвестицій. У 2013 році чисті надходження коштів у формі акціонерного капіталу становили 1,2 млрд дол., що в 2,4 раза більше, ніж у 2012 році.

Відплив готівкової валюти за межі банків у 2013 році скоротився в 2,1 раза - до 3,8 млрд дол. порівняно з 2012 роком. 

Як повідомляв УНІАН, дефіцит платіжного балансу України за підсумками 2012 року збільшився в 1,7 раза порівняно з 2011 роком - до 4,174 млрд дол.

Дефіцит поточного рахунку за 2012 рік зріс на 40,6% – до 14,407 млрд дол., а профіцит рахунку операцій з капіталом і фінансових операцій збільшився на 31,4% – до 10,233 млрд дол.

Як заявив голова НБУ Ігор Соркін в інтерв'ю агентству УНІАН, на відміну від попередніх двох років, за підсумками 2013 року Нацбанк чекав позитивне сальдо зведеного платіжного балансу України на рівні близько 1,8 млрд дол.

***

Бюджет Києва в частині доходів загального фонду виконаний на 80%

Станом на 1 січня 2014 р. до загального фонду бюджету Києва надійшло 10 227,2 млн грн, що становить 79,8% до річного плану. Це на 533,1 млн грн більше аналогічних надходжень минулого року.

Про це йдеться в оприлюдненій сьогодні в Київраді інформації про виконання бюджету столиці за 2013 рік за оперативними даними.

Як зазначається, основними джерелами формування загального фонду бюджету Києва був податок на доходи фізичних осіб (74%) та плата за землю (18,6%). За рік податку на доходи фізосіб надійшло 7 565,1 млн грн (92,2% до річного плану). У порівнянні з минулим роком надходження збільшились на 538,7 млн грн (+7,7%).

Станом на 1 січня 2014 р. надходження від плати за землю становлять 1 900,7 млн грн. У порівнянні з минулим роком зменшились надходження від земельного податку на 271,2 млн грн (- 29,2%). Надходження від орендної плати за землю збільшились на 19,6 млн грн (+1,6%). 

Зазначається, що недовиконання планового показника з плати за землю, в першу чергу пов’язане з неврегульованими на законодавчому рівні питаннями приведення у відповідність норм Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України та не оформлення належним чином користувачами земельних ділянок правоустановчих документів. 

Інші надходження в загальному фонді становлять 761,4 млн грн, з них забезпечено виконання надходжень податку на прибуток комунальних підприємств на 118,3%, за спеціальне використання природних ресурсів на 132,9%, частини чистого прибутку комунальних підприємств на 141,8%, плати за оренду майна на 103,8%.