аа

Серед ключових змін - позбавлення місцевих органів влади можливості отримувати такі держгарантії, а також встановлення вимоги завершення проектів, що реалізуються за рахунок держгарантій, до кінця 2015 року. Ставка кредитування становитиме 9,5%. Експерти відзначають, що всі критерії отримання держпідтримки умовні, оскільки видача гарантій здійснюється в ручному режимі, пише "Комерсант-Україна".

Вже завтра проект постанови Кабміну, розроблений Мінфіном, винесуть на розгляд уряду. Згідно з документом, Мінфін запропонував розширити повноваження фінансово-кредитної ради, яка займається відбором пропозицій щодо надання держгарантій. Йому хочуть дати право не тільки займатися відбором проектів, але і "стверджувати об'єкти капітальних видатків". Очолювати раду тепер буде не перший віце-прем'єр, міністр економічного розвитку і торгівлі.

У держбюджеті закладено загальний обсяг держгарантій на 50 млрд грн. У документі Мінфін пропонує встановити ліміт в 20 млрд грн за обсягом гарантій для проектів капітальних витрат. Крім того, місцеві органи влади у 2014 році будуть позбавлені можливості кредитування під держгарантії. За словами експерта з питань бюджету Асоціації міст України Олександра Слобожана, обмеження доступу місцевих бюджетів до кредитів в умовах дефіциту фінансів є негативним фактором. "Мінрегіонбуд з середини минулого року дуже активно лобіював цей механізм, і тепер місцеві органи влади, які хотіли отримати кошти під держгарантії, просто позбулися цього",- зазначає він. Але місцевим бюджетам минулого року було складно отримати кредит під держгарантії.

Відео дня

Переглянули чиновники і критерії виділення кредитів під гарантії держави. Капітальні витрати, як і раніше, повинні бути спрямовані на імпортозаміщення, підтримку національного товаровиробника та створення нових робочих місць. Але тепер у цьому списку з'явилися проекти по попередженню аварійних ситуацій і катастроф. І якщо у 2013 році пріоритетними були самоокупні проекти, то цього року першочерговими можуть стати об'єкти з терміном реалізації до 1 грудня 2015 року.

Змінять і порядок узгодження проектів. Головному розпоряднику бюджетних коштів буде достатньо звернутися до Мінекономрозвитку з переліком об'єктів та інформаційним листом, після чого міністерство створить робочу групу і протягом десяти днів розгляне всі пропозиції. Ще через п'ять днів фінансово-кредитна рада після рішень робочої групи винесе свій вердикт. Якщо він буде позитивним, розпорядник коштів проведе конкурс з вибору банку-кредитора.

Ще одним нововведенням є те, що Мінфін наполягає на зазначення конкретної ставки кредитування - облікова ставка плюс 3%, але не вище 9,5% річних. "Немає і не може бути таких ставок у банків в умовах девальвації, так як їм невигідно кредитувати на таких умовах,- говорить економіст Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Молдован.- Юросіб кредитують під 17%, і це за умови хорошого забезпечення, споживчі кредити видаються під 30%, і тут раптом банки захочуть кредитувати під 9,5%?" За словами директора центру "CASE-Україна" Дмитра Боярчука, для фінансових установ, які залучають депозити під 15-20%, кредитування за ставкою 9,5% - робота у збиток. Можливо, в даному випадку мова йде про притягнення держбанків, які будуть отримувати рефінансування від НБУ, припускає перший віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Сергій Прохоров.