Баланс тижня: енергетична війна, курсові терористи та сподівання на краще

Минулий тиждень виявився багатим на економічні події, особливо в такій стратегічній для України галузі, як енергетична. Ми стали свідками масштабної боротьби за енергонезалежність не лише нашої країни, але й Європейського Союзу загалом. Росія отримала декілька потужних ударів.

У першу чергу мова піде про відновлення реверсних поставок газу в Україну. На минулому тижні вони стартували через територію Польщі. Вже прокачано близько 3,9 мільйона кубометрів  газу. Реверсні поставки здійснюватимуться на основі п'ятирічного рамкового договору, який був підписаний у травні 2012 року між «Нафтогазом» і RWE Supply & Trading. Згідно з документом, обсяг поставок може становити до 10 млрд кубометрів на рік. Постачання палива в Україну базується на європейських оптових цінах на газ, в тому числі, включаючи транспортні витрати.

Тим часом, українська сторона визнала, що напрям прокачування газу на українсько-словацькому кордоні неформально контролює російський «Газпром» через дочірню структуру «Газпромекспорт». Варто зазначити, що саме Словаччина має технічні можливості для великих поставок газу з Європи серед всіх країн – найближчих західних сусідів України. За словами міністра енергетики і вугільної промисловості Юрія Продана, українська влада розраховувала транспортувати через словацьку територію до 10 млрд кубометрів газу. Але Словаччина на переговорах у Братиславі 15 квітня запропонувала українцям використовувати для транзиту газу з Європи невеликий газопровід замість одного із магістральних. І якщо в даному випадку Росія, можна сказати, виграла, то в іншому - не просто програла, а отримала гідний урок.

17 квітня європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій засудив агресію Росії проти України як у Криму, так і на сході країни. Депутати європарламенту закликали Раду Федерації Росії негайно відкликати мандат на використання військової сили на території нашої країни. Вони також висловилися за посилення другого етапу санкцій проти Москви і за готовність перейти до третього етапу у вигляді економічних санкцій. При цьому європарламент закликав країни-членів ЄС ввести ембарго на поставки зброї і устаткування подвійного призначення до Росії.

У резолюції також міститься заклик до заходів проти російських компаній і їх дочірніх підприємств, перш за все, в енергетичній сфері, а також до перегляду всіх угод з Росією з можливістю їх розірвання.

При цьому депутати висловили думку, що «Південний потік» не має бути збудований, а ЄС слід надати допомогу Україні щодо забезпечення поставок енергоресурсів, зокрема, в рамках Енергетичного співтовариства. Європарламентарії вважають, що допомога ЄС Україні у забезпеченні реверсу газу і ефективні взаємозв'язки з Євросоюзом убезпечать Київ від політичного і економічного тиску.

Як результат, у той же день, 17 квітня, в Болгарії розібрали перший стик труб магістрального газопроводу «Південний потік», що будується за пропозицією і під керівництвом російського газового монополіста «Газпрому» в обхід України.

Росія, звичайно, не стала мовчати з цього приводу і заявила, що продовжить реалізовувати проект «Південний потік», незважаючи на резолюцію європарламенту.

Як зазначили в Росії, все відбуватиметься «на підставі міжурядових угод, які підписані між РФ і країнами, що беруть участь в реалізації цього проекту». На думку РФ, дію  міжурядових угод ніхто не може призупинити. А Путін взагалі запевнив росіян, що Європа не зможе відмовитися від російського газу. Проте, не можна виключати, що Росія займеться пошуком нових партнерів щодо «Південного потоку», зокрема, таким може стати Туреччина. Хоча, Анкара на минулому тижні підтвердила свою жорстку позицію - продовжить добиватися знижки на російський газ, на що має всі законні підстави. Це говорить про непрості відносини між Туреччиною та Росією.

Крім того, на минулому тижні голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв заявив, що Україна не має достатнього фінансового запасу, щоб закачувати в підземні сховища  російський газ по 500 дол. за тисячу кубометрів для підтримки транзиту. «Необхідно знайти просте і швидке рішення, як дати нам доступ до газу за ринковими цінами», - сказав він. За словами Коболєва, Україна не просить якихось пільг. «У Європі зараз ціни приблизно на рівні 350 дол., навіть нижче», - зазначив він, додавши, що для покриття пікового споживання газу в Європі Україна піднімає зі своїх ПСГ майже вдвічі більше газу, ніж для покриття власних піків.

Фінансові новини

Тенденція минулого тижня - долар здає позиції

Національний банк на минулому тижні прийняв рішення встановити з 15 квітня облікову ставку у розмірі 9,5% (розмір облікової ставки останній раз змінювався 13 серпня 2013 року - 6,5%). Як зазначили у НБУ, це було зроблено з метою «утримання інфляційних процесів і збалансування ситуації на грошово-кредитному ринку». Регулятор підкреслює, що разом з іншими стабілізаційним заходами це підвищить привабливість банківських депозитів, а також позитивно вплине на валютний ринок України.

За словами начальника відділу аналізу і досліджень «Райффайзен Банку Аваль» Дмитра Сологуба, підвищенні облікової ставки і ставки рефінансування - стандартний інструмент монетарної політики. Як зазначає експерт, раніше монетарна та валютно-курсова політика здійснювалася тільки двома інструментами - інтервенціями і рефінансуванням. Зараз Нацбанк приходить до того, що при плаваючому курсі велику роль буде грати саме механізм відсоткових ставок. В той же час, банкір прогнозує, що реакція ринку на підвищення ставок буде мінімальною. «Ставки за депозитами і кредитами не зміняться, оскільки рішення Нацбанку запізніле, і банки вже підвищили ставки на тлі відтоку депозитів. Відповідно, підвищилися кредитні ставки і знизилася кредитна активність», - пояснив він. Сологуб підкреслює, що курс гривні обумовлений не економічними, а політичними чинниками. Але, за його словами, в нинішніх умовах - практично початок військових дій, нерозуміння лінії поведінки Росії з газового питання і щодо українських товарів - робити якісь прогнози складно.

На минулому тижні Національний банк тимчасово відключив 14 банків від системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку. Як зазначив регулятор, такі дії банк здійснив, «враховуючи дестабілізуючий вплив рівня обмінних курсів гривні, які використовуються цими банками на міжбанківському валютному ринку, і формування ними негативних очікувань щодо майбутньої курсової динаміки гривні». НБУ запевнив, що і надалі жорстко гаситиме спроби розхитувати валютний курс. В Нацбанку вважають, що курс на рівні 13 грн/дол. є високим і не відповідає економічній ситуації.

А Служба безпеки України повідомила про відкриття кримінального провадження стосовно посадових осіб російського банку, з використанням активів якого, за інформацією СБУ, проводилося фінансування терористичних груп на сході України. Найбільші російські банки, представлені на ринку України, спростували інформацію про претензії до їх роботи з боку Служби безпеки і свою причетність до фінансування терористичних груп. Водночас, за словами голови Національного банку Степана Кубіва, на даний момент керівництво НБУ чекає на підтвердження інформації Служби безпеки.

Що ж до валютного курсу на минулому тижні, то можна з певною долею обережності говорити про можливу тенденцію відходу від катастрофічного курсового шоку, який переживала країна в останні дні. Почавши понеділок з офіційного курсу 12,97 грн на кінець тижня долар просів до 11,22 грн.

Як написав Кубів на своїй сторінці у Facebook, зміцнення національної валюти відбудеться в найближчі 2-3 тижні після старту програми співробітництва між Україною та Міжнародним валютним фондом. «Зміцнення національної валюти, як я вже зазначав, відбудеться в найближчі 2-3 тижні, після старту програми співробітництва між Україною і МВФ, коли надійдуть перші кошти від Фонду», - зазначив він.

Ну що ж, чекаємо... Тим більше, що чекати лишається все менше і менше. А гроші Україні точно дадуть, і не тільки МВФ. Так, на минулому тижні стало відомо, що Рада ЄС на рівні міністрів закордонних справ 28-ми країн-членів затвердила виділення Україні додатково 1 млрд євро допомоги та заходи щодо скасування імпортних мит на українські товари, від чого Україна додатково отримає майже 500 млн євро на рік. Варто пам'ятати, що 1 млрд євро надається додатково до 610 млн євро, вже виділених раніше, але так і не переданих  через брак реформ і відсутність фінансування з боку МВФ.

Промислове питання

За умови стабілізації політичної ситуації перші ознаки пожвавлення економіки можна буде спостерігати вже в другій половині року / telegraf.com.ua

А реформи Україні, в тому числі й у виробничому секторі, конче потрібні. На минулому  тижні були оприлюднені результати роботи промисловості у березні. У січні-березні 2014 промислове виробництво скоротилося на 5% порівняно з січнем-березнем 2013 року. Нагадаємо, в лютому 2014 року промислове виробництво скоротилося на 3,7% порівняно з лютим 2013 року. Проте не все так погано, якщо вірити експертам. На думку головного економіста Dragon Capital Олени Білан, таке значне погіршення у промвиробництві було викликане, перш за все, одноразовим фактором, а саме - більш теплою погодою, ніж у березні минулого року, що спровокувало різке зниження обсягів (-8,3% р/р) в секторі виробництва та розподілу електроенергії, газу та води (однієї з найбільших підгруп промисловості, на яку припадає 20% всього промвиробництва). В інших ключових галузях промисловості, у тому числі металургії, машинобудуванні, хімічній і харчовій промисловості, виробництво знижувалося такими ж темпами, як і в попередні місяці, в основному через слабкість зовнішнього попиту і напружені торговельні відносини з Російською Федерацією. У березні також було відзначено різке уповільнення темпів зростання роздрібного товарообігу (до +0,5% р/р с +5-6% у січні-лютому), що поряд з падінням пасажирських перевезень (-3,8% р/р у першому кварталі), на думку експерта, свідчить про те, що політична нестабільність негативно відбилася на споживчому попиті, який надавав помітну підтримку економіці в попередні роки. Як зазначає Білан, економічна активність продовжить погіршуватися в найближчі місяці на тлі триваючої політичної нестабільності, розриву економічних зв'язків з Кримом і бюджетної економії. За умови стабілізації політичної ситуації перші ознаки пожвавлення економіки можна буде спостерігати вже в другій половині року завдяки девальвації гривні, яка підтримає конкурентоспроможність орієнтованих на експорт секторів. Але помітне поліпшення економічних показників можна буде очікувати лише наступного року, зазначає експерт.

Уряд такої ж думки. Згідно з оприлюдненим на минулому тижні прогнозом Міністерства фінансів, зростання ВВП в 2015 році складе 1,7%, інфляція - 5,4%. Таким чином, є надія на краще.

Віталій Неборак (УНІАН)

УНІАН в Google News