Баланс тижня: словацький реверс, африканське вугілля та заспокоєна гривня

«Не было бы счастья, да несчастье помогло» - таке прислів’я є у нашого північного сусіда, який останнім часом із сусіда перетворився на найлютішого ворога. Але саме це прислів’я можна застосувати до декількох ключових подій, які відбулися на минулому тижні.

На минулому тижні розпочалося комерційне постачання газу в Україну зі Словаччини в реверсному режимі. Згідно з планом, обсяг постачання має становити 27 мільйонів кубометрів газу на добу, або близько 10 мільярдів кубометрів газу на рік. Вартість палива за реверсними поставками зі Словаччини - 360 доларів за тисячу кубометрів, що, звичайно ж, менше, чим запропонована російською стороною ціна в 385 доларів. Без сумніву, після десятиліть «сірих схем» між українськими та російськими трубно-газовими паразитами це однозначно можна сприймати як позитивну новину.

За оцінкою експертів, словацький реверс зможе покрити до половини потреб України в імпортному газі, що важко переоцінити. Словацькі транзитні потужності в цьому плані набагато перевищують аналогічні потужності Польщі та Угорщини. Проте, є тут і свої нюанси. Варто розуміти, що газ, який поставляється із Словаччини, попри те, що країна є членом єдиного європейського газового ринку, є знову ж таки російського походження, а Словаччина разом з Австрією продовжують лишатись тісно пов’язаними з «Газпромом». Але як би там не було, а відхід України від підозрілих оборудок з Росією в газовій сфері та рух до прозорого європейського ринку в стратегічному плані є абсолютно правильним і вмотивованим, не дивлячись на всі можливі ризики, які чекають на цьому шляху.

Проте парад топ-новин з паливно-енергетичного комплексу минулого тижня на цьому  не закінчився. Так, прем’р-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що уряд уклав контракт на постачання 1 млн тонн вугілля для теплоелектростанцій з Південно-Африканської Республіки. "Вони (терористи - УНІАН) розбомбили основні шахти, з яких ми постачали вугілля на ТЕС. Уряд вже підписав угоду на 1 млн тонн постачання вугілля з Південно-Африканської Республіки, перший корабель вантажиться. Приватні компанії також закуповують вугілля", - сказав Яценюк.

Не дивлячись на весь драматизм цієї ситуації, в даній новини є, якщо це взагалі прийнятно в такій ситуації говорити, й позитивна складова, зокрема, відмова від дотацій українського вугільної галузі. Саме тої галузі, яка за тіньовими оборудками, відкатами може скласти конкуренцію газовикам. Плюс, південноафриканське вугілля за оцінкою експертів має бути на порядок дешевшим за українське. Хоча от тут якраз український прем’єр чомусь не погоджується зі світовою коньюнктурою. За словами Яценюка, імпортне вугілля дороге, що звичайно не може не викликати питання у експертів, як це може бути. Певно, все стане зрозумілим після того, як український уряд оприлюднить ціну закупки даного вугілля, яка зараз чомусь лишається таємницею.

Раніше також приходила інформація щодо планів уряду з приводу проведення часткової приватизації в атомній енергетиці, зокрема, у державній власності, згідно з направленим Кабінетом міністрів в Верховну Раду законопроектом, пропонується закріпити лише 60% «Енергоатома», все інше може бути направлено на приватизацію. В той же час, як зазначають експерти, попри урядовий оптимізм реальний стан речей може виявитись не настільки оптимістичним, оскільки значна частина об’єктів даної сфери знаходиться не в найкращому стані, що, звичайно, негативно відбивається на їх інвестиційній привабливості. Проте, на минулому тижні знову ж таки український прем’єр окреслив трохи інший шлях, яким може піти дана галузь, він може бути навіть більш перспективним, чим запланована приватизація. Зокрема, за словами Яценюка, уряд до кінця року планує укласти контракти на будівництво нових атомних енергоблоків задля збільшення постачання електроенергії. "Україна ухвалила рішення про будівництво нових атомних блоків для збільшення обсягу електричної енергії, яка виробляється безпечними атомними електростанціями. До кінця поточного року – укладання угоди на будівництво нових атомних блоків", - сказав Яценюк.

Гривня заспокоїлася

Транш МВФ заспокоїв гривню / Фото УНІАН

Тепер щодо фінансової сфери, у якій на минулому тижні спостерігався теж певний оптимізм. Звичайно ж, про наболіле – про валютний курс, який вирішив вочевидь порадувати українців. Так, якщо 1 вересня Національний банк встановив офіційний курс на рівні 13,1 грн/дол., то до кінця тижня він опустився до 12,8 грн/дол. НБУ прогнозує, що курс гривні протягом найближчих тижнів зберігатиметься на рівні, який склався на даний момент, - 12,4-12,8 грн/дол. Нацбанк під час наради з представниками 40 найбільших українських банків домовився з банкірами про втримання обмінного курсу гривні на рівні 12,4-12,9 грн/дол. упродовж найближчих тижнів. «Обмінний курс гривні сьогодні 12,4-12,8 грн/дол. завдяки спільним діям центрального і комерційних банків, і це хороший результат», - зазначають у Нацбанку.

Звичайно ж, стабілізації на фінансовому ринку сприяло виділення на минулому тижні Україні другого траншу кредиту Міжнародним валютним фондом в обсягу 1,39 млрд дол. у рамках виконання дворічної кредитної програми stand-by. Варто нагадати, що МВФ схвалив програму співпраці з Україною наприкінці квітня поточного року загальним обсягом 17 млрд дол. Перший кредитний транш Україна отримала на початку травня, його обсяг склав 3,2 млрд дол. Кошти були спрямовані на поповнення резервів Національного банку.

Кінець російської монополізації

Порадував минулий тиждень і новинами зі сфери комунікацій / www.gazeta.lv

Порадував минулий тиждень і новинами зі сфери комунікацій. Зокрема, спочатку заступник глави Адміністрації президента України Дмитро Шимків заявив, що Кабінет міністрів може ухвалити постанову про проведення конкурсу на використання частот для 3G на найближчому засіданні, а потім вже Яценюк заявив, що уряд не допустить монополізації ринку 3G-зв’язку і в рамках продажу ліцензій на такий зв'язок намагатиметься провести відкритий конкурс за участю європейських компаній. «Україна має розвивати свій ринок телекомунікацій, нарешті впустити на ринок компанії, які можуть запустити швидкісний Інтернет і дати нову якість послуг Інтернету в Україні, – сказав Яценюк. - Хочу заявити позицію уряду з цього питання: ми не допустимо монополії на ринку 3G, тому що вже зараз є монополія на ринку стільникового зв'язку, де Росія контролює весь мобільний зв'язок України. Моя позиція як прем'єр-міністра чітка: цього разу Росія не отримає монопольного права на всі ліцензії з телекомунікацій в Україні». За словами Яценюка, «продаж ліцензій пройде виключно на публічному і прозорому конкурсі, а не під столом». «Головне - забезпечення конкуренції з установкою мінімальної ціни (за ліцензію - УНІАН), яка має бути обґрунтована. Це не 8 млн гривень, а це мільярди гривень», - сказав очільник уряду. Варто зазначити, що на сьогодні Україна є єдиною країною в Європі, що не має повноцінного зв'язку третього покоління. Раніше уряд пропонував видати цього року тільки одну ліцензію на радіочастотний ресурс із загальною шириною смуги 30 МГц вартістю 2 млрд грн. Учасники ринку телекомунікацій виступили категорично проти видачі тільки однієї ліцензії, оскільки це, на їх думку, негативно вплине на поширення 3G-зв’язку в Україні і надходження інвестицій у галузь і країну.

І знову Фірташ

На минулому тижні не обійшлося без новин про Фірташа / УНІАН

На минулому тижні отримала своє продовження тема приватизації в титановій галузі. Так,  український прем’єр-міністр заявив, що держава вже повернула у свою власність Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат та Вольногірський гірничо-металургійний комбінат, які раніше орендувалися компанією «Кримський титан» бізнесмена Дмитра Фірташа. За інформацією Яценюка, при прибутку мінімум в 1 млрд грн ці підприємства приносили державі доходи лише на 100 млн доларів. Як зазначив прем’єр, в подальшому уряд прийме рішення відносно того, як бути далі з цими підприємствами, зокрема, що робити з об’єднаною гірничо-металургійною компанією, за якою, згідно з урядовим рішенням, закріплено право господарювання майновими комплексами цих добувних підприємств.

Варто зазначити, що паралельно уряд, зокрема Фонд держмайна, досить активно зараз займається ще одним підприємством титанової галузі - «Сумихімпромом», зокрема, звернувся до Генпрокуратури з приводу можливого умисного доведення до банкротства цього підприємства. У Фонді сумніваються з приводу доцільності закупівлі «Сумихімпромом» товарів, які є подібними до власної продукції. Загалом, з огляду на останні дії уряду, не можна виключати, що в подальшому буде створено якийсь цілісний комплекс з виробництва титанової продукції, можливо, для подальшої приватизації, проте говорити зараз про це вочевидь ще зарано, принаймні сам уряд має чітко знати, для чого йому треба і власно що він від цього хоче отримати.

Війна на сході: збитки й втрати

REUTERS

Проте, звичайно, на минулому тижні, як і на попередніх, одним з основних факторів, що продовжував впливати не лише на економіку, але й на стан країни загалом, залишалась  війна, збитки та втрати від якої стають все більш відчутнішими. Так, за словами прем’єр-міністра, на відновлення сходу України необхідно вже зараз близько 8 млрд доларів. "Якщо два місяці тому, коли ми звільняли Слов'янськ, наші оцінки були 8 млрд грн, я можу сміло заявити, що тепер гривні можна міняти на долари, це - мільярди доларів зруйнованої інфраструктури", - сказав Яценюк.

Ситуація і надалі буде лишатись невизначеною, в тому числі і з подальшою долею металургійних та вугільних активів, що на сьогодні перебувають на окупованій терористами та росіянами території, так і тих активів, які знаходяться в суміжних регіонах. Не треба забувати, що, наприклад, в Маріуполі, за який останнім часом точаться запеклі бої, знаходиться двоє з трьох найбільших металургійних комбінатів країни – ММК ім. Ілліча та «Азовсталь», а також «Азовмаш», порт. Звичайно, вся ця невизначеність дуже погано впливає на ситуацію з цими активами. Так саме на минулому тижні Українська біржа прийняла рішення включити в список очікування на виключення з індексного кошика біржі цінні папери Єнакієвського метзаводу та Алчевського меткомбінату, які якраз знаходяться на окупованій території. Про втрати в очах міжнародних інвесторів просто й годі говорити.

Хоча, навіть в цих надскладних умовах можна говорити про певний оптимізм. Так, згідно з оприлюдненими на минулому тижні даними, Україна поліпшила свої позиції в Індексі глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index, GCI) рейтингу Світового економічного форуму, піднявшись з 84-ої на 76-ту сходинку серед 144 учасників рейтингу. Укладачі рейтингу відзначають «загальне поліпшення роботи державних інституцій і ефективність ринків», а також «поліпшення у сфері освіти і в діловому середовищі». Звичайно, хотілося щоб наша країна займала позиції десь у першій десятці, проте будемо вважати, що це лише початок нашого руху до кращого життя.

Віталій Неборак

УНІАН в Google News