Спеціальне розслідування по сірчаній кислоті не обґрунтоване і може призвести до проблем України в СОТ.
Таку думку висловила Анжела Махінова, партнер юридичної фірми Sayenko Kharenko, в ході круглого столу «Ринок сірчаної кислоти в Україні: стан і шляхи розвитку»
За її словами, в практиці СОТ спеціальні заходи є заходами екстраординарного характеру, які спрямовані проти чесного, сумлінного імпорту. Так, згідно з недавньою статистикою СОТ, всього було ініційовано близько 3400 антидемпінгових розслідувань, тоді як спецрозслідувань – тільки 154.
При цьому, як зазначила Махінова, при подачі скарги на спецрозслідування повинно дотримуватися ряд умов.
«У той же час є великі проблемні моменти по сірчаній кислоті, коли «Сумихімпром», ПХО, «Зоря» і Східгзк ініціюють його в умовах критичного дефіциту сировини», - сказала вона.
За її словами, скарга повинна подаватися нацвиробником з часткою на ринку більше 50% від загального обсягу. У той же час заявниками виступили лише 4 підприємства з 14, які працювали до недавнього часу на ринку України.
«Це вже ставить під питання статус національного виробника. Більш того, ці виробники є також споживачами сірчаної кислоти, причому частка їх продажів в ринок становить лише 7-9%», - зазначила вона.
Крім того, як повідомила Махінова, всі заявники працюють за давальницькою схемою.
«Тоді виникає питання, чи конкурує виробник з імпортом? Так, є виробничі потужності, але виробник не визначає собівартість товару, цінову політику, стратегію продажів. Він просто переробляє сировину, отримує гроші за вартість своїх послуг і передає товар замовнику», - констатувала юрист, додавши, що зараз практика СОТ виключає таких виробників з статусу національного.
Наступний проблемний пункт – подібність товару. Зокрема, заявники закликали МЕРТ розслідувати імпорт трьох видів кислоти: реактивної, контактної та олеуму.
«Але ці продукти відрізняються між собою і за складом, і за ціною. Крім того, різні галузі споживають різну кислоту», - сказала Махінова.
Крім того, партнер Sayenko Kharenko повідомила, що один з факторів спецрозслідування повинен бути постійне, катастрофічне, недавнє зростання імпорту, обумовлене непередбаченими обставинами.
«Але з другого півріччя минулого року спостерігається чітка тенденція падіння імпорту. Це дає підстави не запроваджувати обмежувальні заходи», - зазначила вона.
При цьому Махінова засумнівалася, що національні виробники сірчаної кислоти зазнали збитків саме від імпорту, адже вони працюють за давальницькою схемою і не продають свій товар безпосередньо в ринок, а реалізують його через трейдерів.
«Тоді трейдери повинні були реєструватися в розслідуванні і доводити заподіяну їм шкоду», - підкреслила вона.
Крім того, юрист припускає, що можливі загороджувальні заходи щодо сірчаної кислоти можуть завдати удару по національним інтересам України.
«Безумовно, виникне дефіцит товару на внутрішньому ринку, який вдарить по споживачах. Вони будуть змушені його імпортувати зі сплатою мита. Крім того, коли по кожному пункту цього спецрозслідування є питання, то такий шлях неминуче приведе Україну до палати з вирішення суперечок при СОТ. Адже у нашої країни вже є негативний досвід. Як ми пам'ятаємо, Японія пару років тому оскаржила і виграла кейс по автомобілям. Тоді нас пробачили, але зараз наші торгові партнери можуть застосувати відповідні заходи», - підкреслила вона.
Як відомо, у серпні 2017 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі заявила про намір провести спеціальне розслідування щодо імпортерів сірчаної кислоти за відповідним запитом «Сумихімпрому» і Східного Гзк. Метою цих дій є оподаткування іноземних постачальників спеціальним митом на ввезення їхньої продукції в Україну.
