этот материал доступен на русском

Металургія залишається основним джерелом надходження валюти в Україну і потребує підтримки держави – експерти

12:08, 26 жовтня 2018
Промисловість
298 0
Ілюстрація REUTERS

Металургія в Україні є однією з найважливіших галузей для економіки, а також одним з основних драйверів формування валютної виручки. Але в останні роки у зв'язку з загальною економічною ситуацією в країні галузь зазнає ряд проблем та потребує підтримки держави.

На такій думці зійшлися ряд профільних експертів, повідомляє 112.

"Історично склалося так, що металургія – одна з найважливіших галузей для української економіки, а також один з основних драйверів формування валютної виручки", - зазначає директор Інституту економічної безпеки Олександр Рябченко.

За словами голови Федерації металургів України Сергія Біленького, на сьогодні ГМК – це близько 30% промислового виробництва країни, а також не менше 30% валютної виручки.

"В галузі, без урахування суміжних галузей, працює близько 250 тис. чоловік. Раніше було більше (до втрати непідконтрольних територій) – не менше 350 тис. чоловік. Зараз ми проводимо в два рази менше сталі, ніж у 2006 році. Було 42 млн т сталі на рік, зараз - 21 млн т. Якщо враховувати кількість людей, які зайняті в суміжних галузях, то це не менш 1 млн українців", - каже Біленький.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко додає, що ГМК – це і традиційно основна експортна галузь.

"Зараз на частку галузі припадає не менше 25-27% в обсязі валютної виручки. Ще одна стаття, за рахунок якої формується валютна виручка в останні роки, – це аграрна галузь. Ця галузь і металургія на сьогодні є основними, які забезпечують надходження валюти в країні", - говорить Охріменко.

Експерт зазначає, що в нинішньому році на тлі загального зменшення обсягу експорту з України зростає експорт металу.

"Якщо брати окремо по позиціях, то в нинішньому році металурги змогли наростити виробництво сталі (3%), чавуну (10%), прокату (10%). Це хороші показники. У сфері металургії зайнята велика частина населення, до того ж вона сконцентрована в окремих областях, де альтернативи у вигляді інших виробництв особливо немає", - говорить Охріменко.

За його словами, в найближчій перспективі не видно інших промислових галузей, які можуть скласти конкуренцію ГМК в плані заводу валютної виручки в Україну.

"У далекій перспективі альтернативну виручку Україні можуть приносити транспортні коридори. Але це в перспективі. У найближчі 5-10 років металургія залишиться флагманом однозначно", - упевнений економіст.

При цьому ГМК – одна з галузей, які в повній мірі відчули на собі негативні економічні наслідки ситуації в країні. Відтік робочих рук за кордон, зростання собівартості виробництва, закриття деяких ринків збуту української металургійної продукції – це проблеми, які гальмують розвиток галузі.

"У нас зростають тарифи на залізничні перевезення, витрати на енергоресурси, ми не бачимо промислової політики уряду. З ліквідацією Мінпромполітики відчувається дефіцит уваги до актуальних проблем галузі. Хотілося, щоб держава враховувала реальну роль ГМК в економіці і більше уваги приділяло галузі. Хотілося б розуміння від держави, що галузь – це робочі місця, це монопромислові міста, для яких підприємства ГМК – бюджетоутворюючі. Якщо не звертати уваги на галузь, держава може зіткнутися з серйозними економічними і соціальними проблемами", - підсумовує Сергій Біленький.

Журнал "Вісник. Рейтинг", який публікується за підтримки Державної фіскальної служби, опублікував дані по зайнятості в сфері ГМК. Так, гірничо-металургійна група "Метінвест" забезпечує роботою 64 786 осіб, що складає 34% усіх працівників галузі. Друге місце за кількістю співробітників серед металургійних компаній займає "Арселорміттал Кривий Ріг". У трійку найбільших роботодавців галузі також увійшов Дніпровський металургійний комбінат.

Як зазначило видання, у галузі досить високі - за мірками України - зарплати. Так, середня зарплата працівника "Метінвесту" перевищує середню по країні на 59% і становить 14 535 грн (при цьому в Запорізькій області вище на 83%, ніж в середньому по країні, – 16 285 грн).

Нагадаємо, згідно з різними даними, на заробітки за кордон в останні роки з України виїхали від 3 до 6 млн осіб. При тому, що в ГМК традиційно високі зарплати, які часто не поступаються тим, що заробітчани отримують за кордоном, у галузі не вистачає робочих рук.

Крім того, в минулому році УЗ підвищила тарифи на вантажні перевезення на 15% і заявила про необхідність підвищувати їх і далі. Представники металургів заявили, що таке підвищення призвело до додаткових витрат на 6,5 млрд грн на рік.

Не сприяє розвитку галузі і протекціоністська політика окремих країн, які є ринками для збуту української металургійної продукції. Раніше США і Туреччина заявили, що український товар потрапить під спецмита в цих країнах.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter