Верховна Рада цього тижня має намір збільшити екологічний податок для підприємств у 25 разів, при цьому самі підприємства не готові до такого великого підвищення, вважає голова громадського формування "Екологічний патруль" та голова громадської ради при Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області Тетяна Лампіка.
Як розповіла вона в коментарі 112.ua, таке рішення уряду і нардепів є загрозливим для економіки країни, оскільки, крім іншого, позначиться на конкурентоспроможності підприємств-експортерів.
"Може виникнути ситуація, коли за нестійкого економічного стану підприємств це може призвести до зриву виплат податку або ж позначиться на економіці самих підприємств. Плюс до всього викликає побоювання цифра, яка особливо позначиться на дрібних і середніх підприємствах. Візьмемо, наприклад, котельню ОСББ чи торговельного центру. Котельня торговельного центру платить у середньому 20 тис. грн на рік екоподатку. Збільшивши цей податок у 25 разів, ми отримаємо 500 тис. Чи готові заплатити мешканці ОСББ самотужки таку суму, якщо в них буде власна котельня? Ні, звичайно. Це дуже ризикований крок. Його треба перераховувати і переглядати, тому що цей законопроект торкнеться всіх об'єктів, які викидають або утворюють відходи – починаючи від простих котелень торгових центрів і закінчуючи великими підприємствами", - вважає Тетяна Лампіка.
За її словами, влада має розуміти, що підвищення екоподатку у будь-якому разі ляже в собівартість продукції та позначиться на конкурентоспроможності підприємств.
"Це стосується всіх експортерів – і тих, хто експортує курей, і тих, хто експортує метал. Розмір екоподатку ляже в ціну. І треба буде дивитися на ринки, наприклад, Європи, а саме чи зможе наша продукція там конкурувати, чи позначиться це на загальному обсязі прибутку? Чи вони будуть, грубо кажучи, витіснені з цього ринку, і це вже може підірвати нашу економіку?" - каже експерт.
Заходи зі зниження рівня викидів дуже дорогі, а за важкої ситуації з кредитуванням у країні підприємства просто не зможуть їх організовувати.
"Не маючи в країні фонду (кошти якого спрямовувалися б на модернізацію підприємств для зменшення викидів, - ред.), підприємства начебто і стимулюються, але вони не будуть розуміти, де їм брати гроші на екологічну модернізацію. Нам потрібен певний кредитний фонд, який би підживлювався цими грошима з екоподатку і давав можливість підприємствам брати підйомні кредити. Деякі країни пішли цим шляхом. Вони дають своїм підприємствам під екологічну модернізацію кредити - або безвідсоткові, або під незначний відсоток. У наших реаліях це було б дуже цікаво", - вважає еколог.
Також вона розкритикувала політику влади, спрямовану не на відновлення навколишнього середовища на гроші екоподатку, а на латання дірок бюджету. "З боку влади просте підвищення екоподатку – це не зовсім правильний підхід. Він потребує доопрацювання. Щодо того, як на місцях витрачають гроші екологічного податку, виникає багато запитань. За логікою кошти мають бути спрямовані на відновлення навколишнього середовища, а від тих заходів, які організовують місцеві ради і навіть міністерство, жодного ефекту немає", - підсумувала Тетяна Лампіка.
