Антимонопольний комітет України повинен повернути одного з найбільших у країні виробників хімічної продукції, державне підприємство Одеський припортовий завод, до переліку монополістів перед його приватизацією, щоб уникнути ризиків надмірного впливу нового власника на інших гравців ринку.
Такі висновки опубліковані в аналітичному дослідженні Центру досліджень корпоративних відносин «ОПЗ – загрози та можливості приватизації», представленому на прес-конференції в УНІАН 10 грудня.
За словами віце-президента Центру досліджень корпоративних відносин В'ячеслава Бутка, ОПЗ є кінцевою точкою магістрального аміакопроводу «Тольятті-Горлівка-Одеса».
«ОПЗ з 2014 року підвищив тариф на перевалку аміаку в три рази, тим самим завод завдав збитки іншому державному підприємству «Укрхімтрансаміаку». Виходить, що одне державне підприємство має прибуток за рахунок іншого», - сказав Бутко.
За словами голови громадської організації «Контроль народного майна України» Євгена Чередникова, відповідно до законодавства України Одеський припортовий завод повинен знаходитися в переліку природних монополій, а його тарифи на послуги з перевалки аміаку мають регулюватися державою для недопущення дискримінації інших гравців ринку.
«Склалася парадоксальна ситуація: де-факто ОПЗ монополіст, а де-юре - ні», - зазначив Чередников.
На думку експертів, не виключене виникнення ситуації, за якої у нового власника ОПЗ з'явиться можливість повністю диктувати свої умови на перевалку аміаку, а при відмові виробників оплачувати високі тарифи на перевалку – припинити прокачування аміаку.
«У випадку з приватизацією ОПЗ його власник отримає величезний додатковий бонус – фактичний, але не юридично підтверджений статус монополіста», - підкреслив Бутко.
На думку експертів, на сьогоднішній день АМКУ неефективно використовує свої важелі впливу, які можуть вплинути на ситуацію.
Експерти нагадали, що в 2012 році АМКУ виключив ОПЗ з переліку суб'єктів природних монополій і досі відмовляється повертати його в цей список.
В опублікованому дослідженні експерти звертають увагу на те, що ОПЗ за 9 місяців 2015 року отримав прибуток у 205,3 млн грн, проти 243,4 млн грн збитку за аналогічний період 2014 року.
«На нашу думку, пов'язано це, в першу чергу, зі збільшенням тарифу на надання послуг з приймання, зберігання, охолоджування та завантаження рідкого аміаку, що поступає трубопроводом, більш ніж у 3 рази. Сьогодні тариф становить 327,19 грн, що вище тарифів на ці послуги в морських портах Європи і США», - сказав Бутко.
Раніше, в січні 2015 року «Укрхімтрансаміак» звернувся до АМКУ з проханням визнати ОПЗ монополістом, а його дії зі встановлення необґрунтованої ціни – зловживанням своїм монопольним становищем.
«Прийняття такого рішення змусило б ОПЗ припинити зловживання і призвело б до встановлення справедливих тарифів на послуги з перевалки під контролем держави. По закінченню 8 місяців можна констатувати, що АМКУ не діє або у нього відсутня «політична воля» для прийняття рішення про визнання ОПЗ монополістом», - зазначив експерт.
На думку експертів, не вирішене питання з ОПЗ несе істотні втрати для державного бюджету і загрозу втрати Україною репутації надійного ділового партнера.
«Навіть без загрози зупинки прокачування аміаку високі тарифи на перевалку роблять його транзит територією України економічно невигідним, тим самим підштовхуючи виробників і споживачів до пошуку інших шляхів його доставки», - зазначив Бутко.
«Якщо держава всерйоз розглядає можливість продажу ОПЗ в першій половині 2016 року і ставить за мету отримати максимально можливу вигоду, а не максимально високі ризики, рішення щодо цього та цілого ряду інших питань слід приймати негайно», - підсумував експерт.
Довідка УНІАН. Одеський припортовий завод (Южний, Одеська обл.) – другий за величиною виробник аміаку і карбаміду і третій – з випуску азотних добрив в Україні. Підприємство також здійснює перевантаження хімічної продукції, що надходить з країн СНД на експорт. Завод є монополістом на загальнодержавному ринку спеціалізованих послуг з прийому, охолоджування і перевантаження аміаку.
