Національна комісія, яка здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, з 1 липня підвищила гуртово-ринкову ціну (ГРЦ) електроенергії до 1,358 кВт-год., хоча раніше передбачалося підвищення до 1,280 грн, що призведе до більш суттєвого подорожчання електроенергії для промисловості.
Читайте такожНасалик проти формули "Роттердам плюс" і пропонує запустити біржу вугілля
Про це в соцмережі Facebook повідомив колишній член НКРЕКП Андрій Герус, нагадавши, що після введення ціноутворення на українське вугілля за формулою «Роттердам плюс доставка» графік зростання оптово-ринкової ціни був наступним: з 1 травня - з 1,178 грн до 1,237 грн (+ 5%), з 1 липня - до 1,280 грн, а з 1 жовтня - до 1,319 грн, тобто сумарно зростання на 12%.
«Це означало очікуване зростання тарифу для промисловості близько 15%», - зазначив він.
При цьому Герус повідомив, що сьогодні, 24 липня, Нацкомісія переглянула своє рішення і ще додатково підвищила ОРЦ.
«Тепер: з 1 липня - 1,358 грн, з 1 жовтня - 1,490 грн. Тобто сумарно +26% до квітневої ОРЦ, яка вже тоді була на 20-30% вищою від європейських цін. Тепер це означає, що зростання для промисловості буде не 15%, а, мабуть, всі 30%», - написав Герус.
При цьому голова НКРЕКП Дмитро Вовк не спростував дану інформацію і пояснив, що основна причина зміни ОРЦ - суттєве зниження вироблення АЕС (-10%).
Також, за його словами, при розрахунку враховано зниження вартості вугілля на 3 дол./тонна і зміцнення курсу гривні з 25,3 до 24,9 грн/дол.
«Тому ціну вугілля знижено до 1393 грн/тонну відповідно до світових цін, відповідно, і тарифи ТЕС було знижено», - додав Вовк.
Як повідомляв УНІАН, у квітні цього року НКРЕКП затвердила ринкову методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля.
За інформацією голови НКРЕКП Дмитра Вовка, з використанням нової методики гранична ціна на вугілля формуватиметься на основі ціни (індекс API 2), яка формується в результаті торгів на біржі в Роттердамі (Нідерланди), разом з вартістю транспортування цього вугілля на внутрішній ринок (так звана формула «Роттердам плюс доставка»). Як вважають у НКРЕКП, така методика розрахунку усуне ручне регулювання ціни, що забезпечить незалежність від постачань із зони АТО і позбавить Україну від проблем з нагромадженням достатньої кількості вугілля для проходження опалювального сезону.
Тим часом, ряд експертів різко розкритикували запропоновану НКРЕКП формування ціни на вугілля українського видобутку, оскільки, на їхню думку, таким чином ціни на вугілля завищуються, що дає можливість отримувати більше доходів енергокомпанії ДТЕК Ріната Ахметова, яка контролює низку українських ТЕС і підприємств вуглевидобутку. При цьому вони відзначали, що через це може постати питання додаткового підвищення цін на електроенергію для промисловості ы населення.
Разом з тим, запаси вугілля на складах ТЕС почали активно скорочуватися з середини травня. Тоді ТЕС мали обсяг вугілля на рівні більш як 2 млн тонн, з яких близько 870 тис. тонн припадало на антрацит. Станом на 21 червня запаси вугілля всіх марок на складах ТЕС становили 1,484 млн тонн, з них антрацитної марки - 405,4 тис. тонн.
Реагуючи на критику рішення НКРЕКП, прем'єр-міністр України Володимир Гройсман 24 червня доручив Міненерговугілля та іншим профільним міністерствам розглянути доцільність використання формули «Роттердам плюс доставка» при закупівлі вугілля і надати свої висновки впродовж тижня. При цьому голова Міненерговугілля Ігор Насалик виступає проти впровадження формули ціни на енергетичне вугілля «Роттердам плюс доставка» і замість цього пропонує запустити біржу вугілля на внутрішньому ринку, зобов'язавши державні шахти продавати 30% вугілля на такій біржі.
