Микола Бояркін: "Бурштинову" проблему не буде вирішено, поки облради не припинять саботувати цей процес

Виконуючий обов’язки голови Державної служби геології та надр України Микола Бояркін в інтерв’ю УНІАН розповів про пошуки нафти і газу на шельфі Чорного моря, поміркував, чому міністр екології негативно оцінює його роботу та поділився думками про те, як припинити «бурштинову лихоманку».

Видобуток корисних копалин в Україні завжди асоціювався з корупцією та непрозорими умовами отримання спецдозволів на користування надрами. Зараз ситуація змінюється на краще – аукціони з продажу спецдозволів стають більш прозорими, а умови їх проведення – більш зручними для потенційних інвесторів. Крім того, Державна служба геології та надр активно працює над новою редакцією «біблії» надрокористувача – Кодексу про надра, а в минулому році навіть вдалось розпочати пошук нафти і газу на шельфі Чорного моря.

Микола Бояркін, багаторічний керівник Державної служби в статусі виконуючого обов'язки, в інтерв'ю УНІАН розповів,  які проблеми у сфері користування надр залишаються та яку роль у цьому відіграє місцева влада.

Скільки служба заробила коштів у 2016 році для державного бюджету від продажу спецдозволів на користування надрами?

Діяльність служби не обмежується лише продажем спецдозволів на аукціонах. Але якщо ми почали з аукціонів, то я зазначу, що ми провели два аукціони. На першому було виставлено 8 ділянок, а на другому – 7. Це були показові аукціони, вони стали такими з 2015 року. На сьогодні їх може відвідати кожен, хто забажає, - і ЗМІ, і громадські організації.

Останній аукціон 2016 року був проведений за новими правилами, тобто надрокористувачу надавалося 75 днів для прийняття рішення. Вважаю, що це - перемога, оскільки 15 днів, які були до цього – дуже замало, щоб прийняти рішення про участь або неучасть надрокористувача в аукціоні та на підготовку до нього. Тому ми говоримо про те, що аукціони відкрито.

На аукціонах ми заробили понад 16 млн грн. Цифра менша, ніж у 2015 році - тоді ми заробили 45 млн грн, та було проведено 3 аукціони. 2015 рік в розрізі аукціонів був для нас показовий. Учасники процесу були «голодні», оскільки в 2014 році було проведено один аукціон, а в 2013 році – їх взагалі не було, відповідно попит був великий. Але тоді участь приймали виключно українські компанії, не мали можливості приймати участь іноземні компанії.

А чому не було такої можливості?

Тому що раніше аукціони були закритими. Відкриття почалось у 2014 році, плюс у 2016 році ми відкрили аукціонні комітети. Аукціон – це кінцевий етап, який бачать всі, але не бачать, як проходить подача документів та інші процеси. Було багато нарікань серед надрокористувачів і на термін підготовки документів також. Ми це врахували, і зробили процес відкритим і доступним для всіх, зокрема для надрокористувача. І збільшили строки підготовки до аукціону на 60 днів. Замість 15 за новими правилами у надрокористувача є 75 днів на прийняття рішення, підготовку до аукціону і корекцію помилок за їх наявності.

Наприклад, до нас звернулись міжнародні компанії, коли ми почали публікувати інформацію про наші аукціони в західних ЗМІ з терміном 15 днів та з коротким описом. До цих ділянок виявився інтерес і в службу було подано пропозиції від інвесторів, в тому числі від українських компаній, щодо збільшення терміну.

Чи брали в 2016 році участь в аукціонах іноземці?

На аукціонах не може бути іноземців. Відповідно до нашого законодавства, може отримати спецдозвіл і приймати участь в аукціоні виключно компанія-резидент, тобто українська компанія, а володіти їх (резидентів – УНІАН) корпоративними правами або часткою корпоративних прав можуть іноземні компанії. Наприклад, Shell та Chevron самі не заходили на український ринок - це робили їх дочірні компанії.

А дочірні структури міжнародних видобувних компаній в аукціонах брали участь?

В аукціоні 20 грудня представників іноземних компаній не було. 

Цього року було тільки два аукціони. А минулого року три. Це тенденція до зниження кількості проведених торгів?

Я б питання ставив інакше. Проблема не в тому, що ми рідко проводимо аукціони, а в тому, що ми не отримуємо від обласних рад погоджень. Згідно із законодавством, якщо ми виставляємо ділянку на аукціон, або надаємо спеціальний дозвіл, то повинно бути обов’язкове погодження обласної ради. Тобто, на аукціон виставляється вже погоджена ділянка, і ми робимо відповідну об’яву.

Звернутися до Держгеонадр з бажанням придбати ділянку може хто завгодно. Наприклад, ви можете звернутися щодо купівлі ділянки для видобутку піску в Білій Церкві, чи гіпсу, чи чогось іншого. Далі ми зобов’язані ваші документи передати для погодження до Київської обласної ради та Міністерства екології та природних ресурсів. І проблема в тому, що облради не надають погодження.

Який відсоток із тих заявок, які ви передали до облрад, погоджений на сьогодні?

Загальна кількість заявок, які служба отримала за 2016 рік понад 2 тисячі. Але тут важливо розуміти, що це заявки на проведення аукціону, щодо змін у спецдозволі, на переоформлення і так далі. Один заявник може переподавати документи по два, три рази з метою коригування помилок. Але левова частка з цих заявок не була погоджена обласними радами.

Для вирішення проблеми непогодження заявок ми ініціювали підписання з облрадами меморандумів про співпрацю. Документи підписано поки із Львівською та Київською облрадами. Скажу відверто – дійсно, ми призупинили цей процес (співпраця з облрадами – УНІАН). Але зазначу, що вже є розуміння і навіть запит на підписання меморандумів від низки облрад.

Адже часто депутати, виносячи рішення про відмову або погодження, не розуміють, в чому відмовили, або що погодили. Вони не мають жодної інформації, не знають, скільки спецдозволів на території області, скільки зупинено, скільки працює. А ми пояснюємо, що будемо опрацьовувати всю інформацію та надавати її в online-режимі.

У цьому році ми відновлюємо цю роботу (підписання меморандумів з облрадами - УНІАН). Дніпропетровська, Тернопільська, Одеська – це ті облради, з якими планується підписання меморандумів.

А які відносини з Полтавщиною?

Ми їздили на Полтавщину, діалог розпочато. Домовленість про співпрацю і підписання меморандумів є. Але ще залишається низка питань, які треба вирішити.

Чи погоджує Полтавська облрада подані заявки?

Не всі, але потроху погоджує. Той, хто зовсім не надає погодження, – це Івано-Франківська область. Віднедавна Рівненська облрада почала трохи мати розуміння, що блокуючи проведення аукціонів, ми отримуємо ситуацію як, наприклад, з бурштином.

Яким буде найближчий аукціон?

На найближчий аукціон, який запланований на 30 березня 2017 року, виставлено 8 ділянок, які мають запаси підземних мінеральних вод, гранітів, базальтів, пісковиків та глин. Зазначу, що ні нафта, ні газ не користуються таким попитом, як будівельні матеріали та питна вода.

Коли планується завершити роботи з оцифровування геологічної інформації?

Щодо цього питання, то варто зазначити наступне: ми зустрічалися з представниками Європейської комісії, Асоціації геологічних служб Європи. До речі, в 2015 році ми стали асоційованими членами цієї асоціації і брали участь в їх засіданнях. Ми отримали від європейців меседж про підтримку ініціативи щодо оцифровування інформації та реформування геологічної галузі в цілому.

У 2015 році ми прийняли три делегації, до складу яких увійшли представники всіх геологічних служб Європи. В кінці 2015 року європейцями був наданий звіт щодо реформування Держгеонадр та геологічної галузі в цілому. Зараз починаємо поступово реалізовувати положення цього звіту.

Я веду до того, що ми вели переговори з іноземними колегами щодо оцифровування геологічної інформації, це - карти, керни тощо. Це - кропітка і високовартісна робота. Перші, хто згодився з нашими ініціативами, були  канадці. Ми домовились з ними, що першим етапом буде оцифровування всієї геологічної інформації та створення карт масштабом 1:200 000. Це такий стандарт, але він застарілий, тому наступним кроком буде переведення інформації в 1:50 000. Це буде більш детальна і чітка карта. До речі, я у них поцікавився - чому нам треба робити масштаб 1:200 000, а не одразу більш детальний формат 1:50 000? З’ясувалось, що треба робити все послідовно.

До кінця 2017 року вони повинні оцифрувати і надати нам у відкритому доступі карти в масштабі 1:200 000, а вже потім ми будемо визначатись, хто буде робити карти в масштабі 1:50 000. На сьогодні вже є бажаючі нам допомогти і з ними ведуться перемовини. Можливо, цей процес буде синхронізований – одні будуть робити карти в первинному масштабі, інші – деталізувати її. 

Бояркін повідомив, що Держгеонадра отримали підтримку щодо реформування геологічної галузі в цілому від європейських партнерів / rbc.ua

Навіщо оцифровувати геологічну інформацію?

Перш за все, використання геологічної інформації у цифровому форматі полегшить роботу надрокористувачу - для прийняття рішення, для підготовки документів, які подаються в Держгеонадра.  І це важливо для інвестора, який планує займатися видобутком корисних копалин. Потенційні надрокористувачі мають  оперативно орієнтуватися в геологічній інформації країни. І  вже на основі вичерпних даних приймати рішення щодо інвестування в економіку України. Не маючи  документів відповідного рівня, погодьтеся, складно приймати інвестиційні  рішення.

В минулому році відправлено в експедицію пошукове судно «Іскатєль». Які результати вже вдалось отримати?

Це судно простояло на суші понад 3 роки. За останнє десятиліття воно не випускалось в море для роботи. Команда Держгеонадр і «Причорноморського державного регіонального геологорозвідувального підприємства» готувала його 2 роки, оскільки устаткування було непридатне для проведення досліджень. В 2015 році ми замовляли чіпи – «мізки» (програмне забезпечення – УНІАН) для цього устаткування, в 2016 році ремонтували сам корабель і випустили в рейс (17 листопада 2016 року – УНІАН). Це був перший етап морських робіт, попереду ще мінімум два виходи в рейс.

Наразі інформація опрацьовується науковими співробітниками, але вже можна говорити про багатий на вуглеводні північно-західний шельф Чорного моря. За оцінкою наших експертів, на території 7 тис. квадратних кілометрів, яка поділена на 8 квадратів, на двох із них є запаси мінімум 40 млрд куб. м природного газу. І це - мінімум, про який можна сказати впевнено вже зараз. В принципі, ми розуміємо, що там більше, і науковці про це говорять. Тому будемо працювати над цим. Наступний вихід в рейс не раніше весни, бо для проведення сейсморозвідувальних робіт дуже важливі комфортні погодні умови…

Ділянками на шельфі Чорного моря зацікавилось багато інвесторів. Зазначу, що всі рішення по цим ділянкам, після збору всієї інформації, будуть проводитися відкрито, буде проведено аукціон. Ми звернемося до всіх посольств, до великих фінансових груп для того, аби мати реальних інвесторів.

З приводу досліджень також скажу, що більше всього порадувало, – про нас заговорили в світі, а особливо наші найближчі сусіди (Росія - УНІАН), їм дуже не сподобався наш хід.

А скільки було інвестовано коштів у відновлення судна?

Понад 3 млн грн. Але зазначу, що ремонт був точковим, більшість обладнання застаріле, його потрібно оновлювати. Саме судно – унікальне, оскільки воно має тихий хід. Пояснюю: судно, коли стоїть на місці, проводить розвідку, його мотори працюють на тихому ході, який не заважає точності розвідки. Це - унікальне судно, і ми не можемо його втратити.

Що можете сказати про співпрацю з «Укргазвидобування»? Наскільки я розумію, Держгеонадра видає ліцензії на видобуток цій компанії без аукціону – за рішенням Кабміну…

Так. Вони постійно до нас звертаються за отриманням ліцензій. На даний момент є 13 заявок. Вони звернулись, щоб ми опрацювали заявки. Але підкреслю, що ці заявки надходять до Служби не в перший раз, і обласна рада Полтавської області вже відповідали відмовою. Але Служба знову і знову направляє ці заявки до Полтавської обласної ради, бо ми їх в черговий раз отримуємо від  «Укргазвидобування». Це ходіння по колу. Проте частину спецдозволів облрада все ж погодила.

Як, на вашу думку, слід вирішити проблему незаконного видобутку бурштину?

Рівненська, Житомирська, Волинська – це ті 3 області, де є поклади бурштину (територія із запасами бурштину складає понад 380 тис. гектарів –УНІАН), і де ідуть постійні суперечки. Я завжди говорив, що поки ми будемо вирішувати, кому надавати ліцензії (чи то стороннім інвесторам, чи місцевим жителям), чи потрібна біржа бурштину, або ні, цей безлад буде продовжуватись. Тому я завжди виступав за те, щоб ця діяльність була ліцензована, вона має бути заведена в державне коло, для цього на сьогодні є вся нормативно-правова база. Всіх видобувачів потрібно узаконити. Коли видається спецдозвіл, то надрокористувач несе відповідальність за сплату податків, за роботу на цій території, за безпеку праці і за рекультивацію.

На сьогодні досиділись – вже є багато жертв, до того ж попит на бурштин в світі впав. За моєю інформацією, Росія створила значну пропозицію «сонячного» каменю на світовому ринку. Тобто, головний споживач бурштину – Китай, його потреби становлять 250 тис. тонн в рік, а Росія вже готова надавати 300 тис. тонн. Раніше цей ринок був закритий, а тепер ці дві країни відкрили між собою ринки.

Як змусити надрокористувача, який добуває бурштин, прийти на аукціон?

Для початку треба, щоб обласні ради погодили заявки, які ми їм відправляємо. У нас близько 100 заявок на проведення аукціонів для отримання спецдозволів на видобуток бурштину, ми їх відправили до Рівненської, Житомирської та Волинської облрад. В результаті отримали наступне формулювання - «Держгеонадра хоче захапати поклади бурштину!».

Зараз відповідно до постанови №615 Кабінету міністрів вступила в силу норма про «мовчазну згоду». Раніше такі заявки взагалі не розглядалися облрадами, вони по 3-5 років десь лежали. Зараз вони вже вимушені їх розглядати у 99-денний термін і надати позитивну або негативну відповідь. Слава Богу, вони почали розглядати заявки, але тільки після того, як декілька разів застосовувався принцип «мовчазної згоди», тобто по проходженню 99 днів їх позиція була сприйнята як позитивна відповідь.

Чи є у вас на сьогодні погоджені заявки на видобуток бурштину від облрад?

Так, є. Але основний пул заявок не був погоджений. Потім нас у всьому звинуватять, але ми ще раз надішлемо на погодження заяви і ще раз дамо відповідь на мільйонні звинувачення. Ми не говоримо про те, що вони повинні погоджувати, ми говоримо про те, щоб вони (облради – УНІАН) знали про проблему. Якщо вони не погоджують, то нехай прозвітують перед Держгеонадрами, людьми, які проживають в тій місцевості, де здійснюється нелегальний видобуток.

Незважаючи на всі труднощі, у нас є результати. Наразі, завдяки нашій роботі щодо налагодження діалогу з обласними радами,   Держгеонадра готова надати десять нових спецдозволів на бурштин. Це геологічне вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою та видобуванням. Серед цих компаній є комунальне підприємство. І тут можна відмітити, що Волинська облрада нас почула. Ринок бурштину крок за кроком переходить у легальну площину. 

Скільки запасів бурштину Україна втратила від нелегального видобутку?

Офіційної цифри щодо збитків наразі не існує. Згідно офіційних даних державного підприємства «Бурштин України», з 2009 року тільки на Рівненщині  було  розграбовано понад 100 тонн в межах оцінених і розвіданих об’єктів та поза ними. Якщо взяти середні показники, то за ці роки біля 1000 тон бурштину дістали з надр варварським методом. І це тільки одна область. Але це офіційні цифри, які дуже скромні в порівнянні з даними «чорного ринку», де йдеться про сотні тисяч тон нелегального бурштину та мільярди гривень, які не потрапляють до бюджету нашої країни.

Орієнтовні цифри покладів бурштину – це 15 тис. тон. Але я наголошую, що вони орієнтовні, тому, що ці землі не повністю вивчені геологами, починаючи ще з часів радянської України. Тому, так важливо переводити це питання в легальну площину і видавати спецдозволи, в тому числі, і на геологічне вивчення.

Посадовець повідомив, що з 2009 року тільки на Рівненщині було розграбовано понад 100 тонн бурштину / tsn.ua

Для  розуміння масштабу «бурштинової трагедії», наведу ще одні цифри. Сумарний офіційний видобуток бурштину за 2014 рік складав  біля 3 тон, а за 2015 рік – майже 5 тон. В той самий час варварський метод, який супроводжується руйнуванням надр, мікрокліматичними змінами та знищення циркуляції підземних вод, винищенням лісів та тварин, унеможливленням сільськогосподарської  діяльності, розвитку логістичного та ювелірного напрямків, - сягає відмітки в сотні тисяч тон.

Як триває підготовка нової редакції Кодексу про надра?

На сьогодні діє редакція Кодексу про надра від 1994 року. Вона застаріла і не відповідає нинішнім ринковим умовам. З тих часів було прийнято багато підзаконних актів, а сам кодекс не змінювався. Тому Кодекс іноді суперечить тим нормативно-правовим актам, які діють у сьогоденних умовах.

Кодекс має бути змінений. З цього погляду ми провели зустріч із представниками Європейської комісії, і домовилися, що в лютому-березні 2017 року в Україні, разом з канадськими партнерами, будуть проведені переговори щодо кодексу. Також будуть залучені міжнародні експерти.

Варто зазначити, що при підготовці цього документу, ми зіштовхнулись із проблемою непорозуміння. В результаті кодекс вже 10 років намагаються змінити, але нікому це не вдалося. Нинішній проект, який ми розробили, також має багато нарікань і процес його розробки ходить по колу.

Це порочне коло має розірвати співпраця з європейцями?

Так. Більше того, якщо все піде добре і умови розробки будуть дійсно незалежними, то Єврокомісія готова виділити на ці цілі близько 2 млн євро, оскільки держава не виділяє достатніх коштів на підготовку документу. Тому ми зараз проводимо переговори із зацікавленими сторонами, щоб зібрати всю необхідну інформацію і вийти на завершальний етап - TAIEX (Technical Assistance Information Exchange). TAIEX – це інструмент зовнішньої допомоги, що надається Єврокомісією для обміну інформацією з метою адаптації національного законодавства до acquis communautaire (правова система ЄС – УНІАН).

Прокоментуйте, будь-ласка, розслідування НАБУ в якому вам інкримінується правопорушення за статтею «незаконне збагачення» та в якому, на думку детективів, ви переслідували мету придбання майна на суму 6,2 млн грн та його приховування від обов'язкового декларування.

НАБУ дійсно працює над цим питанням. Всі документи для підтвердження правдивості моїх слів я надав. Робота по доступу до банківської таємниці – це робота НАБУ. Вони її провели, рахунки відкрили. Мільйонів у мене немає, результати розслідування це доведе.  Все що від мене потрібно або ще буде потрібно, я все відкрито і повністю надаю.

Я розумію, чому ці всі дані з’явилися в інтернеті. Це якраз відбулось перед конкурсами на заміщення вакантних посад заступників в Держгеонадрах… Деякі «друзі» написали в НАБУ з цього приводу, мабуть вони думали, що я буду подаватись на цей конкурс, що був. Я не збирався туди подаватись.

Скажу відверто, що бувають такі періоди, коли  з представниками правоохоронних структур я спілкуюсь частіше, ніж виконую свої службові обов’язки. Але я це розумію, бо робота всіх державних структур має бути під пильним оком, якщо ми хочемо змін.

Який висновок було зроблено після проведення у вересні 2016 року перевірки діяльності державного вуглевидобувного підприємства «Селидіввугілля» та його приватних партнерів?

Ми в рамках чинного законодавства після всіх страйків виїхали за поданням правоохоронних органів і провели перевірку. Там є багато порушень - як зі сторони державного підприємства (ДП «Селидіввугілля» - УНІАН), та і приватних товариств (ТОВ «Шахта 1-3» «Новогродівська» та ТОВ «Шахта «Росія» - УНІАН).

За моєю інформацією, держпідприємство уже виправило порушення, ситуація буде розглядатися на найближчій комісії. Товариства (приватні компанії – УНІАН) свої порушення не виправили. Вони з нами судяться, адже не згодні з тим, що ми їх зупинили. Але зазначу, що проблема полягає в тому, що свого часу саме державне підприємство віддало ці поклади приватним компаніям. Тодішній директор мав можливість в законному полі відмовитись від цих запасів. У нас навіть є лист, в якому вказано, що директор відмовляється від цієї роботи, без будь-якої користі. Одночасно прийшли заявки від приватних компаній на отримання спецдозволів. Опрацювали і надали.

На сьогодні ви виконуєте обов’язки глави служби, а чи плануєте подавати свою кандидатуру на конкурс на заміщення посади очільника Держгеонадра?

Так, планую!

Як ви ставитесь до того, що раніше міністр екології  Остап Семерак негативно оцінював роботу служби під вашим керівництвом?

Що стосується оцінки роботи на розсуд Остапа Михайловича - це його особиста думка. Перевірки від Мінекології ми проходимо постійно, і ними не було виявлено нічого такого, щоб сказати, що служба працює погано. Ми також проходимо перевірки правоохоронних органів, Рахункової палати. Звісно, є деякі порушення, але їх можна виправити. Наприклад, порушення, про яке сказали представники Рахункової палати – у нас немає online-співпраці з Фіскальною службою. Тобто, всі дані із спецдозволів (їх кількість, обсяги, рентна плата) ми зараз подаємо в паперовому вигляді, таким самим чином Фіскальна служба подає нам інформацію щодо боржників із сплати ренти. Але це треба робити в online-режимі. Ми почали роботу з переходу до електронного документообігу, також працюємо над вдосконаленням сайту. Розробили кабінет надрокористувача, який може зареєструватися та використовувати свій електронний підпис. Цей кабінет зараз тестується і найближчим часом у надрокористувача з’явиться можливість не їздити до Києва, щоб подати звітність.

Наша форма звітності вже набула відповідного формату, щоб почати говорити з Фіскальною службою про те, щоб об’єднати наші бази і бачити в онлайн-доступі необхідні данні.

Коли може запрацювати така система?

Ця система запрацює в цьому році. Я хочу, щоб ця база запрацювала до літа.

Дмитро Сидоров

УНІАН в Google News