П'ятниця,
20 жовтня 2017
Наші спільноти

Інтерв`юПерший віце-прем’єр Кубів: Коли ми звільнимо Україну від окупантів, наші оборонні підприємства будуть здатні продовжити випуск якісної продукції для цивільних потреб

Віце-прем’єр - міністр економічного розвитку й торгівлі Степан Кубів в письмовому інтерв’ю УНІАН розповів, як уряд буде пожвавлювати економіку та забезпечить розвиток промисловості, зокрема військово-промислового комплексу, після звільнення Донбасу.

Віце-прем’єр-міністр економічного розвитку й торгівлі Степан Кубів / Фото УНІАН
Віце-прем’єр-міністр економічного розвитку й торгівлі Степан Кубів / Фото УНІАН

Минулого тижня уряд затвердив звіт про свою роботу в 2016 році. З вашого погляду, всі прогнози та завдання, які ставилися, виконані?

Дійсно,  документ ухвалено. Глава уряду Володимир Гройсман у своїй презентації детально зупинився на показниках. У 2016 році інфляція склала прогнозовані 12,4%, тоді як у 2015 році була більшою за 43%. Кожен може порахувати різницю. Уряд забезпечив зростання ВВП, яке прискорювалося щокварталу: від 0,1% у першому кварталі до 4,7% у четвертому. Відтак прогнозуємо за підсумками року зростання ВВП на 2,2%. Причому на відміну від попередніх років джерелами зростання виступили не зовнішні чинники, а внутрішні: інвестиційний та споживчий попит. А в 2017 році від макроекономічної стабілізації маємо перейти до економічного зростання з  тенденцією до прискорення.

Втім курс долара, зокрема в січні, вийшов за рамки прогнозів… 

Це традиційне явище для початку року: падає ділова активність, скорочується експорт агропродукції, яка є джерелом надходження іноземної валюти до України. Але Нацбанк згладжував надмірні коливання курсу гривні. І він має достатній обсяг міжнародних резервів, щоб і надалі згладжувати волатильність курсу нацвалюти. 

Чи став 2016-ий  роком знаходження нових точок росту економіки? Які сфери стануть рушіями розвитку, окрім вже згаданого агросектору та металургії?

По-перше, інфраструктура, будівництво доріг. Торік, завдяки прийнятим рішенням у сфері децентралізації, місцеві бюджети отримали змогу «включитися» коштами у будівництво якісних магістралей. У поїздках регіонами я переконався: місцева влада добре усвідомлює грандіозний вплив якісних доріг на місцевий розвиток та приваблення інвесторів у всі галузі. Тож активно працюємо і в цьому напрямку.

По-друге, я - патріот української промисловості. Ми просто зобов’язані відновити індустріальну велич України, яка й дотепер славиться своїм авіапромом, продукцією важкого автомобілебудування та інфраструктурою.

На початку лютого ми ухвалили рішення про компенсацію аграріям частини вартості української сільгосптехніки та обладнання. Цього року виділили на це 550 млн грн, наступного року буде вже 900 млн грн.

Що це дасть? Це буде поштовх для виробників аграрної та промислової продукції. Це буде імпульс для суміжних сфер - металургії, хімії, гумо-технічних виробів, електроніки, контрольно-вимірювальних приладів, компонентної бази.  Також розраховуємо, що наші дії приваблять інвесторів, а це - нові робочі місця, доходи до бюджету.

У своїх виступах щодо подальшого економічного розвитку України ви неодноразово підкреслювали, що пов’язуєте  сподівання з ростом українського експорту. Втім в країні досі немає остаточної редакції Експортної стратегії. Коли зможемо побачити документ? 

До кінця березня маємо затвердити його, а потім представити громадськості. Це буде комплексний документ, який покаже оптимальні шляхи, напрямки розвитку та розширення експорту на середньострокову перспективу. Це - чіткий орієнтир і план дій з урахуванням поточних умов, наявних ресурсів та місця України на світових ринках, такий собі «прорив» на нові ринки та вектор можливостей для наших виробників. Успішна реалізація стратегії дозволить виконати ще одне стратегічне завдання - диверсифікувати експорт і перетворити його з сировинного на експорт з доданою вартістю, який базується на інноваціях та технологіях. 

Відкрийте деталі, що саме запропонуєте на перспективу?

Розповімо про нові експортно-орієнтовані сфери, пріоритетні напрямки розвитку та країни-партнери, потенціал співпраці з якими використовується недостатньо. Усе розкажемо під час презентації.

Але давайте не будемо забувати того, що вже зроблено. Велику роботу для підтримки експортерів проводить Офіс з просування експорту при Мінекономрозвитку, який організував 7 потужних бізнес-форумів у США, Канаді, Німеччині, Франції, Нідерландах, Казахстані, Малайзії, де побували понад 5000 бізнесменів. Офіс розробив безліч промо-матеріалів різними мовами про Україну та українського виробника. Працюємо не лише за кордоном. Торік провели майже 40 засідань Ради з просування експорту, з виїздом у регіони. Цю роботу продовжуємо і зараз. Активно ведемо діалог в рамках створеної  Ради з міжнародної торгівлі, яка працює над спрощенням процедур торгівлі, покращенням митно-тарифного регулювання, торговельного захисту.

Чи виправдовують себе започатковані у 2016 році торгові місії?

Минулого року їх було чотири: до Малайзії та Індонезії, Литви, Франції, Кенії та Танзанії. Цього року запланували не менше десяти - до «некласичних» країн, зокрема, до Бразилії, Єгипту, ОАЕ, Тунісу, Туреччини, КНР, Лівану. Є домовленість про обмін торговими місіями з Бангладеш, а на початку березня наша місія їде до Ізраїлю, де цікавляться нашою молочною продукцією, олією, борошном, цукром, овочами та замороженими фруктами, випічкою. Трохи згодом відвідаємо Швецію, де представимо українські меблі та товари легкої промисловості.

Надзвичайно великі перспективи зараз бачимо на ринку Індії. З певних причин цей напрямок не був в пріоритеті. А дарма - ринок великий та постійно зростає, він має великий інтерес до нашої промислової продукції та багатьох інших позицій. Після мого січневого візиту в Індію активізуємо цей напрямок роботи. 

Ви згадали Індію, тож не можу не запитати про Китай. Наприкінці січня президент Порошенко, перебуваючи в Давосі, зробив доволі гучну заяву про активізацію нашої співпраці з КНР. Що можете сказати про китайський напрямок співпраці та можливу участь України в розвитку Шовкового шляху, який анонсував уряд КНР?

Китай є одним з найважливіших партнерів України. За 11 місяців минулого року наш товарообіг збільшився майже на 4% і склав близько 6 млрд доларів. Тож треба і надалі розвивати торговельну співпрацю. Нам цікава китайська ініціатива щодо побудови економічного поясу Великого шовкового шляху. Для цього навіть розробляється проект Дорожньої карти, яка буде містити основні напрямки та ініціативи в сферах транспортної інфраструктури, сільського господарства, енергетики та енергоефективності. 

Які надії покладаєте на Канаду, адже невдовзі Угоду про вільну торгівлю з цією країною також буде ратифіковано?

Так, сподіваюся, що невдовзі ратифікація документу завершиться повністю у парламентах обох країн - нашому й канадському. Угода відкриє українському бізнесу можливості безмитного доступу на 500-мільярдний канадський ринок. Документ скасовує ввізні мита на сільськогосподарські товари за виключенням 108 тарифних ліній, доступ до яких відкриється у рамках квот, а також - на всі промислові товари, крім легкових автомобілів. Але навіть по цих 108 тарифних лініях українські експортери зможуть постачати товари за нульовою ставкою ввізного мита. А ми зможемо імпортувати обладнання, ноу-хау та технології.

Угода з Канадою передбачає також надання Україні технічної допомоги для покращення доступу українських товарів на канадський ринок, зокрема в аграрному секторі та в сфері авіабудування. У довгостроковій перспективі можна збільшити постачання до Канади високотехнологічного обладнання та промислових товарів з високою доданою вартістю.

Як Мінекономрозвитку розглядає ринок США з огляду на зміну влади та деяких аспектів економічної політики?

У нас немає режиму вільної торгівлі з США, однак український бізнес має можливість експорту товарів до США без сплати мита - завдяки Генеральній системі преференцій, яка дозволяє безмитне ввезення у США понад 3500 видів товарів з України. Серед них - частини залізничних локомотивів або моторних вагонів, трамваїв або рухомого складу, рідкісні гази, олія з соняшникового насіння.   

Наразі нашим виробникам треба більше розповідати про Систему преференцій і можливості безмитного експорту.  

Чи можемо говорити про завершення вже у цьому році переговорів щодо ЗВТ з Ізраїлем?

У січні ми провели четвертий раунд переговорів щодо Угоди про вільну торгівлю, опрацювали основні питання її проекту - митні процедури, правила походження, врегулювання спорів. Процес іде, переговори будуть продовжені.

Останні три роки Україна стикається з безпрецедентним торговельним тиском Росії. Наскільки болісними видалися втрати від дій сусідньої країни?

Нагадаю, Росія не лише призупинила договір про зону вільної торгівлі, який діяв з 2011 року, але й запровадила продовольче ембарго на деяку продукцію, що походить з України, і заборонила транзит української продукції до Республіки Казахстан та Киргизької Республіки безпосередньо через українсько-російський державний кордон. Прямі втрати експорту товарів до Казахстану та Киргизстану оцінюються в обсязі понад 0,4 млрд доларів. Найбільші втрати - у сфері експорту електричних машин, ядерних реакторів, котлів, продуктів неорганічної хімії, чорних металів.  І це, повторюсь, лише прямі втрати. Загалом оцінюємо збитки приблизно в 1 млрд доларів. 

Чи зможемо ми колись відновити ринкові позиції в третіх країнах – Казахстані, Киргизстані, країнах Середньої Азії?

Працюємо над цим. Причому одразу у двох напрямках. З одного боку - подали позов у СОТ проти РФ щодо обмежень транзиту. У цій справі маємо чіткі юридичні аргументи, беззаперечні докази та підтримку ключових зарубіжних партнерів, серед яких ЄС та США.  З іншого боку - не втрачаємо робочого контакту із Казахстаном, Туркменістаном, Узбекистаном, Таджикистаном, Киргизстаном. Аж до 2020 року маємо орієнтовний графік проведення спільних міжурядових комісій з питань співробітництва, беремо спільну участь у міжнародних форумах та виставках, щоб продовжувати економічний та політичний діалог з цими країнами. Із найближчих заходів - Міжнародна спеціалізована виставка «Експо-2017» у  Астані. 

Чи вдалося нам компенсувати втрати на ринку Росії та Середньої Азії за рахунок розвитку торгівлі з ЄС? Сподівання на європейський ринок виправдалися?     

Вільна торгівля з ЄС працює, а обсяг експорту зростає. ЄС зараз взагалі є найбільшим споживачем українських товарів. За 9 місяців 2016 року експорт українських товарів до ЄС склав майже 41% від загального обсягу торгівлі, і для більшості галузей нашої економіки ЄС став основним ринком збуту продукції. Наприклад, легка промисловість експортує до ЄС понад 84%, машинобудування - майже 50%, виробники інших промислових товарів - близько 48% своєї продукції.

Степан Кубів та Володимир Гройсман / REUTERS
Степан Кубів та Володимир Гройсман / REUTERS

Торгівля іде навіть за умов вичерпання тарифних квот.  Європа полюбляє наш мед та кукурудзу - ці квоти уже повністю використані, так само і квартальна квота на м’ясо птиці та піврічна квота на вершкове масло. Квоту на виноградний та яблучний соки використано майже на 80%, на цукор - близько 70%, на пшеницю - майже 60%, на ячмінну крупу та борошно - на 45%. Експортери розпочали використання тарифних квот на зернові, борошно, цукрові продукти, крохмаль, яйця, томати та молочну продукцію.

Інший важливий пріоритет уряду - залучення інвестицій. Цього року має повноцінно запрацювати урядовий Офіс супроводження інвестицій та Національна інвестиційна Рада при президентові. Якими мають бути результати їх роботи за підсумками вже цього року?

Найпершим кроком у роботі офісів є створення механізмів управління проектами. Це непроста і грунтовна робота, якій слід приділити багато уваги і сил саме на старті. У підсумку це допомагатиме формувати цікаві для інвесторів пропозиції та проекти у пріоритетних напрямках розвитку України. Мета сьогодні - напрацювати оптимальні рішення для покращення бізнес-клімату і створення ефективних проектів державно-приватного партнерства. Тому у цьому процесі багато учасників і багато роботи. 

В які галузі Україні найбільш актуально залучати кошти інвесторів?

Є багато проектів, які можуть зацікавити інвесторів, серед них -  проекти у сферах АПК, енергетики та енергоефективності, інфраструктури, проекти регіонального розвитку. Згідно Стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року планується створити мережу індустріальних парків за державної підтримки.

Надзвичайно важливими та цікавими для інвестора можуть бути проекти у Hi-Tech та телекомунікаційній інфраструктурі - забезпечення широкосмугового доступу до інтернету у регіонах, приміром.

Традиційно цікавими є проекти у сфері переробної промисловості, науково-дослідній діяльності, машинобудуванні, дорожній інфраструктурі. 

Приватизація може стати додатковим інструментом залучення капіталу? Як ви оцінюєте перспективи продажу держактивів в поточному році?

Цього року продажу підлягають понад 100 компаній, і зараз з Фондом держмайна готуємо оновлений перелік об'єктів. Окрім того, вже підготували законопроект, який вдосконалить процес приватизації - спростить кваліфікацію активів та визначить порядок формування переліку об’єктів на приватизацію. Невдовзі плануємо внести цей законопроект до парламенту.  

Чи не стане на заваді цьому процесу невдача з Одеським припортовим заводом? До ручі, яким буде рішення уряду щодо цього підприємства - зупинка чи передача в оренду? 

Ключовою проблемою, яка шкодить успіху приватизації ОПЗ, є наявність боргу перед Group DF, збільшення заборгованості підприємства за енергоресурси і збитковість діяльності. Існує і несприятлива кон’юнктура цін на ринку мінеральних добрив. Причому прогнози невтішні. Тому аукціон торік не відбувся, хоча до підготовки приватизації заводу залучали визнані міжнародні організації: інвестиційний банк UBS, EY, Baker&McKenzie. Зараз Фонд державного майна відпрацьовує шляхи відновлення роботи підприємства та має надати пропозиції для визначення оптимальних рішень щодо заводу.

Коли можемо очікувати ці рішення? І коли побачимо оцінку роботи Фонду держмайна, адже наприкінці минулого року її заявили, але так і не оприлюднили… 

Рішення готуються, а перевірка (роботи ФДМУ - УНІАН) наразі триває.

Що очікується в секторі держкомпаній? Як просувається процес створення наглядових рад на великих державних підприємствах?

Торік Рада ухвалила закон «Про корпоративне управління», а Кабмін затвердив пакет законодавчих актів, які визначають порядки створення та функціонування незалежних наглядових рад в державних компаніях.

Найближчим часом ми розпочнемо конкурси, щоб обрати членів наглядових рад у п’яти найбільших держкомпаніях. Деякі з них  дуже цього чекають. Так, наприклад, Ігор Смілянський (глава «Укрпошти» - УНІАН) планує завершити корпоратизацію «Укрпошти» уже в першому кварталі. Це - хороший знак, ми відчуваємо, що держкомпанії позитивно налаштовані щодо наглядових рад. 

Вже трохи вщух скандал навколо «Укрзалізниці» - найбільшого державного інфраструктурного холдингу. Розкажіть, чому ж все-таки було ухвалено  рішення про підпорядкування компанії уряду? Фактично це стало вже другим прикладом передачі госхолдинга під опіку Кабміну - першим був «Нафтогаз». Така практика виправдана?

«Укрзалізниця» і раніше була підпорядкована уряду. Так визначено  законом «Про особливості утворення ПАТ «Українська залізниця», де сказано, що Кабмін здійснює управління корпоративними правами держави в «Укрзалізниці». Свого часу частину цих функцій уряд делегував Мінінфраструктурі. Однак нещодавно парламент вніс зміни до законодавства щодо порядку управління держпідприємствами. Серед іншого, ці зміни вимагають привести статути держкомпаній у відповідність до законодавства. Тому у лютому Кабмін своїм рішенням відкликав делеговані Мінінфраструктури функції і відтоді всі рішення щодо управління «Укрзалізницею» приймає уряд, як передбачено законом. Це колегіальний орган, до складу якого входить і міністр інфраструктури. А Мінекономрозвитку має розробляти проекти актів Кабміну, які потім передаються на колегіальне обговорення і розгляд уряду.

Нове законодавство, до речі, передбачає ще й зміни складу Наглядової ради ПАТ «Укрзалізниця», до якої на конкурсних засадах будуть відібрані та включені незалежні директори. Саме вони мають працювати над підвищенням ефективності та прозорості роботи підприємства.

Ще один важливий для країни напрямок роботи, і Мінекономозвитку ним опікується - розвиток військово-промислового сектору. Чи готова вже стратегія розвитку ВПК до 2021 року? Які її основні позиції? 

Так, Державна цільова програма реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу до 2021 року готова,  і скоро вона буде розглянута на засіданні уряду. Це - частина Стратегії сталого розвитку-2020 та Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України. Програма передбачає створення нових виробничих лінійок для потреб оборони, зокрема, в сфері виробництва боєприпасів на тих українських підприємствах, де є умови.  Також йдеться про  нарощування виробництва іншої продукції оборонного призначення, модернізацію обладнання, розширення виробництва.  

У перспективі ми бачимо український ОПК як частину потужного промислового комплексу. Коли ми звільнимо Україну від окупантів, а це неодмінно станеться, наші оборонні підприємства будуть здатні продовжити випуск якісної промислової продукції для цивільних потреб. Як для українського ринку так і для експорту.

Україна цього року розраховує увійти в ТОП-50 рейтингу Doing Business. Щось може завадити досягненню мети?

Скажу, що вже зроблено - знижено ЄСВ, запроваджено єдине вікно на митниці, значно прискорилася дерегуляція. Згадайте, наприкінці листопада 2016 року ми провели «дерегуляційний день» в уряді, коли одномоментно скасували понад 300 неактуальних та незаконних постанов. Ми продовжимо таку практику. Вже зараз ведемо роботу з оцінки актів в АПК, будівництві, енергетиці, інфраструктурі, ІТ – загалом на понад 70 ринках. 

Окрім того, в парламенті є ціла низка законопроектів, які покращать процедури банкрутства, підключення до електромереж, отримання дозволів на будівництво, покращать бізнес-клімат тощо. Прийняття цих змін додасть бали для покращення рейтингу. Ми зі свого боку активно проводимо роботу з парламентом та нагадуємо про важливість  кожного законопроекту.  

До речі, покращання позицій в Doing Business - не єдиний напрямок роботи, який несе пряму допомогу бізнесу. Наразі ми визначили цілу низку ініціатив, які сприятимуть пожвавленню роботи малих та середніх підприємств. Зокрема, розробили Стратегію розвитку МСП в Україні до 2020 року, над якою працювали разом з громадськістю, бізнесом, асоціаціями підприємців, українськими та міжнародними експертами. Керуючись цим документом бізнес зможе створювати для себе середньо- та довгострокові плани розвитку. Це як суспільна угода про наміри, де влада та бізнес координують свої плани та зусилля, що сприятиме відновленню довіри.

На одному з перших засідань уряду у 2017 році міністри погодилися, що вже зараз необхідно опрацьовувати основні орієнтири розвитку на наступний 2018 рік та подальшу перспективу. Якщо така робота ведеться, які її основні засади?

Орієнтири подальшого розвитку містяться у Середньостроковому плані дій уряду на 2017-2020 роки. Він простий: закріпити досягнуті у 2016 році результати і продовжити втілення реформ з оглядом на середньострокову перспективу. Тут маємо п’ять чітко окреслених стратегічних пріоритетів, а саме: створення системи ефективного урядування з децентралізацією і реформою державних фінансів, реформа системи освіти, охорони здоров’я, покращення надання державної соціальної підтримки, розвиток культури і спорту. Далі - подолання корупції та забезпечення верховенства права. І звісно, безпека та оборона, захист суверенітету та територіальної цілісності.

В економіці будемо працювати над економічним зростанням за рахунок  збільшення обсягу експорту та інвестицій, податковою та митною реформами, над дерегуляцією, земельною реформою, приватизацією, реформуванням енергетичного сектору та утриманням макроекономічної стабільності шляхом продовження фіскальної консолідації.

Орієнтирами будуть зростання ВВП, покращення позиції України у міжнародних рейтингах і, найважливіше, зростання якості життя, що стане відчутним для українських громадян у вигляді вищих зарплат, більш справедливих соціальних виплат, послуг вищої якості.

Усі задумані реформи - надзвичайно масштабні і складні. Для максимального ефекту та успіху потрібні зусилля усіх гілок влади, громадськості і суспільства. Разом щодня активно «лупаємо цю скелю» попри супротив деяких популістів та псевдо-реформаторів.

Теги: Кубів

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку