Ілюстрація / REUTERS

Контроль над розташованими на підконтрольній їм території активами ахметовських компаній ДТЕК і "Метінвест" (це понад 80 підприємств - як правило, шахт і метзаводів) не привів "ЛНР" і "ДНР" до процвітання. Уникнути соціального вибуху "республік" допомагають лише мільярдні фінансові вливання з Росії, пише у свіжому номері журнал Новое время.

Для "віджатих" підприємств закрилися легальні ринки, а слідом за цим завмерли десятки шахт, зупинені або працюють не на повну потужність кілька великих металургійних заводів. Наприклад, на території "ДНР" з 40 шахт, пристосованих для видобутку вугілля, функціонує лише половина.

Читайте такожУ "ДНР" готують нову хвилю "націоналізації" українських підприємств - ЗМІ

Відео дня

За даними Держстату, в 2012 році металургія та вугільна галузь займали 49,6% в структурі економіки Донбасу, а місцеві підприємства давали шосту частину українського ВВП. Тепер, коли ці заводи і шахти зупинилися або сильно скоротили виробництво, їхня частка в економіці, за оцінками експертів, знизилася вп'ятеро. І негативні наслідки такого "стиснення" відчули на собі всі - від місцевої "влади" до рядових жителів окупованих районів. "Республіки" завмерли на межі соціального вибуху, утримувані від катастрофи лише російськими вливаннями.

За даними "Центру зайнятості ДНР", бухгалтер може розраховувати на 3-7 тис. руб. в місяць (1,3-3 тис. грн), лікар-нейрохірург - на 6 тис. руб. (2,6 тис. грн), викладач у школі - 4 тис. руб. (1,7 тис. грн). За даними того ж таки "центру зайнятості", середня зарплата у "ДНР" становить 6,2 тис. руб. (2,6 тис. грн). В Україні, як показує Держстат, аналогічний показник дорівнює 7,3 тис. грн.

Найбільш прибуткова робота тут, за словами місцевих жителів, - йти в ополчення: рядовим платять 15 тис. руб. (6,5 тис. грн) в місяць. Або ж працевлаштуватися ремонтником або рятувальником в аналог МНС - зарплати там складають 20 тис. руб. (8,7 тис. грн). Тільки ці дві сфери "республіканські влади" і накачують грошима: щоб було кому воювати і щоб не допустити техногенних катастроф.

На горлівському концерні Стирол, що раніше випускав добрива, з 4-тисячного колективу працюють фактично близько 50 осіб. Вони виготовляють пластикові стаканчики.

Денис Діденко, керівник антикризового штабу компанії ДТЕК, пояснює, що продавати донецьке вугілля на світових ринках проблематично: в ньому вище концентрація сірки, ніж в інших сортах цих копалин. Тому ДТЕК легко відстежує енергоносії з Донбасу по всьому світу завдяки сертифікатам, в яких вказано склад вугілля. Всього за кордон - в Туреччину, Румунію, Грузію та деякі інші країни - за останні місяці російські посередники вивезли близько 470 тис. т донбаського вугілля, говорить Діденко. "Наше завдання - зробити це вугілля "токсичним" для інших компаній. Тому ми відстежуємо кожний рух на кордоні, вишукуємо покупця й попереджаємо, що це вугілля купувати не можна", - говорить він. "Націоналізовані" підприємства "республік" курує Внешнеторгсервис, який зареєстрований в Південній Осетії, іншій невизнаній республіці.

Євген Головатюк, журналіст видання Ліга.net проводив розслідування по торговим відносинам "ЛДНР" і Росії. Він упевнений: Внешнеторгсервис пов'язаний з колишнім українським бізнесменом Сергієм Курченком. Мовляв, ця компанія проводить усі операції через нижньогородську фірму Газ-Альянс, що входить у сферу впливу молодого олігарха з оточення Віктора Януковича. "Все вивезення і ввезення вугілля і руди на окуповану частину зав'язане на Курченко і російських кураторах", - вважає Головатюк.