Зовнішня торгівля: найбільші проблеми від найважливіших партнерів...

Зовнішня торгівля: найбільші проблеми від найважливіших партнерів...

Україні так і не вдалося досягти якихось успіхів в збільшенні експортних поставок. І це не зважаючи на запаморочливу девальвацію гривні, яка привела до зубожіння населення...

Українські політики і чиновники дуже люблять говорити про зону вільної торгівлі і єдиний економічний простір. Але реалії життя такі, що Україні найбільше проблем створюють саме найближчі ділові партнери.

Гірше від кращих...

Спершу цифри. Зниження дефіциту зовнішньоторговельного сальдо за підсумками десяти місяців 2009 року в 3,8 рази, у порівнянні з минулим роком, виглядає красномовно, але не більше за це... За січень-жовтень цього року негативне зовнішньоекономічне сальдо склало більше 4,25 млрд. дол. США. Сума дуже велика, якщо врахувати прогнози, що цього року завдяки девальвації гривні буде досягнутий профіцит у зовнішній торгівлі. На практиці ж не так сталося, як гадалося.

Найактивнішим нашим діловим партнером, як не складно здогадатися, є Російська Федерація. За підсумками десяти місяців українські компанії продали у Росію товарів на суму 6,59 млрд. дол., а північна сусідка нам - на 9,61 млрд. дол. У результаті, негативне сальдо - більше 3 млрд. дол. У цілому, з країнами СНД у нас «мінусове» сальдо зовнішньої торгівлі - більше 4,57 млрд. дол. При чому яскравим показником є не тільки торгівля з РФ, але і з Казахстаном та Узбекистаном. Причини цілком зрозумілі – у цих країн наші підприємства купують нафту і природний газ, який і формує негативне сальдо. А ось негативне сальдо з Білоруссю виглядає дивно. Наші компанії в цій країні активно купують тільки продукти харчування.

І ще один важливий чинник. Питання залежності нашої країни від нафти і природного газу стає все гострішим. У структурі імпорту за десять місяців цього року на долю енергетичних матеріалів доводиться майже 32%. На покупку нафти і «блакитного палива» було витрачено 8,5 млрд. дол. І це при тому, що в нинішньому році обсяги закупівлі були на 45% нижчі, ніж у минулому, зокрема, природного газу - на 22%.

Торгівля українських компаній з Європою за десять місяців поточного року продемонструвала негативне сальдо у 4,9 млрд. дол. Багато в чому цей показник сформувався за рахунок наших головних партнерів – Німеччини, Франції, Польщі. Не зважаючи на всі заяви і клятви, українську продукцію явно не шанують на європейських ринках, а залежності від імпорту машин з Європи ми позбутися не можемо.

Торгівля зі США для України теж має негативний характер. Загальна сума негативного сальдо зовнішньоекономічних операцій за десять місяців 2009 року склала 866 млн. дол. і це при обороті не на багато більшим за 1 млрд. дол.

Рятівним колом для українського експорту залишаються країни Азії і Африки. Торгівля наших компаній з азіатськими країнами за підсумками десяти місяців продемонструвала позитивне сальдо на суму 4,66 млрд. дол., а з африканськими – на суму більше 1,6 млрд. дол.

Що ж до Китаю, то тут зберігається негативне сальдо на рівні 911 млн. дол. З китайським бізнесом конкурувати складно для багатьох країн, і з часом ця проблема тільки поглиблюватиметься. Світова економіка явно недооцінює небезпеку, як потенційно становить КНР, країна, швидше за все, гратиме абсолютно іншу роль на світовому ринку після кризи.

Не зважаючи на запаморочливу девальвацію гривні, яка фактично привела до зубожіння населення, досягти якихось істотних успіхів щодо зростання експортних постачань не вдалося.

ГМК "допоміг" газ...

І ще про металургію та енергетику. За січень-жовтень 2009 року за кордон було продано металу на суму близько 10,4 млрд. дол., що складає всього 41,3% обсягу продажу за цей же період 2008 року. У нас склалася патова ситуація: головним експортним товаром України є метал, його частка - 33%. При цьому для його виробництва необхідний експорт енергоресурсів, які постійно дорожчають, а неефективне енергозбереження робить собівартість продукції дуже високою, у результаті вона виявляється неконкурентоздатною. Виходить, чим більше наші металургійні підприємства прагнутимуть нарощувати обсяги експорту, тим більше буде рости енергетична залежність України. Теоретично, можна знизити енергоспоживання при виробництві металу, але для цього потрібні мільярдні інвестиції для реконструкції підприємств. Та й ці вливання не вирішать «казусу». Росія за рахунок демпінгових цін на енергоресурси для своїх металургійних підприємств завжди випереджатиме український ГМК на світовому ринку. Не кажучи вже про Китай, з такою демпінговою політикою він буде ще в більш виграшній ситуації після закінчення кризи.

Продукти врятували... 

Утішає ситуація з експортом продуктів харчування. За підсумками десяти місяців року за кордон було поставлено цієї продукції (усіх видів: від живого м`яса до цукерок) на суму більше 7,51 млрд. дол., що складає близько 23,7% усієї експортної виручки. Але навіть при таких обсягах досягти показників 2008 року не вдалося. Різниця у виручці в середньому 15-25%. Але за цей успіх нам необхідно, перш за все, дякувати Азії й Африці, і значно менше – Росії.

Наростили ми експорт харчів і в Індію, Ліван, Саудівську Аравію, Єгипет, Сірію.  Для України зараз склалася унікальна ситуація, яка буває раз у тисячу років. Завдяки зміні клімату, українське сільське господарство вийшло із зони ризикового землеробства, тоді як в інших регіонах світу зменшилися площі обробітку сільськогосподарських культур. Продукти харчування стають на одну позицію з таким важливим товаром, як нафта і газ. Варто замислитися... Але, на жаль, політична короткозорість нашої влади не дозволить найближчим часом вирішити проблему вільної купівлі-продажу сільськогосподарської землі, а без цього ринку солідно грати на світовому рівні Україні не вдасться...

Наталія Щербатюк, аналітик ФК «Чинник» (для УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter