Українські корвети: обороноздатність під прицілом судових позовів

Українські корвети: обороноздатність під прицілом судових позовів

ЧСЗ переміг у конкурсі на будівництво корвету для ВМФ України. «Залив» і «Ленінська кузня» мають намір оскаржити це у суді. Може, не подобається акціонер переможця  “Смарт-холдинг”?..

Чорноморський суднобудівельний завод, основним акціонером якого є “Смарт-холдинг”, на початку грудня урочисто оголосив про свою перемогу у конкурсі на будівництво військового корабля класу «корвет» для Військово-Морського Флоту України. Новина, як не дивись, оскільки з`явився шанс того, що наші Військово-Морські Сили збережуть прийнятний рівень боєздатності. Проте, є й ті, кого перемога ЧСЗ надзвичайно засмутила, неважко здогадатися, що це підприємства, що програли в конкурсі. Тепер вони готуються оскаржувати його результати, що, на жаль, вважається нормальним явищем для нашої країни. Крайня межа корумпованості українських держчиновників привела до того, що практично будь-який державний конкурс або тендер закінчується судовими позовами і звинуваченнями в заангажованості його організаторів. Але в даному випадку у Міноборони як організатора конкурсу з будівництва корвета є вагомі аргументи на захист своєї об`єктивності. Одним з найбільш вагомих можна вважати згоду успішної бізнес-структури “Смарт-холдинг” надати проекту фінансову підтримку у разі перебоїв з держкоштами. Отож тепер, купуючи консервовані огірки “Верес”, ви можете сказати собі, що робите внесок у зміцнення обороноздатності українського флоту – цей бренд теж належить “Смарт-холдингу”.

Сучасне озброєння = час + кошти

А попри жарти, зрозуміло, що ні про яку благодійність не йдеться. Ніхто не намагається представити “Смарт-холдинг” у вигляді якоїсь альтруїстичної компанії, яка тільки спить і бачить, як би підвищити обороноздатність українського флоту. “Смарт”, звичайно, розраховує на отримання від держави всіх передбачених коштів на оплату будівництва корветів. Та для Міноборони украй важливо, щоби процес будівництва нових кораблів йшов без перебоїв, адже традиційно розробка і виробництво озброєнь і військової техніки (ОВТ) в Україні фінансується раз по раз. Неритмічність виділення коштів на реалізацію оборонних проектів постійно приводить до зриву термінів їх виконання. Зазвичай Міноборони вдається вибити одноразове фінансування з держбюджету на кілька місяців роботи того чи іншого оборонного заводу або КБ. Як тільки гроші закінчуються, все зупиняється до наступного траншу. Значна частина коштів для фінансування виробництва ОВТ зазвичай закладається у стабілізаційному фонді держбюджету. Але всім чудово відомо, що наповнення самого стабфонду з року у рік залишається однією з головних проблем Кабміну. Основне джерело надходжень до стабфонду – приватизація і розміщення держоблігацій на внутрішньому ринку. І перше, і друге ніяк не гарантують надходження хоч би половини запланованих обсягів. У результаті Міноборони залишається констатувати, що затверджені терміни з переозброєння армії і флоту новими ОВТ постійно корегуються у бік збільшення. І все це на тлі морального і фізичного старіння військової техніки й озброєнь нашої армії.

Із корветом та ж історія. Згідно з програмою створення кораблів класу «корвет», на Чорноморському суднобудівельному заводі (ЧСЗ) до 2026 року їх планується побудувати 10. Перший - до кінця 2012 року, другий - у 2014-му, третій і четвертий, відповідно, у 2016-му і 2017-му роках. Таким чином, до 2017 року у складі ВМС України буде чотири корвети. У будівництві кораблів братимуть участь близько 30 вітчизняних підприємств. Основну частину озброєння поставлятимуть французькі компанії DCNS, MBDA, Eurotorp. Державний контракт з ЧСЗ Міноборони підписало 17 грудня.

Директор департаменту розробок і закупівлі озброєнь і військової техніки Міністерства оборони України Володимир Грек відзначив, що програма будівництва корветів пройшла узгодження зі всіма відомствами і зараз знаходиться на затвердженні у Міністерстві фінансів. “Мінфін – це наш головний опонент у розробці всіх програм переозброєння. Міноборони дуже складно працювати з відомством, особливо у питаннях планування”, - сказав він. При цьому В.Грек підкреслив, що раніше будівництво першого корвету планувалося завершити в 2011 році, проте до традиційних проблем з держфінансуванням  додалася криза, і термін здачі першого корабля перенесли на 2012 рік.

Більш того, за даними Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння, спочатку планувалося, що перший український корвет буде спущено на воду у 2010 році, а до 2015   у складі українських ВМС буде вже 4 корвети. Ці терміни були суворо прив`язані до віку і технічного стану кораблів, що перебувають сьогодні на озброєнні ВМС України. Як відзначають експерти ЦДАКР, бойові кораблі і катери, що входять до складу ВМСУ, практично всі дісталися при розподілі спадку ЧФ СРСР. Вік більшості з них – понад 20 років. Майже всі потребують заводського ремонту чи ремонту окремих вузлів, систем. На думку експертів, існує висока вірогідність того, що вже у 2010 році у ВМС залишаться усього три кораблі, термін технічної експлуатації який ще не закінчиться.

З цього виходить, що, навіть побудувавши перші 4 корвети до 2015 року, Україна запізнюється. Перенесення ж термінів готовності першої партії кораблів на 2017 рік загрожує дворічним провалом у процесі переозброєння.

Правда, раніше В.Грек заявляв, що у нинішній ситуації Міноборони переходить до оцінки кораблів відповідно до їх реального технічного стану, а не встановлених термінів служби. “Такий підхід дозволяє продовжити терміни експлуатації і уникнути паузи у переозброєнні флоту”,  - відзначив він.

Зрозуміло, що чиновник оборонного відомства ніколи не скаже, що флот країни на декілька років може опинитися фактично беззбройним. Нашому Міноборони можна тільки поспівчувати, всі вимагають від нього забезпечення боєготовності армії і флоту, тоді як коштів ледь вистачає бодай на латання дірок, яке називається продовженням термінів експлуатації. Тому з будівництвом корветів потрібно поспішати.

Навіщо корвети Україні?

Краще за всіх на це питання відповість професіонал. У листопаді цього року радник міністра оборони України, екс-командувач ВМС України, віце-адмірал Володимир Безкоровайний у своєму інтерв`ю виданню Міноборони «Флот України» відзначив, що кораблі, які сьогодні мають в своєму розпорядженні українські ВМС, - кораблі прибережної зони, закритого моря, і маючи обмежену автономність плавання, вони не можуть виконувати завдання на далекій відстані від баз. Рішення корвети будували у першу чергу тому, що вони є багатофункціональними кораблями, несуть значний спектр морського озброєння з боротьби з авіацією, підводними човнами і надводними кораблями.

«Оскільки кораблі класу «корвет» належать до кораблів з обмеженою морехідністю, було ухвалено рішення у рамках програми «корвет» підвищити водотоннажність корабля для того, щоб він міг виконувати завдання і в океанській зоні. У результаті проект українського корвету, прийнятий Міноборони 26 листопада 2009 року, вийшов за рамки загальноприйнятих негласних характеристик для кораблів типу «корвет», але це комбіноване рішення не обмежене ніякими документами, тому корабель, який будується, можна вважати корветом», - сказав експерт.

Автономність плавання нового військового корабля, який діятиме не тільки в операційній зоні Чорного, але і Середземного моря, - 30 діб, водотоннажність - 2,5 тис. тонн. Фактично, за загальноприйнятими у світі нормами, корабель, проект якого затвердило МО України, є легким фрегатом. Характеристики українського корвету дозволяють йому вести патрулювання і за межами Середземного моря, у районі Африканського рогу, біля побережжя Сомалі, де останніми роками активізувалися пірати.

Якщо зазвичай у кораблів класу «корвет» екіпаж складає близько 70 чоловік, то на українському корветі він, за даними розробників, буде складати близько 100 чоловік. Озброєння для українських корветів поставлятимуть французькі компанії DCNS, MBDA, Eurotorp.

Природний відбір

Підконтрольний російському бізнесменові Вадиму Новінському “Смарт-холдинг” має в Україні широке коло бізнес-інтересів. Компанія володіє 25% акцій найбільшої гірно-металургійної компанії “Метінвест”. У той же час, “Смарт-холдинг” – власник широко відомої компанії “Верес”, яка виробляє консервовані овочі та соуси. Холдинг управляє також рядом підприємств у інших галузях економіки. Що ж до суднобудування, то окрім ЧСЗ “Смарт-холдингу” належить «Херсонський суднобудівельний завод». Така диверсифікація активів дозволяє говорити про високу фінансову стійкість холдингу, що зайвий раз підтверджує правильність вибору ЧСЗ як виконавця Міністерством оборони.

Пропозиції учасників конкурсу з будівництва корветів оцінювалися за 19 критеріями. Найважливішим з них була відповідність технологій і виробничих потужностей підприємства запропонованому розробниками методу будівництва кораблів. Фахівці Міноборони і самі проектанти корвету прийшли до висновку, що ЧСЗ відповідає всім вимогам, які пред`являються. Зі всіх учасників конкурсу тільки у ЧСЗ є критий елінг, що дуже важливо у ході монтажу на корветі складного електронного устаткування, яке у жодному разі не можна проводити на відкритих майданчиках.

До того ж, оптимізації витрат на реалізацію проекту сприятиме і той факт, що ЧСЗ розташований у Миколаєві, де знаходяться і Казенне підприємство “Дослідницько-проектний центр кораблебудування”, що проектувало корабель, і “Зоря”-“Машпроект”, яке виготовлятиме двигуни для корветів.

“Наявність в одному місті науково-дослідних і виробничих підприємств дозволить тільки на транспортних витратах і відрядженнях заощадити близько 1 мільярда гривень», – відзначає В.Грек. Він також вважає, що велике значення для проекту має розташування Миколаєва. «Місто знаходиться у глибині території України на достатній відстані від державних кордонів. Миколаїв має власний вихід в море і при цьому стоїть на річці, що сприятливо відіб`ється на зберіганні кораблів. У прісній воді збереження корпусу забезпечується значно довше, ніж у солоній морській воді», – додав В.Грек.

Представник МОУ уточнив, що у 2010 році на виконання робіт з будівництва першого корабля з держбюджету буде виділено близько 180-200 млн. грн. “На наш погляд, це досить на першому етапі. У ході подальшої роботи буде остаточно визначена вартість робіт з будівництва самого корабля і вартість постачання озброєнь. Фіксована ціна будівництва одного корвету визначатиметься через місяць після здачі першого корабля”, - сказав В.Грек.

Зараз, за його словами, прогнозована ціна першого корабля складає близько 250 млн. євро. “Перший серійний корабель буде коштувати близько 210 млн. євро., тоді як у Європі вартість подібних кораблів складає близько 300 млн. євро”, - додав представник Міноборони.

Безумовно, викликає настороженість заява В.Грека щодо формування ціни корвета, яка буде відома тільки після завершення будівництва першого корабля. Але, як стверджує голова департаменту закупівлі озброєнь МОУ, подібна практика прийнята і за кордоном. У нас немає приводу не довіряти фахівцеві, отже на сьогоднішній день критикувати Міноборони, як мінімум, рано. Але це погляд, так би мовити, з боку, а у самих учасників конкурсу претензій до оборонного відомства хоч відбавляй...

Кому і чим не догодив “Смарт-холдинг”

Керівництво суднобудівельних заводів «Залив» (контролює депутат ВР від БЮТ Костянтин Жеваго) і «Ленінська кузня» (контроль над підприємством вже не перший рік приписують нинішньому главі МЗС Петру Порошенко) вже заявили про свій намір оскаржувати підсумки конкурсу з корвету. Окрім них і ЧСЗ, у ньому брали участь «Суднобудівельний завод їм. 61 комунара» і  ВАТ «Вадан Ярд Океан».

Голова наглядової ради «Заливу» дивується, чому конкурсна комісія віддала перевагу саме ЧСЗ. «Незрозуміло, але складається враження, що чиновники, які ухвалили таке рішення, насправді хочуть не будувати корвети, а підтримати відверто слабке підприємство. Єдине, що не викликає сумнівів, - це лобістські здібності російського бізнесмена», - цитувала прес-служба керченського «Заливу» главу НР підприємства.

Не менш жорстку позицію займає і топ-менеджмент «Ленінської кузні», який також вважає результати конкурсу несправедливими і планує їх опротестувати в суді.

Конкуренти ЧСЗ вважають, що завод взагалі не повинен був бути допущеним до конкурсу, оскільки знаходиться у стані банкрутства. Нічого не скажеш, аргумент вагомий. Хоч і не зовсім коректний. Всім чудово відомо, що банкрутство ЧСЗ є відверто штучним і продиктовано бажанням певних бізнес-груп, які раніше володіли акціями заводу, повернути контроль над підприємством. Цього року ЧСЗ працював цілком стабільно і завершив 9 місяців року з позитивними фінпоказниками – EBITDA ЧСЗ склала 7 млн. дол. Зрозуміло, це небагато, але в умовах спаду, який спостерігається у суднобудівельній галузі, цілком прийнятний показник. Є у підприємства цивільні замовлення і на наступний рік. Що ж до звинувачень у лобізмі, то тут і говорити нема про що. І “Залив”, і “Ленінська кузня” мають сьогодні не менші, ніж у ЧСЗ, можливості для впливу на рішення держчиновників. Проблема тільки у тому, що ці можливості і у них зосереджені в основному по лінії уряду, і там вони їх використовують за повною програмою. Проте, рішення по корвету ухвалювалося в Міноборони, яке знаходиться під контролем Президента. Отже у даному випадку “скривдженим” конкурсантам на особливе співчуття розраховувати не варто.

Є ще один “камінь” у городі “Смарту”. Противники ЧСЗ нарікають, що оборонне замовлення пішло у руки російського олігарха. На це можна відповісти, що сам проект корвета носить хоч і не виражений, але все таки антиросійський характер. Але зовсім не тому, що спорудження перших чотирьох корветів до 2017 року збігається із закінченням термінів перебування ЧФ РФ на території України. Нагадаємо, Міноборони відмовилося від оснащення корвету російською зброєю, віддавши перевагу французькому виробникові. МОУ навіть убачає в цьому свій внесок в європейську інтеграцію нашої країни.

Через що не вибрали

І ще кілька слів про те, чому переможцем конкурсу не став керченський “Залив” чи “Ленінська кузня”. Щодо останньої, то, на думку фахівців, київське підприємство спочатку не входило до числа фаворитів. По-перше, будувати морські військові кораблі у Києві це, погодьтеся, дещо дивно, навіть з погляду дилетанта. Усе ж столиця дуже далека від моря. Та найголовніше те, що у “Ленкузні” повністю відсутній досвід в такої роботи.

Інша справа – керченський суднобудівельний завод “Залив”. Як відзначив В.Грек, це підприємство було єдиним реальним суперником ЧСЗ. Як визнав представник Міноборони, власники “Заливу” теж заявляли про те, що готові надати фінансову підтримку проекту у разі проблем з держфінансуванням. “Навіть завод ім. 61 комунара”, який тільки цього року одержав 6 млн. грн. на підтримку ракетного крейсера “Україна” і дотепер не відзвітував за ці кошти, тому що на підприємстві немає грошей, заявив, що може фінансувати будівництво корвету у разі потреби”, - сказав В.Грек і додав: “Якщо ж говорити про стан банкрутства, в якому знаходиться ЧСЗ, то в Україні ряд підприємств знаходяться у стані технічного банкрутства. Наприклад, завод ім. Малишева давно у стані банкрутства, але вже четвертий рік справно поставляє Міноборони щорічно по батальйону танків. У нашій країні банкрутство – не той чинник, який варто розглядати як перешкоду виконанню контрактів”.

У чому керченський “Залив” поступився миколаївському ЧСЗ, викладено вище. Варто тільки додати, що якщо охочі ознайомитися з фінансовим станом “Заливу” навряд чи знайдуть помітні розбіжності з ситуацією на ЧСЗ.

Якщо дивитися на речі реально, то фінпоказники підприємства – це одне, а фінансове становище його власника – зовсім інше. За цим критерієм “Смарт-холдинг” поза всякими сумнівами дасть фору решті учасників конкурсу. Гроші у компанії є, пригадайте хоч би гірничорудні активи “Смарту”, які, не зважаючи на кризу, залишаються цілком ліквідними і прибутковими. Досвідчена людина заперечить: але ж у власника “Заливу” Костянтина Жеваго теж є Полтавський ГЗК. Та є, але на цьому схожість зі “Смартом” і закінчується. Між іншим, пора зупинитися. Текст і без того загрожує перетворитися на прославлення на адресу “Смарт-холдингу”, а з продовженням “наїздів” на його конкурентів і взагалі виглядатиме, як відверта “заказуха”.

Купи мариновані огірки – підтримай переозброєння флоту

За великим рахунком, навіть якщо б переможець конкурсу і не був на голову вище своїх конкурентів у фінансовому і технічному плані, розмови про судові позови все одно були б недоречними. Вряди-годи з`явилася надія на реалізацію крупного проекту з переозброєння українського флоту, й абсолютно неприпустимо ставити його під загрозу зриву через розборки між фінансово-промисловими групами. Усе вищесказане мало на меті продемонструвати, що, по-перше, корвет потрібно будувати щонайшвидше, а по-друге, конкуренти ЧСЗ з конкурсу не впоралися б із цим завданням краще. Усі «підкилимні інтриги» у ході конкурсу (про них ми можемо тільки здогадуватися) не грають у даному випадку ніякої ролі, важливі тільки факти, а вони на користь ЧСЗ. І якщо хтось зі «скривджених» все ж таки зважиться оскаржувати «правду» у суді, то це буде прямим ударом по обороноздатності українського флоту. Те ж саме стосується і політиків, які, виходячи з особистих симпатій, можуть включитися у процес.

Насамкінець кілька слів про харчові продукти і інші предмети широкого вжитку, які своєю упаковкою апелюють до футбольних уболівальників чи певної іншої цільової аудиторії. У будь-якому супермаркеті ви можете зустріти продукцію компаній, які позиціонують себе як спонсори спортивних заходів чи соціальних проектів. Близько року тому на касі одного з магазинів мені на очі потрапили стилізовані під автомобільне колесо освіжувачі повітря для салонів машин. На перший погляд нічим не примітний виріб, окрім одного – на упаковці крім назви виробника й інструкції з використання був напис “Support our troops” (Підтримай наших солдатів – англ.). Не ясно, яким невідомим вітром занесло до нас ці китайські освіжувачі, що призначалися для продажу у США і беруть участь у загальнодержавній американській акції. Але добре б і нам перейняти цей корисний досвід. Мені, наприклад, абсолютно фіолетово, яку футбольну команду спонсорує той чи інший виробник пива, зате зовсім не байдуже, чим озброєні наші армія і флот. Поява у вітчизняному ОПК таких крупних і різнопрофільних компаній як “Смарт-холдинг” відкриває широкі можливості для проведення акцій, подібних американській. Що ж до огірків, то я у жодному випадку не закликаю змітати з прилавків продукцію “Вересу” з відчуття патріотизму. До того часу, поки хто-небудь офіційно не заявить про свою спонсорську підтримку українських оборонних проектів або збройних сил в цілому, всім охочим допомогти нашим військовим залишається керуватися виключно смаковими перевагами.

Петро Черних (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter