"АрселорМіттал" - жертва виборчого популізму?

Тимошенко зобов`язала власника "АрселорМіттал Кривий Ріг" підняти на 25% зарплату робітникам. Шкода, що решта власників меткомбінатів не має ніяких інвестзобов`язань...

"АрселорМіттал Кривий Ріг" у нинішній виборчій кампанії не залишився поза увагою. Юлія Тимошенко 21 січня відвідала найбільший український меткомбінат і пообіцяла металургам, що уряд доможеться для них підвищення зарплат на 25%. При цьому прем`єр повідомила, що вже поставила з цього приводу жорстку вимогу перед керівництвом і власниками АМКР. У принципі, усе абсолютно зрозуміло, перед другим туром виборів прем`єр намагається задіяти адмінресурс на “ворожій” території і принадити на свій бік криворіжців, які традиційно у більшості голосують за Партію регіонів. Ось тільки дуже прикро за решту українських металургів, яким не пощастило працювати на колишній Криворіжсталі. Чом би прем`єр-міністрові не приїхати на ММК ім. Ілліча, “Азовсталь” чи Алчевський меткомбінат і там не поставити питання руба – даєш підвищення зарплати на 25%! Знаємо, знаємо. Так, тільки у власника АМКР – єдиного зі всіх власників вітчизняних метпідприємств – збереглися інвестзобов`язання перед державою. Як би ми не раділи за металургів АМКР, але заяви прем`єра інакше як виборчим популізмом не назвеш. А найголовніше те, що будь-який іноземний інвестор зайвий раз може переконатися – в Україні йому доведеться мати справу не стільки з економікою, скільки з політикою.

Підвищити зарплату на АМКР мають з 1 січня 2010 року. Процес прем`єр узяла під особистий контроль. Ще б пак, нову підвищену зарплатню металурги встигнуть одержати перед другим туром виборів! Й ультиматум присутній – якщо вимога не буде виконана, то комбінат може позбутися пільг, які Кабмін надав підприємствам гірничо-металургійного комплексу.

Дещо про Меморандум, ФДМ та зобов`язання

Щоби зрозуміти суть того, що відбувається, слід нагадати історію питання. У листопаді 2008 року, у сам розпал кризи, Кабмін підписав із власниками підприємств ГМК Меморандум про взаєморозуміння, покликаний пом`якшити наслідки економічного спаду для провідної української галузі. Зокрема, передбачалося введення мораторію на підвищення тарифів на залізничні перевезення продукції ГМК. Уряд зобов`язався забезпечити постачання природного газу для металургів за ціною його імпорту в Україну. Одним з підписантів документа виступив, зокрема, «АрселорМіттал». Але оскільки у компанії були ще й інвестиційні зобов`язання, виконання яких в умовах кризи виглядало фактично неможливим, то АМКР було необхідно укласти угоду з Фондом державного майна України. Саме ФДМ від імені уряду контролює це питання. Зобов`язання «АрселорМіттал» (тоді ще «Міттал Стіл») узяв на себе у 2005 році, після перемоги у конкурсі на приватизацію «Криворіжсталі». Якщо хто забув, тоді «Міттал Стіл» заплатив за «Криворіжсталь» 24,2 млрд. гривень. У 2004 році консорціум ІВС, створений Віктором Пінчуком і Рінатом Ахметовим, купив 93% акцій «Криворіжсталі» усього за 4,26 млрд. грн.

Далі буде... 14 травня 2009 року ФДМ і «АрселорМіттал Кривий Ріг» підписали нову редакцію договору купівлі-продажу «Криворіжсталі», змінивши термін виконання деяких інвестзобов`язань. Так, на період кризи компанії дозволили зменшити обсяг інвестицій у програми збільшення виробничих потужностей, технічного переоснащення і модернізації. Разом з тим, власник підприємства погодився в повному обсязі забезпечити виконання усього блоку соціальних питань, враховуючи збереження штатної чисельності працівників, своєчасну виплату заробітної плати. А згідно за спільним рішенням трудового колективу і власника, термін дії соцзобов’язань продовжено до 2011 року включно (раніше передбачалося, що він завершиться у 2010 році.)

Варто уточнити, що угода з ФДМ не передбачає конкретних дат виконання інвестиційних зобов`язань у їх виробничо-технічній частині. Фонд держмайна погодився з тим, що відновлення в повному обсязі програм з модернізації підприємства можливе тільки після досягнення АМКР виробничих показників 2005 року – року, коли «АрселорМіттал» прийшов на «Криворіжсталь». Тільки після цього ФДМ знову включить таймер відліку часу, відведеного на виконання усього перерахованого. Таким чином, АМКР може залишатися під «ковпаком» ФДМ ще не один рік. Сьогодні ніхто не гарантує, що відносне зростання попиту і цін на металопродукцію у світі, яке почалося у другому півріччі 2009 року, буде стійким і не зміниться черговим провалом.

Не від усіх можна вимагати...

Окрім ФДМ до контролю за діями «АрселорМіттал» долучилися і профспілкові лідери. Для них АМКР – просто подарунок долі, адже боротися зі своїми власними олігархами за добробут «пролетаріату» - справа невдячна. У результаті, профком АМКР став безумовним лідером галузі за кількістю гнівних заяв. Фоном для них зазвичай служить мертва тиша колег у відповідь на урізання зарплат, неоплачувані примусові відпустки і скорочення. Перераховані антикризові заходи широко були використані у 2009 році всіма без виключення фінансово-промисловими групами, які володіють активами в українському ГМК. Але там про інвестзобов`язання не було ні слуху, ні духу, наші віпи приватизовували металургійні і гірничо-збагачувальні комбінати у кінці 1990-х – на початку 2000-х без обтяжливого «зобов’язаний» перед державою і робочими. Якби не постреволюційні розборки 2005 року з опонентами “помаранчевої” влади, то і “Криворіжсталь” не вислизнула би з під контролю доморощених магнатів. Не їздити б тоді Юлії Володимирівні у Кривий Ріг і не вносити сум`яття у голови металургів. Як не поїхала вона в Алчевськ або Макіївці з ультимативними вимогами підвищити зарплату на місцевих меткомбінатах. Але навіть якщо прем`єр і вирішила би приїхати на “Криворіжсталь”, то поводилася б точно так, як і на Маріупольському меткомбінате ім. Ілліча. Там Ю.Тімошенко напередодні виборів нічого не вимагала від керівництва, а тільки обіцяла відшкодувати ПДВ в повному обсязі. Гендиректора ММК ім. Ілліча Володимира Бойка прем`єр навіть похвалила за те, що “на підприємстві ситуація дещо краща, ніж у всіх”. Чим краща – не зрозуміло, зате зрозуміле інше. Бойко, який знаходиться у перманентному конфлікті з регіоналами, може «допомогти» забезпечити прем`єру декілька тисяч голосів виборців.

Однак, найбільш кричуща несправедливість полягає у тому, що на АМКР і без того найвища зарплата по ГМК в Україні. За даними об`єднання Металлургпром, на листопад 2009 року середня зарплата на комбінаті складала 3,5 тис. грн., тоді як по галузі не перевищувала 3,2 тис. грн. Раніше заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Віктор Сергєєв заявляв, що за підсумками 2009 року середньомісячна заробітна плата працівників метпідприємств цього регіону знаходиться на рівні 3 тис. 330 тис. грн. Лідерами за рівнем зарплат є:

ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - 3 тис. 678 грн.

ЗАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн» - 3 тис. 565 грн.

ВАТ «Північний ГЗК» — 2 тис. 931 грн.

ВАТ «Інгулецький ГЗК» — 2 тис. 868 грн.

ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержінського» - 2 тис. 618 грн.

Якщо "АрселорМіттал" виконає умови Ю.Тимошенко, то середня зарплата на підприємстві зросте до 4,4 тис. грн. Цікаво, як на це відреагують робочі, наприклад, меткомбінату ім. Дзержинського з їхніми 2,6 тис. грн. та інших метпідприємств України. Швидше за все, образяться і підуть голосувати за Януковича. Більше того, дуже сумнівно, що свій вибір на користь Тимошенко зроблять і жителі Кривого Рогу. Місцеві активісти ПР швидко і дохідливо роз`яснять металургам, що їх банально підкуповують, використовуючи горезвісний адміністративний ресурс. Не виключено, що тут же буде обіцяно вичавити з «іноземних капіталістів» ще більше, але вже після приходу до влади Віктора Януковича. Це припущення підтверджують і висновки людини, присутньої на зустрічі Юлії Тимошенко з колективом АМКР. В очевидця склалося стійке враження, що металурги сприйняли заяви прем`єра про 25-процентне підвищення зарплат з відвертим недовір`ям. «Присутні, серед яких була достатня кількість рядових металургів, зустріли цю заяву з іронією та усмішками», - додав співбесідник агентства. До речі, Кривий Ріг у першому турі проголосував таки за В.Януковича, другий результат в місті отримав С.Тігіпко.

А у відповідь «тиша»

Керівництво меткомбінату відповіло на ультиматум прем`єра досить стримано, мабуть, звикшись з роллю «хлопчика для биття». «Підприємство недавно почало переговори з профспілками щодо зміни  Колективного трудового договору в плані підвищення заробітної плати. Переговори продовжуються, про зміни буде оголошено пізніше. «АрселорМіттал Кривий Ріг» залишається вірним своїм зобов`язанням згідно з угодою купівлі-продажу, зокрема в соціальній сфері. Підприємство продовжуватиме в 2010 році послідовну політику поліпшення стандартів охорони здоров`я і безпеки праці, соціальний діалог і стабільний розвиток конкурентоспроможності компанії», - сказано в прес-релізі АМКР.

У «АрселорМіттал» чудово розуміють, що прихід до влади Януковича може обернутися для них ще більшим пресингом. Загальновідомо, що структури Ріната Ахметова, колишнього власника «Криворіжсталі», постійно виступають з критикою у бік індійських власників щодо виконання інвестзобов`язань. Зрозуміло, що після повернення у владу регіоналів вона цілком може матеріалізуватися в щось серйозніше, аж до реприватизації. Ось і доводиться “АрселорМіттал” маневрувати між двох вогнів, забезпечуючи при цьому найбільш високу зарплату в галузі і справно сплачуючи податки. Чи надовго вистачить терпіння у компанії, покаже час і політична ситуація. Але Україні навряд чи варто розраховувати на прихід серйозного інвестора, готового платити чесну ціну за наші підприємства. Вже дуже важко догодити всім політикам відразу.

Антон Лосєв (УНІАН)

УНІАН в Google News