Металургія знову йде на рекорд, але не українська...
Металургія знову йде на рекорд, але не українська...

Металургія знову йде на рекорд, але не українська...

17:35, 18.03.2010
14 хв.

УПЕ оприлюднила прогноз балансу ринку та ціни на сталь у 2010 році. Не обійшлося без несподіванок - уже в 2010 році світова металургія вийде на історичний максимум. Шкода, що це не стосуватиметься українських сталеварів...

Держпідприємство «Укрпромзовнішекспертиза» (УПЕ) оприлюднило прогноз «Баланс ринку та ціни на сталь у 2010 році». Не обійшлося без несподіванок. Раніше експерти запевняли, що обсяги виробництва в гірничо-металургійному комплексі досягнуть докризового рівня в кращому разі через 2-3 роки. Але в УПЕ вважають, що вже в поточному році світова металургія вийде на історичний максимум з виплавки сталі. Виробництво зросте не лише порівняно з кризовими 2009 і 2008 роками, але і поб`є рекордні показники 2007 року. На жаль, вітчизняним металургам ще дуже далеко до свого власного рекорду.

У заручниках в Китаю

Почнемо з попиту. Як зазначає генеральний директор «Укрпромзовнішекспертизи» Володимир Власюк, реальне використання сталі у світі становило у 2009 році 1 млрд. 276 млн. тон, у 2008 році воно було майже таким самим - 1 млрд. 284 млн. тон. У рекордному 2007 році – 1 млрд. 317 млн. тон. “Таким чином, говорити про глибокий провал використання сталі у світі не доводитися”, - підкреслює експерт.

Відео дня

Основним споживачем і виробником сталі у світі залишається Китай. У 2009 році він спожив 565 млн. тон, що на 90 млн. тон більше, ніж у 2008 році. “У підсумку, якщо розглядати світове використання сталі без Китаю, то у 2009 році воно скоротилося, та варто додати Китай, і провалу немає”, - зазначає  В.Власюк.

У поточному році, за оцінками УПЕ, вжиток сталі у світі очікують на рівні 1 млрд. 360 млн. тон, тобто приріст складе близько 80 млн. тон, знову таки в основному за рахунок Китаю. Щоправда, у поточному році китайці використають лише на 45 млн. тон більше, ніж у 2009 році. Інший приріст очікують від країн з розвиненими економіками.

Окрім зростання реального споживання, існує ще один чинник, який викличе ріст виробництва у металургії. Наприкінці минулого року запаси сталі в світі скоротилися до вповні нормального рівня - 200 млн. тон, що на 60 млн. тон менше, ніж на кінець 2008 років. У 2010 році експерти УПЕ не чекають нарощування складських запасів сталі, навпаки, вони поступово скоротяться. Таким чином, замовлення метпідприємств формуватимуться, з одного боку, приростом вжитку стали, а з іншої - необхідністю поповнення складських запасів.

Разом з тим, як відзначають в УПЕ, інтенсивне зростання сталеплавильних потужностей у 2003-2009 роках (на 600 млн. тон) створило передумови для постійного дисбалансу на ринку сталі у майбутньому. Особливо це стане відчутним, якщо Китай уповільнить використання металопрокату.

Ми зупинилися, а вони продовжували йти

Одним з найважливіших чинників, який впливатиме на роботу металургійної галузі у цьому році є введення в експлуатацію нових потужностей у 2009-ому. Не дивлячись на фінансову кризу, торік в світовій металургії цей процес продовжився, на відміну від України, де він припинився. «Можливо, причина цього в потужнішій фінансовій базі, а також в ефективнішому управлінні зарубіжними металургійними підприємствами, що дозволило їх менеджменту продовжувати модернізацію. При цьому слід враховувати, що сталеливарні потужності, приблизно на 500 млн. тон сталі на рік, простоюють сьогодні без ринків збуту. Постає питання, хто опиниться серед тих метпідприємств світу, які простоюють. Звичайно, не ті, які були збудовані останнім часом, оскільки вони мають досконаліші технології виробництва,  відповідно, є більш конкурентоздатними, ніж старі підприємства», - зазначають в УПЕ.

Як «невдалий» приклад модернізації ГМК по-українськи хотілося б привести заяву генерального директора ВАТ «АрселорМіталл Кривий Ріг» Жана Жуе, яку він зробив на прес-конференції цього тижня. Він повідомив, що протягом 18 місяців АМКР має намір побудувати першу машину безперервного литва заготівки (МБЛЗ) потужністю 1,2 млн. тон сталі на рік. У планах меткомбінату  -завершити будівництво МБЛЗ до кінця 2011 року, проте реалізація проекту багато у чому залежатиме від своєчасного відшкодування ПДВ підприємству, заборгованість з якого сьогодні складає 3 млрд. грн. разом з авансовими платежами з податку на прибуток. АМКР не самотній у своїх проблемах з поверненням ПДВ, більшість українських метпідприємств страждають від вимивання оборотних коштів через ненависний податок.

Сировина знову дорожчає

Застаріле виробництво, звичайно, серйозна проблема, але ціни на сировину все ж важливіші. Рекордний рівень виробництва сталі приведе до зростання вжитку сировини металургійними підприємствами. За оцінкою УПЕ, у 2010 році металургам буде потрібно на 250-270 млн. тон більше залізної руди, ніж у 2009 році. Коксового вугілля знадобиться на 90 млн. тон більше, а металобрухту - на 30 млн. тон. Зрозуміло, що цей об`єм потрібно не лише видобути, але і доставити замовникові, а, як відомо, логістика і транспорт є одним з найвужчих місць у роботі світової металургії. До того ж, за даними «Укрпромзовнішекспертизи», нові виробничі потужності у світовій вугільній і гірничорудній галузях запустять не раніше 2011 року, що приведе до дефіциту сировини, як наслідок - до значного зростання цін на неї.

За словами начальника аналітичного відділу УПЕ Олександра Крайнікова, у 2010 році ціна на високоякісне австралійське коксове вугілля зросте у світі на 55% - до 200 дол. за 1 тону. Ця ціна встановлена у контрактах, підписаних лише на перший кварта 2010-го фінансового року, який починається 1 квітня. “З чуток, які дуже схожі на правду, ціна австралійського вугілля на наступні квартали коливатиметься в межах 20 дол., тобто складати або 220 дол., або 180 дол. за 1 тону”,  - уточнив А.Крайніков.

Останнє десятиліття всі довгострокові контракти в ГМК були річними, але з початком кризи намітився повсюдний перехід на квартальні контракти. Як відомо, це сталося у зв`язку з дуже великою різницею, яка утворилася між високими цінами на сировину за довгостроковими контрактами і спотовими цінами, що впали, у другій половині 2008 року. У вересні 2008 року багато металургійних компаній були вимушені купувати коксове вугілля за довгостроковими контрактами, підписаними у першій половині 2008 року, коли ціни на сировину досягали свого максимуму. Ціна за довгостроковими контрактами складала близько 300 дол. за 1 тону, тоді як на спотовому ринку до того моменту вона впала до 100 дол. за тону. На думку А.Крайнікова, нормальною можна вважати ситуацію, коли спотові ціни дещо вищі, ніж ціни за довгостроковими контрактами. “Але у 2009 році цього ми не спостерігали, у результаті покупці і постачальники прийшли до щоквартальних контрактів”, - додав він.

Приблизно така ж ситуація на ринку залізорудної сировини. На думку А.Крайнікова, подорожчання буде, але не на 70-90%, як прогнозували у 2009 році. Більшість експертів схиляються до думки, що ціна зрс у світі зросте з 1 квітня на 40% і складе близько 95 дол. за 1 тону.

Ще одна стратегічна сировина для металургів – металобрухт подорожчає в поточному році на 30% - до 324 дол. за 1 тону.

Але це все «у них», а в Україні ціни на три основні види сировини для металургії у 2009 році помітно відставали від світових. Якщо відносно зрс і коксового вугілля ситуація пояснюється насамперед нижчою якістю вітчизняної продукції, то ціну металобрухту у нас традиційно штучно занижують жорсткими обмеженнями на експорт.

Україна: Ринок металу відновлюється, собівартість зростає, а пільги відміняють

Торік ціни на зрс знизилися в Україні майже удвічі і складали 41-42 дол. за 1 тону. “Враховуючи таке падіння торік, цього року виробники зрс намагатимуться відіграти ситуацію на свою користь і підняти ціни не менше, ніж на 45% до рівня світових цін і навіть більше”, - відзначив В.Власюк. Тобто, ціна залізорудної сировини в поточному році складатиме в Україні близько 100 дол. за 1 тону.

Зрозуміло, що зростання цін на сировину автоматично призведе до зростання собівартості металопродукції. Так, за оцінкою УПЕ, собівартість виробництва одного з найбільш поширених видів металопрокату – квадратної заготівки складатиме у 2010 році близько 380 дол. за 1 тону. У 2009-ому виробництво 1 тони квадратної заготівки коштувало 280 дол., тоді як у серпні 2008 року - 585 дол. за 1 тону.

Не можна не згадати про те, що зростання цін на сировину традиційно вдарить по українських меткомпаниях, які не вповні забезпечені власними сировинними ресурсами. Серед них ММК ім. Ілліча, “Запоріжсталь” і ІСД. Щоправда, щодо ІСД ситуація начебто повинна змінитися у зв`язку з купівлею 50% + 2 акції корпорації групою інвесторів на чолі з російським бізнесменом Олександром Катуніним за участю «Зовнішекономбанку» Росії. Прихід російських власників на найбільшу компанію українського ГМК, яка не має власної сировинної бази, ймовірно, може відбитися в цілому на ринках сировини в Україні.

Разом з тим, за словами гендиректора УПЕ, ситуація з покупкою ІСД доки залишається неясною. «З одного боку, усі знають, що пан Катунін має відношення до Євразу, який має в своєму розпорядженні значні сировинні ресурси. Але в операції відсутня прозорість, і зрозуміти, чи дійсно ІСД тепер пов`язаний з Еразом, чи ні, неможливо», - зазначив В.Власюк.

Тим часом, на його думку, присутність в операції російського капіталу у будь-якому разі сприятиме постачанню на підприємства ІСД російської зрс. «Присутність російської зрс на українському ринку цього року однозначно зросте, що відбере у вітчизняних виробників близько 5% ринку зрс. В той же час, українські виробники зрс не матимуть проблем з реалізацією своєї продукції, оскільки попит в Китаї як і раніше високий», - додав В.Власюк. Торік Китай придбав понад 10 млн. тон української залізорудної сировини, а цього року експорт зрс в КНР зросте, за оцінкою УПЕ, до 15 млн. тон.

Експерти переконані, що у 2010 році на ринку металопродукції головним буде покупець. Як і в 2009-ому, ціни на металопрокат продовжать рухатися у вузькому коридорі, який обмежуватиметься відносно невисоким попитом і зростанням собівартості виробництва.

Як вважає А.Крайніков, ринки українських металургів у 2010 році залишаться традиційними. У 2010 році УПЕ прогнозує збільшення постачань українського металопрокату і напівфабрикатів до Європейського Союзу та США, де помічають поступове відновлення економік. “Також збільшиться експорт до країн СНД, тоді як постачання на Близький Схід залишаться на рівні минулого року. У поточному році відновиться об`єм постачань в країни Європи, що не входять до ЄС”, - зазначив В.Власюк.   

Проте, для наших метекспортерів існують дві серйозні загрози. Перша  полягає у тому, що найближчими роками Туреччина завершить будівництво виробничих потужностей з випуску різних видів плоского прокату. Як відомо, раніше ця країна була одним з крупних споживачів українського плоского прокату. Але вже протягом найближчих років Туреччина вироблятиме  близько 9 млн. тон цього продукту на рік, що закриє для України важливий ринок. Подібна ситуація спостерігається і на Близькому Сході - одному з найбільших споживачів українського металу. За останні два роки ринок цього регіону скоротився на 17 млн. тон сталі за рахунок введення в експлуатацію відповідного об`єму виробничих потужностей.

Згідно з прогнозами УПЕ, загальний об`єм виплавки сталі в Україні становитиме у 2010 році близько 33,5 млн. тон, що на 3,5 млн. тон, або на 11% більше, ніж у 2009 році. На думку гендиректора УПЕ, об`єм експорту української сталі зросте у 2010 році приблизно на 2,5 млн. тон – до понад 27 млн. тон.

При цьому внутрішній ринок сталі України може збільшитися у 2010 році на 1 млн. тон і скласти близько 6,5 млн. тон. Важливо, що, на думку А.Крайнікова, одним з основних чинників зростання внутрішнього ринку стане сама металургійна галузь. “Значні об`єми сталі будуть використані для ремонту і заміни виробничого устаткування на метпідприємствах, що зумовлено відновленням обсягів виробництва в металургійній галузі”, - сказав експерт.

В УПЕ прогнозують, що виробничі потужності українських метпідприємств будуть задіяні у 2010 році приблизно на 70%, тоді як у 2009 році цей показник був на рівні 59-60%. Нагадаємо, виробничі потужності українських метпідприємств дозволяють виплавляти близько 43 млн. тон сталі на рік.

Не можна не пригадати про Меморандум про взаєморозуміння між підприємствами вітчизняного ГМК і Кабінетом міністрів, підписаний у листопаді 2008 року. В.Власюк вважає, що дія Меморандуму не буде продовжена на поточний рік. На думку експерта, це станеться через наполегливий опір пролонгації дії документа з боку тих, кого він стосується, насамперед “Укрзалізниці”. Відповідно, металурги втратить ті пільги, які їм надавали щодо вартості газу, так само буде знятий мораторій на підвищення вартості залізничних перевезень. Звичайно, це не додасть оптимізму нашим металургам, але в цілому стабільна ситуація на ринку  дозволить відпрацювати їм цей рік нормально. А  що буде далі?..

Основне завдання нашої металургії - не потрапити до тих півмільярда сталеливарних потужностей, які виявилися незатребуваними. Нічого нового тут не вигадаєш. Як уже неодноразово наголошували, утримати нинішні обсяги виробництва вдасться лише у разі розвитку внутрішнього ринку, який і в кращі роки не перевищував 25% загального обсягу виробництва.

"Укрпромзовнішекспертиза” ще кілька років тому заявляла про необхідність масштабного оновлення українського металофонду, який включає всі рухомі і нерухомі металоконструкції, що знаходяться на території країни. Його оцінюють приблизно у 600 млн. тон. На думку експертів,  металлфонд повинен повністю оновлюватися раз на 35 років, але ми з цим запізнилися років на 20. Розділивши 600 млн. тон на 35, ми отримуємо цифру 17 млн. тон щороку. Тобто для українських металургів роботи надто багато, інша справа, що грошей на масштабне оновлення немає, і юлижчим часом не очікують. Але ж треба з чогось починати, нехай навіть з малого...

Петро Черних (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся