Операція "Інтеграція": Росія націлилася на "Зорю-Машпроект" і ФСК "Море"...

РФ ініціює інтеграцію суднобудівельних підприємств України і власної ОСК. Обіцяє нам вигідні замовлення і безперебійне фінансування, але все це у нас і так було б, якби росіяни не заважали...

Операція "Інтеграція", яку Росія в останні тижні прискореними темпами проводить на території України, вражає своєю масштабністю і безцеремонністю. Дії північного сусіда зі впровадження самого себе в українську економіку проходять під кодовою назвою "Врятуємо по-російськи". Тобто російські колеги (або конкуренти - це як кому подобається) беруть в дружні обійми колег українських, і, можна припустити, що більше вигоди і задоволення і від процесу, і від результату, одержить саме Росія. А ось чи потрібна така поспішна інтеграція вітчизняній економіці – це ще питання.

Після авіапрому, інтеграційні дії розповсюдилася на найбільш перспективні галузі українського оборонно-промислового комплексу. Почавши з боязких заяв про можливість ремонту на українських підприємствах кораблів ЧФ РФ, російське керівництво вже відкрито декларує свої плани зі включення провідних суднобудівельних підприємств України до складу Об`єднаної суднобудівельної корпорації (ОСК). Поки йдеться про суднобудівельнукомпанію Феодосії «Море» і державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект». Як і Об`єднана авіабудівна корпорація (ОАК), керівництво якої націлювалося на контрольний пакет акцій концерну «Антонов», ОСК є державною структурою, а значить, її стратегія повністю узгоджується з урядом РФ. Як у першому, так і в другому випадку, Росія говорить про свою здатність вдихнути нове життя в українські підприємства, забезпечивши їх вигідними замовленнями і безперебійним фінансуванням. Логіка підказує, що суднобудівники Феодосії, які знаходяться сьогодні в украй важкому стані, повинні проникнутися глибоким відчуттям вдячності до російських товаришів. Шкода тільки, для цього українські суднобудівники повинні впасти в амнезію і забути про те, що обіцяні “вигідні замовлення” насправді у них і так вже були б, якби росіяни не заважали.

Ініціативи експромтом – заводи пачками

Як писали російські ЗМІ, 4 травня в ході зустрічі з керівником ОСК Романом Троценко прем`єр-міністр РФ Володимир Путін доручив йому узяти під особистий контроль питання включення до складу ОСК миколаївської «Зоря-Машпроект» і заводу Феодосії «Море». "В рамках роботи з нашими українськими колегами ми розглядаємо питання про інтеграцію двох великих українських підприємств - "Зоря-Машпроект", це дуже сильний завод з виробництва суднових турбін, який може виробляти також газові турбіни, і заводу Феодосії "Море" - великий завод з виробництві судів з легких сплавів, з алюмінію. Обидва - державні підприємства України, вони в даний момент мають труднощі із завантаженням і при інтеграції їх з ОСК ми могли б вирішити питання", - повідомив Р.Троценко прем`єру. В.Путін, у свою чергу, відзначив: "Ми домовлялися з партнерами, що ці питання пропрацюють, візьміть їх під найсерйозніший контроль. Та що під контроль, треба брати пряму участь в опрацьовуванні цих питань з об`єднання підприємств там, де є зацікавленість з обох сторін".

Потрібно віддати Р.Троценко належне, він справедливо назвав Україну найголовнішим імпортером російського суднобудування, що поставляє більше 6 тис. найменувань комплектуючих і суднових систем. "Можна сказати, що без України наше суднобудування мало би серйозні складнощі у виробництві тієї техніки, яку воно виробляє", - додав глава ОСК.

З діалогу В.Путіна і його підлеглого може здатися, що ініціатором переговорів з Україною щодо об`єднання суднобудівельних підприємств двох країн виступав керівник ОСК. Але як пояснили кореспондентові УНІАН в Міністерстві промислової політики України, у віданні якого знаходяться НПКГ «Зоря-Машпроект» і ФМК «Море», подібні питання вирішуються на рівні глав урядів. Від подальших коментарів у міністерстві утрималися. Не вдалося оперативно одержати коментар і у першого віце-прем`єр-міністра України Андрія Клюєва – його прес-служба пообіцяла надати коментар пізніше. Прояснити ситуацію не змогли і на самих підприємствах - як у Миколаєві, так і у Феодосії, керівників на місці не опинилося. На жаль, хоча уряд і не оголошував цього року тривалих травневих свят, більшість ньюзмейкерів, які дуже цікавлять агентство УНІАН з даного питання, опинилися далеко від своїх робочих місць. У результаті ситуація з можливим входженням НПКГ «Зоря-Машпроект» і ФСК «Море» ще неясніша, ніж та, що склалася кілька тижнів тому навколо об`єднання концерну Антонов і ОАК. Можна не сумніватися тільки в одному – розмова про об`єднання була, і вели її прем`єр-міністри РФ і України. Як же інакше тлумачити слова В.Путіна про те, що "ми домовлялися з партнерами, що ці питання пропрацюють». Правда, не зрозуміло, чи є заява про входження українських заводів в російську держкорпорацию черговим «експромтом» Володимира Володимировича чи попередні домовленості про об`єднання вже досягнуті. Швидше за все, найближчим часом український уряд прояснить ситуацію, заявивши про те, що з відповідною ініціативою виступили російські партнери, а Кабмін створив чергову робочу групу з її розгляду. Нам же залишається чекати нових російських ініціатив, наприклад, про передачу у відання Роскосмосу КБ “Південне” і “Південмашу”, а, можеЮ, і про створення чого-небудь на зразок Росукркосмос, до якого увійде Національне космічне агентство України зі всіма підвідомчими підприємствами. Але якщо без жартів, хоча які вже тут жарти, то для того, аби зрозуміти, де в прийдешньому суднобудівельному об`єднанні закінчуються українські інтереси і починається зона виключно російських, можна обійтися і без офіційних коментарів.

Єдність протилежностей

Як відомо, український і російський оборонно-промислові комплекси – частини єдиного і могутнього ВПК СРСР. Природно, не зважаючи на 19 років, що пройшли після їх відокремленого існування, ОПК обох країн зберегли масу точок зіткнення. Хай їх ставало з кожним роком все менше, та зате зв`язки, які залишилися, справді дуже міцні. До таких можна сміливо віднести співпрацю українських і російських суднобудівників, в першу чергу, це - силові установки для військових кораблів виробництва “Зоря-Машпроект”. Миколаївськими газотурбінними двигунами оснащена більшість кораблів російських ВМС, до того ж вони встановлюються і на військові кораблі, які росіяни будують за замовленням Китаю, Індії та інших країн. У Росії багато говорилося про створення власного двигунобудівельного підприємства, яке було б здатне замінити «Зорю-Машпроект», але далі розмов справа так і не рушила. Безумовно, миколаївське підприємство дуже зацікавлене в російських замовленнях, але є у “Зірки” клієнти і крім Росії. Так, за оцінкою експертів Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР), у найближчі 10 років миколаївське підприємство зможе поставити в Індію 40 газових турбін. Вони будуть встановлені на фрегатах, побудованих за замовленням Індії на російських верфях. Хоча в даному випадку Україна і виступає як субпідрядник російських суднобудівників, але надалі індійські ВМС обслуговуватимуть свої двигуни саме у нас, а не в Росії. Поставляє “Зоря-Машпроект” свою продукцію і безпосередньо, без посередництва російських партнерів. На початку 2010 року підприємство відвантажило Китаю двигун ДУ-80, призначений для газоперекачуючого агрегату. У 2009 році був підписаний контракт на постачання 4-х агрегатів для китайського флоту вартістю 55 млн. дол. Є у підприємства крупні замовлення і від Ірану.

У цілому, «Зоря-Машпроект» цілком життєздатне підприємство, що хоч і зазнає певних труднощів, чого не скажеш про ФСК «Море». У суднобудівників Феодосії проблеми дуже серйозні. У лютому цього року Господарський суд Криму продовжив процедуру санації ФСК "Море" до 2 січня 2011 року (вона була почата 12 січня 2008 року). Підприємство є відкритим акціонерним товариством, але при цьому 100% його акцій належить державі, ними управляє Фонд державного майна. Не вдаючись в нюанси, відзначимо, що банкрутство ФСК «Море» багато в чому схоже на сотні і тисячі подібних історій, коли кредитори в тісній кооперації з державним менеджментом підприємства банкрутять його для того, щоб потім купити за безцінь.

Як не дивно, але той факт, що «Зоря-Машпроект» і «Море» знаходяться в дуже різних умовах, абсолютно не бентежить росіян. І це зрозуміло, для них найголовніше позбутися конкурентів, хоча, один з них суто потенційний (ФСК «Море»), а інший – і зовсім поза конкуренцією («Зоря-Машпроект» - єдине в СНД підприємство, що виробляє силові установки для кораблів). Краще зрозуміти, що ж турбує росіян, дозволить історія українсько-російської співпраці з будівництва десантного корабля на повітряній подушці «Зубр».

Китайський чинник

У кінці 1980-х санкт-петербурзьким конструкторським бюро «Алмаз» був створений найбільший у світі десантний корабель на повітряній подушці «Зубр», який за своїми технічними характеристиками дотепер залишається унікальним. Нічого подібного не змогли побудувати навіть у США. У 2000 році в Афінах був підписаний контракт з Росією і Україною на постачання 4-х «Зубрів» (по 2 кораблі з кожного боку) Міністерству національної оборони Греції. Близько 40% комплектуючих для «Зубрів» вироблялися українськими підприємствами, зокрема, двигуни, інші 60% (майже все озброєння) поставляли росіяни. Основним виконавцем замовлення з українського боку виступав завод «Море». У ході виконання контракту росіяни відверто «тягнули ковдру на себе», що виражалося в затримці постачань комплектуючих на українські підприємства. У результаті, греки так і не прийняли один з двох українських «Зубрів», тоді як у росіян узяли не тільки обидва замовлені кораблі, але замовили і ще один, замість українського.

У 2007 році переговори про покупку “Зубрів” почав з Росією Китай, орієнтовна кількість кораблів могла скласти від 10 до 15 штук, проте сторони не змогли дійти згоди. Вже в наступному - 2008 року - Китай почав переговори з Україною. У травні 2009 року міністр промислової політики Володимир Новіцький заявив про те, що ВМС Народної визвольної армії Китаю мають намір замовити і побудувати в Україні чотири кораблі на повітряній подушці проекту «Зубр». Виконувати замовлення буде ФСК «Море». За даними агентства Defense-Express, надалі Китай має намір розвернути серійне виробництво «Зубрів» на своїй території, саме тому йому не підійшла російська пропозиція, яка виключала передачу документації. Проте, на думку експертів, Китай не зможе «скопіювати» велику частину технологій і буде змушений купувати і в Росії, і в Україні комплектуючі. Враховуючи великі потреби КНР в таких кораблях, обсяги постачань будуть достатньо значними, що істотно поліпшить становище українських і російських підприємств ОПК, зайнятих в цьому проекті. Але для РФ це не достатній аргумент. Як тільки стало відомо про українсько-китайські переговори, росіяни заявили про чергову спробу налагодити випуск контрафактної продукції військового призначення в обхід інтересів Росії. Проте, ФСК «Море» може виробляти корабель згідно двосторонньої домовленості про використання інтелектуальної власності колишнього Радянського Союзу. Мабуть, розуміючи, що юридично вони перешкодити українсько-китайському договору по «Зубрах» не зможуть, російські суднобудівники донесли до прем`єр-міністра РФ ідею про необхідність поглинання українських конкурентів.

Що тут ще можна сказати. Так, контракт з Китаєм на будівництво «Зубрів» Україна, схоже, ще не уклала, але це зовсім не означає, що варто так легко здаватися на милість російської суднобудівельної корпорації. За наявності політичної волі шанси домовитися не тільки з Китаєм, але і з Росією цілком є, звичайно, якщо ФСК «Море» і «Зоря-Машпроект» залишатимуться під контролем держави. Але навіть якщо останнє слово залишиться за Росією, то варто пам`ятати, що проект «Зубр» життєво необхідний тільки для ФСК «Море», тоді як причин віддавати в ОСК «Зоря-Машпроект» взагалі немає...

Антон Лосєв (УНІАН)

УНІАН в Google News