Титановий холдинг - зміна влади сприяє створенню...

Очолити "Титан України" може людина, близька до групи Фірташа і лояльна до нової влади. Заблокована раніше ідея уряду Тимошенко про титановий холдинг втілить "регіональний" Кабмін...

Головою Державної холдингової компанії «Титан України» мабуть таки буде призначений нинішній голова правління ЗАТ “Кримський Титан” Олександр Нечаєв. Про це минулого тижня повідомили українські ЗМІ. О.Нечаєва вважають представником інтересів Дмитра Фірташа в титановій галузі. Призначення нового голови «Титану України» свідчитиме про те, що ідея попереднього Кабміну про створення в Україні титанового холдингу знайшла прихильників і в нинішньому уряді. Проте, тут ми в черговий раз стикаємося з явищем під назвою «місце сидіння визначає точку зору». Будь ідея хоч десять разів правильною, але якщо виходила вона не від «своїх» людей, її реалізацію блокуватимуть всіма можливими засобами. Саме так було з "Титаном України", до останнього часу.

Ідея титанового холдингу - не пройшло і десяти років...

Про створення титанового холдингу в Україні заговорили ще в 1990-х роках, реальні спроби робилися Кабміном, починаючи з 2002 року. Те, що передумови для об`єднання вітчизняних підприємств титанової галузі дійсно існують, підтверджується тим фактом, що незалежно від того, які політсили формували уряд, вони, так або інакше, поверталися до питання створення титанового холдингу. Дійсно, Україна входить в п`ятірку країн, що є виробниками даної продукції, правда, за обсягами наша країна знаходиться в цьому списку лише на 5-му місці. За виробництвом губчастого титану, або як його частіше називають титанової губки, Україна займає 10% світового ринку цієї сировини. Виготовляється губка на казенному підприємстві Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК). Крім того, «Кримський титан», в оренді у якого знаходяться Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК), спеціалізується на виробництві двоокису титану, який використовують у лакофарбовій, гумотехнічній промисловості, під час виробництва пластмас і в багатьох інших галузях. Але кінцева продукція – титановий металопрокат у нас не виготовляється, а титанова губка і двоокис титану всього лише напівфабрикати. Правда, не так давно в Україні було запущено дослідне виробництво титанових злитків, але поки в дуже обмежених об`ємах.

У 2008 році Кабмін (тоді його очолювала Юлія Тимошенко - ред.), заявивши про створення холдингу «Титан України», основною його метою визначив - посилення позицій країни на світовому ринку титанової продукції шляхом створення в Україні замкнутого циклу виробництва в цій галузі. Як часто у нас буває, уряд запізнився зі створенням титанового об`єднання, як мінімум, на 5 років. У 2005 році, коли різко почав зростати попит на такий прокат, який використовують в авіакосмічній галузі, наявність в Україні титанового холдингу із замкнутим виробничим циклом дозволила б поборотися за пристойний шматок світового ринку. Але з початком кризи в цій сфері почалася стагнація, а ціни на титановий прокат і сировину для його виробництва різко впали. Ряд міжнародних проектів з високим рівнем споживання титану, хоч і знаходяться у стадії реалізації, але переглядаються у бік скорочення або ж переносяться терміни їх завершення. При цьому старти нових «титаномістких» ідей повсюдно відкладаються. Складна ситуація на титановому ринку збережеться, на думку аналітиків, і в 2010 році, а пожвавлення варто очікувати не раніше 2011-2012 років. Таким чином, якщо опустити суто технічні нюанси, то Україна цілком може завершити формування титанового холдингу якраз до відновлення ринку.

У 2008 році Кабмін доручив об`єднати державні активи титанової галузі з метою створення вертикально інтегрованого холдингу від видобутку сировини (Вільногірський ГМК та Іршанський ГЗК) до виробництва готової продукції (ДАК "Титан", "Сумихімпром" і Запорізький титано-магнієвий комбінат). Засновником холдингу стало Міністерство промислової політики України.

Проте включенню до складу ХолдингуВГМК і ІГЗК перешкоджав той факт, що вони були передані в оренду терміном на п`ять років ЗАТ "Кримський Титан" у вересні 2004 року. Термін оренди закінчився у вересні 2009 року. І хоча держава володіє 50% + 1 акцією в "Кримському Титані" через ДАК "Титан", оперативне управління підприємством здійснює власник 50% - 1 його акцій – OstChem Holding AG, що входить в Group DF Дмитра Фірташа.

Тоді, в 2008-му, OstChem наполягав на пролонгації терміну оренди комбінатів, заявляючи про те, що компанія не була своєчасно повідомлена про розірвання договору. Тривалий судовий розгляд з цього питання фактично призвів до того, що оренда ІГМК і ВГМК була автоматично продовжена ще на 2 роки – до вересня 2011 року. Протистояння Кабміну Тимошенко і Фірташа завдало ідеї створення холдингу дуже сильний удар, а після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича здавалося, що на “Титані України” можна ставити хрест. Адже всім відомо, що воюючи з Тимошенко, Фірташ всіма силами підтримував Януковича, а відповідно, мав право розраховувати на лояльність до себе з боку нової влади. В принципі, Фірташ вже одержав серйозні дивіденди завдяки своїй політичній позиції, в першу чергу про це свідчить його перемога в судовому розгляді про 11 млрд. кубометрів газу, які були “експропрійовані” у компанії Фірташа Юлією Тимошенко. Тепер він може розраховувати на повернення цього газу, та ще й на компенсацію. Можна було припустити, що й титанова суперечка з державою буде вирішена на користь власника OstChem. До того ж у березні цього року голова правління ВАТ “Сумихімпром” Євгеній Лапін, якого також пов`язують з Дмитром Фірташем звернувся до Віктора Януковича з проханням про ліквідацію ДХК “Титан України”, мотивуючи це тим, що подібне об`єднання негативно позначиться на титановій галузі України. Але не пройшло й півроку, як позиція супротивників холдингу радикально змінилася, про що й свідчить інформація про призначення Олександра Нечаєва головою “Титану України”. Навіщо ще було це робити як не для того, аби продовжити процес формування компанії, в тому форматі в якому це і планувалося. Схоже, що орендарі ІГЗК і ВГМК порозумілися з Мінпромполітики.

Безстрокова оренда як варіант

На думку віце-президента Української асоціації підприємств чорної металургії (УкрМет) Сергія Грищенка, який до березня цього року займав пост заступника міністра промислової політики, питання включення до складу ДХК «Титан України» ІГЗК і ВГМК буде вирішене протягом нинішнього року. Таку думку в інтерв`ю УНІАН С.Грищенко висловив, коментуючи  можливе призначення главою ДХК «Титан України» О.Нечаєва.

С.Грищенко нагадав, що у вересні цього року пройде вже рік з тих двох років, на які була автоматично продовжена оренда ІГЗК і ВГМК. “Причина, за якою держава не змогла у вересні минулого року розірвати договір оренди по цих двох підприємствах і вони не були включені в холдинг, тільки в тому, що Фонд держмайна не направив своєчасно офіційного повідомлення австрійській компанії OstChem. У результаті, остання звернулася з позовами до судів», - сказав він і додав: “На пряме питання судів про те, чи існує офіційний документ, яким держава повідомляє OstChem про наміри розірвати з нею договір оренди ІГЗК і ВГМК, Фонд держмайна не зміг відповісти. В результаті суди ухвалили рішення про те, що OstChem має право на автоматичну пролонгацію договору оренди ІГЗК і ВГМК. Проте, я думаю, що протягом року, який залишається до завершення договору оренди, питання входження ІГЗК і ВГМК до складу холдингу «Титан України» буде вирішено».

Коментуючи інформацію ЗМІ про близькість О.Нечаєва до бізнес-структур Дмитра Фірташа, С.Грищенко відзначив, що Нечаєва можна однаково пов`язати, як з OstChem, так і з державою, що володіє рештою акцій «Кримського Титану». «Я думаю що питання призначення О.Нечаєва головою холдингу було належним чином узгоджено державними органами. Звичайно, я не можу виключати, що це призначення сприятиме посиленню позицій певної групи. Разом з тим, я хотів би акцентувати увагу на тому факті, що якщо холдинг не ліквідований, значить рішення про створення «Титану України», ініційовані нами в 2009 році, були правильними, що визнає і нинішній уряд. Створення холдингу було необхідністю, оскільки Україна втрачала позиції на світовому ринку титану. Холдинг – це прекрасний інструмент для створення замкнутого циклу виробництва титану в Україні”, - сказав експерт.

Водночас, він підкреслив, що підприємства холдингу вимагають серйозної реконструкції і технічного переозброєння. “Це стосується Запорізького титано-магнієвого комбінату, також ІГЗК і ВГМК, на яких необхідно вводити в експлуатацію нові ділянки з розробки родовища ільменітових руд. Для всього цього будуть потрібні дуже серйозні вкладення, а грошей у держави немає. Тому головне питання – це пошук стратегічного інвестора для холдингу “Титан України”, якому держава продасть пакет акцій. Буде це 25% або 50% поки не відомо, але залучення інвестицій так чи інакше необхідне. Стратегічним інвестором для “Титану України” можуть стати російські, німецькі або американські структури, варіантів дуже багато, не можна виключати, що таким інвестором стане OstChem, а можливо буде створений консорціум інвесторів”, - вважає віце-президент “УкрМет”.

Від себе ж додамо: все відбувається виглядає як свого роду капітуляція держчиновників під натиском великої фінансово-промислової групи, близької до вищих ешелонів влади. Відчувши, що у нього з`явилися шанси взяти під контроль не тільки сировинну базу і виробництво двоокису титану, але всю титанову галузь країни, Д.Фірташ відразу ж відмовився від планів з ліквідації «Титану України». Ще в травні 2010 року він заявив про те, що веде переговори з владою про участь "Кримського титану" в акціонерному капіталі державної холдингової компанії "Титан України". Фірташ відзначив, що готовий передати в "Титан України" свою частку в "Кримському титані", а також грошові кошти, суму яких не уточнив. На думку Д.Фірташа, одним з варіантів участі в капіталі "Титану України" може стати схема, використана під час створення "Кримського титану", коли 50%+1 акція компанії належить державі, а 50%-1 акція – приватному інвесторові. Судячи з усього попередні домовленості щодо саме такої схеми акціонування «Титану України» вже досягнуті, про що знову ж таки свідчить призначення О.Нечаєва головою «Титану України», як і на «Кримському Титані» він здійснюватиме оперативне управління холдингом, в першу чергу, на користь приватного інвестора.

Чи принесе нова розстановка сил користь титанової галузі покаже час. Враховуючи, що держава роками демонструє свою нездатність вирішувати проблеми титанових підприємств, гірше навряд чи буде. Якби до влади прийшла команда Тимошенко, «Титан України» швидше за все опинився б під контролем дружнього до неї олігарха. Тепер ж можна не сумніватися, що опозиція розкритикує уряд, заявивши про виведення з під держконтролю стратегічно важливої галузі. Втім, остаточні висновки потрібно буде робити вже за підсумками роботи новоствореного холдингу.

Олександр Неверов (для УНІАН)

УНІАН в Google News