Верховна Рада України визнала таким що втратив чинність Закон України "Про промислово-фінансові групи в Україні" та внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення відповідного рішення проголосували 229 народних депутатів з 275 зареєстрованих в сесійній залі.
Законом передбачається, з метою усунення надлишкового державного регулювання діяльності об`єднань юридичних осіб, визнати Закон України "Про промислово-фінансові групи в Україні" таким, що втратив чинність та внесення відповідних змін до Господарського кодексу України та Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Існування прийнятого у 1996 році Закону України "Про промислово-фінансові групи в Україні" не доцільно як з юридичної так і з економічної точки зору. Так, відповідно до Закону промислово-фінансова група є об`єднання, до якого можуть входити суб`єкти господарювання всіх форм власності, яке створюється за рішенням Кабінету міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України.
Відповідно до Господарського кодексу України (ст.125) промислово-фінансові групи не є юридичною особою і не підлягають державній реєстрації як суб`єкт господарювання. Тобто, промислово-фінансові групи є лише економічною формою взаємодії відповідних фінансових та промислових залежних організацій і їх головного підприємства.
Також, це об`єднання не є юридичною особою і регулювання такого об`єднання, аналогічно регулюванню діяльності організаційно-правової форми із статусом юридичної особи, як це передбачено в законі, є недоцільним.
З економічної точки зору недоцільність існування цього Закону підтверджується тим, що його положеннями визначається, що головне підприємство ПФГ виробляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні та офіційно представляє інтереси ПФГ. При цьому втрачає право на будь-які пільги з питань оподаткування, яке воно мало або може мати згідно з чинним законодавством України. Пільгою головного підприємства та учасників ПФГ, відповідно до статті 4 Закону, передбачено звільнення від сплати вивізного (експертного) мита і митного зборів у разі експорту та імпорту проміжної продукції, при тому, що головне підприємство випускає лише кінцеву продукцію.
До того ж, відсутність державної підтримки щодо діяльності таких ПФГ, зокрема: державні гарантії для залучення іноземного капіталу, надання інвестиційних кредитів чи іншої фінансової підтримки для реалізації проектів ПФГ ставить під сумнів економічну доцільність їх створення, тим більше у період економічної кризи.
