Влада "торпедувала" військово-технічне співробітництво з Європою

Кабмін призупинив виконання програм "Корвет", "Ан-70" і "Вертоліт" до 2013-2014 років. Таким чином влада "топить" не лише українські проекти новітніх озброєнь, але й перспективи військово-технічної співпраці з ЄС...

Майже рік пройшов відтоді, коли Міноборони урочисто підписало зі "Смарт-холдингом" договір про будівництво кораблів класу корвет на Чорноморському суднобудівельному заводі. Тодішній директор Департаменту з закупівлі озброєнь і військової техніки Міноборони Володимир Грек з ентузіазмом розповідав про те, що рішення про закупівлю для українських корветів європейського озброєння у таких виробників як DCNS, MBDA, EuroTorp прийняте і схвалене на найвищому рівні. Спустити на воду перший корабель обіцяли у 2012 році. Але вже навесні цього року проект почав буксувати, тоді здавалося, що це лише труднощі перехідного періоду, все-таки влада в країні змінилася. Але далі гірше. Нарешті 16 листопада директор Департаменту фінансів Міністерства оборони генерал-лейтенант Іван Марко заявив, що реалізація проекту "Корвет", а разом з ним проектів "Вертоліт" і "Ан-70" припинена до 2013-2014 років. Таким чином, Кабмін "топить" не лише український корвет, але і перспективи військово-технічної співпраці з Євросоюзом. Натомість нам обіцяють посилити бронетанкові війська до параду з нагоди 20-ої річниці Незалежності України.

Українському флоту наказано тимчасово припинити старіння.

Оприлюднивши прогнозовані показники державного бюджету, які будуть виділені Міноборони в 2011 році, І. Марко під час прес-конференції 16 листопада зазначив: "На розвиток озброєнь уперше ми надаємо 1,7 млрд. грн. Правда, цей ресурс не стосується програм "Вертоліт", "Корвет", а також "Ан-70". За його словами, міністр оборони проінформував про тимчасове припинення фінансування цих державних програм. Директор департаменту фінансів Міноборони водночас висловив надію, що надання держзкоштів поновиться з 2013-2014 років. "Ми програми не зупиняємо, але припиняємо фінансування", - уточнив він.

Разом з тим І. Марко повідомив, що програма створення українського багатофункціонального ракетного комплексу "Сапсан" буде продовжена, також у 2011 році уповні забезпечать витрати на закупівлю 30 українських модернізованих танків "Булат" і 10 новітніх вітчизняних танків "Оплот".

"Президент поставив завдання, що 10 танків "Оплот" до 20-ої річниці Незалежності України мають бути у строю" - підкреслив І.Марко.

Складається враження, що у визначенні пріоритетів у збройовій сфері не останню роль зіграло "видовищність" проектів. Корвети будувати довго і витратно, програма "Вертоліт", яка передбачає модернізацію Мі- 24, теж не занадто яскрава тема з точки зору пі-ару. Про Ан- 70 і так усі мільйон разів чули. Зовсім інша справа запустити на параді десяток нових танків - цілком відчутна, а головне ефектна демонстрація турботи влади про обороноздатність країни. Але, якщо серйозно, то варто нагадати, що Військово-морський Флот України украй потребує нових бойових кораблів, для нього це - питання життя і смерті. У грудні 2009 року здавалося, що ситуація зрушила з мертвої точки.

Чорноморський суднобудівельний завод (ЧСЗ), основним акціонером якого є "Смарт-холдинг", переміг у конкурсі на будівництво військового корабля класу "корвет" для ВМФ України. Тут варто сказати, що у "Смарт-холдингу" коментувати заяву І. Марка відмовилися. Генеральний директор ЧСЗ Валерій Калашников повідомив УНІАН, що "на сьогодні ДАХК "ЧСЗ" не отримував жодних офіційних документів від Міністерства оборони про призупинення програми "Корвет". Тому, ми не можемо коментувати інформацію, отриману з інтернет-джерел. Контракт з Міністерством оборони України діє. Пропозицій щодо його змін жодна зі сторін не вносила".

Дивна виходить ситуація, якщо рішення Кабмін прийняв, то чому про нього не повідомили "Смарт-холдинг" і ЧСЗ?

Але повернемося до питання про передумови виникнення проекту "Корвет". За даними Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР), спочатку планували, що перший український корвет буде спущений на воду у 2010 році, а до 2015-го у складі українських ВМС буде вже 4 кораблі. Ці терміни були жорстко прив`язані до віку і технічного стану кораблів, які перебувають сьогодні на озброєнні.

Як зазначають експерти ЦДАКР, які входять до складу ВМСУ, практично усі бойові кораблі і катери дісталися Україні при розділі ЧФ СРСР. Вік більшості з них - понад 20 років. Майже усі потребують заводського ремонту, або ремонту окремих вузлів, систем. Висока ймовірність того, що вже до 2011 року у ВМС залишиться тільки три кораблі, у яких не закінчиться термін технічної експлуатації. З цього зрозуміло, що, навіть побудувавши перші 4 корвети до 2017 року, Україна запізнювалася. Тепер на цю тему краще взагалі не говорити і так зрозуміло, що єдиною реальною силою в українських територіальних водах залишиться ЧФ РФ.

НАТО нам не потрібно, а росіянам підійде

Напередодні заяви свого підлеглого міністр оборони Михайло Єжель в інтерв`ю газеті "Голос України" (№ 215 від 16 листопада) сказав, що державна програма створення корабля класу "корвет" для ВМС України потребує перегляду, оскільки створювалася "за НАТІВСЬКИМИ стандартами, точніше, під зброю, яка була на озброєнні армій країн-членів альянсу. Тому виявилася дуже дорогою. За нашими підрахунками, "корвет" НАТІВСЬКОГО зразка коштує понад 8,5 млрд. грн. Сьогодні за рахунок отримання комплектуючих з Росії та інших країн його вартість знижена до 3,5 млрд. грн.".

При цьому М. Єжель уточнив, що якщо йдеться про програму "Корвет", то здешевлення новітньої техніки і озброєння здійснюється завдяки зміні вектора співпраці у військово-промисловій сфері.

От уже ці вектори, скільки ж Україна крутитиметься як флюгер, якщо не сказати гірше, між Росією і Заходом, смішитите і тих, і інших..

Звичайно, фінансова складова грає ключову роль у виборі партнерів у ВТС, але чи настільки російська пропозиція краща за європейську? Ось що говорив рік тому Володимир Грек про вибір французьких компаній у якості постачальників озброєнь для корветів: "Це була велика і нелегка праця, тому що багато країн, до яких ми зверталися, відмовили нам у постачаннях зброї для корвета. Упродовж трьох років Міноборони працювало з урядами європейських країн для того, щоб отримати дозвіл на постачання зброї. Ми дуже вдячні військовому аташе Франції в Україні за те, що він допоміг у вирішенні цієї проблеми".

За його словами, прогнозована ціна першого корабля складе близько 250 млн. євро., а з початком серійного виробництва вона знизиться до 210 млн. євро. Помітьте, 250 млн. євро - це навіть при курсі 11 грн. за 1 євро вийде 2 млрд. 750 млн. грн., а ніяк не 8,5 млрд. грн., про яких говорить М. Єжель. Правда, він казав про свою оцінку корвета "НАТІВСЬКОГО зразка". Але навіть вартість в 3,5 млрд. грн. з російськими комплектуючими все одно менша від заявлених раніше 2 млрд. 750 млн. грн.

Невже попереднє керівництво Міноборони дозволило собі так вже сильно занизити ціну побудови корвета, адже це просто не логічно, хоч би з точки зору освоєння бюджетних коштів. Що ж до вибору між європейським і російським озброєнням, то останнім часом ми тільки і чуємо, що сусідка збирається купити у Франції великий десантний корабель "Містраль", придивляється до іспанського корвета, придбала за кордоном велику партію стрілецької зброї, встановила на свої танки і літаки французьку апаратуру і так далі. Що ж виходить, самі росіяни віддають перевагу європейським озброєнням і техніці, а Україна навпаки вирішила допомогти російським виробникам застарілого заліза утриматися на плаву?..

Парламентери з фігою в кишені

Уявіть собі, що ви довго і нудно випрошуєте когось зробити вам серйозну послугу, а, досягнувши бажаного, заявляєте, мовляв, мі пардон, але для мене це занадто дорого. Наслідки таких дій передбачувані - вас не лише пошлють якнайдалі, але і внесуть до ігнор-листа раз і назавжди.

Керівник дослідницьких програм Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР) Сергій Згурець підкреслює, що відкладені програми, які несуть коопераційну складову з європейськими компаніями. "Зокрема, програма "Вертоліт", яка передбачала модернізацію Мі- 24 для української армії, повинна була реалізовуватися з французькою компанією Sagem. Перенесення термінів може бути пов`язане зі штрафними санкціями з французького боку, тому що Україна зобов`язалася виплачувати гроші певними порціями. Якщо країна не оголошує дефолт, то немає ніяких об`єктивних причин для невиконання умов контракту. Тобто, виходить, що за програму "Вертоліт" нам все-таки доведеться платити, але вже у вигляді штрафів", - вважає експерт.

Що стосується будівництва корвета, то, за словами С. Згурця, у поточному році мали бути підписані контракти з європейськими виробниками озброєнь. "Якщо проект "Корвет" відкладається до 2013 року, то і переговори з постачальниками озброєнь доведеться починати по другому колу, і тільки через рік або півтора можна буде розраховувати на якийсь результат. Таким чином, реалізація проекту відсовується не на три роки, а фактично років на п`ять", - сказав він.

Говорячи про Ан-70, експерт підкреслив, що цей проект уже став візитною карткою українського авіапрому. "Займаючись проектом вже 20 років, а відклавши його ще на декілька років, Україна демонструє відсутність уваги до розвитку високих технологій у сфері військової техніки" - вважає експерт.

Він переконаний, що тимчасова відмова від трьох перерахованих проектів важко ударить по перспективах військово-технічної співпраці з європейськими партнерами і поставить під сумнів боєздатність українських Збройних Сил у довгостроковій і середньостроковій перспективі.

Азохен вей! І танки наші швидкі…

Та Бог з ними, з європейцями, така, значить, у нас карма - якщо вже купувати зброю, то тільки made in Russia, як кажуть, "Калашников" - це наше усе. Проте, нам обіцяють наступного року безпрецедентний бюджет на розвиток ВВТ, так може озброїмося хоч чим-небудь новим. Але і тут експерт не схильний розділяти оптимізм оборонного відомства.

У першу чергу, Сергій Згурець нагадав, що у 2008 році на закупівлю озброєнь, науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) Міністерству оборони було виділено 760 млн. грн., а у 2009 році - тільки 164 млн. грн. "У поточному році ця цифра йде до нуля, тому що усі гроші мали бути отримані із спецфондів, наповнення яких не відбувалося. Прийшли тільки гроші за танки "Булат", але це не більше 100 млн. грн. Тепер ми говоримо, що у 2011 році витрати на розвиток озброєнь складуть 1,7 млрд. грн., але між 100 мільйонами цього року і 1,7 мільярда в наступному величезна різниця, що примушує вважати прогноз Міноборони зайве оптимістичним", - сказав він. У зв`язку з цим С.Згурець прогнозує, що у 2011 році реально на розвиток озброєнь і закупівлю військової техніки буде спрямовано від 70 до 100 млн. грн. "До останньої заяви І. Марка на ці цілі в 2011 році очікувалося отримати близько 70 млн. грн. Тепер можна припустити, що цифра збільшиться, але навряд чи перевищить 100 млн. грн. Цієї суми не вистачить на реалізацію навіть одного проекту з раніше заявлених Міноборони", - вважає експерт.

Коментуючи заяву фіндиректора МОУ щодо виробництва до 20-ої річниці Незалежності України 10 танків "Оплот", С.Згурець висловив сумніви у можливості виконати цю обіцянку. "Вартість 1-го танка "Оплот" - 5 млн. дол., не важко порахувати, що виробництво 10 "Оплотів" обійдеться за нинішнього курсу 400 млн. грн., що, за нашими оцінками, приблизно у 4 рази перевищить реальну кількість грошей, виділених на закупівлю ВВТ у 2011 році. До того ж виходить, що за ті, що залишилися до 20-ої річниці, трохи більш 8-ми місяців необхідно побудувати 9 танків "Оплот", оскільки сьогодні у нас є тільки одна така машина. Потужності заводу ім. Малишева просто не дозволять витримати такі темпи", - пояснює експерт.

Додати до сказаного нічого, усе і так зрозуміло - буде у нас до урочистості посилений взвод танків "Оплот" у кількості 5 штук - радітимемо, а не буде - помилуємося "Булатами" в оточенні іншої чудо-техники 1960-х - 1970-х років. А ще можна запустити по Хрещатику кавалерію з кабмінівських чиновників верхи на шикарних шкіряних кріслах, теж непогано буде виглядати …

Петро Черних (УНІАН)

УНІАН в Google News