«Укроборонпром» - все або нічого...

У переддень Нового року Україна отримала новий державний концерн "Укроборонпром", назва якого більше пасує міністерству. Насправді формування концерну ще не завершене, але указ про його створення вже підписаний Президентом і прийнятий до виконання Кабміном ...

У переддень Нового року Україна отримала новий державний концерн "Укроборонпром", назва якого більше пасує міністерству. Насправді формування концерну ще не завершене, але указ про його створення вже підписаний Президентом і прийнятий до виконання Кабміном. Ядром концерну стали держпідприємства, які спеціалізуються на експорті озброєнь і наданні різних послуг у військово-технічній сфері. Проте з самого указу про створення «Укроборонпрому» видно, що його повноваження не обмежаться лише управлінням спецекспортерами. Судячи з усього, під контроль концерну потрапить і конструкторсько-виробнича база української оборонки. У першу чергу, мова йде про ті холдинги, якими Кабмін планував охопити галузі вітчизняного ОПК. Таким чином, «Укроборонпром» не тільки за назвою, а й за своєю суттю стане фактично міністерством оборонної промисловості України. Ідея глобального об`єднання українських розробників, виробників і продавців озброєнь під одним дахом не нова і в цілому виправдана, головне питання в даному випадку – стратегія її реалізації.

Український ОПК – експортнодезорієнтований

Згідно з постановою Кабміну (№ 1221 від 29 грудня), до складу концерну «Укроборонпром» увійшли: державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"; держпідприємство "Укроборонсервіс"; держпідприємство "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес"; державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш"; державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт"; державне зовнішньоторговельне та інвестиційне підприємство "Промоборонекспорт"; державне підприємство "Зовнішньоторгівельна фірма" ТАСКО-Експорт ". Всі перераховані держпідприємства якщо не «експортні», то вже точно «зовнішньоторговельні». Разом з тим, в постанові уряду зазначається, що концерн створений з метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які здійснюють господарську діяльність у сфері розробки, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової та спеціальної техніки і боєприпасів і приймають участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами.

Людині, далекій від українського ОПК, в очі відразу впадає протиріччя між цілями, для яких концерн створюється, і підприємствами, які стали його основою. Адже зазвичай холдингові компанії або концерни створюються за зворотним принципом – спочатку концентрується виробнича база, а вже потім формується мережа торгових представництв. Але так вже історично склалося, що в нашому ОПК розробник і виробник завжди знаходилися в підлеглому становищі у спецекспортера. Той же «Укрспецекспорт» не стільки шукав замовників для оборонних підприємств, скільки контролював фінансові потоки, що надходили від експорту українських озброєнь і військової техніки (ОВТ).

Протягом останніх років керівники низки українських оборонних заводів заявляли про те, що «Укрспецекспорт» паразитує на українській оборонці, отримуючи комісійні за посередницьку діяльність на зовнішніх ринках, але при цьому нічого не дає підприємствам натомість. Більш того, спецекспортера навіть звинувачували у зриві контрактів або ж у підписанні за спиною підприємств таких договорів з іноземним замовником, виконання яких було свідомо невигідним для виробника. Але вище керівництво країни майже завжди закривало очі на подібну критику, і це не дивно, адже «Укрспецекспортом» завжди керували люди, близькі до Президента України або його оточення, так було при Кучмі і Ющенкові, так залишається і при Януковичу. Однак результат такого стану речей, безумовно, негативний і не тільки тому, що Україна з року в рік експортує озброєнь практично на одну й ту ж суму – 1 мільярд доларів або трохи більше. Найбільша проблема – хронічна нестача обігових коштів у оборонних підприємств. З одного боку, гроші від експорту йдуть через «Укрспецекспорт» до держбюджету, а з іншого – держава вкрай мало замовляє озброєнь для власної армії.

Концерн – від виробництва патронів до будівництва літаків

Але повернемося до постанови про створення «Укроборонпрома», якою Кабмін доручив Мінекономрозвитку, Держагентству з управління державними корпоративними правами та майном, "Укрспецекспорту" у двомісячний термін разом з Міноборони, МВС, Державним космічним агентством і Фондом держмайна узгодити перелік підприємств, які необхідно додатково включити до складу концерну, у тримісячний термін забезпечити його держреєстрацію.

При цьому, згідно з указом Президента Віктор Януковича (від 28 грудня 2010 року про створення "Укроборонпрому"), до нього мають увійти державні підприємства, які здійснюють господарську діяльність у сфері розробки, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової та спеціальної техніки і боєприпасів, беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами. Примітно, що в указі глави держави підприємства, які «беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами», знаходяться в переліку учасників концерну на останньому місці. Можливо це свідчення того, що створення концерну почалося не з того кінця – виключно з технічних причин. Просто спецекспортерів об`єднати швидше і простіше, тоді як розробники і виробники ОВТ занадто роз`єднані, перебуваючи в підпорядкуванні у різних державних відомств. Враховуючи розпорядження Президента в тримісячний термін влити в концерн відсутні активи, можна очікувати, що найближчим часом Кабмін нарешті реалізує давно анонсовані плани зі створення оборонних холдингів.

Відповідно до затвердженого у 2010 році урядом плану реформування ОПК, передбачається створення 9 вертикально інтегрованих об`єднань: ППО і ПРО, високоточних засобів ураження і боєприпасів, бойових броньованих машин, в авіапромі, суднобудуванні, артилерійської та стрілецької зброї, спеціальної хімії та інформаційно-розвідувальних систем. Перераховані сфери охоплюють всі напрямки вітчизняної оборонної промисловості – від виробництва патронів до будівництва літаків.

Як результат – в Україні може з`явитися найбільший за всі роки її існування державний концерн.

Сценарії для "Укроборонпрому"

На думку керівника дослідницьких програм Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР) Сергія Згурця, створення концерну свідчить про бажання керівництва країни сформувати жорстку вертикаль адміністративно-господарського управління, яка б охопила всю оборонну галузь. «Створювати «Укроборонпром» не було б ніякого сенсу, якщо б у нього не планувалося включити всі ті підприємства ОПК, які сьогодні знаходяться в підпорядкуванні у чотирьох міністерств і відомств. При цьому особливий інтерес викликає доля підприємств ОПК, які перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони, так як де-факто частина з них є експортноорієнтованими, зокрема, це ряд бронетанкових заводів і підприємства, що займаються ремонтом авіатехніки. Схоже, що цей шматок ОПК «Укроборонпром» теж має намір забрати собі. У цілому, все нагадує ситуацію, що склалася в 2005 році, коли «Укрспецекспорт» так само хотів взяти під контроль частину підприємств ОПК. Ця історія не мала продовження, оскільки не вдалося подолати опір тих міністерств і відомств, у підпорядкуванні яких знаходилися ці підприємства. При цьому постійно підкреслювалося, що «Укрспецекспорт» вирішує завдання експорту озброєнь, але хто буде займатися підтримкою на належному рівні оборонних та мобілізаційних потужностей українських підприємств ОПК», - зазначив С. Згурець.

На думку експерта, сьогодні можна говорити відразу про кілька сценаріїв розвитку вітчизняної оборонної галузі. «У зв`язку зі створенням «Укроборонпрому», як і в 2005 році, виникає питання – хто буде вирішувати завдання внутрішнього характеру, наприклад, з переозброєння ЗСУ і підтримки тих же мобілізаційних потужностей. До того ж, українському ОПК давно необхідна модернізація виробництва. Якщо ж ми говоримо про те, що ОПК України набуває чітко вираженої експортної спрямованості, і завдання з переозброєння армії будуть вирішуватися шляхом закупівлі імпортної техніки, то існування «Укроборонпрому» як концерну-експортера цілком можливе. Ще одне питання полягає в тому, який ступінь контролю над підприємствами ОПК отримає концерн, якщо вони всі будуть підпорядковані тільки «Укроборонпрому», це буде означати, що всі важелі з управління і розвитку оборонної промисловості країни сконцентровані в одних руках. У цілому, це – позитив, оскільки нарешті з`явиться структура, з якої можна буде спитати за провали в розвитку оборонної промисловості. Раніше не можна було знайти відповідального ні за зрив програм розвитку озброєнь, ні за те, чому не вкладаються гроші в розвиток виробничої бази нашого ОПК. Однак, вкрай важливо, щоби подібні структури були орієнтовані не тільки на заробляння грошей за рахунок короткострокових закордонних контрактів, але й на інвестування коштів, отриманих від зовнішньоекономічної діяльності, у розвиток вітчизняного оборонного комплексу. Якщо це зроблено не буде, то ми не тільки втратимо здатність виробляти озброєння для власної армії, але досить швидко втратимо свої позиції на зовнішніх ринках озброєнь і військової техніки», - підкреслив експерт ЦДАКР.

Від себе додамо, що Дмитро Саламатін, якого Віктор Янукович призначив гендиректором «Укроборонпрому», проявив себе як справжній боєць. Згадаймо хоча би бійку в парламенті 16 грудня 2010 року. Якщо глава новоствореного концерну спрямує свою енергію в конструктивне русло, то український ОПК отримає в його особі надзвичайно рішучого і енергійного керівника, готового на найрадикальніші заходи для досягнення поставлених цілей.

Петро Черних (УНІАН)

УНІАН в Google News