Єгипетська криза – Україна втратить більше за всіх?

Метал, продовольство, енергоносії, військова техніка – далеко не повний перелік позицій, за якими Україна може зазнати збитків під впливом ситуації в Єгипті. Причому на відміну від своїх найближчих сусідів...

Політична криза в Єгипті триває вже більше двох тижнів, країна з 80-мільйонним населенням ризикує потонути у хаосі безвладдя і громадянської війни. З початку заворушень у Каїрі переважна більшість згадок про Єгипет в українських ЗМІ були так чи інакше пов`язані з нашими туристами. Як колись Крим у часи СРСР, Єгипет вже давно став «усеСНДевською здравницею», тому евакуація туристів – це, звичайно, сумно, як для них самих, так і для туроператорів. Але якби тільки цим проблеми і обмежилися. Навіть поверховий огляд економічного співробітництва з цією арабською країною свідчить про те, що єгиптяни сторицею повертали українському бюджету гроші, витрачені співвітчизниками на курортах Червоного моря. Якщо абстрагуватися від реальних цифр, то виявиться, що у відсотковому співвідношенні Єгипет для України є чи не найвигіднішим зовнішньоторговельним партнером за підсумками 2010 року...

Без Єгипту: курортний сезон-2011 може побити всі цінові рекорди

Позначивши такі глобальні проблеми, почнемо, тим не менш, з туризму. Прийнято вважати, що українські туристи щороку роблять вагомий внесок в єгипетську економіку, залишаючи в цій країні десятки мільйонів доларів. За прогнозами Асоціації лідерів турбізнесу України (АЛТУ), у разі продовження заворушень в Єгипті до кінця лютого збитки вітчизняних туроператорів сягнуть 6 млн. дол. Причому 7 лютого АЛТУ повідомила про повне припинення продажу турпутівок та видачі документів з уже оплачених турів до Єгипту.

Відразу виникає питання, а що робити тим, хто запланував відпустку взимку, але провести її хоче біля теплого моря? Альтернативою Єгипту могли би стати Таїланд, Індія, ОАЕ або Ізраїль. Але справа в тому, що ці країни завжди знаходилися у більш високій ціновій категорії. Що ж стосується Туреччини, вартість відпочинку в якій співставляється з єгипетськими розцінками, хоча й трохи перевищує їх, то там курортний сезон розпочнеться лише в квітні. Виходить, у своїй ціновій ніші у Єгипту конкурентів просто не було, тільки там ви могли провести тиждень в пристойному п`ятизірковому готелі за 600 доларів. Більше того, закриття даного напрямку цілком може спровокувати зростання цін на тури в інші традиційні місця відпочинку українців. На першому місці знову опиняється Туреччина.

Як зазначила керівник прес-служби АЛТУ Юлія Олійник, чутки про різке подорожчання турпутівок до Туреччини необґрунтовані. Справа в тому, що курортний сезон в Єгипті і тих країнах, які могли би стати для нього реальною альтернативою, не збігаються за порою року. У Єгипті, починаючи з червня, курортний сезон іде на спад – влітку там дуже спекотно. У той же час, у Туреччині він тільки починається в кінці квітня – початку травня. У таких країнах, як Болгарія, Чорногорія або Хорватія курортний сезон відкривається ще пізніше.

Звичайно, думка експерта має нас трохи заспокоїти, проте варто пам`ятати про те, що наші співгромадяни найчастіше обирали екстремально спекотний літній відпочинок у Єгипті проти принад прохолодної Туреччини. Усе ж таки співвідношення ціни та сервісу єгипетських готелів залишали мало шансів навіть таким недорогим країнам, як Болгарія. Отож розбіжність у часі курортних сезонів – дуже відносний фактор. Що ж стосується більш дорогих зимових напрямків, то в Росії ціни на них вже стали рости. Так, тиждень відпочинку в Еміратах, який зовсім недавно обійшовся би російському туристові в середньому в 1200 дол., вже коштує не менше 1300 «зелених». І це цілком зрозуміло – турагентства намагаються покрити свої збитки. Немає сумнівів, що подібна тенденція докотиться найближчими днями і до України. Якщо ж проблеми з Єгиптом збережуться, то й початок курортного сезону в Туреччині принесе нам неприємні сюрпризи. Варто нагадати, що з червня по жовтень Україна має власні курортні ресурси у вигляді Криму. Але дозволимо собі зауважити, що апетити кримчан, які й у спокійні часи заламували абсолютно неадекватні сервісу та інфраструктурі ціни, у зв`язку з єгипетськими подіями можуть взагалі зашкалити. Висновок дуже невтішний – якщо Єгипет не вибереться з кризи в найближчі пару місяців, курортний сезон 2011 року обіцяє побити всі цінові рекорди.

У зоні ризику ідеальний торговий партнер

З галузей української економіки, які потрапляють у зону ризику на тлі ситуації в Єгипті, особливо відзначимо металургів. Будівельна індустрія Єгипту традиційно споживала значні обсяги нашого металопрокату. Відбувалося це, в першу чергу, за рахунок бурхливого розвитку туристичної інфраструктури. Правда, за останні пару років нас дещо потіснили з цього ринку світова криза і конкуренти, але обсяги українського металоекспорту в цю країну, як і раніше, значні.

Як повідомив керівник департаменту з питань металургійного комплексу держпідприємства «Держзовнішінформ» Володимир Піковський, українські меткомпанії вже призупинили відвантаження металопрокату в Єгипет, як мінімум, до кінця лютого.

***Згідно з даними «Держзовнішінформу», в 2010 році українські метпідприємства експортували в Єгипет 944 тис. тонн металопрокату, що склало 3,5% загального обсягу (27 млн. тонн.) експортних поставок даної продукції за минулий рік.

Хоча В. Піковський і підкреслив, що тимчасове припинення постачань металу в Єгипет поки не позначиться на обсягах виробництва наших підприємств, але зрозуміло – якщо відвантаження не поновляться протягом декількох місяців, то це неминуче вдарить по українській металургії. В умовах жорсткої конкуренції на ринках металу боротьба йде за кожну сотню тисяч тонн, а тут цілий мільйон. Компенсувати втрату єгипетського ринку вітчизняним металургам не вдасться, а значить, доведеться скорочувати обсяги виробництва. З урахуванням того, що раніше експерти прогнозували в 2011-му зростання поставок українського металопрокату до Північної Африки в цілому, і в Єгипет зокрема, втрати для нашого ГМК можуть бути вельми болючими, аж до перегляду прогнозного зростання виробництва по всій галузі. Говорити про те, що Єгипет повністю відмовиться від імпортного металу, було би явним перебільшенням, але виключати того, що будівництво в цій країні може різко скоротитися, все ж не можна. До того ж багато політологів стверджують, що зі зміною влади в Єгипті, як власне і в Тунісі, в північноафриканському регіоні може різко посилитися вплив Туреччини. Остання послідовно «витискає» даний ринок у наших металургів. Єдиним пом`якшувальним чинником в даному випадку можна вважати те, що турецька металургія багато в чому залежить від української сировини, зокрема, від металобрухту. Але як би там не було, а зміна політкон`юнктури в Єгипті з авторитарного режиму на демократію ісламського кшталту може різко змінити зовнішньоторговельні переваги місцевої влади. Нове керівництво країни, напевно, легко виявить ряд корупційних схем у договорах із зарубіжними компаніями, а може і просто з принципу згорнути співпрацю з «друзями» попереднього режиму.

У цьому випадку може серйозно втратити українсько-єгипетська концесія з видобутку нафти і природного газу. Як відомо, в рамках реалізації угоди про проведення нафтової розвідки та експлуатації свердловин, підписаної 13 грудня 2006 р. між Єгипетською генеральною нафтовою корпорацією і НАК "Нафтогаз Україна", українська компанія здійснює роботи на території площею 994 кв. км у Західній пустелі Єгипту. 1 лютого «Нафтогаз» евакуював 23 співробітників з 32-х, які працювали в цій країні.

Того ж дня з Єгипту виїхали співробітники «Укрспецекспорту», успішність роботи яких ще більше залежить від політичної стабільності в країні-замовнику. Нагадаємо, що за останні роки Україна поставила Єгипту 3 військово-транспортних літака Ан-74 і допомогла з будівництвом транспортного судна. Крім того, «Укрспецекспорт» вів переговори про модернізацію єгипетської бронетехніки силами українських фахівців. Хоча видобуток вуглеводнів і постачання військової техніки були лише перспективними напрямками українсько-єгипетського співробітництва, але перспективи ці були цілком реальними.

Ще одним напрямком, на якому Україна є дуже важливим партнером найбільш густонаселеної країни арабського світу, є постачання продуктів харчування. У першу чергу – зерно. Зустрічаючись у листопаді 2010 року з головою парламенту Єгипту Ахмедом Фатхі Суруром, прем`єр-міністр України Микола Азаров зазначив, що розраховує на збільшення поставок зернових до Єгипту.

*** За результатами 2009/2010 маркетингового року, Україна відвантажила Єгипту 1 млн. тонн зернових, що становить майже 5% загального обсягу українського експорту зерна за цей період.

У зв`язку з масовими акціями протесту Єгипет припинив проведення тендерів на закупівлю зерна. Даним питанням керували державні структури, і після відставки єгипетського Кабміну здійснювати такі процедури просто стало нікому. Хоча експерти і прогнозують відновлення закупівель, але поки не зрозуміло, як скоро це станеться.

Метал, продовольство, енергоносії, військова техніка – це далеко не повний перелік позицій, за якими Україна може програти, у разі відходу Єгипту з її зовнішньоторговельної орбіти. Але найголовніше те, що Єгипет для нас справді ідеальний зовнішньоторговельний партнер. Експорт українських товарів у цю країну в останні роки завжди в багато разів перевищував зустрічний імпорт. Позитивне зовнішньоторговельне сальдо склало за підсумками 2010 року близько 1 млрд. дол. на нашу користь. Єгиптяни імпортували з України товарів на загальну суму близько 1,1 млрд. дол., тоді як у відповідь експортували приблизно на 100 млн. дол. Для України, яка постійно бореться за вирівнювання зовнішньоторговельного балансу, це особливо цінний показник. Нехай наш товарообіг і не відповідає масштабам країн, загальне населення яких можна порівняти з населенням Росії, але навряд чи в Україні є хоча б ще один партнер, з яким вона торгує в пропорції 1 до 11. У майбутньому на нас могло чекати помітне нарощування товарообігу, як мінімум, повернення до тих 2 млрд. дол.,, які він становив у докризовому 2008 році. Тепер ми навпаки зіткнулися з перспективою звуження північноафриканського ринку для збуту нашої продукції.

"Темрява єгипетська": хтось втрачає, а хтось...

Ще одним неприємним нюансом є той факт, що на тлі єгипетської кризи наші найближчі сусіди можуть помітно зміцнити свої економічні позиції і зроблять вони це за рахунок наших втрат. У першу чергу, мова йде про Туреччину, яка, на думку аналітиків, має значні шанси посилити свій геополітичний вплив у регіоні після зміни влади, що вже відбулося в Тунісі, досить імовірно в Єгипті і цілком можливо в Ємені, Алжирі і Марокко. У принципі, Україна немає справи до турецьких планів зі створення співдружності, подібної Британській на основі держав, що колись входили до складу Османської імперії. Та й змагатися з Анкарою у впливі на Близькому Сході і в Північній Африці ми не маємо ні найменших шансів. Однак, як вже було сказано, турки є основними конкурентами українських металургів у цьому регіоні і цілком можуть конвертувати своє політичне лобі в економічні дивіденди. Виграє Туреччина і за рахунок збільшення кількості туристів, у тому числі, й українських. При цьому варто пам`ятати, що за підсумками 2010 року товарообіг між Туреччиною та Україною склав близько 5 млрд. дол., з яких тільки близько 2,7 млрд. дол. припало на наш експорт, а решта 2,3 млрд. дол. склав турецький імпорт. Як бачимо, різниця зовсім не велика і в майбутньому вона може зовсім зникнути, або навіть стати негативною для нас.

Крім Туреччини у виграші від єгипетських проблем буде ще один український сусід – Росія. Ціни на нафту вже відреагували зростанням, а якщо Суецький канал закриють для судноплавства, то вони зростуть ще більше. До того ж Україна в особі Єгипту може позбутися одного з альтернативних джерел газу, що також на руку «Газпрому».

Ось і виходить, що збитки України можуть обернутися прибутком для Туреччини та Росії. Будемо сподіватися, що єгиптяни оперативно впораються зі своєю кризою і вже через пару місяців життя в країні ввійде в нормальне русло. Врешті-решт, Україна може з успіхом "експортувати" в Єгипет позитивний досвід мирної "помаранчевої" революції, збиток від якої звівся до потрісканої від встановлення наметів плитки на Майдані. У цьому плані "жасминовим" революціонерам цілком є чому повчитися у "апельсинових". Якщо ж Єгипет зіткнеться з будь-якими гуманітарними проблемами, будь то брак продовольства або, не дай Бог, збройне протистояння між різними політичними угрупуваннями, Україні варто в числі перших відреагувати і організувати посильну допомогу. Тільки таким чином ми зможемо хоч трохи змінити свій традиційний імідж об`єкта міжнародної політики, який покірно приймає всі удари долі.

Антон Лосєв (УНІАН)

УНІАН в Google News