«Екологічними доплатами» компенсують скасування пільг за шкідливість?

Янукович обіцяв, що питання про доплати жителям екологічно неблагополучних територій буде вирішене на законодавчому рівні ще до кінця першого півріччя. Питання - звідки брати гроші на екологічні виплати і коли їх можна очікувати? ..

Багато хто, напевно, чув про те, що в Кривому Розі не варто одягатися в біле або про те, що в цьому місті можна зустріти помаранчеву дворнягу. Білі сорочки, як і місцеві тварини, стають оранжевими від величезної кількості залізорудного пилу, що викидається в повітря гірничо-збагачувальними комбінатами, якими так славиться Кривий Ріг. Не дивно, що саме з цього міста Президентові поставили питання про екологічні доплати, коли він 25 лютого брав участь у проекті «Розмова з країною». Віктор Янукович відразу ж пообіцяв, що питання про доплати до пенсій і зарплат жителям екологічно неблагополучних територій Україні буде вирішене на законодавчому рівні ще до кінця першого півріччя. Президент перерахував регіони, які найбільше заслуговують доплат, назвавши майже всі центри металургійного виробництва країни і Донбас загалом. І все б добре, якщо не згадувати про те, що саме власники гірничо-металургійних активів за останніх пару років доклали чимало зусиль для того, аби всіма правдами і неправдами скоротити на своїх підприємствах пільгові виплати за шкідливі умови праці.

Між олігархами і електоратом

На початку кілька слів про очевидні речі. Ніхто не сперечається, нерозумно вимагати, щоб Президент у короткій відповіді вмістив назви всіх неблагополучних регіонів України, не забувши ні про кого. Тим не менше, перераховані Януковичем міста виглядають симптоматично, тому що їх жителі традиційно є електоральним ядром партії влади. Природно, що вони мають право розраховувати на взаємність з боку глави держави і він її демонструє.

«Я виріс у такому ж місті як Кривий Ріг - поруч був Єнакіївський металургійний завод. Знаю, що таке проблема екології в таких містах. Я часто бував у Кривому Розі, місто задимлене. Вночі, особливо вночі, йдуть викиди газу, важко дихати », - сказав В.Янукович у прямому ефірі 25 лютого.

На його думку, Кривий Ріг, весь Криворізький басейн, Донбас, міста Дніпропетровськ, Маріуполь, Алчевськ, Дніпродзержинськ та інші мають потребу в тому, щоб держава доплачувала працівникам і жителям міст екологічні доплати. «Рівень захворюваності вимагає значних витрат на лікування. У якому стані цей закон - я не можу сказати. Здається, він пройшов перше читання, ми його обговорювали. Його однозначно приймуть у цьому півріччі. Депутати дуже позитивно налаштовані. І більшість, і опозиція об`єднаються і проголосують, я думаю. Як тільки він буде прийнятий, я його підпишу », - додав Президент.

Віктор Федорович цілком конкретно назвав і винуватців забруднення, хоча і тільки щодо Кривого Рогу. «Нам вдалося разом з профспілкою «Криворіжсталі» домогтися, щоб врешті-решт власники заводу створили програму, яка має поліпшити роботу з очищення всіх викидів», - зазначив він. Ну як же без «Криворіжсталі», яку нинішня влада принципово називає на старий манер, ігноруючи її нову назву - «АрселорМіттал Кривий Ріг» (АМКР). Давно відомо, якщо українська влада хоче продемонструвати свою турботу про металургів, то АМКР обов`язково буде фігурувати в заявах чиновників, як приклад того, що держава успішно вибиває з власників всілякі пільги для простого роботяги. На своїх власних або російських олігархів, прописаних на вітчизняних меткомбінатах, особливо не попіаришся. Але це все нюанси. Все-таки Президент крім «АрселорМіттал Кривий Ріг» основними забруднювачами повітря і води в Кривому Розі назвав і гірничо-збагачувальні комбінати, яких у самому місті та в його околицях не менше п`яти і належать вони як українським, так і російським власникам. Якщо ж згадати про перераховані міста, то там теж більшість брудних виробництв знаходиться у власності українських бізнесменів, хоча чимала їх частка опинилася і в руках російського капіталу. Так що все цілком справедливо і, здається, що Президент не помічає різниці між «своїми» та  «чужими» бізнесменами в екологічних питаннях. Немає сумнівів, що неупередженості влади багато в чому посприяли і невтішні для неї настрої виборців східного регіону країни. Як повідомляє Deutsche Welle, згідно з результатами останнього опитування, проведеного Центром політологічних досліджень Донецька, 43% опитаних жителів Донецька негативно ставляться до діяльності уряду Миколи Азарова. Навряд чи в Кривому Розі ситуація краща. Не останню, а можливо і дуже серйозну роль у формуванні громадської думки зіграв і той факт, що в минулому році на ряді гірничо-металургійних підприємств України був завершений процес штучного «знешкодження» умов праці, який призвів до скасування ряду пільг для рядових співробітників.

Знайшли і знешкодили

УНІАН вже писав про те, що господарі гірничо-збагачувальних комбінатів не змовляючись взялися за переатестацію робочих місць на підприємствах щодо їх відповідності так званим списками шкідливості. Коротенько нагадаємо суть питання.

Ще в ранньорадянські часи була розроблена система атестації робочих місць в залежності від кількості шкідливих факторів. Ця система неодноразово оновлювалася і доповнювалася, але, по суті, залишалася незмінною з 1950-х років. З перших років незалежності України в порядок атестації постійно вносилися зміни. У 2005 році Міністерство праці та соціальної політики затвердило «Порядок застосування Списків № 1 і № 2 робіт, професій, посад і показників при розрахунку стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». Даний наказ є останнім за часом документом, що регламентує призначення пільгових пенсій. Згідно з цим Порядком, робочі, внесені до 1-го списку, мають право піти на пільгову пенсію в 50 років, а ті, кого віднесли до списку № 2, - у 55 років. Однак, на думку галузевих профспілок, даний документ далекий від досконалості. Невиписаність ряду пунктів наказу призводить до того, що часто при видачі довідок про характер і ступінь шкідливості виконуваних обов`язків не включаються до спеціального стажу окремі періоди роботи. Через це працівники втрачають пільговий стаж, а іноді і право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Як приклад, наведемо конкретну ситуацію на одному з гірничо-збагачувальних комбінатів. На жаль, із зрозумілих причин, джерело агентства захотіло залишитися анонімним, а значить анонімною буде і назва підприємства. За інформацією співрозмовника агентства, на одному з найбільших криворізьких ГЗК під приводом чергової атестації робочих місць з карт умов праці зникають шкідливі фактори, наявність яких раніше давала право на пільги. «З 1 лютого 2010 року забрали списки пільгового пенсійного забезпечення № 1 у працівників локомотивних бригад, які зайняті на вивезенні гірничої маси з кар`єру. Виявляється, що на тепловозах і тягових агрегатах дивним чином повністю зникла вібрація. Таким чином, умови праці працівників у кар`єрі прирівнюються до умов праці офісних робітників», - зазначив працівник ГЗК.

За його словами, атестацію проводив Криворізький і Харківський НДІ гігієни праці та профзахворювань, і вона була позачергової (зазвичай атестації проводять раз на 5 років). Формальним приводом її проведення стало так звана зміна назви професії. Адміністрація комбінату змусила всіх працівників локомотивних бригад написати заяви про переведення в іншу професійну сферу, з назви якої було вилучено слово "локомотив". Наприклад, був машиніст локомотива, а став машиніст тягового агрегату. «За результатами атестації, нас повністю позбавили права на пільгові пенсії як по 1-му, так і по 2-му списках. У картах умов праці всі шкідливі фактори не дотягують до перевищення. Температура на робочому місці вказується як нормальна. Тоді як вона в робочій зоні при зовнішній плюс 32 градуси сягає плюс 54-58 градусів і це протягом робочої зміни в 12 годин », - пояснює співрозмовник агентства.

За його даними, ряд підприємств ГМК останнім часом переходять на систему аутсорсингу. «Тобто, підприємство дробиться на безліч малих приватних підприємств, які знімають з себе тягар пенсійних та регресних виплат, у процесі передачі структурного підрозділу великого підприємства в підрядну організацію з людей знімають усі пільги. Оскільки офіційна частина зарплати мінімальна, то такі ж і виплати лікарняних та пенсійні відрахування», - додає джерело. Він також повідомив, що з незадоволеними працівниками ГЗК проводять «виховну» роботу, яка зводиться в основному до погроз звільнення.

Ще один приклад - це Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, робітники якого відкрито почали страйк у серпні 2010 року, вимагаючи відновити «перший список шкідливості», що дає право на достроковий вихід на пенсію. Можна сміливо стверджувати, що скасування пільг охопило всю залізорудну галузь. Профспілка металургів і гірників України в даному випадку виявилося безсилою, бо первинні профорганізації на самих підприємствах в більшості зайняли позицію власників і погодилися зі скороченням пільг.

Забруднюєш - плати

У підсумку маємо достатньо передумов для втручання в ситуацію вищої влади в особі Президента, який просто зобов`язаний подбати про своїх виборців. Залишається головне питання - звідки брати гроші на екологічні виплати. Не зрозуміла ситуація і з законопроектом про екологічні доплати. Єдиний законопроект, який вдалося знайти з цієї тематики на сайті ВР, датований 2005 роком і знятий з розгляду у 2006 році, так і не прийнятий депутатами.

У коментарі УНІАН голова комітету ВР з питань екологічної політики, народний депутат України (БЮТ) Анатолій Семинога так само відзначив, що не знає про існування законопроекту про екологічні доплати. «У Раді такого законопроекту поки немає, принаймні, я його ще не бачив. Багато хто з кандидатів у президенти на минулих виборах говорили про необхідність вирішення екологічних проблем, у тому числі й про екологічні доплати жителям проблемних районів, але до конкретики справа так і не дійшла », - сказав А.Семинога.

Водночас, нардеп повністю підтримує ініціативу Януковича. «Президент висловив абсолютно правильну ідею, тому що практично в усьому світі люди, які проживають на забруднених територіях, отримують певну компенсацію у вигляді доплати. Принцип цих доплат такий - платить той суб`єкт господарювання, який і забруднює навколишнє середовище, за цим принципом працюють у країнах ЄС. Забруднює підприємство атмосферу, воно і перераховує до місцевого бюджету відповідні кошти, які в подальшому розподіляються між мешканцями, що проживають на прилеглих територіях. На жаль, такий принцип у нас ще не запроваджено, але сьогодні йдуть серйозні напрацювання з цього питання. Якщо раніше всі гроші, які надходили в рахунок компенсації за забруднення підприємствами навколишнього середовища, акумулювалися в Києві, то після прийняття поправок до Держбюджету кілька років тому, у нас склалася пропорція, в якій 70% коштів залишаються в місцевих бюджетах, а решта 30% спрямовується на загальнодержавні програми. Проти цього виступав Кабмін і Мінекології, так у них залишалося недостатньо коштів для фінансування загальнодержавних екологічних програм, але зате, якщо виходити з такої пропорції, то гроші на екологічні доплати населенню в місцевих бюджетах є », - пояснив А.Семинога.

Раз вже представник опозиції свідчить про правоту Президента та існуючих напрацюваннях щодо законодавчого врегулювання питання, то прийняття законопроекту про екологічні виплати дійсно лише справа техніки. Достатньо зрозуміла ситуація і щодо джерела фінансування виплат. Але все-таки цікаво - хто ж буде отримувати екологічні доплати? Усі без винятку жителі «брудних» регіонів, тільки ті, хто працює на шкідливому виробництві або ж навпаки всі ті, хто живе поблизу підприємства-забруднювача, але на ньому не працюють. Ще одне питання, які саме території і за якою ознакою вважати екологічно неблагополучними. Адже як уже було сказано, деякі ЗМІ прямо пов`язали заяву Президента з областями, в яких розвинене в першу чергу гірничо-металургійне виробництво.

На думку А.Семиноги, в України достатньо забруднених територій і крім областей, в яких зосереджені підприємства ГМК. «Крім Маріуполя, Кривого Рогу, Запоріжжя та Дніпродзержинська є й інші регіони, але, наскільки я знаю, механізм надання статусу забрудненої території передбачає в першу чергу ініціативу з боку місцевої влади. Саме вона повинна звернутися до Кабінету міністрів з проханням затвердити за ними статус екологічно неблагополучних територій. У місцевих держорганів є статистика по шкідливому виробництву в області і викидів в атмосферу, станом здоров`я громадян і тому, скільки їм доводиться додатково витрачати на ліки та лікування. Тільки це дає підстави для ініціювання процедури оголошення території зоною екологічного лиха. Після такого звернення Верховна Рада і Кабмін затверджують відповідну держпрограму », - пояснив народний депутат.

Що ж до стислих термінів, у які президент обіцяє прийняття закону про екологічні виплати, то, на думку А. Семиноги, якщо В. Янукович про це заявив, значить в Адміністрації Президента ведеться робота з цього питання. «Насправді якихось тривалих напрацювань не потрібно, як я вже говорив, механізм здійснення виплат достатньо простий і зрозумілий - хто забруднює - той платить, а експерти на підставі звернення місцевої влади приймають рішення про надання території статусу забрудненої. Якщо є політична воля влади, згода Верховної Ради і Кабміну, то ніяких проблем виникнути не повинно», - додав він.

Говорячи про адресата виплат, А.Семинога заявив, що мова повинна йти саме про жителів проблемних територій, а не про працівників окремих підприємств, оскільки останні зобов`язані отримувати доплати за шкідливість згідно КЗПП. Дуже ймовірно, що саме так і буде записано у відповідному законопроекті. На жаль, УНІАН не вдалося отримати коментар з цього питання в Адміністрації Президента, незважаючи на багаторазові звернення, в тому числі і до заступника глави АП Ірини Акімової.

Таким чином, працівники ГЗК та інших «брудних» виробництв можуть і після прийняття закону про екологічні доплати залишитися поза полем його дії, а це несправедливо. Ну і звичайно, дуже важливо, аби кошти на екологічні виплати надходили, як було сказано вище, саме від тих, хто погіршує екологічну ситуацію, а не вишукувалися в і без того небагатих місцевих бюджетах. А такий сценарій цілком ймовірний, адже з олігархів зайві відрахування до бюджету вибити ой як не просто. Владі вони будуть говорити про те, що нові відрахування не дозволяють їм реалізувати програми з установки на підприємствах очисних споруд, а своїм робітникам, які претендують на пільги за шкідливість, що всі гроші йдуть на екологічні доплати місцевому населенню. Так що авторам законопроекту про екологічні виплати доведеться серйозно постаратися, аби він став дійсно ефективним документом.

Антон Лосєв (УНІАН)

УНІАН в Google News