Антимонопольному комітету України необхідно переглянути свої підходи до оцінки консолідації підприємств, що виробляють азотні добрива, і до ринку цієї продукції загалом. Таку думку 20 квітня висловив журналістам голова Ради директорів Group DF Дмитро ФІРТАШ після закінчення засідання Спілки хіміків України.

За його словами, сьогодні всім учасникам ринку азотних добрив України зрозуміло, що заводам, які виробляють міндобрива, необхідно об`єднуватися. «Коли ми були всі нарізно, ми були нікому не цікаві як гравці на ринку. Сьогодні з нами вже починають домовлятися», - зазначив Д.ФІРТАШ, додавши:« Але у нас з Антимонопольним комітетом йде велика полеміка. Я їм кажу, що їм потрібно визначитися. Ви хочете як країна бути гравцем, або ви хочете гратися в монополію? Ми утримуємо лише 3% світового ринку (азотних добрив - УНІАН). Яка може бути монополія? Ми показуємо, що ми реально не є монополістами. Коли ми компанія - ми маємо позицію на ринку, коли ми не компанія - тоді позиції у нас немає».

У зв`язку з цим голова Ради директорів Group DF переконаний, що покупка сєвєродонецького «Азоту» не суперечить антимонопольному законодавству. «А що було б краще, якби завод купили, наприклад, російські гравці? Я вважаю, що держава повинна дивитися на це по-іншому, захищати своє. Адже для України це дуже важливо. Тому, думаю, ми досягнемо взаєморозуміння з Антимонопольним комітетом», - підсумував Д.ФІРТАШ.

Відео дня

*** На думку ряду експертів, консолідація українських хімічних активів не призведе до монополії, оскільки в антимонопольній практиці існує поняття «межі ринку». По суті, межами ринку або ринком збуту для компаній ДФ є не Україна, а глобальний (експортний) ринок азотних добрив, куди компанія поставляє більше 70% своєї продукції. На цьому глобальному ринку компанія має частку всього 3%.

Наприклад, світовий лідер з виробництва азотних добрив - норвезька компанія Yara, в 2010 році оголосила про намір потроїти свою світову ринкову частку з нинішніх 7% до 20%, завдяки угодам злиття і поглинання в найближчі кілька років.

Федеральна антимонопольна служба Росії 4 лютого 2011 цілком лояльно поставилася до злиття компаній-виробників добрив "Уралкалія" і "Сільвініта". Хоча дане злиття очевидно йшло в розріз з антимонопольним законодавством РФ, тому що після злиття компанії фактично монополізують ринок калійних добрив країни. «Угода вигідна з точки зору міжнародної конкурентоспроможності російської економіки. Близько 90% продукції компаній іде на експорт, і лише 10% залишається для внутрішніх російських споживачів. У результаті злиття буде створений третій у світі за величиною виробник хлористого калію, який забезпечуватиме 42% продажів калію на світових ринках », - заявляв керівник Федеральної антимонопольної служби Росії Ігор Артем`єв.