СНДівський варіант торгових розбіжностей: шанс визначитися...

Новий договір про зону вільної торгівлі в рамках СНД спочатку планували підготувати до кінця 2010 року, потім - до травня 2011-го і підписати його на засіданні глав урядів Співдружності в Мінську 19 травня. Зараз терміни знову перенесли... на осінь (копії документа)

Головна подія засідання Ради глав урядів СНД, що пройшло 19 травня в Мінську, так і не відбулася. Договір про зону вільної торгівлі в рамках Співдружності Незалежних Держав, який майже досяг повноліття (ідеї виповнилося 17 років), незважаючи на всі запевнення, не підписаний. Питання переноситься на жовтень, його розгляне наступне засідання прем`єрів уже в Санкт-Петербурзі. Як відзначали за підсумками білоруського саміту, низка пунктів документа вимагає доопрацювання. Іншими словами, мають місце розбіжності ..

Ходіння по муках... торгових

До листопада 2010 року країни-учасниці СНД співпрацювали в торговельно-економічній сфері за двосторонніми угодами про вільну торгівлю, практично не згадуючи про те, що угоду щодо створення зони вільної торгівлі, покликаної зняти всі бар`єри і стимулювати збільшення товарообігу в рамках Співдружності, було підписано ще 1994 року.

За умовами угод діяли певні винятки та обмеження, що давало підстави країнам, у тому числі й Україні, періодично піднімати питання про перегляд умов торгівлі. Зокрема, в 2009 році Київ почав активно наполягати на скасуванні вилучень і обмежень у вільній торгівлі з Росією. Проте, конкретних результатів це не дало.

Зміни (начебто) настали зі зміною керівництва в Україні. Київ не змінив своєї позиції, але в червні 2010 року отримав позитивний сигнал із Кремля. Зокрема, 8 червня минулого року під час зустрічі з президентом України Віктором Януковичем у Стамбулі російський прем`єр Володимир Путін заявив, що Москва з ініціативи нашої країни готова розпочати повномасштабну кампанію з розробки нових міжнародно-правових основ щодо зони вільної торгівлі з Україною. Однак, далі ніж заяви справа не пішла...

Навпаки, 19 листопада минулого року під час засідання Ради глав урядів країн СНД у Санкт-Петербурзі за пропозицією Росії було прийнято рішення підготувати до кінця року новий документ про зону вільної торгівлі в рамках Співдружності замість вже існуючого. Тоді В.Путін назвав угоду про ЗВТ від 1994 року «морально застарілою» і, щоб остаточно поставити на ньому хрест і забути про факт існування, запропонував назвати нову «розробку» договором.

Документ вирішили розписати з урахуванням принципів і норм Світової організації торгівлі, куди Росія намагається вступити вже 17 років.

"Вважаю, що до кінця року новий договір можна підготувати до підписання", - сказав прем`єр Росії восени 2010-го. Тоді він теж констатував, що є деякі розбіжності між країнами щодо редакції документа, але ставку на підписання навесні 2011-го робив.

І хоча 15 квітня на засіданні Економічної ради СНД договір був практично парафований із застереженням - доопрацювати його на рівні експертів, а 11 травня відповідальний за підготовку документа, уповноважений урядом України щодо співпраці з СНД Валерій Мунтіян заявив, що 19 травня планується підписання договору на рівні прем`єрів, цього не сталося. Причина банальна - документ так і не вдалося допрацювати.

Що отримали на виході...

Проект договору про ЗВТ у рамках Співдружності (копією якого володіє УНІАН) на сьогоднішній день за обсягом займає близько 70 сторінок, з яких 15 - фактично договір, решта - 7 додатків про порядок дії обмежень, їх скорочення і скасування, вирішення суперечок тощо.

Згідно з документом, невирішеними залишаються спірні питання, що стосуються торгівлі більшості країн СНД.

Що ж до України, то фактично виключенням із торгівлі з країнами Митного союзу - Росією, Казахстаном і Білоруссю - залишається цукор. Розмір мита під час імпорту "цукру білого" в ці країни становить 340 доларів за тонну. Причому дата скасування цієї норми не визначена. Зазначено, що вона буде встановлена «за взаємною домовленістю». І це при тому, що питання про безмитну поставку цукру з України до Росії обговорюється з червня 2010 року. Спочатку мова йшла про квоту на 2011 рік в обсязі 300 тис. тонн, а у вересні можливий обсяг квотування скоротився до 100 тис. тонн. Розмір мита під час закупівлі цукру Україною в Росії, Білорусі та Казахстані визначається за спеціальною формулою.

Імпортне мито Молдови на цукор із України в розмірі 75%, за узгодженим варіантом, буде скасовано з 1 січня 2015 року. До цього ж терміну буде діяти і 5-відсоткове імпортне мито на закупівлю цукру Україною в Молдові.

Що ж до спиртової групи товарів проблемне питання з Казахстаном вдалося вирішити частково. Астана погодилася скасувати з 1 січня 2015 року мито на імпорт горілки з України, яке до цього терміну буде становити 2 євро за 1 літр. Тут варто нагадати, що за розрахунками Мінекономіки України, у випадку дії вилучення цукру в торговельних операціях Україна щорічно буде втрачати 282 млн. дол, спиртової групи - 172 млн. дол

Узгоджено питання скасування з 1 січня 2014 року мита на імпорт Вірменією сигарет з фільтром із України. До цього терміну мито щорічно скорочуватиметься - у 2012 році - до 1, 25 тис. драм. з 1,5 тис. (4 дол США) в 2011 році, в 2013 - до 1 тис. драм. за 1 тис штук.

Ще одним вилученням, по суті, є природний газ. Тут діє експортне мито в розмірі 30%. Торгівля газом завжди регулювалася окремими документами, і даний пункт, на думку російських економістів, назвати вилученням, у всякому разі, щодо України, не зовсім коректно, оскільки для Києва діє дисконт під час його закупівлі.

«Газ реально не є вилученням з вільної торгівлі. Є особливі умови щодо газу, які, в тому числі для України, означають дисконт приблизно на 100 доларів», - заявляли ще у квітні представники Мінекономрозвитку РФ .

Митний союз - 25-й кадр

У проекті договору є ряд на перший погляд не зовсім зрозумілих моментів. Наприклад, у преамбулі визначено, що країни-учасниці СНД далі іменуються «сторонами». Водночас, у статтях щодо застосування мит, як «сторони» позначений і Митний союз. Зрозуміло, що митні норми, за умовами МС, повинні бути однаковими для всіх його членів, проте це об`єднання не визначене «стороною» договору. Так чи інакше, ситуація потребує роз`яснення. Якщо це не технічна помилка, то можна вважати це додатковим нагадуванням, що Митний союз планують розширювати з перспективою покриття на першому етапі всіх країн СНД.

У цьому контексті затягування термінів підписання договору лише на руку Україні. Київ отримує додатковий час для чіткого визначення своїх позицій у зовнішніх напрямах, головним з яких, відповідно до рекомендацій Верховної Ради урядові, якими власне парламент поставив крапку в дискусії щодо вступу України до Митного союзу, і запевнень президента, є євроінтеграція (правда, як то кажуть, обіцяти не означає...). А раптом пощастить і спантеличена своїми проспектами у вигляді договорів та угод, а насправді утвердженням на пострадянському просторі, Росія не стане «допомагати» нам налагоджувати співпрацю з Європою, яка, фактично, несе в собі преференцій набагато більше, ніж розроблені «старшим товаришем» під себе коханого документи...

Юрій Ходжаян (УНІАН)

УНІАН в Google News