Україна ризикує втратити титанову промисловість у найближчі десятиліття, якщо не вкладатиме інвестиції у розвідування нових родовищ титанових руд і виробництво продукції з більшою доданою вартістю. Таку думку агентству УНІАН висловив завідувач відділом корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України Леонід ГАЛЕЦЬКИЙ, коментуючи наміри парламенту створити акціонерні товариства на базі державних підприємств титанової галузі.

За його словами, наразі Україна розробляє ті родовища титанових руд, які були розвідані 50 років тому. «Їх запасів вистачить на 10-20 років, а потім - все, сировини для виробництва титану не буде.   ому зараз вкрай важливо відновити геологічні розвідувальні роботи для пошуку та оцінки нових родовищ», - заявив Л.ГАЛЕЦЬКИЙ.

За його словами, Україна має дуже масивні поклади природних копалин. «У нас зосереджено 20 відсотків світових запасів титанових руд у перерахунку на чистий титан. Це дуже високий показник», - зазначив Леонід Галецький. За часів СРСР Україна забезпечувала поставки 90% руд, що містять титан, для потреб титанової промисловості Союзу. Наявність таких покладів дозволила розвивати титанову галузь в Україні - були побудовані Запорізький титаномагнієвий комбінат, «Кримський титан», «Сумихімпром». Однак після розпаду СРСР в Україні спрацював найгірший із можливих сценаріїв - ЗТМК простояв п'ять років, інші титанові підприємства скоротили обсяги виробництва у декілька разів. «Ми дуже відстали від тієї ж Росії, яка, як не дивно, імпортуючи титанову руду з України, стала найбільшим постачальником титану на світовий ринок», - підкреслив Леонід Галецький. За його словами, об'єднання двох російських титанових підприємств - ВСМПО і «Авісма» - та масштабні інвестиції у технології та обладнання, дозволили налагодити випуск не тільки титанової губки і двоокису титану, але й більш вартісних продуктів – титанового прокату і окремих деталей для американських пасажирських літаків.

Відео дня

«Титан зараз дуже затребуваний метал, зокрема, в авіабудуванні. В Америці і в Європі запущені такі програми будівництва нових поколінь літаків, де, здебільшого, використовується титан. ВСМПО-«Авісма» наразі має багатомільярдні контракти з «Боїнгом» на поставку титанових виробів для літаків», - підкреслив учений.

Директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії "Dragon Capital" Андрій БЕСПЯТОВ зазначив, що держава, в переважній більшості випадків, не є ефективним власником об'єктів. «У разі корпоратизації, а потім успішної приватизації, прийде ефективний власник, компанії можуть підвищити ефективність, наростити виробництво титанової руди на ГЗК і поліпшити фінансові показники», - сказав А.Беспятов, коментуючи можливе акціонування Вільногірського гірничо-металургійного комплексу та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату. Він відзначив, що в останні кілька років титанова галузь перестала бути для держави стратегічно важливою, і їй не приділялося належної уваги.

Л.Галецький нагадав, що в Україні ще п'ять років тому заговорили про необхідність надолужити втрачені можливості з випуску сучасної титанової продукції (у перспективі Україна може експортувати титановий прокат, який у 20 разів дорожчий, ніж руда, і в 5 разів дорожчий за титанову губку). «Наша мінерально-ресурсна база дозволяє нам зайняти позицію лідера у світі з виробництва титану», - підкреслив експерт. «Для цього треба побудувати інтегроване виробництво: від видобутку руди до виготовлення кінцевих виробів. Це досить об'ємна задача. Необхідно добудувати комбінати, нові заводи, почати розробку нових родовищ. Це великі гроші. Зараз держава не має таких фінансів, щоб розвернутися повністю. Необхідно залучати приватні інвестиції», - резюмував Леонід Галецький.

Довідково. 25 червня 2011 в парламенті був зареєстрований законопроект № 8725, в якому пропонується дозволити корпоратизацію державного підприємства "Запорізький титаномагнієвий комбінат", державної акціонерної компанії "Титан", державних підприємств "Іршанський ГЗК" і "Вільногірський ГМК". При цьому підприємства залишаються в переліку об'єктів, які не можуть бути приватизовані.

У пояснювальній записці до проекту наголошується, що його прийняття створить умови для залучення приватних інвестицій. "Наразі держава не здатна забезпечити стабільне функціонування і розвиток підприємств у багатьох галузях економіки. Причиною цього є як недостатність державних коштів, так і низька ефективність державного управління", - зазначається у документі.