Данилишин: Зона вільної торгівлі СНД заведе Україну у Митний союз
Данилишин: Зона вільної торгівлі СНД заведе Україну у Митний союз

Данилишин: Зона вільної торгівлі СНД заведе Україну у Митний союз

17:18, 23.08.2012
17 хв.

Екс-міністр економіки Богдан Данилишин вважає, що початок дії Зони вільної торгівлі СНД стане кроком до приєднання України до Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану. В  інтерв'ю УНІАН він припустив, що вже у вересні з цього питання почнуться посилені консультації

У середині вересня набуде чинності Договір про Зону вільної торгівлі у рамках СНД, з приводу якого не вщухають дискусії між завзятими прихильниками і не менш завзятими противниками. Екс-міністр економіки України Богдан Данилишин(обіймав посаду з грудня 2008 р. до березня 2010 р.) в ексклюзивному інтерв'ю УНІАН відзначив, що початок дії ЗВТ стане кроком до приєднання України до Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану. І вже у вересні з цього питання можуть початися посилені консультації.

– Богдане Михайловичу, Президент України підписав Закон «Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі з СНД». Що принесе Україні набуття чинності цього закону?

– Сталося те, чого з нетерпінням чекали на сході від території України. Здавалося б, на перший погляд – ординарна подія. Президент щодня підписує десятки законів, але цей [про ратифікацію договору ЗВТ СНД], як і антиукраїнський акт «Про принципи мовної політики», може мати для подальшого розвитку держави значення як документ, який кардинально змінює вектори розвитку держави.

Відео дня

Угода про ЗВТ у рамках СНД набуде чинності у середині вересня

– Яким чином і в який бік цей закон може змінити вектори розвитку країни?

– Сам собою Договір про зону вільної торгівлі з СНД погоду у взаємній торгівлі між країнами СНД не змінює. Але для нашої країни ситуація дещо в іншому. Ще на початку цього року нинішня влада констатувала, що Україна стратегічно зацікавлена у поглибленні економічної інтеграції з РФ і країнами СНД і що для економічної співпраці чималий інтерес представляє Митний союз. Планувалося вживати необхідних заходів для реалізації цієї мети: по-перше, активізувати роботу із завершення або формування повної зони вільної торгівлі відповідно до норм і правил СОТ; по-друге, здійснити експертні оцінки і провести аналіз ефектів вигод та ризиків як для України, так і для країн-учасниць Митного союзу; по-третє, здійснити нормативно-правове оформлення участі України у Митному союзі на другому етапі економічної інтеграції, яким є приєднання до Митного союзу.

З метою мінімізації впливу фінансово-економічної кризи, втраченого часу (на їхній погляд – авт.) і допущеного попереднім урядом України зволікання у процесах економічної інтеграції нинішня влада пропонує активізувати свою участь у цих процесах і повною мірою використовує своє право спостерігача у ЄврАзЕС. Як бачимо, зона вільної торгівлі СНД є точкою відліку для руху у Митний союз і ЄврАзЕС.

Ратифікація Україною договору про ЗВТ СНД стане кроком до входження до МС – депутат Держдуми

– Внутрішньоекономічна ситуація, що склалася сьогодні в Україні, передбачає, на Вашу думку, готовність чи неготовність країни до вступу, наприклад, до ЗВТ? Адже, вступаючи до будь-якого утворення, країна наражається на певні ризики...

– Звичайно, наражається. Спершу ми повинні подивитися і тверезо оцінити внутрішній стан держави, всі економічні ризики, особливо зважаючи на те, що світ накриває нова хвиля економічної кризи. У даний час ми повинні враховувати як політичну, так і економічну ситуацію в Україні, структурні диспропорції, що склалися в економіці.

За більш ніж два роки існування нової влади фактично нічого не зроблено у плані як суто економічному, так і в системі модернізації країни. Я був і залишаюся прихильником економічних реформ. Але, на жаль, у нинішній команді їх нікому втілювати. Найголовніше завдання – ліквідувати такі структурні диспропорції і почати здійснювати реальну структурну перебудову економіки. Необхідно, щоб у структурі виробництва переважали не сировинні галузі і не ті, які виготовляють продукцію з низьким рівнем технологічної обробки, а навпаки, з високим ступенем переробки і доданою вартістю, високим рівнем технологічності, продуктивності. Потрібно скорочувати енергоємність промисловості. Замість того, щоб зменшувати залежність від споживання вуглеводнів, у нас істотно зростає частка використання вуглеводнів у структурі проміжного споживання у найбільш енергозалежних галузях: хімічній, нафтохімічній та виробництві іншої неметалічної продукції. Крім високої частки витрат на енергоресурси у собівартості промпродукції, залишається висока частка енергоресурсів, що імпортуються, у структурі проміжного і кінцевого споживання промисловості. Це пояснюється не тільки значною часткою енергоємних галузей у структурі виробництва, але й низькою енергоефективністю технологічної структури промвиробництва, надмірною зношеністю обладнання, використанням застарілих неконкурентоздатних технологій.

Такий стан справ поставив економіку держави у скрутне становище, у пряму залежність від змін кон'юнктури світового ринку. В таких умовах було б правильно провести переорієнтацію на внутрішній ринок, підтримати вітчизняне виробництво, підвищити потенціал імпортозаміщення. Але, на жаль, ні в попередні, ні за два останні роки таких заходів проведено не було, і вони потребують значних вкладень в економіку. Склалася ситуація, коли чотири галузі формують 80% усього промислового потенціалу: металургійне виробництво, хімічна промисловість, машинобудування, харчова промисловість. Сумарна частка експорту цих видів промислової діяльності у загальному експорті промисловості протягом останніх десяти років коливалася у межах 80%, у загальній структурі випуску промисловості – це понад 60%.

– Виходить, економіка України у нинішньому стані може виявитися вразливою під час входження до якогось глобального формування? Це основний ризик чи ви бачите ще якісь додаткові ризики?

– Крім економічної ситуації, хочу привернути увагу до ще однієї деталі. Вільна торгівля – це довіра і цивілізовані методи ведення справ. На превеликий жаль, у країн-учасників ЗВТ СНД довіра один до одного дуже невелика, спостерігається велике прагнення бачити в іншій країні васала, конкурента, а не партнера. Ми, пострадянські держави, ще не навчилися вести чесний рівноправний діалог.

Узяти хоча б ситуацію з трубами. Я знаю, що вже більш як п'ять років ми маємо відповідну квоту на постачання труб великого діаметру до Росії. Щопівроку подається відповідна заявка, яка розглядається російською стороною. Цього року, наскільки мені відомо, її вчасно не подали, потім спохопилися, і російська сторона пішла назустріч. Тільки це навряд чи можна розцінювати як перемогу у торговельних переговорах, як це подається у нас. Звідки тут візьметься довіра?

– Як ви оцінюєте у даний час систему взаємозв'язків Україна – Митний союз, враховуючи, що наша країна є членом СОТ? Чи бачите ви якісь суперечності?

– Будь-яка країна-член СОТ може входити до митного союзу чи зони вільної торгівлі, гарантуючи при цьому сприятливіші умови доступу на ринок для членів регіонального блоку (це визначено у статті XXIV «Територіальне застосування – Прикордонна торгівля – Митні союзи і зони вільної торгівлі» ГАТТ 1994). З метою ефективної реалізації зовнішньоекономічної політики будь-який митний союз передбачає створення «єдиної митної території» і міждержавного органу, а також проведення узгоджених заходів такої політики.

У цьому плані митний союз є набагато жорсткішою формою інтеграції, ніж, наприклад, зона вільної торгівлі. У рамках Митного союзу РФ, Казахстану і Білорусі такі органи вже створено (Міждержавна рада, Комісія Митного союзу тощо), що на даному етапі суперечить Конституції і законодавству України. Це стосується як власне визнання повноважень такого наднаціонального органу загалом, так і, наприклад, координації застосування захисних, антидемпінгових і антисубсидиційних заходів проти товарів походженням з третіх країн. Треба також мати на увазі, що в Митному союзі Росія має 57% голосів під час вирішення питань союзу, Білорусь і Казахстан – по 21,5%. У разі вступу України, навіть за умови перерозподілу, у РФ буде переважна більшість голосів, що для України також не може бути прийнятним.

"Вільна торгівля" не захистить Україну від торгових воєн з Росією

– Україна і Росія вже є членами СОТ. Як у цьому сенсі можуть бути видозмінені вимоги СОТ до функціонування Митного союзу?

– При укладенні угод про вільну торгівлю або митний союз правила СОТ вимагають від країн-членів дотримання норм щодо охоплення преференції переважної частки торгівлі товарами, а також щодо непогіршення доступу для третіх країн. Тобто мита та інші заходи регулювання торгівлі не повинні бути встановлені з більшими обмеженнями, ніж це передбачено документами СОТ. Повідомлення про укладення угод про вільну торгівлю або митні союзи повинні надаватися країнами-членами Комітету з регіональних торгових угод СОТ. Це стосується і України. Як я вже казав, стаття ХХІV Генеральної угоди щодо тарифів і торгівлі і Домовленість про тлумачення статті ХХІV регламентують питання створення державами-членами СОТ митних союзів і зон вільної торгівлі. ГАТТ 1947 дозволяє державам-членам СОТ створювати митні союзи і зони вільної торгівлі за умови, що це не призведе до створення додаткових обмежень у торгівлі. Згідно зі статтею ХХІV, держави-члени СОТ під час створення або приєднання до митного союзу зобов'язані дотримуватися умов, які поки що не можуть бути узгоджені між Україною як членом СОТ і державами-членами МС, які не є членами Організації. Участь України у МС може потребувати  перегляду двосторонніх угод про вільну торгівлю, стороною яких є Україна, враховуючи те, що митний союз є єдиною митною територією, яка складається з митних територій учасників такого союзу.

– У чому ж може бути зацікавлена Україна як член СОТ, співпрацюючи з Митним союзом?

– Україна може бути зацікавлена у повномасштабній імплементації в системі відносин Митного союзу договірно-правової бази СОТ. Однак це у даний час неможливо, взважаючи на стан переговорного процесу щодо вступу членів союзу до СОТ. Я маю на увазі перш за все Білорусь. Таким чином, приєднання України до Союзу можливе лише на умовах СОТ, що означає прийняття країнами-членами МС умов України.

Членство у СОТ не є абсолютною перешкодою для створення митних союзів. Прикладами митних союзів, визнаних СОТ, є Карибський спільний ринок, Економічна і валютна співдружність Центральної Африки, Економічне співтовариство західноафриканських держав. З іншого боку, участь країн, що не є членами СОТ, у наведених вище південноамериканських та африканських митних союзах не є вирішальною під час формування засад угруповання, приклад Ліберії, або доволі формальною, як у випадку з Багамськими островами. Єдиною групою, яка класифікується СОТ як митний союз, де більшість становлять країни – не члени СОТ, є Євразійське економічне співтовариство. Міжнародний досвід, зокрема досвід СОТ, свідчить також і про те, що членство країни в митному союзі не обов'язково заперечує право цієї країни самостійно укладати угоди про вільну торгівлю з третіми країнами. Приєднання до МС передбачає, зокрема, встановлення спільного митного тарифу шляхом уніфікації тарифів між країнами-учасницями. У цьому випадку Україна може гармонізувати митний тариф і тариф МС.

– Наскільки можлива така гармонізація митних тарифів?

– У даний час вона майже неможлива. Перш за все зважаючи на тарифні зобов'язання України, які є невід'ємною частиною Закону України "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до СОТ", прийнятого Верховною Радою України у 2008 році. Перегляд тарифних зобов'язань України у рамках СОТ викличе негативну реакцію держав-членів і призведе до негативних для нас наслідків. Це може бути застосування санкцій обмежувального характеру (не тільки тарифних) стосовно України, погіршення ситуації з експортом; пред'явлення вимог до України щодо застосування компенсаційних механізмів; ініціація країнами-членами СОТ обговорення виконання Україною зобов'язань у рамках СОТ. Аналіз можливих торговельно-економічних наслідків інтеграції з МС показує, що для України переваги в експорті полягають тільки у переліку скасованих вилучень із режимів вільної торгівлі. Водночас спрощення митного режиму, наприклад, у рамках ЗВТ з ЄС дозволить Україні не тільки розширити ринки збуту власного експорту, але й наростити імпорт інвестиційних товарів, використання яких у виробництві є передумовою стабільного довгострокового зростання економіки. Таким чином, перегляд ввізних мит з метою їх гармонізації з митним тарифом МС для України як члена СОТ неможливий.

– До речі, прихильники вступу України до ЗВТ СНД відзначали, що так ми зможемо активніше захистити свої права у спірних питаннях. Днями Микола Азаров заявив, що Україна навіть зможе добиватися доступу до російської труби. Наскільки реальним Ви вважаєте успіх у питанні про доступ України до російської ГТС для транзиту газу з Туркменії? (на сьогодні Україна не може диверсифікувати поставки газу, зокрема й тому, що РФ відмовляється транзитувати для нас туркменський газ —ред.)

– Я вважаю це благими намірами. Наскільки мені відомо, трубопровідний транспорт не входить до сфери впливу ЗВТ СНД – тоді що це за вільна торгівля, якщо з неї випадає газ, який є звичайним товаром? У договорі передбачаються додаткові угоди щодо транзиту, на які Росія у даний час навряд чи піде (представники Виконкому СНД кажуть, що Договір може зробити доступним трубопровідний транспорт для країн-підписантів – ред.). На мою думку, Росія не піде на такий крок найближчим часом. Адже тут питання не тільки в доставці азіатського газу на територію України – це більше стратегічний і геополітичний крок доступу на європейські ринки. Крім того, це не тільки туркменський газ, треба дивитися трохи ширше, враховуючи розгалужену мережу газопроводів Туркменістану і деяких країн Азії.

– Щодо глобального аспекту – які наслідки матиме створення ЗВТ СНД для переговорного процесу України з Європейським Союзом?

– На сьогодні фактично парафовано Угоду про створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС. Загалом переговорний процес вважається завершеним. Майбутня зона вільної торгівлі між Україною і ЄС не потребує перегляду чинних договорів про вільну торгівлю України з іншими країнами. Україна може мати одночасно зону вільної торгівлі з Російською Федерацією і Європейським Союзом, а також утворювати в майбутньому нові зони вільної торгівлі. Наприклад, ЄС має угоди про вільну торгівлю з 24 країнами, а з трьома країнами (Андорра, Туреччина, Сан-Марино) – митні союзи. У рамках Європейського Союзу існує вже спільний ринок і спільна митна політика, яка також передбачає спільний митний тариф стосовно третіх країн.

Теоретично, у разі входження України до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном Європейський Союз повинен буде створювати зону вільної торгівлі тільки з Митним союзом, а не з окремою країною (наприклад, Україною), яка входить до цього союзу. Водночас ЄС не практикує утворення зон вільної торгівлі з тими регіональними групами країн, до яких входять не члени СОТ (у разі Митного союзу це Казахстан, Білорусь). При цьому створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС не стане перешкодою для торговельних відносин України з країнами Митного союзу у складі Росії, Білорусі і Казахстану. Політика ЄС передбачає створення зон вільної торгівлі з багатьма країнами світу, тому можна припустити, що вступ Білорусі і Казахстану до СОТ відкриє дорогу до переговорів про утворення зон вільної торгівлі між ними і Європейським Союзом. Таким чином, приєднання України до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном спричинить фактичне припинення переговорного процесу з ЄС до моменту вступу всіх вказаних країн до СОТ.

– Зона вільної торгівлі набуде чинності вже у вересні. Наскільки швидко, на Ваш погляд, може бути порушене і вирішене питання про приєднання України до Митного союзу?

– Я думаю, що з другої половини вересня почнуться посиленіші консультації щодо всіх ключових питань, буде зроблено певні заяви на найвищому державному рівні. До виборів може бути підписано деякі документи.

– Дякую за інтерв'ю.

Розмовляв Юрій Дощатов (УНІАН)

Від редакції: Ризики і позитиви для України від набуття чинності Договору про зону вільної торгівлі СНД і далі залишаються предметом гострої дискусії в експертному середовищі. Так, днями в інтерв'ю УНІАН директор економічного департаменту Виконавчого комітету СНД Андрій Кушніренко особливо відзначив, що в рамках зони вільної торгівлі СНД Росія не зможе розв'язувати торговельні війни з Україною.

Агентство УНІАН запрошує і прихильників, і противників ЗВТ висловитися на цю актуальну тему.

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся